14
Бер

Сирія: сум’яття Франції

   Posted by: klimovy4   in Закордон, Статті

Франсуа Олланд.
Франсуа Олланд.

У квітні 2014 року визнані фахівці з арабського світу пророкували, що якщо Франція почне втручання проти Башара Асада, Сирія стане для Олланда тим же, чим була Лівія для Саркозі: помилкою і невдачею, цитує статтю Мішеля Скарбонші inosmi.ru.

Традиційно войовнича Америка вряди-годи відмовилася від військового втручання проти Дамаска, ніж вберегла нас від катастрофи. Тому що, незважаючи на офіційну риторику влади (“якби ми втрутилися, зараз при владі в Сирії стояли б помірні повстанці”), в такому випадку сьогодні вся країна, безсумнівно, була б в руках фанатиків ІГ, адже, як не сумно, одні причини породжують ті ж самі слідства.

Всього за кілька місяців ІГ взяло під контроль дві третини Іраку і третину Сирії, перетворивши ворога-Асада в потенційного союзника.

Більш того, представник ООН Стефан де Містура заявив, що президент Сирії “є частиною рішення”…

Але що ж ми бачимо? Хоча за останні два місяці США, ООН і багато європейських країн пом’якшили позиції по Дамаску, Франція продовжує наполегливо просувати радикальну лінію, яку прекрасно відобразили нещодавні заяви прем’єра Манюель Вальса (Manuel Valls), який назвав Асада “м’ясником”.

Цей награний авторитаризм прем’єр-міністра повинен був поступитися місцем “принципом реальності, який вберіг би нас від непотрібної істерії”, як вірно помітив Режи Дебре (Régis Debray) в 2003 році в “Хроніках тріумфу ідіотизму” (Chroniques de l’Idiotie triomphante).

Адже як тоді пояснити, що наші американські, ліванські та йорданські друзі співпрацюють з “м’ясником”, і що наш друг президент Тунісу нещодавно відновив роботу посольства в Дамаску? Чи не прийшла пора протиставити військовій логіці дипломатичну? Прагнення насадити в Сирії (як у минулому в Іраку і Афганістані) демократію в її нашому з вами розумінні говорить про абсурдне чорно-біле сприйняття світу і типово “колоніальну” культуру.

З 2000-х років ми незмінно вважали, що на Близькому Сході існує лише альтернатива між диктатурою і демократією, а потім між світською диктатурою і ісламістською демократією. Проблема в тому, що ми скидали або намагалися повалити світські диктатури, і що в ісламістських демократіях немає ні краплі цієї самої демократії.

Саме в цій обстановці загального сум’яття сталася ескапада двох французьких депутатів і двох сенаторів, які вирішили відправитися в Дамаск. По суті, те, що трапилося свідчить про надзвичайну слабкість парламентського життя у Франції, що було видно ще під час війни в Лівії в 2011 році.

Так, дуже багато країн, у тому числі США і Великобританія дозволяють парламентарям поїздки (офіційно або в приватному порядку) до держав, що вступили в конфлікт. Франція ж з її державної культурою і традицією “слухняної” парламентської більшості відмовляє собі в цій практиці, залишаючи збір відомостей на відкуп дипломатам і розвідслужбам.

Двоє з тих чотирьох парламентаріїв є головами груп дружби Франції та Сирії в Сенаті і Національних зборах. Хіба є щось дивне або негоже в тому, що вони в приватному порядку спробували прояснити обстановку біля самої сирійської влади при тому, що ООН і Захід працюють з нею, її армією і розвідкою?

Але ні, це непробачна образа для республіки, яка не терпить ані найменших відхилень від політкоректності.

Адже президент Республіки назвав (можна подумати, цього вже достатньо) Асада диктатором. Немов це щось надзвичайне для регіону, де вистачає авторитарних режимів з президентським чи монархічним забарвленням.

Замість того, щоб влаштовувати цькування цих депутатів, владі варто було б краще спробувати повернути нашу країну в ірако-сирійську гру і не задовольнятися допоміжною роллю підтримки американських військових. Хіба нам не варто відновити нехай і неофіційні зв’язки з представниками Дамаска?

Тому що хоча інформація від марокканської, алжирської і єгипетської розвідок серйозно нам допомагає, ймовірно, саме сприяння сирійських спецслужб дозволить нам в найближчі місяці впоратися з навислими над нашою країною страшними погрозами.

Мішель Скарбонші, міжнародний консультант, фахівець по Африці, колишній євродепутат

inosmi.ru

Tags: , , , , ,

This entry was posted on Субота, березня 14, 2015 at 09:30 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.