Стас Юрасов.
Стас Юрасов.

Регулярно дивитися українське телебачення неможливо. Лусне мозок, стверджує Стас Юрасов у своїй колонці на Економічній правді.

Не тільки тому, що зашкалює кількість негативних новин.

Увечері екран рясніє назвами медичних препаратів: від кашлю, нежитю, запору та інших речей, про які знати не хотілося б.

Вітчизняна реклама все ще виглядає примітивно.

Її суть зводиться до показу 30-секундного ролика, який покриває мільйонну аудиторію і при цьому дратує більшу кількість людей, яким цей засіб від нежитю зовсім не потрібний.

Багато українців втекли від такої реклами в інтернет, але через деякий час і там змушені були зіткнутися з навалою спливаючих банерів і промо-роликів перед показом відео.

Частка інтернет-реклами в структурі медійного пирога зростає стрімко.

Ще в 2012 році на неї припадало всього 6,8% від усього ринку або 590 млн грн. У 2014 році, за даними Всеукраїнської рекламної коаліції, частка інтернет-реклами виросла до 23,3% або 2 115 млн грн.

Головним чином, стрибок був забезпечений переходом роликів в онлайн-середовище. Зростання цього ринку, за прогнозами коаліції, в 2015 році продовжиться.

Чи говорить це про те, що реклама поступово “загадить” інтернет і перетворить його на подобу телевізора? У найближчій перспективі це можливо. Агентства намагаються застосовувати старі добрі напрацювання на нових цифрових носіях, але часто виходить кострубато. Йдеться  не тільки про ролики.

Наприклад, з появою у більшості українців мобільних телефонів виник новий підвид реклами, який одразу ж охрестили “мобільна реклама” чи “мобільний маркетинг”. По суті це докучливий спам у вигляді СМС.
Він приходить у великих кількостях різним людям, якщо ті випадково залишили свої номер телефону, скажімо, в магазині при купівлі товару. Бази клієнтів багато разів перепродаються, роблячи цей вид реклами не цільовим, а піратським.

Подібні види PR-активності приречені на провал і тільки псують відносини між виробником і споживачем. Через цей “сміттєвий” етап проходять не тільки українці, а й мешканці інших країн.

Що ж мала на увазі аналітична компанія Gartner, коли прогнозувала світове зростання мобільної реклами з 18 млрд дол в 2014 році до 41,5 млрд дол в 2017 році? У Східній Європі цей сегмент, за її оцінками, буде рости темпами вище середнього. В Україні це пов’язано з запуском 3G і стабілізацією економіки.

Інтернет vs ТВ-реклама.

Чи говорить це про те, що на екрані смартфона доведеться в майбутньому переглядати мільйон непотрібних роликів і повідомлень? Відповідь на це питання можна отримати, якщо уявити, як виглядатиме інтернет як рекламоносій в найближчі п’ять-десять років.

Дослідницька компанія eMarketer вважає, що він стане основним майданчиком для реклами в США в 2018 році, коли трохи обжене телебачення. В Україні це трапиться на кілька років пізніше, ймовірно, після 2020 року.

Інтернет до того часу зайде в ще одну ітерацію. Віце-президент зі стратегії та інновацій нью-йоркської компанії Havas Media Том Гудвін назвав недавно цю стадію The thin-ternet, від слова thin – тонкий.

Основна метаморфоза буде очевидна для користувача: web стане настільки персоналізований, що вже не буде здаватися йому чимось більшим і масштабнішим.

Прогноз Гудвіна зводиться до того, що не користувач буде шукати інформацію в мережі, як зараз, а сама інформація почне шукати користувача, точно знаючи його поточні преференції і навіть неусвідомлені поки бажання.

Іншими словами, штучний інтелект-помічник буде знати людину краще, ніж вона сама знає себе. Це сильно змінить стратегію маркетингу, який на той час стане майже повністю автоматизований в інтернеті.

Людина буде бачити тільки ту рекламу, яка з імовірністю майже 100% буде йому цікава, причому в найбільш зручний для нього час.

Як же показувати персоналізовану рекламу так, щоб її не помічали інші люди, яких вона не стосується?

Відповідь на це питання майже на поверхні. В Україні і в усьому світі рекламні носії еволюціонують.

Статичні нецифрові носії програють. Пресу витіснило телебачення. Телебачення витісняє інтернет, а інтернет майбутнього в поєднанні з новими технологіями не дасть життя традиційній зовнішній рекламі.

Всьому виною The internet of things – інтернет речей. Оператори зв’язку активно підключають до мережі машини, оснащуючи їх різноманітними датчиками, щоб зробити їх роботу більш ефективною. Основними новими абонентами мобільних операторів до 2020 року стануть автомобілі та домогосподарства.

Все, що підключено до інтернету, автоматично стає новим персональним рекламоносієм, налаштованим під потреби господаря. Чи то екран перед водієм або віртуальний голосовий помічник в розумному будинку.
Стандартна реклама на білбордах назавжди зникне, як тільки технології доповненої реальності вкоріняться в житті людей. Іншими словами, завдяки голограмним проекціям з персонального гаджета, кожен користувач зможе бачити і чути навколо себе рекламу, яка потрібна тільки йому.

Це буде означати кінець масової реклами і перехід до таргетованої реклами, орієнтованої на певну групу людей, які в чомусь схожі. Наприклад, любителі пива, перебуваючи в тому ж місці, що і любителі вина, зможуть бачити різну рекламу на тому ж носії.

Реклама майбутнього.

Джерело: psfk.com
Щоб отверезити ці прогнози в реаліях України, потрібно сказати, що прогрес у рекламному світі буде залежати не тільки від дорослішання технологій, але і від економічного добробуту нації.

Зараз, коли країна занурилася в кризу, з’являються нові види реклами, які спочатку змушують посміхнутися, а потім – задуматися.

“Картопля, приїхала картопля. З доставкою на поверх”, – зазиває через гучномовець монотонний голос продавця, який заїхав на невеликому фургоні в один із спальних мікрорайонів Києва. Він теж таргетує рекламу під злиденних пенсіонерок, яким стало дорого і важко доїхати на ринок.

Про рекламу через internet of things варто мріяти їхнім онукам, які все ще мають шанс або втекти з країни, або перебудувати її економіку.

Стас Юрасов

Tags: , , , , , ,

This entry was posted on Середа, березня 11, 2015 at 06:05 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.