3
Січ

Шантаж в законі

   Posted by: klimovy4   in Київ, Статті, Україна

Шантаж і лобізм.
Шантаж і лобізм.

Український парламент перетворився на кузню шкідницьких законопроектів, пише Олена Дудко у журналі “Власть денег”.

За їх допомоги народні депутати шантажують бізнес. Досвід законотворців вже освоюють Кабмін і Адміністрація Президента.

У червні цього року Міністерство доходів і зборів представило законопроект, в якому було запропоновано парламентаріям прирівняти пиво до алкоголю.

Тим самим пивоварів вирішили змусити отримувати ліцензії на виробництво солодового напою,  а також платити акцизний збір за тими ж правилами,  що і виробники горілки. Законопроект тут же викликав шквал різкої критики з боку пивоварів, але вже через пару тижнів галас раптово стих.

“Домовилися”, – шепотілися тоді в парламенті, однак про  деталі угоди всі дружно мовчали. Розгадка разючих змін в поведінці виробників пива прийшла на початку липня.

Тоді у ВР зареєстрували новий законопроект,  в якому про прирівнювання пива до алкоголю немає жодного слова, а розмір акцизу збільшено всього на 4 копійки, проти пропонованих раніше 1,63 грн. Враховуючи, що до кінця року виробництво пива складе не менше 300 млн дал (прогноз асоціації “Укрпиво”), предмет домовленостей вражає масштабом – 4,77 млрд грн.

Придумувати законопроекти, які свідомо не будуть прийняті – одна з улюблених забав їх авторів. Після того, як їм вдалося домовитися з бізнесом, такі законопроекти зникають без сліду.

У минулому скликанні, наприклад, парламентарі з власної ініціативи відкликали 634 документа. Ще 756 були відкликані автоматично у зв’язку з припиненням повноважень ВР VI скликання.

Нинішні нардепи від своїх попередників не відстають. Всього за дев’ять місяців роботи вони вже встигли наштампувати і відкликати 108 законопроектів. Причому більшість з них, як стверджують опитані “ВД” експерти , носили шантажистський характер.

Як з гуся вода

Вичислити законопроект, за відгук якого депутати напевно зажадають грошей, нескладно. Їх своєрідним маркером є масштабність і раптовість пропонованих змін.

“Якщо в законопроекті , скажімо, пропонується в два – три рази підняти мита на ту чи іншу продукцію, очевидно, що буде шантаж, – запевняє Олег Назаренко, гендиректор Всеукраїнської асоціації імпортерів і дилерів, який колись працював у Раді імпортерів при Кабміні. – У процесі розгляду таких законопроектів депутати, з якими бізнес домовився в індивідуальному порядку, вносять поправки, щоб окремі товари, на які планували накрутити мито, з тексту законопроекту зникли“.

Шантажисти і жертви ПРАВИЙ КЛІК ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ

Внести такі поправки можна і під час пленарного засідання, однак для цього депутату доведеться не тільки заручитися підтримкою колег, а й поділитися відкатом, оскільки залишитися в тіні вже не вийде.

Вся справа в тому, що перед початком засідання ВР кожен парламентарій отримує від керівництва своєї фракції своєрідний маршрутний лист голосування. У ньому навпроти кожного законопроекту стоїть позначка “+” або “-“, яка вказує на те, як необхідно голосувати.

І якщо депутат проголосує інакше, йому доведеться пояснювати причину. Тоді-то ім’я народного обранця, який замовив слівце за той чи інший законопроект, неодмінно випливе назовні.

Втім, домовлятися з депутатами зовсім не обов’язково. Якщо ти глава парламентського комітету, проштовхнути шкідницький для бізнесу законопроект не складно. У Верховній Раді є ті, хто в цій справі дасть фору будь-кому.

Особливою активністю, наприклад, відрізняється регіоналка Тетяна Бахтеєва. З-під її пера лише в цьому скликанні вийшли скандальні, але так і не прийняті пропозиції збільшити акциз на пиво, слабкоалкогольну продукцію, зменшити ціну на лікарські препарати тощо.

Сама Бахтєєва в інтерв’ю “ВД” заявила, що “домовитися з нею про зняття законопроекту неможливо” , хоча і зізнається, що тиск з боку бізнесу відчуває постійно.

“Хтось через когось підходить і каже мені: “… Це не треба, це заважатиме нашому бізнесу, – розповідає депутат – Цих людей я знаю в обличчя, і відкрито відповідаю, що ми не здамося. Коли ми тричі підвищували акциз на сигарети, керівники тютюнових компаній знаходили колег-депутатів, які починали зі мною домовлятися. Причому таким лобізмом займаються практично одні й ті ж депутати”.

Про щирість голови парламентського Комітету з питань охорони здоров’я судити читачам “ВД”. Відзначимо лише, що саме вона протягом 2010-2012 років усіма силами намагалася “проштовхнути” в парламенті законопроект про повну заборону реклами лікарських засобів. Але ось уже майже рік як запал депутата згас.

Причиною раптової зміни поведінки, подейкують, стали старання тодішнього першого віце-прем’єра Валерія Хорошковського – найближчого соратника Дмитра Фірташа.

Останній, крім іншого, володіє масштабним виробництвом лікарських препаратів. Наскільки переконливими були аргументи чиновника і бізнесмена – загадка, проте від ідеї повної заборони лікарських препаратів Бахтеєва відмовилася. Замість цього парламент заборонив рекламувати лише певні групи ліків.

