Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер
Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер

Євросоюз вступив у боротьбу за прозорість державних структур та їх зв’язків з бізнесом: з 1 грудня 2014 члени Єврокомісії повинні публікувати інформацію про всі контакти з представниками бізнесу та лобістами. Експерти попереджають, що для досягнення повної прозорості європейських інституцій буде необхідно подальше посилення лобістського законодавства. Це може торкнутися і російські компанії, які захищають свої інтереси в Брюсселі, пишуть Альона Сухаревська і Ася Сотникова для РБК

З 1 грудня 2014 року всі члени Єврокомісії повинні в обов’язковому порядку розголошувати інформацію про всі контакти з представниками бізнесу та професійними лобістами. Обов’язкова звітність стане одним з перших кроків у рамках

“Ініціативи про прозорість” (Transparency Initiative), яку проголосив новий голова ЄК Жан-Клод Юнкер 19 листопада. У перспективі систему реєстрації лобістських контактів планується поширити на всіх чиновників при єврокомісарах, глав генеральних дирекцій ЄК (відповідають за цілі напрямки політики ЄС, наприклад за торгівлю, енергетику та інші). А до кінця 2016 року європарламент повинен буде розробити законодавчу базу з регулювання лобістських практик.

Інститут лобіювання в Євросоюзі почав стрімко набирати популярність в 1990-х роках, коли держави політичного блоку стали передавати все більше повноважень у відомство Брюсселя. За оцінками некомерційної організації Corporate Europe Observatory, яка давно бореться за створення жорсткого контролю лобістської діяльності в ЄС, сьогодні на 31 тисячу європейських чиновників припадає близько 30 тисяч лобістів: більший тиск виявляється на законодавців тільки у Вашингтоні. При цьому на відміну від США в Європі практично відсутнє законодавство про регулювання лобізму.

За оцінками Corporate Europe Observatory, близько 75% законодавчих актів та ініціатив приймаються під впливом зацікавлених осіб. Це не означає, що корпорації змушують політиків приймати “потрібні” рішення, але вони можуть, наприклад, надавати законодавцям вагомі аргументи при обговоренні законів, від яких залежить їх комерційна діяльність. А Рада ЄС – головний виконавчий орган влади Європи – вважається найбільш непрозорою структурою в Брюсселі, зазначає видання EU Observer.

Лобіювання в США
США можуть похвалитися найрозвиненішим інститутом лобіювання в світі, а американська система розкриття інформації про лобістську діяльність вважається в багатьох аспектах кращою в світі. Але, незважаючи на те, що законодавство вимагає досить докладного розкриття лобістської роботи, люди, що займаються лобізмом у Вашингтоні, як і раніше знаходять способи залишатися в тіні. На папері число зареєстрованих лобістів і офіційні витрати на лобіювання скорочуються щороку, але на практиці ця діяльність просто йде в “підпілля”, стверджував у березні 2014 журнал Nation. Виною тому – лазівки в законах, поганий контроль за їх виконанням і розвиток все більш витончених лобістських стратегій, коментував виданню професор Американського університету у Вашингтоні Джеймс Тербер. Офіційні витрати на лобіювання в США в 2013 році склали $3,2 мільярди, але Тербер оцінює реальну цифру в $9 мільярдів на рік.

Розкриття лобістської діяльності в США регулюється двома актами – Законом про розкриття лобіювання (LDA) 1995 року і Законом про реєстрацію іноземних агентів США (FARA), чинним ще з 1938 року. При цьому FARA, як випливає з його назви, поширюється виключно на іноземних громадян, іноземні уряди і організації та їх лобістів. Закон зобов’язує будь-якого агента, що представляє інтереси іноземної держави або особи, зареєструватися в Міністерстві юстиції США і регулярно подавати документи, що розкривають мету лобістської діяльності, доходи агентів і витрати в інтересах іноземного бенефіціара.

За законом FARA у Вашингтоні реєструвалися навіть радянські організації: у 1970-х роках – всесоюзне об’єднання “Міжнародна книга” (займалося міжнародними торговими операціями з книгами, журналами, грамплатівками і колекційними марками), а також “Інтурист” і “Аерофлот”. Зараз у відповідності з FARA зареєстровані іноземні агенти, що представляють міністра закордонних справ Сергія Лаврова, бізнесмена Олега Дерипаску, Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) і уряд РФ (через компанію Ketchum).

