EnglishFrenchGermanItalianPortugueseRussianSpanish

Ангела Меркель.
Ангела Меркель.

Про підсумки “чорно-жовтого” правління пише Дітмар Нойерер для Handelsblatt (Німеччина).

Сумнівні партійні витрати, спонсорські авантюри, переходи політиків на роботу до великих транснаціональних концернів… Роки правління Ангели Меркель були роками лобізму, констатують експерти організації LobbyСontrol. А “чорно-жовта” правляча коаліція не зробила нічого, щоби перешкодити цьому.

Концерн Daimler потрапив до федерального уряду. Як з’ясували опозиційні депутати Бундестагу, довірена особа канцлера Ангели Меркель Екхарт фон Клаеден (ХДС) стане новим головним лобістом автогіганта зі Штутгарта. Цей факт викликав багато шуму, і список осіб, що “перетікли” з політичної сфери в економічну, досить великий. Та й взагалі, лобісти активно беруть участь у політичному житті, коли виникає необхідність вплинути на прийняття тих чи інших рішень в інтересах їх замовників. Уряд Меркель заохочував таких “агентів впливу” великого бізнесу. Це випливає з доповіді LobbyControl за 2013 рік.

Експерти проаналізували останні чотири роки діяльності “чорно-жовтого” уряду і зробили невтішні висновки для членів коаліції (Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та Вільної демократичної партії (ВДП). При цьому вплив лобістів при прийнятті важливих рішень викликав все більше і більше критики, зокрема, в таких питаннях, як регулювання фінансових ринків, застосування “зелених” технологій в енергетиці, інформаційна безпека і захист авторських прав.

Лобіювання певних інтересів і пов’язані з цим афери викликали широку суспільну дискусію на тему: “Як можна максимально жорстко регулювати і тримати під контролем лобізм?”, В тому числі і в Бундестазі. Але незалежно від того, чи йшла мова про прозорість фінансування партій, про декларації додаткових доходів чиновникам або про введення спеціального реєстру лобістів, “чорно-жовта” коаліція, за свідченням авторів доповіді, вперто відмовлялася визнавати наявність такої проблеми. “Принаймні, коли мова заходила про конкретні дії, реакція була однакова: “чорно-жовті” блокували відповідні рішення”, – написано в доповіді, наявній в розпорядженні Handelsblatt.[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]Велика Британія, наприклад, просунулася по цьому шляху значно далі. Після нещодавнього чергового корупційного скандалу, що вибухнув у Сполученому Королівстві, уряд має намір до 18 липня внести до парламенту законопроект про посилення контролю за лобістами[/stextbox]

Лише в питанні декларування додаткових чиновницьких доходів коаліція погодилася на поступки, та й то не зовсім добровільно, а під впливом дебатів про заробіток Пеєра Штайнбрюка (кандидата на посаду федерального канцлера від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) – Прим. Пер.) За читання лекцій.

Особливо неприємно експертам, що уряд Меркель відмовляється визнавати, що лобісти діють “в тіні”, і тому політичні процеси повинні стати більш прозорими для громадськості.

У минулі чотири роки в Бундестазі неодноразово велися дискусії про транспарентність діяльності лобістів. Якщо конкретно, то мова йшла про створення реєстру, до якого повинні бути внесені всі лобісти із зазначенням їх замовників і фінансових джерел. Але “чорно-жовті”, за словами експертів, “послідовно відмовлялися робити конкретні кроки в цьому напрямку”.

При цьому необхідність діяти була очевидною. Незадовго до виборів до Бундестагу 2009 року LobbyControl з’ясувала, що концерн Deutsche Bahn (DB, Німецькі залізниці) в 2007 році провів приховану PR і лобістську кампанію на користь приватизації залізниць. DB уклав тоді відповідну угоду з агентством European Public Policy Advisers GmbH (EPPA). Замовники при цьому залишалися невідомими. EPPA, у свою чергу, найняла берлінський “мозковий центрBerlinpolis, який, власне, і робив конкретні дії. Зокрема, він організував конференцію за участі тодішнього міністра транспорту Тіфензєє і “40 провідних представників громадських інститутів та економічних кіл”.

Тіфензєє заявив у травні 2009 року, що брав участь у цьому заході, “абсолютно не знаючи про маніпуляції з боку Berlinpolis”. “Це свідчить про те, що і провідні політики не завжди розуміють, з ким мають справу”, – стверджують експерти.

Ще одним улюбленим полем діяльності лобістів є політика в галузі озброєнь. Експерти LobbyControl вказують на те, що досі “абсолютно незрозуміло”, хто і в якому обсязі лобіює інтереси виробників і експортерів озброєнь – як з боку підприємств, так і з боку покупців зброї. Реєстр лобістів у разі його створення пролив би світло на те, хто замішаний в такі справи, в тому числі серед колишніх політиків та колишніх військових.

