Кава і лоббісти
Кава і лоббісти

Письменник Роже Лангле розповідає про те, як лоббі проникають до нашого повсякденного життя. Уривок з книги “Цілодобовий вплив або як нас вбивають день за днем” (24h sous influences, comment on nous tue jour après jour) від Atlantico переклали InoSMI.ru.

Сніданок – це якийсь священний ритуал, за яким збирається вся родина. Гарячі і солодкі страви, наші підношення богам затишку, допомагають нам повернутися до реального світу: кава з молоком, чай, шоколад і тости сусідять з мисками пластівців. Ніхто з дітей не задумується про те, з чого складаються ці продукти. Слово “біо” ще не увійшло до побуту у будинку Сесіль. Ще не увійшло. Як і калорійність. Смаки визначають одні лише звички. Кошик з фруктами так і залишається на кухні, поступившись місцем джему та цукру.

(…)

Сесіль заливає окропом пакетик чаю. Їй здається, що це куди простіше, ніж мучитися зі звичайною заваркою. Вона не замислюється, що виробник користується цим, аби без відома споживача підмішати до чайних листів гілочки та інші відходи, які ніяк не покращують його смакових якостей. М’якість вживаних заходів контролю і норм відкриває широкі можливості для сумнівних практик. В інтернеті можна знайти чаї, куди виробники в порушення всіх правил додають листя звичайних дерев і сушені бур’яни.

Сесіль невтямки, що папір, з якого складаються ці пакетики, виділяє до чаю ​​різні хімічні речовини і насамперед діоксини, особливо якщо папір білий або складається з волокон китайського чи індійського виробництва. Залишки пестицидів в чаях, які отримують за допомогою інтенсивних сільськогосподарських методів, теж ніяк не можна назвати нешкідливими. Хоча норми їх вмісту жорсткіше, ніж у тих китайських чаях, що призначені для азіатського ринку (там припустимо використовувати заборонені в Європі речовини), вони накопичуються в організмі в міру того, як ви п’єте чай протягом дня. Ще один важливий момент: в чаї (не “біо”) на ринках Франції та Європи найчастіше підвищений вміст алюмінію, який є активним нейротоксином. Крім того, результати дослідження Міністерства охорони здоров’я вказують на більш високий вміст у ньому важких металів (свинець кадмій, ртуть…) порівняно з іншими продуктами.

Важкі метали в кухонній шафі. Чайне листя має властивість вловлювати і накопичувати токсичні речовини подібно до того, як гриби і чебрець поглинають радіоактивне випромінювання. На жаль, результати цього дослідження, яке спочатку мало потрапити на руки лікарям у вигляді оглядового 20-сторінкового документа, опинилися в Регіональному управлінні промисловості, наукових досліджень і навколишнього середовища (DRIRE традиційно підтримує тісні зв’язки з промисловістю) і, за дивним збігом обставин, так і не вийшли за його стіни.

DRIRE від початку знаходиться під наглядом Міністерства промисловості, яке куди більше турбує економічний розвиток підприємств, ніж здоров’я населення. Тому управління ніколи не могло змиритися з думкою про те, що йому потрібно на повному серьйозі відстоювати проекти інших міністерств, які до того ж можуть зашкодити інтересам найбільших підприємств. У документі йдеться не лише про дивно високий рівень вмісту в чаї важких металів, а й наводяться відомості щодо токсинів в інших продуктах, у тому числі в крупах, напоях, молочних продуктах і м’ясі. Такі відомості, безумовно, не зіграли б на руку промисловим лоббі… Крім того, заслуговує уваги той факт, що санітарні органи не вважали за потрібне безпосередньо поділитися результатами дослідження з лікарями та пацієнтами, як вони зазвичай роблять в тому випадку, коли Міністерство охорони здоров’я має намір підкреслити свій рішучий настрій.

До нещастя, страх викликати невдоволення агропрому буквально паралізував політиків. До того ж, уряд взагалі б не став давати вказівку щодо дослідження вмісту токсичних речовин у французьких продуктах, якби не європейська директива, яка зобов’язала країни ЄС регулярно проводити аналіз присутності важких металів у продовольстві. Документ виявився тим “незручнішим”, що джерелом значної частини важких металів у продукції інтенсивного сектора є використовуваний на полях токсичний бруд, який постачають відповідальні за її обробку оператори.

На Олімпі агропрому сидять такі божества як Nestle, Coca-Cola, Unilever та інші найбільші міжнародні компанії. Завдяки підтримці міжпрофесійних асоціацій свинцю, Французької асоціації кадмієвої промисловості, Союзу хімічної промисловості, Європейської ради хімічної промисловості та багатьох інших інститутів ці гіганти формують величезні коаліційні структури. Всі забруднюючі навколишнє середовище виробничі галузі діють через ці найсильніші лоббі.

Про лобіювання в Європейському союзі читайте тут

До них відноситься, наприклад, Круглий стіл європейської промисловості (ERT), в який входять 45 великих міжнародних підприємств, у тому числі автовиробники і нафтові компанії (вони несуть відповідальність за забруднення свинцем протягом цілого століття). ERT незмінно виступає за якнайшвидшу економічну глобалізацію та лібералізацію європейського ринку, мріючи в один прекрасний день прийняти загальносвітову угоду про штрафні санкції для держав, які навішують на підприємства додаткові санітарні чи соціальні зобов’язання. Таким чином, компаніям вперше б вдалося офіційно зобов’язати держави виплачувати їм податок, перевернувши тим самим з ніг на голову ієрархічні зв’язки між загальним і приватним інтересами в демократіях і закріпивши передачу економічної і політичної влади гігантам приватного сектора.

(…)

У кави, як і у чаю, є безліч позитивних якостей, але і вона не в змозі вберегтися від пестицидів. До нещастя, в результаті обсмаження вона отримує велику дозу акриламіду і потрапляє на самісіньку вершину списку продуктів по його вмісту: вона лише трохи поступається чіпсам і обходить хліб, обганяючи чай майже вдвічі. Як легко здогадатися, всі представники агропромислового лобі будь-якими засобами прагнуть не піднімати це питання на публіці.

Як би то не було, в 2002 році вони все ж не змогли перешкодити Європейської комісії розпочати розслідування з приводу вмісту акриламіду в різних продуктах, яке потім продовжило Європейське агентство з безпеки продуктів харчування (EFSA). Чи потрібно говорити, що в такому вибухонебезпечному питанні EFSA ступає по лезу бритви? В агентстві неодноразово відзначали, що “акриламід може становити потенційну небезпеку для здоров’я в силу своїх канцерогенних і генотоксичних властивостей”, і нагадували про заклики експертів ФАО і ВООЗ “вжити заходів для зниження вмісту цієї речовини”.

Atlantico

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Неділя, червня 9, 2013 at 13:47 and is filed under Закордон, Новини. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.