Андрій Скіпальський
Андрій Скіпальський

Це четверта частина розмови з Андрієм Скіпальським. Ось третя частина її. Тут ви можете прочитати першу частину, а другу – тут.

– Що ж до медіадослідження, яке ви робили у 2009 році, якесь нове є? Чи є щось свіже?
– Немає. Є тільки аналіз замовних матеріалів, і які методи використовують тютюнники в медіа. Щодо рекламних бюджетів, ця інформація закрита, оскільки офіційно реклама заборонена. Ми, звісно, хотіли б, мати данні скільки компанії витрачають на маркетинг та просування в Україні, але ми можемо судити тільки по звітах хедквотерсів тютюнових компаній, по головним офісам (по данним звідти – Прим. Авт.), і вони узагальнені, а по країнах і Україні зокрема немає цих даних.

– Ви особисто знаєте в обличчя джіарників тютюнових компаній?
– Декого знаю… Звісно, тих, хто брав участь в робочих групах, це були саме ті люди, через кого працює тютюнова індустрія. Але людей, які отримують за це зарплату я, можливо, і не знаю. Напевно отримують гроші і колишні народні депутати як консультанти… Так би вони не ходили там…

Докладніше про Public Relations читайте тут

– Особливо мене цікавлять консультанти…
– Я б скинув вам склад робочої групи над законом про заборону реклами тютюну. Це є лакмусовий папірець організацій, які проявили себе, прийшли захищати інтереси виключно виробників реклами, хоча мають до реклами таке ж відношення, як я – до балету! Склад робочої групи по законопроекту 5194, по пошуку можна знайти. Він є і на УП і “Телекритиці”. І там є назви організацій і особи…

– Як ви співпрацюєте з PR-агенцією “Красні комунікації”?
– Це був і залишається наш партнер і консультант з піару… Ми співпрацюємо з журналістами – надаємо їм постійну та вчасну інформацію. У форматі запрошення їх на якісь події і так далі, і так далі. А щоб ще з кимось співпрацювати? Ну, по-перше, на це фінанси потрібні, у нас їх обмаль…

– Спростуєте міф про те, що антитютюнники купапються в грошах?
– Ми обмежені у фінансуванні, як будь які громадські організації. У нас є багато видів діяльності, які не реалізуються за браком коштів. Грошей у нас в сто разів менше, ніж у будь-якої тютюнової компанії на будь-який тютюновий бюджет. Це можна перевірити. Наші фінанси відкриті і по-іншому бути не може.

– Тим не менше, у вас офіс біля Хрещатика, наприклад.
– Так! Це двокімнатна квартира – вона не є великою – в якій працюють 5 осіб, а також волонтери час від часу… Він коштує нижче ринкової ціни, і це дійсно зручно для нашої діяльності.

– Що ви скажете щодо СВБ тютюнників?
– Згідно з тією ж рамковою конвенцією ООН, це є дуже ефективний механізм лобіювання і відбілювання іміджу і встановлення ефективних контактів з владою. Коли ми підійшли до одного народного депутата, який займає дуже високе положення в одному з комітетів ВР, і почали розмову: “Щодо закону проголосуєте – не проголосуєте?” Він каже: “Ну що ж?! Вони ж підтримують будинки для літніх людей, розумієте”? Тобто вони цих будинків підтримали два, яким дали по 10 тисяч, але в вуха вклали, що представляють, що наче вся система будинків для літніх людей країни тримається на одній тютюновій компанії! По-перше, це – не завдання тютюнових компаній, утримувати соціальну сферу, а, по-друге, це дійсно можливість формувати хибне ставлення до проблеми: якщо заборонити рекламу, то без них ми пропадемо. Тому це ефективний метод, і ним дуже успішно користуються під прикриттям благодійності. Тютюнові компанії, я знаю, я працював в корпоративному благодійному фонді, який допомагає онкохворими дітками, не допомагають в тих речах, на яких не можна зробити піару. Вони роблять лише ті речі, на яких можна зробити піар. Кожна гривня витрачена на благодійність чи корпоративну відповідальність має бути обґрунтована майбутніми прибутками. Це потрібно усвідомлювати і сприймати відповідно.

– Які методики ви використовували?
– Перш за все, напрацювання наукової і практичної бази. Тобто треба порівняти іноземний досвід, переконатися самим, що це спрацює і це потрібно робити.[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]Тютюнові компанії, я знаю, я працював в корпоративному благодійному фонді, який допомагає онкохворими дітками, не допомагають в тих речах, на яких не можна зробити піару. Вони роблять лише ті речі, на яких можна зробити піар. Кожна гривня витрачена на благодійність чи корпоративну відповідальність має бути обґрунтована майбутніми прибутками[/stextbox]
– Наука?
– Про тютюн написано найбільше наукових робот, ніж про будь-яку рослину в світі. Міжнародні інститути займаються цим фахово, і ми беремо інформацію звідти. Про шкоду вживання тютюну… про вплив реклами, маркетингу… він скрізь однаковий. Рівень поширеності куріння – не однаковий, і акцизи скрізь не однакові, тому там треба дивитися. Це міжнародні данні, і часто на замовлення тих же ВООЗ і МОЗ проводять дослідження про тютюнопаління і про рівень вживання алкоголю. Вони достатньо репрезентативні і їм можна довіряти.

– Що ще?
– Друге – це розбудова коаліції, це надзвичайно важливо.

– Які тут складнощі?
– Немає складнощів залучити людей до коаліції, особливо коли є результат, і певний успіх. Тому, що люди легко залучаються до успіху. Тим більше, що всі, хто працює у нас, я працюю в цій сфері з 2000 року, я знаю більшість дієвих громадських організацій в Україні, і багатьох керівників, і мене знають. То ж просто можна подзвонити і сказати: “Приєднуйтеся до коаліції”! І все. Але, щоб щось робити, то коаліція має бути дієвою. Це проблема! Потрібно щось робити, писати листи, робити прес-конференції. То тут треба включати у механізми найбільш дієвих і готових організацій, які мають ресурси та свої місії щодо покращення громадського здоров’я.

Третє, це мобілізація всіх, скажімо так, зацікавлених сторін. От, якщо подивитися на цю листівку, то там зібрані всі зацікавлені великі гравці (stakeholders), які, якби-то, сказали десь на прес-конференції, чи в форматі листа, чи в форматі направлення на кожного депутата, на керівників фракцій, і виступили за цей законопроект, починаючи з МОЗ і закінчуючи зірками (celebrities). Це – змобілізувати громаду і придати цінність (ініціативі – Прим. Авт.). Це – теж методика. І це теж треба робити. І це потрібно робити в будь-якій проблемі.

ТУТ – П’ЯТА та ШОСТА частини розмови

Tags: , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on середа, грудня 5, 2012 at 21:26 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.