Клімат
Клімат

Всесвітня метеорологічна організація повідомляє, що рівень парникових газів в атмосфері досяг нового рекорду, пише Термінал.

Підписавши Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, країни можуть об’єднати зусилля, приймаючи зобов’язання щодо скорочення викидів.

Тривожний рекорд
З канцелярії генерального секретаря ООН Пан Гі Муна 9 листопада 2015 року надійшли тривожні новини. За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) в 2014 році концентрація в атмосфері CO2, основного довгоживучого парникового газу (ПГ), досягла 397,7 молекул СО2 на кожен мільйон молекул в повітрі, а в північній півкулі – 400 молекул на мільйон. При цьому експерти повідомляють, що безпечна концентрація СО2 становить 350 молекул на мільйон.

Фахівці відзначають, що вміст двоокису вуглецю, метану та монооксиду азоту в умовних одиницях виміру парникового ефекту з 1990 по 2014 роки зріс на 36%.

Думки вчених про ступінь впливу концентрації ПГ в атмосфері на кліматичні зміни до цих пір є предметом дискусії. При цьому, значна частина фахівців згодна, що крім природних джерел, однією з причин різкого підвищення концентрації парникових газів в атмосфері, є антропогенні джерела, в основному сільське господарство і промисловість.

“Щороку ми повідомляємо про новий рекордний рівень концентрації парникових газів. Щороку ми говоримо про те, що втрачаємо час. Але якщо ми хочемо втримати підвищення температури повітря в межах прийнятного рівня і скоротити викиди парникових газів, то діяти потрібно негайно”, – заявив Генеральний секретар ВМО Мішель Жаро.

Він зазначив, що найближчим часом світ буде перебувати в умовах, коли глобально усереднені рівні CO2, що перевищують 400 молекул на мільйон, стануть постійною реальністю, а парникові гази – це невидима, але цілком реальна загроза, як одна з причин глобального потепління.

Країни об’єднують зусилля
Політичні еліти країн, стурбованих кліматичними змінами, відзначають, що на майбутньому кліматичному саміті планується затвердити наступну після Кіотської, угоду щодо клімату. Форум пройде в Парижі з 30 листопада по 11 грудня 2015 року. Ініціатори підтверджують особливу важливість цієї події, відзначаючи, що це черговий шанс об’єднатися.

Генеральний секретар ОНН Пан Гі Мун зазначив, що Паризька угода щодо клімату повинна стати поворотним моментом, чітким сигналом громадянам і корпораціям, що трансформація глобальної економіки неминуча, необхідна і вже відбувається.

Одне з головних завдань міждержавної угоди – не допустити зростання температури на планеті більш ніж на два градуси за Цельсієм. В угоді намічена мета скоротити світові викиди ПГ в атмосферу до 2020 року на 20% порівняно з показниками 1990 року. Серед спірних питань залишається фінансова підтримка країн, що розвиваються, на впровадження заходів, що стабілізують клімат. За оцінками фахівців, на це може знадобитися сума 100 мільярдів доларів щорічно. Втім, на думку експертів, це дуже умовна цифра, оскільки договір планують укласти на тривалий термін, протягом якого ситуація буде змінюватися.

Під час конференції країни-учасники обговорять і загальну довгострокову мету, яка повинна бути вказана в угоді. Зокрема, країни Євросоюзу наполягають на повній відмові від викопного палива протягом цього століття.

Під час підготовчого етапу конференції в Парижі країни-учасники виконували своєрідне “домашнє заняття” з розробки національних вкладів у скорочення викидів ПГ. У Штаб квартирі ООН в Женеві повідомляють, що більшість країн представили свої плани дій щодо скорочення обсягів викидів парникових газів в атмосферу, які узагальнили в спеціальній доповіді.

Звіт про плани
Організатори підкреслили, що спільні зусилля країн дозволять обмежити антропогенні викиди парникових газів до кінця 2030 року, а нова угода щодо клімату може стимулювати подальші дії з утримання зростання глобальної температури в межах менше 2 С до 2100 року. У доповіді наведена і бажана мета – втримати підвищення температури в межах 1,5 С, представлені обгрунтування та умови досягнення. Також розглянуті найбільш кризові регіони, де потрібні найбільш активні дії для запобігання кліматичним катастрофам.

Програма ООН щодо навколишнього середовища (ЮНЕП) 6 грудня 2015 року опублікувала доповідь. У документі відзначили рішучий настрій держав, які подали заяви про прогнозовані внески, що визначаються на національному рівні (ПОНУВ).

Оцінювала документ група провідних науковців та експертів в області моделювання з різних країн світу. Було розглянуто 119 заяв про ПОНУВ, які були подані в апарат Рамкової конвенції ООН про зміну клімату станом на 1 жовтня 2015 року. Заяви охоплюють 146 країн (включаючи Європейський Союз, який подав заявку як єдине ціле) на частку яких припадало до 88% глобальних викидів ПГ в 2012 році. Країни, які не встигли сформувати свої цілі до 1 жовтня, також зможуть їх оприлюднити в окремому документі.

Україна запланувала, що за проектом ПОНУВ рівень викидів ПГ в 2030 році не повинен перевищити 60% від показника 1990 року. Для порівняння, за даними Національного кадастру антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами парникових газів (ПГ) в 2013 році показник викидів ПГ в 2013 році склав 43% від рівня 1990 року.

