Арсеній Яценюк спробував легалізувати казіно.
Арсеній Яценюк спробував легалізувати казіно.

У держбюджеті на 2015 рік передбачено 1,2 млрд грн надходжень від грального бізнесу.

Однак закон про його легалізацію досі не прийнято. Чи посміють депутати сказати “ні” потужному лобі, що з 2009 року оплачує тінізацію грального бізнесу, стане відомо зовсім скоро: 3 березня народні обранці повертаються до сесійної зали.

InternetUA з’ясовував, чому депутатам вигідно не “помічати” діяльність численних тіньових залів азарту і, особливо онлайн-казино, які перебувають на “відстані” пари кліків від інтернет-користувачів.

Заборона казино на догоду Путіну
Вето на гральний бізнес в Україні було накладено майже 7 років тому. 25 червня 2009 року 390 депутатів підтримали закон “Про заборону грального бізнесу в Україні”. Документ з ініціативи Юлії Тимошенко підготували регіонал Григорій Смітюх і бютівець Валерій Писаренко. У пояснювальній записці до законопроекту депутати підкреслювали: “Необхідність прийняття даного закону викликана стрімким зростанням за останні роки кількості суб’єктів та об’єктів грального бізнесу України, ускладненням криміногенної ситуації на вказаних об’єктах, зокрема, зростанням кількості злочинів, пов’язаних із залежністю від азартних ігор, і фінансових правопорушень у цій сфері. Розвиток грального бізнесу супроводжується зростанням чисельності населення з інфантильними цінностями: надія на удачу звільняє людину від відповідальності за свої дії, від необхідності приймати соціально зрілі і відповідальні рішення… Не менше 75% гравців на автоматах – студенти і школярі; у містах з населенням півмільйона жителів – 5% залежні від азартних ігор; кожен четвертий, що програв, думає про самогубство”.

“Абсолютно випадково” вітчизняні народні обранці перейнялися проблемою “розбещення” неповнолітніх одночасно із забороною грального бізнесу в Росії. Нижче – один з відгуків інтернет-користувачів про реальні причини накладення вето на казино.

Відгук користувача.

У 2011 році до закону внесли правку, якою окремо забороняється і діяльність інтернет-казино, незалежно від того, в якій країні знаходяться сервера юрособи. Додаткову заборону ввели на ігри, ставки за якими робляться через платіжні системи.

З тих пір правоохоронці регулярно звітують про боротьбу з тіньовим гральним бізнесом. Однак, на думку численних експертів і твердженнями самих гравців, кількість казино в Україні істотно не зменшилася. Багато ігроманів перекочували до Мережі – на сайти онлайн-казино, зареєстрованих за кордоном. А в бюджет країни перестало надходити мінімум 3 млрд грн, щорічно одержуваних до заборони від “розсадників” азарту за рахунок ліцензій, патентів, податків.

На думку міністра фінансів Наталії Яресько, починаючи з 2009 року бюджет України недоотримав близько 25 млрд грн. За її словами, легалізація тільки великих казино щорічно могла б приносити мінімум 2 млрд грн. Радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк озвучив більш значні цифри – від 7 до 10 млрд грн.

Лобі біля керма
Спроби знову легалізувати гральний бізнес почали здійснюватися вже з 2010 року. З тих пір у ВР подано більше 20 законопроектів. Але жоден досі не пройшов. За нагоди депутати могли б доопрацювати документи, внести в них правки, що максимально відповідають інтересам держави. Але, мабуть, не було необхідності або політичної волі.