Законодавче рондо

Серед безлічі шантажистських законопроектів, які з’являються в ВР, існують, свого роду, вічні теми. Саме з їх допомогою депутати можуть розраховувати на найбільші бариші, не заглиблюючись при цьому в суть запропонованих ініціатив. Головне при їх розробці – наробити багато галасу.

До вічних тем у парламенті прийнято відносити законопроекти з регулювання тарифів мобільного зв’язку, акцизів на спиртні напої, тютюн і продукти нафтохімії. Ініціативи в цих сферах виникають із завидною постійністю, після чого з такою ж постійністю вони зникають.

Так, минулого року регіонал Юрій Воропаєв вирішив притиснути хвоста найбільшим операторам мобільного зв’язку України, запропонувавши на рівні закону встановити для них мінімальний тариф у 0,18 грн/хв. Щоправда, стійкості депутата вистачило рівно на два дні, після чого законопроект (ймовірно, не без таємних зусиль операторів мобільного зв’язку) був відкликаний.

[stextbox id=”alert” direction=”ltr” shadow=”true” float=”true” align=”right” bcolor=”0a21f4″ big=”true” image=”null”]Адже навіть якщо народні обранці наважаться проголосувати не так, як було домовлено на найвищому рівні, у президента завжди є право вето. Подолати його в нинішній конфігурації парламенту практично неможливо.[/stextbox]

Те ж стосується і пропозиції підняти акцизні ставки на паливно-мастильні матеріали, автором якого виступила позафракційна Анжеліка Лабунська, що до цього працювала в структурах Костянтина Жеваго. Відповідний законопроект вона подала 25 травня цього року, але вже через 10 днів документ був відкликаний.

“Компанії платять депутатам хабара за відкликання законопроектів, тільки б акцизи не підвищували, – ділиться секретами політичної кухні Валерій Осадчий, в минулому член Бюджетного комітету ВР –  Та що там!?.  Ви подивіться, чому не чіпають ринок міцних напоїв. Будучи депутатом, я не раз чув про лобістську діяльність в лікеро-горілчаній індустрії України представників УПЦ МП. Вони регулярно зустрічаються з вищим керівництвом нашої країни. Думаю, саме тому в парламенті і лежать акцизні законопроекти мертвим вантажем по два роки і довше “.

Щоб домовитися про відкликання законопроекту або його блокування, представники бізнесу звертаються до посередників  У їх числі – радники і помічники депутатів, їхні родичі, найближчі бізнес- партнери. За свої послуги вони беруть в межах 25-30% від суми, яку просять депутати за вирішення питання.

Втім, за інформацією “ВД”, українським бізнесменам нерідко вдається істотно заощадити. З депутатами вони примудряються домовитися безпосередньо всього за 10-20% від суми потенційних збитків у разі прийняття закону. Причому ініціатором зниження ціни часто виступають самі парламентарі, якщо вони не впевнені, що їх законопроект буде підтриманий у сесійній залі.

Лише в цьому випадку народні обранці вирішуються на дисконт, а відкат намагаються отримати ще на етапі підготовки документа. Для цього під час розробки законопроекту до складу робочої групи в якості експертів запрошують представників бізнесу, чиї інтереси будуть зачеплені. Вже там з ними проводять “роз’яснювальну роботу”.

“Ненав’язливо їм пояснюють, що законопроект 100% пройде через профільний комітет, після чого керівництво парламенту внесе його до порядку денного, і він буде прийнятий, – каже політичний аналітик Іван Надольний. – Після цього бізнесмени вже цілеспрямовано починають зустрічатися з депутатами, обговорюючи питання, як не допустити потрапляння законопроекту в парламент або ж по максимуму затягнути його прийняття”.

За інформацією “ВД”, середня такса за відгук більшості законопроектів складає близько 400 млн. грн. При цьому за відгук ініціатив, що стосуються, скажімо, сільського господарства, суми домовленостей набагато нижча. У парламенті ця галузь вважається низьколіквідною, тому сума угоди рідко перевищує 200 млн. грн.

А ось найдорожчими є законопроекти, що зачіпають інтереси виробників алкогольної, тютюнової продукції та медичних препаратів. Розмір отриманих “гонорарів” тут стартує від 500 млн. грн. і вище.

Нові горизонти

Шкідницькі законопроекти з метою шантажу бізнесу придумують не лише народні депутати. Останнім часом тут все частіше видно руку уряду та Адміністрації Президента. А все тому, що бізнесу надійніше домовитися про блокування тієї чи іншої законодавчої норми не з окремими депутатами, а з Кабміном або АП.

Саме тому, коли в парламенті з’явився законопроект про трансферне ціноутворення, що зачіпає інтереси компаній Дмитра Фірташа і Ріната Ахметова, ніхто не здивувався, що всі потрібні для бізнесу зміни були внесені не в ВР, а в Кабмін. Причому під чуйним керівництвом фахівців даних компаній.

“До 2010 року депутату самому було реально ініціювати шантаж, тепер же все йде в узгодженні з урядом і людьми президента, особисто Віктором Януковичем“, – упевнений Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій.

Докладніше про лобіювання в українському парламенті читайте тут

Так що якщо раніше бізнесменам доводилося йти в парламент і напряму домовлятися з депутатами, тепер прокладати доріжку найкраще до Кабміну, а то й до Адміністрації Президента. Відтепер лише там можна заручитися гарантією, що витрачені на блокування шантажистських законопроектів гроші не вилетять в трубу.

Адже навіть якщо народні обранці наважаться проголосувати не так , як було домовлено на найвищому рівні, у президента завжди є право вето. Подолати його в нинішній конфігурації парламенту практично неможливо.

“Власть денег”

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on п’ятниця, січня 3, 2014 at 21:57 and is filed under Київ, Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.