ЛГБТ

Джерело в парламенті повідомило, що голосування із законопроекту про одностатеві шлюби відбудеться вже 23 квітня 2013 року. Два експерта з лобі розповідають Atlantico про групи впливу, які впливають на процес прийняття політичних рішень. Про це пишуть Ів Дере (Yves Derai) та Рене Презідан (René Président).

Чи існують насправді якісь впливові лобі в суперечках навколо одностатевих шлюбів? Як вони працюють?

Ів Дере: Лоббі існують з обох боків. Лобі на підтримку одностатевих шлюбів з’явилися давно. Це питання почало обговорюватися задовго до введення цивільного договору солідарності (ПАКС). Питанням шлюбів займаються ті ж самі лобі, що у минулому просували ПАКС. Так, наприклад, Асоціація батьків геїв і лесбіянок вже багато років займається питаннями усиновлення дітей одностатевими сім’ями… Крім того, групи впливу існують і в політичних партіях. Це стосується, наприклад, групи “Гомосексуальність і соціалізм”, яка як і раніше надзвичайно активно діє в Соціалістичній партії. Це не офіційне лобі, а скоріше якийсь аналітичний центр, який розглядає питання і висловлює по них свою думку, як GayLib. Як би там не було, в кінцевому підсумку вони функціонують як внутрішні лоббі, які прагнуть реалізувати свої вимоги в рамках їхньої партії.

Практично у всіх французьких політичних партіях існують свої групи, які займаються подібними питаннями. Це стосується “зелених”, “Союзу за народний рух” і навіть кількох людей в “Національному фронті”. Хоча в цьому конкретному випадку говорити про присутність гей-лобі все ж не доводиться, в партії все ж є люди, які намагаються змусити Марін Ле Пен (Marine Le Pen) змінити її позицію.

З іншого боку, зрозуміло, існують асоціації традиційного і католицького спрямування, які виступають категорично проти одностатевих шлюбів і володіють своєю сферою впливу. Є люди, які поодинці можуть стати цілим лоббі. Цей рух не завжди призводить до створення будь-яких структур або асоціацій. Він може носити куди більш неформальний характер, але це не означає, що воно володіє меншим впливом.

Рене Презідан: У противників одностатевих шлюбів немає впливового лоббі. У них є яскрава особистість Фріжід Баржо (Frigide Barjot), якій вистачило сміливості, щоби одній влаштовувати невеликі акції протесту по всій Франції. Спочатку на неї не звертали уваги в католицькому середовищі, проте поступово їй вдалося змусити оточуючих прислухатися до себе. Це було рік тому. Від початку її завданням було стати противагою Civitas, бо тоді з цієї проблеми висловлювалися тільки вони. Civitas почали діяти раніше всіх і були єдиним голосом католиків. У їх числі опинилися люди, які не були традиціоналістами або фундаменталістами. Фріжід Баржо не хотіла, щоби вони виступали одні. Завдяки наполегливості, кампанії в Інтернеті та інтересу ЗМІ їй вдалося сформувати впливовий рух. Але спочатку Фріжід Баржо була всього лише одинаком.

Докладніше про лобіювання читайте тут

Все говорить про те, що ця наполегливість, поява яскравої особистості наклалися на прагнення заявити про себе з боку людей, які вважають за необхідне захистити свою спадщину. Тому ядром руху слугує особистість. Тим не менш, його членів об’єднують скоріше ті цінності, які захищає Фріжід Баржо, а не сама її особистість. Це саме так, нехай навіть за рухом стоять організації. Так, наприклад, Alliance Vita часто називають асоціацією лобістів противників одностатевих шлюбів. У цієї організації є свої представники і активісти в регіонах. Це дійсно щось більш відчутне і структуроване в порівнянні з Фріжід Баржо, але хіба цього достатньо, що бути лоббі? Може бути, але тільки не в цьому питанні. Alliance Vita націлений на досягнення певного результату. Але він не діє, як лоббі. У нього немає свого депутата і мера, він не прагне вплинути на когось.

Civitas теж не можна розглядати як лоббі. Його можна називати громадською асоціацією, але точно не лобі. У нього немає впливу на владні кола, що приймають рішення. Ніхто з його представників не знає жодного депутата. Те ж саме стосується і сімейних католицьких асоціацій, їх ніяк не можна назвати лоббі. Це сімейні об’єднання, які займається питаннями сім’ї. У них є способи впливу на відомства і давно сформована, чітка структура. Тим не менш, в питанні одностатевих шлюбів вони не користуються особливим впливом. Так, наприклад, вони зіграли помітну роль у русі за вільну школу в 1984 році, але зараз вони лише слідують за течією, не є його організаторами і не визначають його напрямок. Церква має вплив, але тільки на рівні парафій, а не в державному масштабі.

Прихильники одностатевих шлюбів, у свою чергу, діють в рамках свого лоббі. У них є доступ до ЗМІ, вони проводять кампанії в школах, влаштовують акції в парламенті. Лоббі – прояв волі певних груп людей і підприємств, завдання яких – вплинути на прийняття національних політичних рішень.