Нинішній уряд заклав 1,2 млрд грн надходжень від грального бізнесу до держбюджету-2015. Арсеній Яценюк у грудні минулого року ініціював законопроект №1571 “Про діяльність казино в Україні”. Документ не пройшов – за нього проголосували лише 188 депутатів. У висновку, підписаному головою Комітету ВР з питань податкової та митної політики Єгором Соболєвим, підкреслено: “Проект акта не відповідає вимогам антикорупційного законодавства”. Депутат Борислав Береза ​​прямо звинуватив ініціатора законопроекту в лобіюванні інтересів російського бізнесу. Приводом для звинувачення стала норма документа про дозвіл відкривати казино виключно в 5-зіркових готелях. Багато з них – у власності російських олігархів. Приміром, “Прем’єр Палас” належать депутату Держдуми РФ Олександру Бабакову. Депутат-бізнесмен також контролює цілий ряд українських обленерго – “Київобленерго”, “Одесаобленерго”, “Чернівціобленерго”, “Херсонобленерго”, “Миколаївобленерго”, “Закарпаттяобленерго”, “Житомиробленерго” і “Кіровоградобленерго”, “Рівнеобленерго”.

Незважаючи на те, що більшість депутатів “відфутболили” спірний документ, через місяць у ВР зареєстрували його точний “клон” – законопроект №1869 під авторством нардепа від “Народного фронту” Віктора Романюка. На наступний день документ відкликали.

Наприкінці січня головний противник лобістського законопроекту Яценюка – Борислав Береза ​​подав у ВР документ №1807. У ньому дозволяється відкривати казино не тільки в 5-ти зіркових готелях, але і в окремо розташованих будинках площею не менше 1500 квадратів. Детальніше – тут.

Законопроект усе ще перебуває на “останньому етапі проходження”. “Висновок про відповідність проекту вимогам антикорупційного законодавства” до нього досі не підготовлено.

У цьому законопроекті Борислава Берези, як і в попередніх нещодавно забракованих документах, не прописані підстави для діяльності інтернет-казино. На цей “маленький” недолік вказував і Єгор Соболєв в висновках до законопроекту Яценюка: “Частина 4 статті 4 Закону не містить чіткого визначення, що є електронним казино і це не виключає зникнення підпільних незаконних інтернет-казино”.

Єдине, що сказано в останньому законопроекті про онлайн-казино: “забезпечити блокування сайтів з ознаками проведення азартних ігор, які працюють без ліцензії, виданої відповідно до вимог цього Закону”.
InternetUA вже не раз писав, наскільки “ефективним” може бути цей метод батога. Також детально ми розповідали про невдалу спробу вітчизняних правоохоронців заблокувати найбільший в світі покерний сайт PokerStars.

Експерти ще раз провели лікнеп для розробників таких норм.

Тетяна Попова.

Тетяна Попова, голова правління ІнАУ:

– Я вже втомилася пояснювати чиновникам, починаючи від міністрів, закінчуючи начальниками з кібербезпеки, чому не працює блокування. Просто запам’ятайте – не працює! Це абсолютно неефективний захід. Заборонними заходами в інтернеті нічого не можна досягти. Ефекту можна досягти тільки дозвільними методами. Я вважаю, що потрібно залучати онлайн-майданчики в Україні, запропонувати реєструвати свої сервера, платити податки, в замін запропонувати адекватні правила гри. У світі дуже багато країн, в яких легалізовано гральний бізнес. Туди йдуть колосальні інвестиції. Україна тим часом втрачає величезні гроші. Казино продовжують існувати. Ігроманів менше не стало. Зате конкретні люди отримують за це конкретні відкати.

Сергій Шишкін.

Сергій Шишкін, співвласник інтернет-провайдера “Фрегат”:

– У Росії регулярно намагаються блокувати онлайн-казино. Ефект нульовий. Я б рекомендував розробникам законів трохи заглибитися у розуміння конструктиву Інтернету. Мережа спочатку будувалася як механізм, який неможливо “завалити”. Неможливо в інтернеті нічого заблокувати. Сайти розмножуються в геометричній прогресії: закриєте один, завтра відкриють десять нових. Ідеї ​​ручного регулювання інтернету викликають, м’яко кажучи, подив у учасників ринку. Ринок обдурити неможливо.

