Петро Порошенко і Володимир Демчишин
Петро Порошенко і Володимир Демчишин

Найближчим часом нас чекає багато нових імен, відставок і кримінальних справ, пов’язаних з корупцією. Країна змінилася, і ніхто більше мовчати не буде, пише журналіст Олег Гавриш у виданні “Новое время”.

На початку лютого на сторінці американського посольства в Києві в Facebook з’явився дуже дивний запис, що описує історію американського президента Уоррена Гардінга, якого звинувачували в тому, що він дозволив своєму оточенню використовувати корупційні схеми і займатися крадіжкою грошей. Пост цей викликав море емоцій: багато хто

в Facebook сприйняли його як прозорий натяк на нашого президента.

Я особисто далекий від того, щоб вважати Петра Олексійовича новим Віктором Федоровичем. Більше того, нинішнього президента я особисто вважаю патріотом України, а його прихід – удачею; давайте хоча б згадаємо, хто був альтернативою. Але саме тому, що Петру Порошенку довіряють, з нього і попит більший. І як мінімум подив викликають деякі дії його оточення.

Так, 27 листопада минулого року Фонд держмайна продав на приватизаційному конкурсі 25% акцій великої електроенергетичної компанії “Вінницяобленерго“. Виграла конкурс компанія “Фондовий актив“, яку пов’язують з олігархом Костянтином Григоришиним. Григоришин – громадянин Росії, чия група “Енергетичний стандарт” володіє у нас в країні енергетичними та машинобудівними підприємствами.

“Фондовий актив” купив держпакет за 112 700 000 грн при стартовій ціні 81700 тисяч грн. Це офіційні дані. Потім в січні, згідно з даними системи розкриття учасників фондового ринку, “Фондовий актив”, продав цей пакет акцій КУА “Інвестиційний капітал Україна” за 7743000 гривень.

Дивний продаж собі в збиток. Більше схоже на подарунок.

Але ніхто б і не звернув на неї ніякої уваги, якби не той факт, що “Інвестиційний капітал Україна” – це не просто якась маловідома фірма, яких в Україні сотні. Цією компанією до приходу в Нацбанк володіла Валерія Гонтарєва, яка пізніше продала її фінансисту Макарові Пасенюку. Ще одним акціонером компанії залишається нинішній міністр енергетики Володимир Демчишин, про що він сам поспішив повідомити у своїх численних інтерв’ю.

Випадковий це збіг чи ні, але Володимир Демчишин призначив головою державної НЕК “Укренерго” (це державний монополіст по магістральному транспортуванню електроенергії) Юрія Касича, який до цього працював головою правління, ВАТ “Чернігівобленерго“, що належить Костянтину Григоришину. Його заступниками стали Антон Мягков і Олександр Коломієць, які керували “Вінницяобленерго”, знову ж підконтрольним Григоришину. На пост директора департаменту з питань функціонування та реформування нафтогазового сектора Міненерго Володимира Куйду, який працював у групі “Енергетичний стандарт” з 1994 року.

Дійшло до того, що прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на засіданні Кабміну відкрито заявив: “Я дав місяць міністру енергетики, щоб він або взяв під контроль галузь і своє міністерство, або я буду змушений пропонувати парламенту прийняти кадрові рішення. Там представників російських громадян на кшталт Григоришина не буде”.

Ще більше ускладнює ситуацію те, що Володимир Демчишин був призначений на посаду голови Міненерго за квотою Петра Порошенка. Крім того, саме ICU разом з інвесткомпанією Rothschild зараз шукає покупців на компанію Roshen.

ДОКЛАДНІШЕ ПРО КУМОВСТВО ЧИТАЙТЕ ТУТ

Додам до цього, що призначений з ініціативи президента та Володимира Демчишина новим главою Національної комісії з регулювання електроенергетики та комунального сектора Дмитро Вовк встиг попрацювати віце-президентом з корпоративних фінансів “Інвестиційного капіталу України” та національним менеджером кондитерської корпорації Roshen в Росії.

Якщо зібрати все це воєдино, виникають питання до Володимира Демчишина, а також до президента, який призначив його главою Міненерго.

У позаминулому номері “Нового времени” новий міністр АПК Олексій Павленко звинуватив у корупції колишнього міністра аграрної політики Ігоря Швайку. У відповідь в новому номері Швайка здав всіх, хто виходив на нього з “непристойними пропозиціями”. Назвав гучні імена – голови комітету з економічної політики Андрія Іванчука, екс-міністра Кабміну – Остапа Семерака, голову Державної фіскальної служби Ігоря Білоуса та його заступника Володимира Хоменка.

Думаю, що ми почуємо ще багато імен найближчим часом. І багато відставок, а, можливо, і кримінальних справ. Тому що часи змінилися. Ніхто більше мовчати не буде.

Саме тому запис посольства США у Facebook – швидше послання “кому треба” з нагадуванням про зміну епох. У наш час, коли вже не приставиш ворота на кожен роток, першим особам держави треба бути дуже акуратними з друзями.

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Понеділок, лютого 16, 2015 at 08:30 and is filed under Новини, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.