В зоні АТО.
В зоні АТО.
Stratfor проаналізував можливі російські варіанти військових дій на Україні. Статтю опубліковано на inosmi.ru з посиланням на Gaming a Russian Offensive.

Примітка редактора. У рамках своєї аналітичної методики Stratfor періодично здійснює військове імітаційне моделювання. У даній серії статей проводиться аналіз сценаріїв, в яких російські і західні сили можуть вступити в прямий конфлікт на Україні. Він істотно відрізняється від наших звичайних аналітичних розробок і не є прогнозом. Ця серія статей стала результатом ретельного аналізу військових можливостей Росії і НАТО, а також стримуючих моментів, які заважають цим силам. Це аналіз на перетині політичних намірів і політичної волі з урахуванням стримуючих факторів у плані реального військового потенціалу. Дане дослідження не є остаточною оцінкою, це аналіз потенційних рішень військових плануючих органів. Ми сподіваємося, що читач завдяки цій серії статей буде краще розуміти розклад сил і варіантів дій в українській кризі, а також ті реалії, які можуть скластися у зв’язку з їх застосуванням у разі зриву перемир’я і ескалації кризи.

Військові позиції Росії на Українї дуже вразливі, і домогтися їх їй вдалося ціною величезних зусиль, не зрівнянних з досягнутими політичними успіхами. Стратегічний бастіон Крим придатний до оборони, але йому загрожує можлива ізоляція. Позиції українських сепаратистів і їхніх російських прихильників на сході України – це по суті справи великий виступ, захистити який можна тільки великими військовими силами, які вимагають великих коштів. Це аж ніяк не допомагає Москві в досягненні її більш важливої ​​мети щодо захисту своїх кордонів. У зв’язку з цим виникає питання про те, чи піде Росія на подальші військові дії заради забезпечення своїх інтересів на Україні.

У пошуках відповіді на це питання Stratfor проаналізував шість основних варіантів військових дій, до яких може вдатися Росія в інтересах вирішення своїх проблем безпеки на Україні – починаючи з невеликих  дій, що турбують, і кінчаючи повномасштабним вторгненням і захопленням східної України до Дніпра. Потім ми провели оцінку сил і часу, які будуть потрібні для проведення таких дій, зробивши це для того, щоб визначити обсяг зусиль і витрат, необхідних для виконання таких завдань, а також проаналізували російські можливості щодо здійснення таких дій у кожному з варіантів. За основу своєї оцінки при розгляді цих сценаріїв в нинішніх умовах ми взяли припущення про те, що єдиним противником будуть українські війська, що вже беруть участь у даному конфлікті.

—————-

Найчастіше обговорюється варіант з просуванням Росії уздовж південного узбережжя України з метою з’єднання Криму з позиціями сепаратистів на сході. Взявши цей сценарій, ми припустили, що при плануванні військової операції буде створено досить широкий фронт для того, щоб отримати головне джерело водопостачання Криму, яким є річка Дніпро, і що лінія оборони буде в максимально можливій мірі зосереджена на Дніпрі, оскільки це єдина в регіоні риса рельєфу, придатна для оборони. Мета такої операції – створити сухопутний міст, щоб забезпечити постачання Криму і не допустити ізоляції півострова в майбутньому. Росії доведеться просунутися на 400 з гаком кілометрів углиб території площею 46 620 квадратних кілометрів, а також підпорядкувати собі населення чисельністю два мільйони людей.

Для захоплення такої території і придушення українського спротиву потрібно угруповання чисельністю 24-36 тисяч чоловік і час від 6 до 14 днів. При цьому російським штабам доведеться враховувати ризик приходу НАТО на допомогу Києву. Якщо таке станеться, то Росії для утримання цієї території доведеться збільшити своє угруповання до 40-55 тисяч чоловік.

Органам, які планують, також доведеться взяти до уваги можливий партизанський опір місцевого населення, яке за межами Донбасу стає рішуче антиросійським. Структура і розмір сил по боротьбі з партизанським рухом зазвичай залежать від чисельності населення і сили  опору, що чиниться. Природно, розкид оцінок у такому випадку стає набагато ширше. При такому сценарії, якщо населення буде вести себе поступливо і піддатливо, буде потрібно протиповстанське угруповання чисельністю всього близько 4200 чоловік. Але якщо партизанський рух прийме максимальний розмах, його доведеться збільшити до 42 тисяч чоловік. В даному випадку такого максимального розмаху очікувати не доводиться, на відміну від міст, таких як Дніпропетровськ, Харків і Київ. Якщо не буде зовнішньої загрози, оборонні війська і протипартизанські сили будуть частково дублювати один одного. Якщо ж така загроза виникне, їм доведеться діяти окремо, через що чисельність військ, необхідних для контролю над територією, може подвоїтися.