Не менш критично дивиться LobbyControl і на свого роду зміну профілю, коли політики, як, наприклад, Герхард Шредер або Йошка Фішер переходять до економічної галузі. У таких випадках часто залишається незрозумілим, чи роблять вони це з власної ініціативи, чи за ними стоять якісь кола, які віддають перевагу залишанню в тіні.

Наочним прикладом є в цьому сенсі колишній міністр закордонних справ Ганс-Дітріх Геншер. Він займає пост почесного голови опікунської ради лобістського і PR-агентства WMP Eurocom і одночасно почесним головою аналогічного органу в агентстві Consultum Communications, в якому засідає також колишній міністр економіки Міхаель Глос.

За даними експертів, агентство Consultum Communications працює над поліпшенням міжнародного іміджу Азербайджану на замовлення уряду цієї країни. У цьому задіяні і Геншер з Глосом, що залучені до різних заходів. У реєстрі лобістів, за словами експертів, розкривалася б інформація про те, які особистості, в тому числі серед політиків, займаються лобістської діяльністю.

Багато галасу наробила остання така “зміна профілю”. Коли в травні міністр Клаеден розголосив свій перехід в Daimler, він зазнав жорсткої атаки з боку опозиції. Представники ХДС, у свою чергу, вказали на перехід колишнього канцлера Герхарда Шредера (СДПН) на роботу в Газпром в 2005 році, а також на перехід Хільдегард Мюллер (ХДС) в Федеральний союз енергетики та водопостачання в 2008 році. Ні в тому, ні в іншому випадку соціал-демократи не мали нічого проти.

З точки зору LobbyControl, випадок з Клаеденом наочно ілюструє, як конкретні спірні ситуації можуть вирішуватися з урахуванням партійної політики, хоча цей феномен не прив’язаний до конкретної партії. “Безсилля партій полягає в тому, що між окремими випадками, докладно освітленими мас-медіа, вони не можуть придумати нових правил гри, – критикують експерти. – Найбільшу відповідальність за це несе ХДС, яка впродовж восьми років є партією, що утворює уряд і членом якої є канцлер”.

Але політик не сприймає критику, коли мова йде про регулювання лобізму. У першу чергу, LobbyControl дорікає в безсиллі канцлерові Ангелі Меркель. Коли в кінці 2011 року вибухнув “кредитний скандал” навколо тодішнього федерального президента Крістіана Вульфа (та й в інших випадках), Меркель часто поставала в ЗМІ як “сама невинність”, про яку не можна навіть подумати, що вона була б здатна на аналогічні проступки.

Про лобіювання докладніше читайте тут

Але Меркель відповідає не тільки за свої власні дії, вважають експерти. “Будучи канцлером і головою партії, що має найбільшу фракцію в парламенті, вона також несе відповідальність і за політичні рамкові умови лобізму“. А ось в цьому аспекті вона досить слабка.

Крім того, експерти дорікають Меркель в недостатній жорсткості, як, наприклад, в ситуації навколо “спонсорського скандалу” в 2010 році, в який виявився втягнутий тодішній прем’єр-міністр землі Північна Рейн-Вестфалія Юрген Рюттгерс. “Її стратегія зрозуміла: у дискусії про лобізм окуляри набирає, головним чином, опозиція. Тому «чорно-жовті» намагаються обходити цю тему стороною”, – резюмують експерти. Крім особистих інтересів, це, на думку LobbyControl, є важливим моментом, що пояснює блокування цієї теми ХДС і її партнером по коаліції, Вільною демократичною партією (ВДП).

Велика Британія, наприклад, просунулася по цьому шляху значно далі. Після нещодавнього чергового корупційного скандалу, що вибухнув у Сполученому Королівстві, уряд має намір до 18 липня внести до парламенту законопроект про посилення контролю за лобістами. Прем’єр-міністр Девід Кемерон збирається створити реєстр, в який мають бути включені лобісти та їх замовники.

LobbyControl робить ставку на найближчі місяці. “В ході передвиборної боротьби ми обов’язково піднімемо тему обмежень лобізму”, – попереджають експерти. Після виборів вони мають намір тримати під контролем переговори про створення коаліції. “Майбутній уряд повинен довести, що він всерйоз має намір регулювати питання лобізму”.

Тому що ясно одне: прозорість і обмеження лобізму невіддільні від життєздатної демократії.

Handelsblatt

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on середа, липня 3, 2013 at 20:51 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.