Андрій Скіпальський
Андрій Скіпальський

Продовжуємо викладати частини інтерв’ю з антитютюнником Андрієм Скіпальським. Це – продовження першої частини нашої з ним розмови.

– Хто вас підтримує?
– Багато організацій. Наприклад, є цілі мережі організацій, які займаються контролем над тютюном ютютюновим контрлобіюванням – Прим. Авт.), як Альянс виконання рамкової Конвенції ВООЗ (400 організацій), Європейська мережа попередження тютюнокуріння (300 організацій)… Але фінансово – кампанія “За майбутнє дітей без куріння”, (CTFK), незначні кошти виділяє Європейська мережа попередження тютюнопаління – ENSP та ВООЗ. А консультативну і технічну допомогу надають багато організацій, наприклад, Smoke Free Partnership, технічно допомагають створенням агітаційних матеріалів World Lung Foundation та World Heart Federation. Адже ресурсна і дослідницька база надзвичайно важливі. Кілька великих партнерів – це науково-дослідні інститути, які діляться дослідженнями. З чого все починається? З досліджень. Не з вуличних акцій, а з доказової бази.

– Антитютюнників постійно звинувачують у зв’язках з фондом Блумберга.
– Так, тому що він і Біл Гейтс, в тому числі, фінансують кампанію “За майбутнє дітей без куріння” (CTFK), він же фінансує і World Lung Foundation та програму подолання тютюнової епідемії ВООЗ. Це практика – як Уоррен Баффет фінансує благодійні програми в Африці, а Гейтс і Елтон Джон фінансують боротьбу з ВІЛ/СНІД, то Блумберг фінансує разом з Білом Гейтсом подолання епідемії тютюнопаління в багатьох країнах світу.[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]Можливо інколи інтереси фармацевтичних кампаній пересікаються. Наприклад, медиками розроблені протоколи допомоги від тютюнозалежності, і частиною допомоги є вживання препаратів. Я не лікар, для простого розуміння: якщо сильна нікотинова залежність, то лікарем прописується нікотинозамісна терапія. І тут є певна вигода і для фармацевтичних кампаній.[/stextbox]

– Фармацевтичні компанії до цього причетні?
– Ні. Це табу!

– А чому табу?
– Табу – не співпрацювати з фармацевтичними кампаніями за цим напрямком. Тому, що зразу ж можуть звинуватити у відстоюванні корпоративних інтересів. Наразі ці інтереси розділені. Можливо інколи інтереси фармацевтичних кампаній пересікаються. Наприклад, медиками розроблені протоколи допомоги від тютюнозалежності, і частиною допомоги є вживання препаратів. Я не лікар, для простого розуміння: якщо сильна нікотинова залежність, то лікарем прописується нікотино замісна терапія. І тут є певна вигода і для фармацевтичних кампаній. Але як організації відстоюють закони, спрямовані на боротьбу із курінням, то брати гроші від фарм-бізнесу – не зовсім етично, на мій погляд. Бо там одразу ж йде звинувачення у відстоюванні інших корпоративних інтересів.

– України це не стосується?
– Ніхто не пропонує. А навіть, якщо б пропонували… Є міжнародні практики, і ми слідуємо їм. Хоча фарм-бізнес і користується цією ситуацією, і, розуміючи, що є бажання більшості курців позбутися тютюнової залежності, вже запустив рекламу на телебаченні, рекламуючи якісь препарати (Нікорете, наприклад – Прим. Авт.)

– Місцевий бізнес вас фінансує?
– Це нефінансові внески. Хтось колись може провести тренінг чи надати приміщення. Машину інколи дати. Або допомогти з друком чи дизайном матеріалів. Хоча варто згадати проведення інформаційних кампаній, коли Біржа соціальної реклами та Асоціація виробників зовнішньої реклами, через власників сіті-лайтів та біл-бордів допомагали розміщувати соціальну рекламу. А це в грошовому еквіваленті – сотні тисяч гривень. Брали безкоштовно соціальну рекламу журнали “Кореспондент” та “Фокус”. Це теж величезні гроші. Але фінансову підтримку бізнесу надавати нам нецікаво, я думаю. Цікавіше і зрозуміліше (інше – Прим. Авт.). Чому Блумберг цим займається? Тому, що інші філантропи цей напрямок не підтримували.

Докладніше про лобіювання в Україні читайте тут

Українському бізнесу більш “зрозуміла” класична благодійність. Допомогти тим же сиротинцям, лікарням, наприклад, набагато зрозуміліше та ближче потенційному благодійнику. Насправді, якщо копнути, то не так багато благодійників дають кошти на ту ж онкологію дитячу. А там завал! Легше дати на те, з чого можна мати “піар”. А тютюнова епідемія – це складно. Тому що наслідки від тютюнопаління – вони довгострокові: ти сьогодні двадцять років куриш, а отримуєш результати – хворобу (погіршення стану здоров’я – Прим. Авт.) – через тридцять років. Але вони будуть гарантованими. Знову ж таки, чесно кажучи, ми не зверталися до бізнесу із пропозицією виділити кошти на адвокацію антитютюнового законодавства. Тому я можу і помилятися.

– Європейські тютюнники звинувачують страховиків у тому, що ті підтримують антитютюнову адвокацію. Наскільки це актуально для України?
– Страховики? Я не чув про це… У нас контроль над тютюном на крок попереду розуміння суспільством цієї проблеми та готовності змінюватися. Тобто суспільство не завжди навіть зараз сприймає ті позитивні речі, які робляться. Зроблено більше, ніж ми готові якісно виконувати та зрозуміти. Це ж стосується і страхової медицини. Для нашого суспільства це ще зарано, тим паче із станом страхової медицини взагалі. Хоча зараз все більше роботодавці звертають увагу на те, чи курить працівник, чи ні. Недавно чув, що в супермаркеті менеджер звинувачував і забороняв касирам виходити щогодини на перекур, тому що це – робочий час. І дослідження було в Німеччині: курці працюють щодня на 40 хвилин менше, ніж некурці. І це монетизовано в значні збитки власникам бізнесу.

– Щодо законів. Були…
– 2008-2009 роки вперше почали підвищувати акцизи. І саме кампанія збільшення акцизів, вона була дуже успішною. І з неї і почався переламний момент подолання тютюнової епідемії в Україні. Ви знаєте, що ще в 2008 році ми займали 4 місце (в світі – Прим. Авт.) – все завдяки глобалізації ринків, усюдисущій рекламі і цінам дуже низьким.

– Співпрацюєте з Костянтином Красовським?
– Для громадського представництва – адвокації важливі мізки – експерти. Важлива наявність людей, які готові рухати справу, тобто громадські діячі, а також доказова база. Так от, Костянтин більше є експертом, ніж, скажімо так, лобістом. Він завжди за зміни і він завжди виступає за впровадження ефективного антитютюнового законодавства. Його можна назвати – легендою, гуру… Він в цьому вже 20 років. Більше нього ніхто не знає. Він надзвичайно обізнаний і один з найкращих в світі експертів з контролю над тютюном. Його визнають, прислухаються, він знає все про контроль над тютюном. Костянтин – генератор змін та експерт. Він надає корисну та потрібну інформацію. І говорить правду про тютюн, і це сприймається як лобізм. Він здатен переконати, коли потрібно, і коли люди хочуть цього… Він – частина адвокаційної кампанії.

Тут читайте ТРЕТЮ, ЧЕТВЕРТУ, П’ЯТУ і ШОСТУ частини

Tags: , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on вівторок, листопада 27, 2012 at 07:29 and is filed under Київ, Новини, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.