Ще два тижні тому InternetUA відправив Бориславу Березі запит з низкою питань, в числі яких: чи планується внесення правок до його законопроекту. Відповідь досі не отримано.

Чи варто доопрацьовувати законопроект, InternetUA поцікавився у інших депутатів та експертів.

Олександр Данченко.

Олександр Данченко, голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та інформаційних т ехнологія, член фракції партії “Об’єднання “Самопоміч”:

– Законопроект №1807 однозначно повинен доопрацьовуватися. Наша фракція не стане голосувати за документ в нинішньому вигляді. Після заборони грального бізнесу багато казино нелегально “влаштувалися” в інтернеті. Зараз через мережу проходять величезні кошти. Їх важливо вивести з тіні. Крім того, законопроект дозволяє необґрунтовано великого поширення географії казино в Україні, що не допускається в цивілізованому світі. Якщо в Україні легалізують гральний бізнес, в перший же рік наша країна отримає мінімум 3 млрд грн. Поки в держбюджеті на 2015 рік прописано надходження від грального бізнесу в розмірі 1,2 млрд. “Самопоміч” ще в грудні пропонувала внести відповідні зміни в законодавчу базу. Як спонукати зареєстровані за кордоном інтернет-казино перераховувати податки в бюджет нашої країни? Це питання технічної реалізації. Вважаю, що центральні сервери інтернет-казино охочих отримувати дохід від українських користувачів, повинні стояти в Україні. Податкова повинна бачити реальні транзакції.

Роман Семенуха.

Роман Семенуха, народний депутат України:
– Думаю, коаліції було б правильно ініціювати створення робочої групи. Щоб надалі не було звинувачень в лобізмі окремих груп. В Україні є чимало експертів, фахівців у цій галузі, які змогли б публічно взяти участь в обговореннях. Все було б прозоро. Коаліція, створивши таку групу, могла б розробити дуже збалансований документ, як з технічної точки зору, так і з соціальної, моральної. Держава б отримала суттєві надходження до держбюджету. Однак, на жаль, багато законопроектів не проходять через коаліцію. І не завжди тому що вони недопрацьовані.

Роман Корж, екс-власник першого і найбільшого в Україні онлайн-казино Shans.ua (проект був закритий після заборони грального бізнесу) розповів InternetUA, кому невигідно виведення з тіні онлайн- гемблінга:

– Гральний бізнес, звичайно, варто знову легалізувати. Висновок його з тіні принесе скарбниці держави величезні гроші. Ми отримаємо приплив капіталу, нові робочі місця, ігровий туризм. До України будуть приїжджати гравці з Росії та інших країн, де ігровий бізнес заборонено.

– З 2010 року у ВР подано більше 20 законопроектів про легалізацію грального бізнесу. Але жоден так і не був прийнятий. На Ваш погляд, кому вигідна тінізація азартних ігор?

– Вважаю, заборона грального бізнесу та інтернет-казино, зокрема, була пролобійована світовими транснаціональними ігровими корпораціями, що закріпили за собою практично весь ринок електронних азартних ігор. Після закриття вітчизняних онлайн-казино гравців в Україні менше не стало. Вони просто перейшли на закордонні сайти. Різниця лише в тому, що гроші перестали надходити до українського бюджету.

– Якщо все ж депутати зможуть відмовити лобістам, чи можна прописати в українському законодавстві механізм, який “спонукає” іноземні юрособи, які отримують дохід від українських користувачів, платити податки в український бюджет? Наприклад, запропонувати реєструватися в Україні?

