12
Тра

GR-омадянська позиція 3

   Posted by: klimovy4   in Статті, Україна

Сергій Мовчан
Сергій Мовчан

Ось третя частина статті про GR в Україні – першу читайте тут, а другу – за цим лінком.

Сергій Мовчан: Директор по взаємодії з державними органами та безпеки Danon

За освітою – історик і перекладач англійської мови, отримав MBA в Маастрихтської школі бізнесу в Нідерландах. Працював в торгпредстві СРСР в Сирії, на програмі ринкових реформ (проект Кабінету Міністрів України та U5AID), в ЗАТ «УТЕЛ» на посаді директора по зовнішнім і внутрішнім зв’язкам. З 1999 по квітень 2012 року – віце-президент і керуючий директор по роботі з держорганами українського підрозділу The PBN Company (США).

Біла гвардія

Зарплата молодшого спеціаліста по GR в Україні – 20 тисяч грн., Середня зарплата в цій сфері – 50 тисяч грн. на місяць. Зірки своєї справи, за оцінкою Олексія Долгих, директора київського офісу компанії Pedersen & Partners, отримують близько 70 тисяч грн. на місяць. Хоча таких дуже мало, осіб десять на всю Україну.

“У нашій країні від відносин з державою залежить багато чого, якщо не практично все. Дозволи, погодження, повернення ПДВ. Фахівці з відносин з держорганами – пожежні, – говорить Олексій Долгих. – Коли виникає пожежа – скажімо, до парламенту на розгляд внесли “небезпечний” законопроект, вони повинні швидко її загасити”.

Але це зовсім не означає, що їм нема чим зайнятися, коли пожежі немає. Їм потрібно вирішувати рутинні, але не менш важливі від цього питання для бізнесу і менеджменту. Микола Байрак з Black Iron повинен вирішити питання виділення земель для бурових робіт. Завдання Геннадія Радченко – домогтися скасування заборони додавати крохмаль в дитяче харчування, внести зміни до закону про ГМО. У старшого радника Альфа-Банку України Романа Шпека теж багато справ. Банкіри лобіюють введення більш жорстких санкцій для несумлінних позичальників. “Ключове завдання GR-ника – зробити так, щоб чиновник захотів тобі допомогти”, – каже Сергій Мовчан з Danon.

Традиційний спосіб вирішення питань по-українськи – “портфельний”, тобто хабар за потрібне рішення чи то в парламенті, чи то в уряді. За даними ЗМІ, внесення поправок до законів і проштовхування важливих галузевих законопроектів рік тому коштувало зацікавленій стороні від 30 до 100 тисяч доларів.

Герої цієї статті стверджують, що хабарів ніколи не дають. “Наша робота саме в тому, щоб побудувати відносини, коли портфелі з грішми носити буде не потрібно”, – говорить Геннадій Радченко. Тим більше, що такий підхід у довгостроковій перспективі неефективний: якщо ви один раз принесли гроші, ви створили прецедент – наступного разу людина буде знати, що ви готові платити.

Є й формальні приводи не давати хабарів. British American Tobacco, приміром, торгується на Лондонській фондовій біржі і підпадає під британське антикорупційне законодавство, в тому числі і Акт про хабарі (UK Bribery Act 2010), говорить Андрій Кріль. Відповідно до закону, спіймані на корупції співробітники британських компаній можуть отримати до 10 років позбавлення волі і заплатити величезний штраф. Для компаній, які торгуються на американських біржах, діє аналогічний закон – US Foreign Corrupt Practices Act (FCPA). He так давно такі закони були продемонстровані в дії: у 2010 році за вирішення питань з грецькою владою за допомогою хабара німецька компанія Siemens була оштрафована більш ніж на 1 млрд євро.

Глава Української торгово-промислової конфедерації (об’єднує низку галузевих асоціацій) Володимир Демчак визнає, що це зовсім не означає, що “взаєморозрахунків” з чиновниками у компаній немає. “Звичайно, гроші – один з методів, який використовується бізнесом, у тому числі й міжнародним, щоб проштовхувати потрібні рішення”, – говорить він. Але розрахунок відбувається далеко не так примітивно, як про це прийнято говорити. “Ніхто не ходить до парламенту з валізами грошей або з чеками. Все давно навчилися працювати більш витончено, дотримуючись вимог закону”, – говорить він.