Якщо раніше держава пропонувала суспільству принцип “вір мені”, то тепер суспільство вимагає від держави доказів, і ми “хочемо вам їх пред’явити”, заявив з приводу ініціативи віце-голова ЄК Франс Тіммерманс (цитата по EU Observer). Тіммерманс також зазначив, що і члени Європарламенту, і європейський уповноважений з прав людини, і представники ЗМІ будуть вкрай уважні до цього питання.

Некомерційні організації, на кшталт Corporate Europe Observatory, схвально сприйняли заяву Єврокомісії. Втім, попереджають вони, за словами про “нову прозорості” повинні йти реальні дії з посилення законодавства у цій сфері, інакше ініціативи не принесуть реальних результатів. “Це крок у правильному напрямку, але я боюся, що поки [з 1 грудня] правила стосуватимуться лише невеликого числа чиновників з комісії”, – зазначив у розмові з РБК Олів’є Хедеман з Corporate Europe Observatory. “Це лише вершина айсберга”, – нарікає він, більша частина контактів з політиками і раніше залишиться “під водою”.

Одна з провідних комунікаційних фірм в Європі Burson-Marsteller вважає, що практику обов’язкового розкриття лобіювання необхідно ввести і в інших інститутах ЄС (а не тільки на рівні Єврокомісії). “Таємне лобі в Брюсселі має бути неможливим і неприйнятним”, – заявила РБК глава брюссельського офісу Burson-Marsteller Карен Мессан.

Лобіювання vs юридичний захист
Партнер юридичної та лобістської фірми Alber & Geiger, яка, за інформацією ЗМІ, представляє інтереси колишнього прем’єр-міністра України Миколи Азарова, Андреас Гайгер говорив РБК в червні, що вважає лобіювання навіть більш ефективним заходом, ніж юридична боротьба, в політично забарвлених справах – наприклад, у випадку з санкціями Євросоюзу. Особи під санкціями можуть і повинні намагатися оскаржити їх у Європейському суді, пояснював Гайгер, однак такі справи можуть затягнутися на термін більше двох років. “Результат таких судових процесів найчастіше втрачає будь-яку політичну значимість – через два роки українська криза, можливо, вже не буде нікого хвилювати, – вважає він. – Справжньою проблемою є те, що протягом цих двох років людям під санкціями практично неможливо допомогти: санкції продовжують діяти, їм заборонений в’їзд в ЄС, а їхні активи заморожені”. А за допомогою професійного лобіювання можна спробувати домогтися позитивного результату швидше, ніж в суді.

Непрозорий реєстр
В рамках ініціативи Юнкера лобістам, щоб зустрічатися з політиками, доведеться в обов’язковому порядку реєструватися в спеціальному реєстрі ЕК – Transparency Register. З моменту створення реєстру в 2008 році і до цих пір сама реєстрація в ньому і розкриття даних були добровільними.

Проте на сьогоднішній день в Transparency Register зареєстровано більше 7 тисяч організацій (причому тільки з початку 2014 року реєстр поповнився більш ніж на тисячу реєстрантів). Більше половини – корпорації та торгові асоціації, близько 900 зареєстрованих – це юридичні та PR-фірми, а також приватні лобісти.

У реєстрі є і російські особи: у Брюсселі лобіює “Газпром”, ЛУКОЙЛ, “Інтер РАО ЄЕС“, ТОВ “Активіл” (виробляє фосфорні добрива з каналізаційних відходів) і новосибірський центр інформаційних технологій “УніПро“. Проте дані, які компанії розкривають, вельми туманні: так, з розкриття ЛУКОЙЛа випливає, що в 2013 році компанія витратила на представництво своїх інтересів у Брюсселі €450-500 тисяч. Які це інтереси – з документа не ясно. Представник ЛУКОЙЛа пояснив РБК, що взаємодія компанії з інститутами ЄС стосується низки ініціатив Брюсселя, “які зачіпають питання роботи компанії” – в першу чергу це Директива по якості палива і Директива щодо квот на викиди. ЛУКОЙЛ займається представництвом своїх інтересів у Брюсселі з 2008 року, говориться в документі, однак, скільки компанія витратила за ці роки, не відображено.

