9
Гру

Якщо завтра війна…

   Posted by: klimovy4   in Київ, Статті, Україна

Одягнений військовим воює, як військовий.
Одягнений військовим воює, як військовий.

Не дуже типова для даного ресурсу стаття. Але мені захотілося мати його український варіант. Це мій переклад з російської данного матеріалу.

Наступні поради отримані від колишнього співробітника ГРУ, що ховається за псевдом Єнот. На жаль, всі контакти з ним загублені. Сценарій схожий – громадянська війна чи війна.

… Так чи інакше, сценарії можуть бути різними. Суть завжди одна: потрібно пережити перші тижні дві, а там “видно буде” (причому це не означає, що варто два тижні сидіти вдома). Сценарій “А” вас сильно напружувати не повинен, якщо до Києва перекинуть кримчан чи ще якусь каку, то люди для “роботи” по них знайдуться. Вам в таке лізти не треба. Ось і правило номер один народилося. Не треба нікуди лізти, особливо в “бійку” Для цього завжди знайдуться “відморозки”. Ваше завдання – це “збереження трудових ресурсів”, тобто себе.

Що стосується двох варіантів, що залишилися. У випадку з “Б” доведеться воювати, якщо хочете, звичайно. У випадку з “В” – можна вже і не воювати. Батьківщину просрали. Вирішувати будете самі, по обставинах. Можна “смертю хоробрих”, можна працювати і жити далі, якщо дадуть.

Головне, пам’ятайте – завжди буде приблизно три ступені “дупи”. Локальні бої, повномасштабна війна, безперспективна окупація з подальшим розчленуванням країни. Я пояснюю це для того, аби було розуміння дуже важливого моменту, про який зазвичай при стресі люди забувають: ваші дії залежать від обстановки. Ніякої самодіяльності, тільки здоровий глузд.

Стрілянина на вулиці – це не кінець світу. Навіть якщо у вас в під’їзді пункт первинної обробки поранених, а у дворі розрахунок 120 мм міномета, це ще не означає, що потрібно терміново бігти (хоча якщо міномет, то позицію треба міняти, його неодмінно рознесуть разом з вами).

Так-так, пальба і трупи – це ще нічого не означає, що недивно. Несвоєчасний маневр “звалити куди подалі” може коштувати вам життя. Не метушіться, не панікуйте, подивіться ХТО і по КОМУ стріляє, а головне НАВІЩО.

Доки ми в місті

Якщо в ході подій і заворушень, ви прийняли рішення бігти, то спробую коротко розкидати ваші шанси. У місті по типу Києва, Москви або СПб шансів вижити дуже мало. У містах немає достатнього запасу продовольства і роздавати його у випадку заворушень ніхто не буде. Їжа є лише в крамницях і на харчових базах (про них можете забути, там війська чи бандити з’являться відразу).

Купувати продовольство має сенс у першу добу, коли ще продають; далі магазини закриють і персонал почне все тирити. Якщо момент з “купівлею” провтикали, то рушницю до рук, і йдемо “приватизувати”. Раджу підрядити на цю справу із собою сусіда, і не одного. По-перше, більше їжі віднесете, бо вам ще треба, щоб хтось прикривав вас від таких самих молодиків, які зустріли вас всередині або на зворотному шляху. По-друге, вогнева міць у вас з гладкостволом десь в районі нуля і зайва пара стволів не зашкодить, але пам’ятайте, якщо зберете із собою занадто багато народу, то ви “групова ціль”, і “ділити” хабар буде дуже сумно (три – чотири людини, більше не треба з собою брати).

Зрозуміло, у вас повинні бути запаси води і їжі в квартирі. З водою все ще гірше, підвозу не буде. Якщо вода з крана пропаде – у вас є бачок унітаза. Не сміти спускати ЦЮ ВОДУ! Вона нічим не відрізняється від води з-під крана, один стояк з холодною водою. А це тиждень жити і не тужити (ну, не вмерти – так це точно). Якщо буде можливість, то пару каністр в зуби і “патрати” АЗС. ПММ – це дуже важливо. Але пам’ятайте, в квартирі їх тримати не можна. Пара легкозаймиста. Зробіть схрон, краще на горищі, в підвалі люди ховатимуться від обстрілів.