Одним з таких витончених – і законних – методів для міжнародних компаній, за словами Демчака, є робота через різноманітні закордонні фонди та різні види пожертвувань (внесків) на рішення проблемних питань.

Але його колега з іншої асоціації уточнює: мова не йде про підкуп чиновників в будь-якій формі. Компанія дійсно може жертвувати кошти на потреби великого міжнародного фонду, наприклад, фонду “Відродження”.

У нашій країні від відносин з державою залежить багато чого, якщо практично не все Але такі структури управляються міжнародним наглядовою радою і не будуть ставити під удар свою репутацію відмиванням коштів. «Ми можемо фінансувати такий фонд, лише якщо він реалізує якийсь проект, цілі і завдання якого ми поділяємо», – сказав співрозмовник «ІГ».

Невдалі лобісти

Досить довго прикладом для наслідування в сфері лобіювання інтересів галузі вважалися лобісти українського банківського сектора. Ще в 1989-му була створена Асоціація комерційних та кооперативних банків України, перейменована в 1993 році на Асоціацію українських банків на чолі з Олександром Сугоняко. Через рік з’явилася альтернативна структура – Український кредитно-банківський союз, з 2001 року очолюваний Леонідом Черновецьким. До середини 2000-х ці дві організації відстоювали інтереси банкірів у стінах Верховної Ради, виконуючи покладені на них функції і не конфліктуючи між собою. Ситуація змінилася після Кризи: нові норми НБУ вимагали від банків збільшити капітал, але не всім фінустановам це було під силу. На кону була доля сотні малих банків, захистом яких занепокоїлася АУБ. Великі банки, навпаки, вимагали більш жорстких норм регулювання ринку, оскільки репутація фінансистів в Кризу похитнулася і такі заходи могли відновити довіру. На знак протесту дев’ять іноземних банків заявили про вихід з Асоціації.[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]He так давно антикорупційні закони були продемонстровані в дії: у 2010 році за вирішення питань з грецькою владою за допомогою хабара німецька компанія Siemens була оштрафована більш ніж на 1 млрд євро.[/stextbox]

Якийсь час головним лобістом став Кредитнобанківський союз, а в 2010-м іноземцями був створений Форум провідних міжнародних фінансових установ. Але він так і не зміг стати лідером фінансового лобі. В кінці 2011-го банкіри знайшли вихід у створенні чергової структури – Незалежної асоціації банків України (НАБУ).

Один з активних її членів – голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін – характеризує НАБУ як асоціацію, “в якій сидять працюють банкіри, і будуть намагатися лобіювати те, що їх дійсно хвилює”. Схоже, у НАБУ є всі шанси стати лідером. З АУБ продовжують йти багато банків. Останньою краплею стала критика роботи НБУ і його голови Сергія Арбузова президентом АУБ Олександром Сугоняко. Багато банкірів вважають таку позицію Сугоняко неколегіальною. З початку квітня АУБ покинули ПриватБанк, “Хрещатик”, Єврогазбанк і УАВ Банк. Експерти вважають, що цей рік стане останнім в роботі АУБ.

Ще один приклад здулих GR-фахівців – алкогольна асоціація СОВАТ. Свого часу в її рядах об’єдналися представники всієї алкогольної промисловості – від виробників вина до коньяку або пива. Але ефективно працювати вийшло недовго. “СОВАТ не може одночасно вирішувати питання винної, коньячної, тютюнової, пивний і горілчаної галузей, – говорив Євген Черняк, власник ТМ “Хортиця”. І в жовтні 2008 року вийшов з асоціації. Інші виробники горілки швидко наслідували його приклад. “Немірофф Холдинг”, “Олімп”, “Союз-Віктан” і “Баядера” залишили асоціацію в січні 2009-го.

Глава СОВАТ Володимир Демчак визнає, що асоціація перебуває в “стані анабіозу”. Але не засмучується. “Я з перших моментів існування асоціації попереджав її членів, що в такій формі вона вічно працювати не буде”, – говорить він. Тепер Демчак очолює Українську торгово-промислову конфедерацію, до складу якої входить кілька десятків вузькогалузевих асоціацій.

Дарія Марчак

Инвестгазета № 14, 12 квітня 2012

Tags: , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on субота, травня 12, 2012 at 17:10 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.