Найбільший російський лобіст в Європі – це “Газпром”. Тільки за перші три місяці 2014 року концерн витратив на ці цілі понад €1 мільйон (випливає з розкриття в реєстрі ЄК).

Реформа Єврокомісії не повинна торкнутися зарубіжних компаній – ніяких особливих вимог у порівнянні з європейськими організаціями до них пред’являтися не буде, зазначає Хедеман з Corporate Europe Observatory. Однак якщо Єврокомісія дійсно хоче домогтися прозорості, їй доведеться піти на жорсткість запитуваної інформації як у європейських, так і зарубіжних осіб, пояснює експерт. Наприклад, вони повинні розкривати імена лобістів, питання або закони, за якими ведеться лобіювання тощо. Європарламент попросив комісію підготувати відповідну законодавчу ініціативу до кінця 2016 року, а Юнкер пообіцяв зробити обов’язковою реєстрацію в реєстрі – “сподіваюся, все це станеться”, додає Хедеман. В ідеалі, як тільки компанія – той же “Газпром” – наймає консультантів, всім повинно бути відразу ясно, скільки і кому вона буде платити і що лобіювати, підсумовує експерт.

“Газпром” – найбільший російський лобіст в Брюсселі, причому лобіює він не тільки своїми силами, а й залучає для цього європейських професіоналів. З 2007 року на “Газпром експорт” працює впливова британська комунікаційна фірма GPlus Europe. За інформацією Jamestown Foundation, GPlus займається зв’язками концерну зі ЗМІ, щоб створити образ “абсолютно прозорої” компанії серед європейських партнерів.

ПРО ЛОБІЮВАННЯ В ЄС ДОКЛАДНІШЕ ЧИТАЙТЕ ТУТ


У своєму розкритті за 2013 рік GPlus вказує, що вона надавала послуги британській фірмі Diversified Energy Communication (з позначкою — “для “Газпром експорту”) і за рік отримала від них €300-350 тисяч. У профайлі старшого партнера GPlus Тіма Прайса говориться, що він є головним радником з комунікацій “Газпром експорту”. На запит РБК про те, чи продовжує GPlus працювати з російською компанією, Прайс не відповів. “Газпром експорт” не зумів надати оперативний коментар.

GPlus також працює і на Росію – у списку її клієнтів значиться американське PR-агентство Ketchum (з позначкою “для Російської Федерації”). І GPlus, і Ketchum входять в американський комунікаційний холдинг Omnicom Group. У профайлі того ж Тіма Прайса зазначено, що він з 2006 року є старшим радником по взаємодії зі ЗМІ прес-служб президента і прем’єр-міністра Росії. Зокрема, Прайс консультував їх по саміту “Великої вісімки” в Санкт-Петербурзі в 2007 році і на Хоккайдо в 2008 році. А інше брюссельське комунікаційне агентство – Aspect Consulting критикувало GPlus за розробку медіастратегії для Росії в розпал грузино-російського конфлікту в 2008 році. Саме Aspect Consulting працювало в той час на грузинський уряд.

GPlus вважається одним з найвпливовіших лобістів у Брюсселі і займає шосту сходинку з обороту (більше € 4 млн на рік). У листопаді цього року у GPlus теоретично міг з’явитися ще один “інструмент впливу”: дружина одного з партнерів фірми Томаса Барроса-ТестетсаКетрін Рей стала прес-секретарем глави європейської дипломатії Федеріки Могеріні, написало 7 листопада радіо “Свобода“.

Баррос-Тестетс виступає як “радник” Газпрому “у відносинах з керівництвом ЄС з питань конкуренції”, пише “Свобода”, і вказує, що 29 жовтня лобіста бачили в Брюсселі разом з російським міністром енергетики Алєксандром Новаком. Втім, в Єврокомісії виданню повідомили, що Рей повідомила Євросоюз про характер роботи свого чоловіка. Її діяльність на посту прес-секретаря Могеріні не порушує етичних правил, оскільки вона відповідає за зв’язки ЄС з Африкою, Латинською Америкою і країнами Перської затоки, а з Росією працює Майя Косьянчич, пояснили в ЄК.

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on четвер, лютого 12, 2015 at 12:44 and is filed under Закордон, Новини. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.