Вбивати вас будуть навряд чи. У “каламутній воді” ніхто не витрачає боєприпаси на людей без зброї. Зрозуміло, це не привід ходити в повний зріст на прогулянку перед сном, але пам’ятайте, що ви не ціль №1. Як показав досвід міста Грозного – цілком реально воюючі в повну силу мужики, геть ігнорують місцевих, не до них. Зрозуміло “дурень” завжди може прилетіти, особливо у сутінках, але все ще не так погано.

Пам’ятайте, що ви не повинні розташовуватися ані поряд з телецентром, ані з об’єктом інфраструктури. І, зрозуміло, якщо до квартири увійшли люди зі зброєю, і “поінформували” вам, що тепер у них тут кулеметний розрахунок, то ви говорите їм: “ОК, розташовуйтесь”, і звалюєте . Жодних “Це моя власність, я нікуди не піду” – це куля в лоба відразу, їм не до вас, будете заважати – ляжете. Ідіть навіть, якщо не просять. Бо їх противники можуть у будь-яку хвилину “накрити” вашу квартиру, причому стріляти будуть не камінням з рогаток.

Перед лікарнею краще теж не стрибати. Сторони конфлікту будуть звозити туди поранених, можливо, будуть намагатися відвоювати собі ці стратегічні будівлі. Там буде стрілянина. У разі бомбардувань хтось неодмінно жахне по лікарні, навіть не сумнівайтеся. Тих, хто писав Женевську конвенцію, зазвичай в гарячих точках немає, від цього її дотримання є досить умовним. Як у “Піратах Карибського моря”: “Це не звід законів, швидше, набір правил бажаних до виконання”.

Пам’ятайте, як тільки почався такий заміс, вашої власності більше немає. І сильно стартувати не раджу. Вбивати потрібно, якщо хтось тягне руки до вашої їжі і води. Все інше – дурниця! Якщо ви обміняєте автомобіль на автомат в збройовій кімнаті найближчого відділення міліції – то ви великий молодець. Навіть якщо ви обміняли новий Мерседес на б/у АКСУ і всього 2-3 магазини, то ви все одно великий молодець. Машина вам більше не потрібна. Виїхати з міста ви не зможете на ній 100%, а от бажання стрельнути по вам буде дуже серйозне.

Поки ви в місті, не раджу надягати камуфльований одяг, інакше може “прилетіти”. Отже, що ми зараз зпрогнозували. У нас в місті “К” почалися вуличні бої. Ми прийняли рішення, в силу обставин чи з тактичних міркувань, залишитися в місті (хоча ця думка є невдалою майже завжди). Ми знаємо, що магазини можна починати грабувати вже на другу добу. Зброя є в найближчому відділку міліції, води є трохи в бачку унітаза (розживитися парою пляшок питної в магазині – ще краще), вашої власності більше немає, людина зі зброєю завжди права, там де є людина зі зброєю – не повинно бути вас, хто одягається як військовий – воює (навіть якщо не хоче), схрон з ПММ – це великий плюс (ПММ, до речі, може стати валютою, співмірною за ліквідністю зі зброєю та боєприпасами), до важливих об’єктів не підходимо навіть близько.

І ось ще що. НІКОЛИ НІКУДИ НЕ ХОДИТИ ПРОСТО ТАК, ОСОБЛИВО “ПОДИВИТИСЯ ЩО ТАМ”. У міському бою дуже багато речей робляться “тихцем”, розвідувально-диверсійних методом. Будь-яка розвідгрупа, побачивши вас, 100% піде вас різати. Це у фільмах показують пальцем “тихо” і йдуть далі. У реальному житті вас приріжуть на місці. Їх виживання і виконання завдання залежить від відсутності свідків. Більше того, група, яка зайняла позицію в міському бою, маневреному, зробить те ж саме, якщо ви “засвітили” їх позиції і йдете далі. Навіть кулеметний розрахунок на перехресті , який ще тільки “окопався” не живитиме до вас теплих почуттів. Тож, що якщо вони вас здалеку помітили і підзивають пальчиком “поговорити”, розвертається і біжите з усіх ніг. Хлопці можуть посміхатися, виглядати привітно, підманювати хабаром – підійдете, і все зміниться. Місцевих частенько доводиться “відпрацьовувати”, якщо вони попалися по дорозі. Так що питань не задаємо, зайвий раз зі своєї “мушлі” не вилазимо.

ПРОДОВЖЕННЯ

На всякий случай

Tags: , , , , , ,

This entry was posted on Понеділок, грудня 9, 2013 at 14:33 and is filed under Київ, Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.