Було розглянуто ще один схожий сценарій, який полягає в захопленні всього південного узбережжя України і з’єднанні Криму і Росії з її військами в самопроголошеному молдавському регіоні Придністров’я. Логіка дій при цьому така, що Київ буде відрізаний від Чорного моря, а всі інтереси Росії в регіоні зімкнуться у вигляді суцільної арки. Що стосується обсягу сил і засобів, то Росії доведеться по суті справи подвоїти їх у порівнянні з першим варіантом зі створення сухопутного моста. Буде потрібне наступальне угруповання чисельністю 40-60 тисяч чоловік, якому доведеться подолати майже 645 кілометрів і за 23-28 днів захопити територію в 103 600 кілометрів. Для її оборони буде потрібно угруповання чисельністю 80-112 тисяч чоловік. До цього додасться необхідність проведення складної і небезпечної операції з форсування великої ріки. Більше того, населення цього регіону становить приблизно шість мільйонів осіб, і для контролю над ним потрібен протипартизанський контингент чисельністю 13-120 тисяч чоловік.

У двох перших сценаріїв є один серйозний недолік, що полягає в тому, що позиції у Росії будуть вкрай вразливі. Вони будуть розтягнуті на великий і в основному рівнинній місцевості, і в одному сценарії їх буде розсікати річка. Утримувати такі позиції у разі рішучого наступу сучасної армії буде важко, а то й неможливо. Шляхи постачання будуть дуже сильно розтягнуті, а в другому варіанті постачання доведеться здійснювати через велику річку.

Третій варіант – захоплення Росією всієї Східної України аж до Дніпра і створення на його лівому березі оборонної лінії. У плані оборони захопленої території такий сценарій найбільш логічний. Дніпро в багатьох місцях дуже широкий, на ньому мало зручних місць для переправ, а для операцій з форсування ще менше. Таким чином, оборону можна буде зосередити на кількох вузькостях. Це найрозумніший сценарій для Росії, якщо вона захоче зробити військові дії і зайняти міцні оборонні рубежі.

Але в даному випадку будуть потрібні величезні сили і засоби. Для захоплення такої великої території площею приблизно 222 740 квадратних кілометрів і для подолання опору супротивника знадобиться від 91 до 135 тисяч військ, а наступати доведеться в глибину на 402 кілометри. Оскільки річка зміцнює оборонні можливості, сили оборони можуть бути приблизно такої ж чисельності, що і сили наступу. Але на цій території проживає 13 мільйонів осіб, і для проведення протипартизанських дій може додатково знадобитися від 28 до 260 тисяч людей. Чисельність сухопутних військ у Росії становить приблизно 280 тисяч осіб, а тому для проведення наступу потрібно залучити значну частину російської армії. А в разі початку активного партизанського опору на території України доведеться задіяти всі сухопутні війська Росії повністю.

Один з позитивних моментів полягає в тому, що на проведення такої операції буде потрібно всього 11-14 днів, хоча проводити її доведеться на великій території, тому що Росія зможе наступати одразу по декількох напрямках. З іншого боку, ця операція зажадає величезних мобілізаційних зусиль і задіяння великого військового угруповання, а тому про наміри Москви стане відомо заздалегідь, і Європа з США будуть знати про них завчасно.

Ми вивчили ще два варіанти, які є різновидом вже розглянутих. Зробили ми це в спробі зрозуміти, чи може Росія здійснювати менш масштабні операції, з використанням менших сил і засобів, і вирішуючи при цьому ті ж самі завдання у сфері безпеки. Наприклад, ми розглянули сценарій, в якому Росія захоплює тільки південну половину східної України, задіюючи при цьому значно менше сил і засобів. У цьому випадку у росіян виявиться незахищений фланг, і вони позбудуться захисту Дніпра. Крім того, ми розглянули варіант з незначним розширенням утримуваних сепаратистами територій в північному напрямку із захопленням всієї Донецької та Луганської областей, щоб забезпечити їх більшу самодостатність. Здійснити такі операції можна, але за великим рахунком вони мало що дають.

Останній розглянутий нами сценарій є найбільш обмеженим за масштабами. У цьому випадку Росія здійснює невеликі раптові напади по всій довжині свого кордону з Україною в спробі створення загрози різним ключовим об’єктам в цьому регіоні і максимально розтягує бойову міць України. У плані зусиль, що витрачаються Росією, це буде ефективно і економічно. Вона зможе домогтися незначних політичних і військових цілей, скажімо, відвернути українські війська від сьогоднішньої лінії зіткнення, в цілому відвернути увагу Києва, а також посилити почуття тривоги у його влади, оскільки українці житимуть у впевненості, що Росія почне повномасштабне вторгнення, якщо Київ не погодиться на її умови.

З усіх розглянутих сценаріїв висновки виявилися несуперечливими і вельми логічними. Російська армія технічно може здійснити будь-який з розглянутих варіантів, але у всіх у них є серйозні недоліки. Жоден з цих варіантів не забезпечує досягнення військових і політичних цілей обмеженими і розумними силами і засобами. Такий висновок не виключає їх здійснення російськими військовими, але говорить про те, що їм при оцінці своїх майбутніх дій доведеться проводити більш масштабний аналіз витрат-вигод. Ніяке теоретичне моделювання не в силах точно передбачити результат війни, але воно дає основне уявлення про те, які дії робити, і чи варто вживати їх взагалі.

inosmi.ru

Tags: , , , , ,

This entry was posted on Понеділок, березня 16, 2015 at 06:06 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.