– Це можна і потрібно робити. Воля держави управляти відбуваються на його території процесами, як на законодавчому, так і на адміністративному рівні. Абсолютно нормально диктувати правила гри і вимагати їх виконання. Я вважаю, всі компанії, такі як Skype, Viber, Facebook тощо, повинні мати не номінальні, а реальні офіси в Україні, збирати гроші в національній валюті. Інтернет-казино – не виняток. Має бути загальний підхід для всіх. Але цей підхід не вигідний західним проектам. Крім того, рівень грамотності вітчизняних чиновників у цій дуже специфічній галузі знань залишає бажати кращого. Є ще ризик: навіть якщо знову дозволять гральний бізнес – лобісткою кампанією пропишуть такий розмір статутного фонду, що казино в Україні зможуть відкривати тільки великі іноземні компанії з важким капіталом.

– Якщо легалізують, наскільки приваблива ця ніша для інвесторів? Ви будете відновлювати свій бізнес?

– Вхід в цей ринок з кожним роком підвищується. Якщо 10 років тому достатньо було сотень тисяч доларів, то сьогодні потрібно сума на порядок вище.

Разом з тим, я вважаю, що цей бізнес має право на існування. Ринок eGambling в Україні вже створений. Ми його створили ще 10 років тому. Коли стартували 1 грудня 2004 року, поняття eGambling в Україні було практично відсутнє. Нам доводилося займатися роз’ясненням, навчанням. За кілька років ми вийшли на прибутковість, бізнес стрімко розвивався. Платили всі податки. У інтернет-казино немає варіантів для відходу від податків: всі безготівкові трансакції піддаються обліку. Наш бізнес зупинило тільки те, що отриману ліцензію було анульовану – онлайн-казино довелося закрити. Від цього виграли лише міжнародні транснаціональні ігрові корпорації.

За минулі роки внутрішній ринок істотно зріс: збільшилася кількість інтернет-користувачів, їх грамотність, готовність платити. Навряд чи ми отримаємо імпортних гравців. Але ми можемо повернути наших старих гравців і залучити нових.

– Противники легалізації грального бізнесу посилаються на те, що ми не маємо морального права підсаджувати дітей на “наркотик” тощо. Як в інтернет-казино фільтрується вік відвідувачів?

– Все дуже просто. Практично будь-яка інтернет-діяльність передбачає реєстрацію, авторизацію. Особливо, якщо “ходять” гроші – потрібне документальне підтвердження. В інтернет-казино існує перевірена часом процедура, яка не дозволяє гравцям видавати себе за когось іншого. Якщо відвідувач не досяг певного віку (18 або 21 року) – він не може ані зробити платіж, ані отримати його назад.

– Як відсіваються лудомани?

– Обмежується максимальна кількість перерахувань, або їх обсяг на добу. Таким чином, гравець не може програти все, якщо потрапив у полон пристрастей. Будь-який бізнес зацікавлений у процвітанні своїх клієнтів. Казино не вигідно, щоб його клієнти програвалися “в пух і прах” і більше ніколи туди не заходили. Навпаки, вони зацікавлені, щоб люди регулярно відвідували, вигравали, отримували задоволення. Виграш – найкраща реклама для казино. Поки ж багато українців грають в інтернет-казино, які зареєстровані не в Україні. У світовій індустрії онлайн-гемблінга щорічно фіксується оборот понад 25 млрд доларів.

Київський програміст – розробник ПЗ для іноземних онлайн-казино, який побажав залишитися неназваним,  розповів InternetUA, як можна було б спонукати зарубіжні великі онлайн-казино працювати в правовому полі України. “Потрібно зобов’язати ставити сервера на території країни. У Європі так і роблять. І це обов’язкова умова. А банкам заборонити здійснювати транзакції між гравцями і онлайн-казино без ліцензії. У США, де інтернет-казино під забороною, цей захід діє. Вони вміють вмовляти громадян і бізнесменів”.

Важко прогнозувати чим закінчиться сутичка лобістів у ВР. Очевидно одне – українські “шпильчасті” грати не перестали і не збираються йти “в зав’язку”. При цьому прибуток від їх азарту отримують інші країни, вони ж оплачують послуги згаданих лобістів.

Євгенія Підгайна, InternetUA

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Четвер, березня 5, 2015 at 08:30 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.