Таким чином, український виробник має певний карт-бланш на майбутній розвиток підприємств у плані “запасу” з викидів ПГ. Варто відзначити: скорочення викидів за останні десятиліття проходило не завдяки модернізації виробництв і впровадженню політики енергоефективності, а через різке падіння економіки і закриття промислових об’єктів. При цьому енергоємність нашого ВВП досі в 2,5-3 рази вища від середніх показників по Євросоюзу.

Зобов’язання країн учасників були представлені на презентації в Женеві 6 листопада 2015 року.
“Термінал” наводить короткі резюме щодо ПОНУВ країн, які сусідять із Україною, і деяких ключових учасників угоди:

Республіка Білорусь зобов’язується до 2030 року скоротити викиди ПГ щонайменше на 28% від рівня 1990 року, без урахування викидів та абсорбції в галузі землекористування, змін у землекористуванні та лісовому господарстві.

Республіка Молдова прагне скоротити викиди ПГ на 64-67% до 2030 року в порівнянні з рівнем 1990 року. На думку молдавських фахівців, скоротити викиди до 64% ​​можливо при забезпеченні енергосистеми власними ресурсами. А скорочення ПГ до 67% можна забезпечити при 30% -му імпорті електроенергії. Республіка також декларує, що може скоротити викиди ПГ до 78% від рівня 1990 року за умови угоди про доступні фінансові ресурси, технічне співробітництво та передачу інноваційних технологій.

Російська Федерація заявляє, що може обмежити антропогенні викиди ПГ до 70-75% відсотків від рівня 1990 року до 2030 року, за умови максимально можливого урахування поглинаючої здатності лісів.

Ізраїль має намір домогтися в масштабах всієї економіки скорочення викидів ПГ на душу населення до 7,7 т CO2-екв до 2030 року, що являє собою скорочення на 26% нижче рівня 2005 року (10,4 т СО2-екв на душу населення). Проміжний показник 8,8 т СО2-екв на душу населення очікується до 2025 року.

Сполучені Штати заявляють про загальноекономічні цілі щодо скорочення викидів ПГ на 26-28% нижче рівня 2005 в 2025 році.

Кліматичний марш на підтримку форуму
До майбутньої конференції в Парижі екологічна громадськість активно готується вже більше року. Лідери “зелених” рухів закликають об’єднатися і виробити спільну позицію – боротьба зі зміною клімату вимагає по-справжньому сміливих дій на міжнародному рівні. Так, Паял Парекх (Індія) – керівниця організації 350.org в США, впевнена, що викопне паливо повинно залишитися в землі. Перспективу в організації бачать в інвестуванні в перехід енергетики на стовідсоткове заміщення викопних ресурсів на поновлювані джерела енергії. При цьому, в русі наполягають, що діяти потрібно починати вже зараз. Ця неурядова організація, представлена ​​в 15 країнах світу, використовує інформаційну кампанію і мирний протестний рух. Вона закликає назвати противників ідеї збереження клімату та сприяти виведенню капіталів з сектора вуглеводневого лоббі. “Це боротьба проти аморальних інвестицій. Ми повинні послабити політичну владу викопної енергії, щоб розірвати кліматичну безвихідь”, – закликає прихильників Паял Парекх.

Світові екологічні рухи збираються провести напередодні Кліматичної Конференції ООН захід підтримки під девізом “Час змінити систему, а не клімат! Щоб змінити все, потрібен кожен”. Широка коаліція груп закликає до участі в Глобальних Кліматичних Маршах 28 і 29 листопада.

Українські екологи теж планують взяти участь у Глобальному Кліматичному Марші, який відбудеться 29 листопада 2015 року. Разом з іншими активними громадянами Парижа, Токіо, Сіднея, Нью-Делі і ще десятків міст вони збираються на вулицях своїх міст закликати владу України впроваджувати заходи, спрямовані на боротьбу зі зміною клімату. Звернути увагу на програми утеплення житла, розвиток громадського транспорту та велосипедної інфраструктури, реформування секторів енергетики, активний розвиток відновлюваної енергетики, впровадження роздільного збору та переробки сміття, зобов’язати підприємства привести викиди забруднюючих речовин до європейських норм.

При цьому екологічне співтовариство наполягає, що заходи проводяться без політичної символіки, логотипів компаній і корпорацій.

“Паризький Кліматичний Саміт – не перша і не остання спроба об’єднатися. Але це неймовірно важлива зустріч і можливість для кліматичного руху заявити про себе. У нас є шанс не втратити цей саміт і дати зрозуміти, що ера викопних видів палива вже добігає кінця”, – зазначає Марія Сторчило, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України.

Резюмуючи, можна відзначити, що питання зміни клімату знаходяться на першому плані уваги світової спільноти. Дедлайн, на думку експертів, вже настав, і тільки від оперативних спільних зусиль щодо скорочення антропогенного впливу залежить, чи загальмуємо ми процес збільшення антропогенних викидів парникових газів в атмосферу.

Термінал

Tags: , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on п’ятниця, листопада 20, 2015 at 07:00 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.