2
Гру

Не поважає Францію

   Posted by: klimovy4   in Закордон, Статті

Лакшмі Міттал, Єлизавета II і Борис Джонсон. Фото Reuters
Лакшмі Міттал, Єлизавета II і Борис Джонсон. Фото Reuters

Мер Лондона висміяв французів за небажання працювати з ArcelorMittal, пише Lenta.ru.

У найбільшої в світі металургійної корпорації ArcelorMittal різко загострилися відносини з французькою владою. Міністр промисловості Франції нещодавно заявив, що країні ця компанія не потрібна, оскільки не виконує взяті на себе зобов’язання. Напруженою ситуацією відразу ж скористався мер Лондона – він пригадав французам-соціалістам часи Великої Французької революції і покликав ArcelorMittal на британські землі.

Франції не потрібні
26 листопада в щоденній газеті Les Echos було опубліковано інтерв’ю з міністром промисловості Франції Арно Монтебуром (Arnaud Montebourg). Серед іншого, міністр заявив: “Нам тут не потрібна Mittal, тому що вона не поважає Францію”.

Говорячи про роботу ArcelorMittal на французькому ринку, Монтебур додав, що та постійно порушує взяті на себе зобов’язання. У підсумку міністр фактично пригрозив металургійної компанії націоналізацією, зазначивши, що уряд шукає партнера для французьких заводів ArcelorMittal.

[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]Претензії французів до ArcelorMittal і несподіване втручання в конфлікт мера Лондона нагадало насамперед про конкуренцію Франції і Великобританії, двох найбільших економік Євросоюзу після Німеччини. Якщо Великобританія в останні роки зосередилася на банківських послугах на шкоду промисловості, то у Франції промвиробництво як і раніше становить близько однієї п’ятої ВВП[/stextbox]Різкі висловлювання Монтебура безуспішно спробував пом’якшити міністр фінансів Франції П’єр Московісі (Pierre Moscovici). Він оголосив, що поки розглядається лише варіант “тимчасової націоналізації” (що б це не означало), і додав, що Франція, звичайно ж, вітає інвесторів в свою економіку. Однак скандал встиг розійтися по ЗМІ. Останні пригадали французам всього лише місяць тому розпочату кампанію “Скажи Франції ‘Так'” (Say Oui to France), націлену на залучення інвесторів. Не допомогли і наступні роз’яснення Монтебура про те, що влада не сприймає лише дії ArcelorMittal на місцевому ринку.

Приводом для критики з боку міністра промисловості стало прийняте в жовтні рішення корпорації закрити частину виробництва (а саме дві доменні печі) на нерентабельному заводі, розташованому в кантоні Флоранж в Лотарингії. Рішення компанії не дивне: через нестабільність економіки в цілому (на що вплинула, зокрема, боргова криза в єврозоні) великі металургійні корпорації по всьому світу скорочують виробництва, і ArcelorMittal не стала винятком.

Під загрозою, однак, виявилися робочі місця на французькому заводі (близько 600 зайнятих безпосередньо на доменних печах; всього на підприємстві трудяться 2,7 тисячі чоловік). Працівники заводу взялися протестувати, а уряд, в свою чергу, зайнялося підготовкою законопроекту, відповідно до якого компанії, які отримують прибуток, не зможуть зупиняти виробництво до тих пір, поки не знайдуть на нього покупця.

Сама ArcelorMittal ще 1 жовтня дала владі два місяці на пошук інвестора, здатного підтримати завод у Флоранж. В іншому випадку компанія пообіцяла закрити його повністю. Термін ультиматуму (як його називають у ЗМІ) закінчується в суботу, 1 грудня. Покупців поки немає, хоча в тих же ЗМІ вже з’явилися чутки про інтерес до активу з боку російської “Сєвєрсталі”, які так і не підтвердилися.

