Александр Галушка.

Колективні позови зіпсували життя багатьом глобальним корпораціям, пише Lobbying.ru.

Розмір вимог споживачів доходив до декількох мільярдів доларів. З наступного року така загроза нависне і над російськими компаніями.

Закон про колективні позови готує Загальноросійський народний фронт(ОНФ), він буде внесений до Держдуми в кінці вересня, каже співголова ОНФ Олександр Галушка. Рік тому Мін’юст підготував і вніс свою версію законопроекту, він став одним з пунктів у “дорожній карті” з розвитку конкуренції, та ініціативу перехопив ЗНФ. Його проект вийшов гранично жорстким для бізнесу.

19 серпня законопроект ОНФ розглянула міжвідомча група з розвитку конкуренції, до якої входять Мінекономрозвитку, ФАС, Мін’юст та громадські організації, говорять учасники групи і підтверджує Галушка.

Суд не для споживачів

У колективному позові містяться аналогічні претензії необмеженого кола осіб, у них один представник, пояснює партнер White&Case Григорій Чернишов. У Росії де-факто така можливість існує тільки в арбітражних судах з корпоративних спорів (акціонери проти компанії), розповідає він. Споживачі ж можуть лише об’єднати однотипні позови в суді, але їх вимоги будуть розглядатися окремо, інші люди вже не зможуть приєднатися до цього процесу.

Є й інша перешкода, відзначає Чернишов: у країнах, де розвинений інститут колективних позовів, існує “гонорар успіху”, в Росії ж він заборонений постановою Конституційного суду (неможливий судовий захист). У США гонорар доходив до 30-40 % від стягненої суми, наводить він дані Об’єднання корпоративних юристів Росії (ОКЮР).

Спроби колективних позовів від споживачів у Росії були. Від їх імені можуть судитися держоргани, прокурори, об’єднання споживачів. Після крижаного дощу в кінці 2010 року, що призвів до авіаколапсу, пасажири намагалися подати такий позов проти Transaero, їх підтримав керівник Росспоживнагляду Геннадій Онищенко. Компанія побажала виплатити постраждалим компенсацію в досудовому порядку.

Отримати гроші за груповими позовами складно, відзначає голова правління Конфедерації товариств споживачів Дмитро Янін: спочатку суд приймає рішення про порушення прав клієнтів, а потім кожен з них повинен подавати позов про компенсацію збитків. Мало хто захоче витрачати час і реальних втрат компанії не несуть, пояснює Янін.

Як у США

Проект ОНФ пропонує ввести в Росії колективний позов за американським зразком. По одному позову отримати компенсацію зможуть всі постраждалі від компанії – для цього навіть не треба приєднуватися до позову: ініціатор позову вважається представником всіх потенційних позивачів, якщо вони не заявлять, що не хочуть судитися (система opt-out). Всі вони зможуть розраховувати на компенсацію: наприклад, покупець дефектного телефону буде стягувати збитки на користь всіх, хто купив такі апарати. У матеріалах міжвідомчої групи наводиться приклад користувачів Facebook: позов захищав кожного третього американця.[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]Банки, перевізники, виробники тютюнової та алкогольної продукції тепер в групі ризику.[/stextbox]

Колективний позивач повинен довести судді, що всі заявники, у тому числі потенційні, постраждали від компанії. Розмір збитків визначає суд: для позивачів – на підставі поданих ними документів, для потенційних позивачів – за допомогою оцінок. У антимонопольних справах проект дозволяє стягувати крім збитків ще й упущену вигоду в кратному розмірі. А юристам проект дозволяє отримувати “гонорар успіху”.

Відсуджена компенсація надійде до спеціального фонду і буде розподілятися в порядку черги: першими гроші отримають приєднані до позову до рішення суду, потім – адвокати, сума, що залишилася, пропорційно ділиться між потенційно потерпілими, вони можуть звернутися за грошима і після рішення суду. Представник ОНФ говорить, що механізм фонду ще потрібно допрацьовувати – наприклад, зараховувати гроші на депозити суду.

