12
Кві

Лоббіть по-русскі

   Posted by: klimovy4   in Закордон, Статті

Лобіювання в публічному просторі

У Росії буде створений інститут лобізму з представників громадянського суспільства і бізнесу, пише КОУШ.

Скоро в Росії може з’явитися інститут лобізму. Російський союз промисловців і підприємців (РСПП) запропонував прем’єр-міністру Володимиру Путіну впровадити механізм, який дозволить представникам бізнесу висловлювати свої пропозиції під час прийняття урядових законопроектів. За словами президента РСПП Олександра Шохіна, прем’єр з пропозицією погодився. Втім, питання може затягнутися через формування нового уряду. Поки вітчизняні фахівці з просування інтересів тільки готуються “вийти з підпілля”, журналісти спробували розібратися, як влаштований російський лобізм.

Для позначення взаємодії бізнесменів з держорганами в російській мові навіть немає свого слова. Зазвичай використовують англійську абревіатуру GR – Government Relations (відносини з урядом). Законів, які регулювали б діяльність професійних лобістів, також немає.

Президент Дмитро Медведєв в рамках Національного плану протидії корупції на 2012-2013 роки доручив Мінекономрозвитку та Мін’юсту РФ організувати громадське обговорення формування інституту лобізму. До 1 серпня відомства повинні провести спеціальний семінар, в якому будуть брати участь представники російських держорганів, бізнесу та громадських організацій, а також міжнародні експерти – представники управлення ООН з наркотиків та злочинності та секретаріату ОЕСР. Конкретні пропозиції повинні бути зроблені до 1 грудня 2012 року.

Докладніше про Government Relations в Російській Федерації

Втім, механізм, який спрощує життя лобістів, може з’явитися навіть раніше. РСПП запропонував прем’єр-міністру Володимиру Путіну внести в регламент уряду норму, яка дасть доступ до урядових законопроектів зацікавленим представникам бізнесу. Про це президент РСПП Олександр Шохін розповів у середу ввечері (4 квітня – Прим. Ред.) на круглому столі «Взаємодія бізнесу і влади в контексті нових політичних трендів”, організованому Вищою школою економіки. «Потрібна формалізована технологія лобістів від бізнесу аби мати доступ до законопроектів між першим і другим читанням», – пояснив Шохін.

Як показує практика, думка бізнесу не завжди буває почута. Шохін привів у приклад проходження в Думі розробленого ФАС «третього антимонопольного пакету». Тоді до другого читання відомство додало низку посилених вимог до бізнесу у вигляді поправок, які опоненти іронічно охрестили «четвертий антимонопольний пакет». Скасувати раптово виниклі поправки допомогли тільки зустрічі «з ключовими людьми в уряді».
[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]Ще одна проблема “лобізму у російському стилі” – це його злиття з банальною корупцією. “За допомогою хабара чиновнику наглядового відомства можна загальмувати ухвалення незручного законопроекту”, – на умовах анонімності розповідає спеціаліст із взаємодії з держорганами[/stextbox] Новий механізм може бути зроблений за прикладом вже існуючої оцінки регулюючого впливу, коли бізнесменам дають почитати готовий законопроект і висловити свої зауваження. При цьому у лобістів має бути мандат від репрезентованого ними бізнесу. З ідеєю Путін погодився, пояснив Шохін. Але шанси, що зміни будуть прийняті до кінця роботи цього складу уряду, не такі великі.

Для більш конструктивного обговорення законопроектів, що виходять від депутатів, необхідно поміняти регламент прийняття законів Держдумою. У розвинених країнах інститут лобізму закріплений на законодавчому рівні. «У США, Європі діяльність з просування інтересів конкретних компаній обкладається податками. У США лобісти обов’язково повинні бути зареєстровані, для них існують обмеження. Наприклад, можна офіційно записатися на зустріч з чиновником, але не можна, наприклад, піти пограти з ним в гольф», – розповідає аналітик Центру з вивчення проблем взаємодії бізнесу і влади Сергій Альбіцький.

На такі компанії, як Google і Apple, працює близько десятка лобістських фірм, які просувають їх інтереси. У фірмах федерального рівня зайнято близько 12 тисяч співробітників, а весь ринок лобістських послуг оцінюється експертами в суму, що перевищує 3 млрд дол. «У США компанії можуть спонсорувати сенаторів, які обіцяють просувати їх інтереси. Але обов’язкова умова – вся інформація про внески в передвиборчий фонд кандидата повинна бути публічно відкрита», – розповідає представник галузевої організації «Рибний союз» Олексій Аронов.

У Росії ж лобізм специфічний. Хоча, за прогнозами Forbes, професія лобіста буде входити до топ-10 головних професій наступного десятиліття, вузи подібних фахівців практично не готують. Професійною підготовкою за профілем «Взаємодія з органами державної влади» може похвалитися лише факультет політології МДУ. Тому часто в лобісти перекваліфіковуються фахівці з відносин іншого виду – по зв’язках з громадськістю.

Цивілізованість спілкування бізнесу з чиновниками відрізняється в залежності від галузі. «На тих ринках, де присутні великі міжнародні компанії, GR досить розвинений. Вони використовують кращі світові практики по взаємодії з державою, і решта тягнуться за ними», – розповідає Альбіцький.

Наприклад, у фармацевтичній галузі, де велика концентрація транснаціональних корпорацій, у 50 найбільших компаній є спеціальні GR-підрозділи, розповідає директор аналітичної компанії Cegedim Давид Мелік-Гусейнов. «Крім цього, є фахівці з “виходу на ринок”, які координують роботу всіх інших підрозділів – GR, PR тощо. Вони організовують різні активності – пишуть листи з пропозиціями чиновникам, влаштовують “круглі столи” тощо”, – пояснює Мелік-Гусейнов.

Ще одна проблема “лобізму у російському стилі” – це його злиття з банальною корупцією. “За допомогою хабара чиновнику наглядового відомства можна загальмувати ухвалення незручного законопроекту”, – на умовах анонімності розповідає спеціаліст із взаємодії з держорганами. При цьому чиновники часто самі є лобістами. “У багатьох чиновників є частки в якомусь бізнесі, але довести це складно. Тому ми, як відповідальні люди, не можемо озвучувати”, – скаржиться голова правління Національного агентства прямих інвестицій (НАПІ) Ігор Вдовін. “Зараз ключова фраза чиновників “на це підуть роки”. Якби ви знали, яке відчуття гіркоти виникає, коли ти написав план, все обгрунтував, а все в’язне в бюрократії”, – говорить Вдовін. Тому експерти покладають надії на зміцнення всього громадянського суспільства. Чим більше уваги якості роботи держави будуть приділяти громадяни, тим простіше буде виникати спілкування підприємців і чиновників.

Олександра Пономарьова

КОУШ

Tags: , , , , , , , , ,

This entry was posted on четвер, квітня 12, 2012 at 11:51 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.