Французька влада стверджує, що на завод є два претенденти (хто вони, не повідомляється), однак інвестори готові допомагати лише на умовах повного викупу цього та інших французьких підприємств у ArcelorMittal.

Остання від такої пропозиції відмовилася, додавши, що продаж заводу “поставить під загрозу” життєздатність всього бізнесу ArcelorMittal на французькому ринку. Всього у компанії в країні працює 150 підприємств, на яких зайнято в цілому 20 тисяч чоловік.

Приїжджайте до Лондону
Конфліктом між ArcelorMittal і владою Франції вже встигли скористатися у Великобританії. Мер Лондона Борис Джонсон (відомий своїми безапеляційними висловлюваннями), перебуваючи з діловим візитом в Індії, висміяв уряд соціаліста Франсуа Олланда за те, що він не бажає співпрацювати з найбільшою в світі металургійною корпорацією. “Санкюлоти, схоже, прийшли до влади в Парижі, – пожартував Джонсон, що сам є консерватором. – Анітрохи не сумніваючись, кажу вам, друзі: переїжджайте до Лондона”.

Попутно Джонсон, як пише The Financial Times, встиг додати, що Лондон завжди покладався на талановитих іноземців. Зрештою і сам Лондон, за словами мера британської столиці, був заснований “купкою безцеремонних італійських іммігрантів”.

Слова Джонсона можна побічно віднести і до ArcelorMittal. Вона була створена в 2006 році шляхом злиття люксембурзької Arcelor і індійської компанії мільярдера Лакшмі Міттала. Її щорічний оборот становить близько 94 мільярдів доларів. Сам Міттал зараз живе в Лондоні. Журнал Forbes оцінює стан Міттала більш ніж в 17 мільярдів доларів – таким чином, він займає перше місце серед найбагатших бізнесменів Індії. Сім’я Міттала, як стверджують джерела ЗМІ, “була приголомшена” заявами французького міністра.

У свою чергу, London Evening Standard повідомила, що французька влада залишилася вкрай незадоволеною заявами Джонсона. Джерела видання вказали, що сенс заяви Монтебура “повністю вислизнув” від лондонського мера: міністр всього лише мав на увазі, що французький уряд не вітає методи, якими діє ArcelorMittal.

Про міждержавний лобізм докладніше читайте тут

27 листопада Лакшмі Міттал провів переговори з Олландом щодо ситуації на заводі у Флоранж. Остаточно сторони поки не прийшли до компромісу: поки відомо тільки, що президент Франції зажадав від керівництва ArcelorMittal гарантій збереження робочих місць, які опинилися під загрозою. Вимога справедлива, якщо врахувати, що в жовтні безробіття в країні досягла максимуму більш ніж за 14 років і склала 3,1 мільйона осіб. Очікується, що переговори Міттала і Олланда продовжаться до суботи 2 грудня.

Претензії французів до ArcelorMittal і несподіване втручання в конфлікт мера Лондона нагадало насамперед про конкуренцію Франції і Великобританії, двох найбільших економік Євросоюзу після Німеччини. Якщо Великобританія в останні роки зосередилася на банківських послугах на шкоду промисловості, то у Франції промвиробництво як і раніше становить близько однієї п’ятої ВВП (для порівняння, в британському ВВП ця частка – близько 11 відсотків). Крім того, Лондон з часу загострення боргової кризи в єврозоні (тобто з 2010 року) майже завжди встає в опозицію всьому ЄС практично з усіх питань – від посилення позицій Європейського ЦБ і введення додаткових податків на банки до прийняття бюджету всього Євросоюзу.

Так що висловлювання Джонсона продиктовані чи то ностальгією за колишніх часів, коли британці пишалися своєю “майстернею світу”, чи то загальним настроєм “проти всіх”, чи то простим бажанням “підколоти” вічного суперника в континентальній Європі.

Ірина Рябова

Lenta.ru

Tags: , , , ,

This entry was posted on неділя, грудня 2, 2012 at 21:53 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.