Питання, чи вводити систему opt-out, ще не вирішено, але “гонорар успіху” і кратні збитки залишаться, наполягає Галушка. Закон ОНФ підтримує Федеральна антимонопольна служба, а для антимонопольних справ – навіть з системою opt-out, каже начальник правового управління ФАС Сергій Пузиревський.

Групи ризику

Банки, перевізники, виробники тютюнової та алкогольної продукції тепер в групі ризику, говорить партнер Squire Sanders Сергій Трещев. З позовами зіткнуться компанії практично кожної сфери, більш песимістичний віце-президент МТС Руслан Ібрагімов, адже коло спорів широке – вся антимонопольна сфера і сфера захисту прав споживачів. Можна буде оскаржити завищення тарифів, нав’язування послуг банками, змову продавців бензину, перераховує Чернишов.

Компанії бояться, що їх затероризують необгрунтованими позовами. Кратні збитки, винагороди за успіх і особливо система opt-out приведуть до необмежених за сумою позовами, пояснює президент ОКЮР Олександра Нестеренко.

З такими позивачами належить зіткнутися фармацевтичним компаніям, очікує Трещев: досить знайти людей, які могли б постраждати від ліків. Будь-хто може домовитися зі знайомим лікарем про довідку, обурюється юрист однієї з компаній, нагадуючи, що, коли після падіння метеорита за вибиті стекла оголосили компенсацію, число таких рам зросло в рази.

Найбільш активними позивачами можуть стати клієнти банків, незадоволені прихованими комісіями в ставках по роздрібних кредитах. У Росії вже був досвід масових банківських процесів: після того як Вищий арбітражний суд ввів заборону на комісії за ведення позикового рахунку, цілі адвокатські контори в Сибіру стали спеціалізуватися на поверненні комісій. За 2011 рік в регіоні вдалося виграти понад 10 000 справ. Колективний позов спростив би процес.

Про громадянське суспільство докладніше читайте тут

Можна судитися не тільки від клієнтів компаній, але і від мешканців будинків, вулиць чи міст. У сфері ЖКГ виграний колективний позов до керуючої компанії ( КК) за неправильно розраховану плату зобов’яже КК перерахувати платіжки і повернути зайве всім споживачам, пояснює юрисконсульт Інституту економіки міста Дмитро Гордєєв. Таким же чином можна буде судитися за неякісно надані послуги.

Швидше за вс , вже сама загроза таких позовів буде стимулювати компанії укладати мирові угоди, йдеться в матеріалах міжвідомчої групи. Багато компаній зволіють відбутися малою кров’ю, погоджуються юристи.

Проти кого дружили

Найбільші суми на колективних позовах втрачали американські корпорації. У 2003-му був виграний колективний позов на $10,1 млрд проти Philip Morris. Позивачі (курці, що колись купували легкі сигарети компанії в штаті Іллінойс) звинувачували Philip Morris в тому, що, розміщуючи на пачках маркування “легкі”, компанія створювала ілюзію, що ці сигарети менш шкідливі. Суд зобов’язав компанію виплатити $7,1 млрд компенсації і ще $3 млрд штрафів.

У квітні 2013 року стало відомо, що Apple погодилася виплатити $53 млн за врегулювання колективного позову власників iPhone та iPod Touch з приводу гарантійного обслуговування.

Багато судитися доводилося Facebook. У травні 2013 інвестори звинуватили компанію в приховуванні інформації про реальний стан її бізнесу перед IPO. А раніше з соціальною мережею судилися користувачі: компанія без дозволу розміщувала їх імена на рекламних банерах (позов закінчився мировою угодою на $20 млн).

Дуже часто судяться з банками: у справі проти Wells Fargo в 2010 році клієнтам вдалося стягнути $203 млн переплачених комісій за овердрафтом. Такі позови посипалися на інвестбанки в 2000-2001 роки, Після краху доткомів і після кризи 2008-го.

Lobbying.ru

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Вівторок, жовтня 29, 2013 at 10:37 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.