Тимур Крюков.
Взагалі, ширшасана – це стійка на голові. Перш ніж її робити, потрібно стати вельми просунутим йогом.
Звідси й назва – новий, прогресивний вид “послуги” передбачає наявність у виконавця (адвоката, човника, посередника) достатніх навичок і вмінь. Ну і той факт, що в даній “послузі” все перевернуто з ніг на голову – теж має місце бути.
Про методи корупції в судах пише юрист Тимур Крюков на своїй сторінці в Facebook.
Які (природно, теоретично) ми знаємо види корупції з використанням судів?

1. “Найпростіший”. Клієнт подав

позов до суду, дізнався, хто буде судити, звернувся до адвоката, якому заявив про готовність “підтримати” потрібне рішення, і все. Якщо адвокат досить досвідчений, він знайде можливості поспілкуватися з вершителем і “вирішити питання”. Зазвичай обходиться недешево, бо ланцюг посередників, що веде до “судителя”, буває досить довгим (судді, вони ж бо, на сайтах знайомств не реєструються, соцмережі намагаються обходити, та й на вулицях з’являються нечасто).

2. “Модифікований”. Клієнт передав справу адвокатові, позначив свої можливості для отримання потрібного рішення. Адвокат склав позов і показав його знайомому судді. Той побачив можливість винести без шкоди для репутації законне (або умовно законне) рішення, розписав справу на себе (з приводу вад автоматизованої системи розпису справ у судах багато говорити не будемо), розглянув, виніс рішення. Це буває дешевше, бо передбачає відсутність довгої посередницької мережі.

А тепер, власне, ширшасана

Вона характеризується тим, що в ній немає, власне, клієнта.

Розумний адвокат знаходить крутого “підопічного” (найчастіше це бізнес, пов’язаний з непрозорою приватизацією, орендою держмайна, тендерами тощо), потім вишукує в його “активностях” вади (благо, таку інформацію зараз навіть і без інсайдерів відшукати можна).

Одразу обмовлюся – це повинен бути бізнес, який звик “вирішувати питання”. Так от, адвокат показує цю ваду судді, вони разом складають позов. Потім адвокат обзаводиться довіреністю від якогось ЧППупкіна і подає від нього позов. Мовляв, даною вадою порушені обширні законні інтереси цього самого “Пупкіна”. І що її (ваду, тобто) потрібно терміново усунути (скасувати тендер, повернути державне майно взад тощо). Суддя розписує справу на себе, і …

Правильно! Чекає, поки відповідачі не надійдуть згідно п. 1 (варіант “найпростіший”). Потім, після нехитрих маніпуляцій з конвертом, або дипломатом, він понуро відмовляє ЧППупкіну в позові і результатами своєї роботи ділиться з адвокатом!

Така ось корупція “з підвипідвертом”.

До чого це я? Ах, так! Повідомляю приємну звістку! Сьогодні Рада прийняла в цілому новий законопроект №1656 “Про забезпечення права на справедливий суд”.

Завершую неповторним фальцетом героя Віцина з “Кавказької полонянки”: “Хай живе наш суд, найгуманніший суд у світі!”

Тимур Крюков

 

 

Tags: , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Середа, лютого 18, 2015 at 08:30 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.