Промисловий шпіонаж чи конкурентна розвідка?
Промисловий шпіонаж чи конкурентна розвідка?

В останнє десятиліття кількість економічних злочинів в Німеччині знизилася, говориться в дослідженні PwC. Але багато фірм все ще бояться за свої комерційні таємниці, пише DW.DE.

Прогулюючись по павільйонах технологічної виставки, директор компанії виявляє новий прилад, розроблений співробітниками його фірми. Здавалося б, чим не привід для радості?

Але є тільки одне “але”: фірма-конкурент представляє цей пристрій як власну новинку. Такі випадки стоять в одній ланці з іншими економічними злочинами начебто корупції та розкрадань.

Трохи більше десяти років тому, в 2001 році, з ними стикався 61% німецьких підприємств. У 2013 році кількість постраждалих фірм знизилося до 45%. Такі дані містяться у новому спільному дослідженні компанії PriceWaterHouseCoopers і Університету імені Мартіна Лютера в Галле і Віттенберзі. В опитуванні, яке проводиться щодва роки, взяли участь більше 600 великих компаній, штат яких перевищує 500 співробітників.

Фірми стають культурнішими

Зниження кількості економічних злочинів не єдиний висновок, до якого прийшли дослідники. Кай Буссман (Каi Bussmann), професор кримінології з Університету імені Мартіна Лютера в Галле і Віттенберзі, який брав участь у підготовці доповіді, зазначає загальну тенденцію: “Суспільство стає все більш безпечним”. В цілому можна стверджувати, що “рівень злочинності в Німеччині вже кілька років знижується або залишається на низькому рівні”, каже експерт. І в економічній сфері спостерігається аналогічна тенденція, додає Буссман.

Основна причина зниження числа економічних злочинів – зміни в корпоративній культурі компаній, вважає аналітик PricewaterhouseCoopers Штеффен Зальфенмозер (Штеффен Salvenmoser). Зокрема, були введені високі міжнародні стандарти, корупція стала переслідуватися за законом і частіше каратися. Це підштовхнуло багато компаній до прийняття нового корпоративного кодексу.

Згідно з таким документом, фірми, наприклад, зобов’язують своїх співробітників поводитися законослухняно, підвищують рівень обізнаності про корупцію і проводять превентивні заходи серед пыдлеглих. Очевидно, що компанії домоглися тут певного успіху, каже Зальфенмозер.

Непомітні злочини

У світлі нещодавнього скандалу з прослуховуванням, яким займалося американське АНБ, все більше фірм занепокоєні недостатньою збереженням своїх даних. Тривогу б’ють в першу чергу ті компанії, які користуються так званими хмарними сервісами – спеціальними серверами, що дозволяють зберігати великі обсяги інформації в Інтернеті.

“Близько 15% підприємств тепер кажуть, що вони серйозно задумалися про те, щоб почати користуватися хмарними сервісами європейських провайдерів“, – констатує Штеффен Зальфенмозер. Проте в даному випадку мова про загальну тенденцію не йде. Близько 60% підприємств хотіли б щось змінити в своїй системі зберігання даних незалежно від історії зі шпигунством з боку американських спецслужб, стверджує експерт.
[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]Зокрема, були введені високі міжнародні стандарти, корупція стала переслідуватися за законом і частіше каратися. Це підштовхнуло багато компаній до прийняття нового корпоративного кодексу.[/stextbox]

Тим часом, відзначає Зальфенмозер, “у наявності тривожно велика кількість випадків підозри в промисловому і економічному шпигунстві, а також розголошенні виробничої і комерційної таємниці”. Хоча справи можуть складуться і набагато гірше, оскільки жертва шпигунства не завжди усвідомлює, що за нею встановлено стеження, пояснює експерт.

У цьому відмінність такого роду злочинів від, наприклад, корупції, коли на порозі фірми тут же з’являється прокурор, або розкрадання, яке можна виявити – найпізніше – під час переобліку. Але якщо за вами стежать, ви часто цього не помічаєте, оскільки “нічого не пропадає”, додає аналітик.

Удар в спину або покарання по заслугах?

Щоб вивідати комерційні таємниці, зловмисникам сьогодні не обов’язково перелазити через паркан або шпигувати в інтернеті. Нерідко інтереси компаній зраджують їх же співробітники. Приблизно половина випадків промислового шпигунства на совісті самих співробітників фірм, розповідає Зальфенмозер.

Про корупцію докладніше читайте тут

Для компанії це удвічі гіркіше. По-перше, власні кадри найкраще обізнані про те, як можна завдати роботодавцю максимального збитку і де знайти найбільш важливу інформацію. По-друге, осад залишає і просте розчарування в людях, яким довіряєш і від яких не чекаєш підлості, підсумовує експерт.

При цьому Кай Буссман, професор з Університету імені Мартіна Лютера в Галле і Віттенберзі, додає, що найчастіше така поведінка – результат прийнятої в компанії корпоративної культури. Жертвами шпигунства з боку власних співробітників, як правило, стають ті фірми, для яких, за висловом вченого, чесність у поводженні з клієнтами не є головною цінністю. “Тому не варто дивуватися, коли твої співробітники поводяться точно так само”, – підводить підсумок Буссман.

DW.DE

Tags: , , , , , , , , ,

This entry was posted on Середа, листопада 27, 2013 at 12:53 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.