– Який реальний вплив цих лобі?

Ів Дере: Ефективне лобі працює одночасно над текстами законопроектів, юридичними аспектами питання та інформаційним оточенням. У тому, що стосується противників одностатевих шлюбів, вони також провели зустрічі з дитячими психіатрами, інтелектуалами, психологами, вченими, які поділилися своєю думкою з даної проблеми. Лобі не може спиратися на одних лише активістів. Якщо говорити про супротивників, мені здається, що ці сили існували у французькому суспільстві ще дуже давно. Я думаю, що у нас вже давно з’явилася низка асоціацій, які усвідомлювали важливість цих питань і готувалися діяти. І Фріжід Баржо вдалося об’єднати всі ці рухи на одній платформі цінностей. Додайте до цього загальну атмосферу невдоволення в суспільстві та отримайте більше мільйона активістів на вулицях. Отримати такий результат дозволила ціла сукупність параметрів. Але асоціації намагаються надати структуру цьому рухові. Чи то противники чи то прихильники одностатевих шлюбів.[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]Масонські ложі теж зіграли помітну роль у просуванні цього питання. “Великий схід Франції” відкрито називає своєю метою утвердження одностатевих шлюбів у країні. Він підняв цілий ряд суспільних питань, до яких відносяться одностатеві шлюби, усиновлення, евтаназія тощо. А ця організація була створена саме для того, щоби впливати.[/stextbox]

Мені здається, що ще до виникнення політичної волі, існували певні дії на рівні лоббі і деяких асоціативних структур, які просували питання як в юридичному, так і інформаційному плані. Щоб вивести все на політичний рівень, потрібна була попередня робота. Не буває так, що Франсуа Олланд встав одного ранку і сказав собі: “Треба прийняти закон про одностатеві шлюби”. Йдеться про цілий рух, який зародився приблизно 30 років тому, коли гомосексуальність перестала вважатися чимось негожим.

– Звідки береться фінансування таких лобі?

Ів Дере: У Франції існує дуже впливова гей-спільнота. У нас є журнали і газети, а також цілий спектр асоціацій. Крім того, є рухи, в які входять безліч видатних лідерів. Вся ця мережа веде активну роботу з політичними партіями, підприємствами та компаніями для просування своїх вимог і фінансування позицій. Безумовно, є люди, які дають на все це гроші. До їх числа відноситься і П’єр Берже (Pierre Bergé). Хоча він каже, що не належить до гей-спільноти і діє виключно як меценат.

Рене Презідан: У Alliance Vita є свої спонсори, до яких той регулярно звертається за допомогою. Крім того, з фінансуванням можуть допомогти і великі бізнесмени. П’єр Берже (мужчина Ів-Сен Лорана – Прим. Ред.) – це один з головних скарбників гей-руху. У прихильників одностатевих шлюбів все дуже тісно зав’язано на політику. Вони утворюють свого роду підгрупи всередині політичних партій. Про противників цього сказати не можна. Масонські ложі теж зіграли помітну роль у просуванні цього питання. “Великий схід Франції” відкрито називає своєю метою утвердження одностатевих шлюбів у країні. Він підняв цілий ряд суспільних питань, до яких відносяться одностатеві шлюби, усиновлення, евтаназія тощо. А ця організація була створена саме для того, щоби впливати.

Противники одностатевих шлюбів організовані набагато гірше. Вони працюють через електронну пошту, повідомлення etc. На це потрібно менше фінансування. Тому акції виникають повсюдно і без чіткої організації.

– Чи ведеться у нас війна лобі з цього питання?

Ів Дере: Мені так не здається. Я думаю, що сьогодні все зайшло набагато далі війни лоббі. У французькому суспільстві виник розкол з цієї проблеми. Спори і конфлікти виникають навіть всередині однієї родини, між батьками та дітьми. У суспільстві йдуть бурхливі суперечки, які стають тільки гостріше. Це скоріше конфлікт ідей, ніж війна лоббі. Це питання стосується сутності людей, їх віри, переконань. У кожної людини є своя думка з цього приводу. Не обов’язково 20 років ходити по різних політичних акціях, щоб висловитися з цієї проблеми. Це торкнулося всього французького суспільства, всіх релігій, всіх політичних партій. Лоббі грають лише роль передавальної ланки.

Рене Презідан: Зараз дійсно ведеться війна між організованим лоббі з одного боку і масовим, але стихійним народним рухом з іншого боку. Звідси і подив прихильників одностатевих шлюбів, які явно не очікували настільки лютого опору. Справа в тому, що вони зруйнували всі перешкоди і провели велику підготовчу роботу: більшість громадян були згодні, а питання почало звучати навіть у національній освіті. Однак цей давній рух з прекрасною координацією ніс до носа зіткнувся з найсильнішим народним рухом. Це викликало у них безмежне здивування: стихійні народні виступи, які потрясли громадянське суспільство. Католики збуджені і це тягне за собою нинішню конфронтацію.

Atlantico

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on четвер, квітня 18, 2013 at 20:22 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.