Ембарго.
Ембарго.

В українському уряді визнають: ембарго на українські продукти принесе багатомільйонні збитки. Але вже в середньостроковій перспективі це може мати позитивні наслідки, пише Економіка.

Продовольче ембарго РФ: чи готова Україна до наслідків?

Новину про те, що Росія з 1 січня 2016 року вводить продовольче ембарго відносно України, в Києві зустріли зі змішаними почуттями. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що, за попередніми оцінками, економічні втрати від заборони на українські продукти харчування можуть скласти близько 600 мільйонів доларів. Тим не менш, за словами глави уряду, Україна безперервно знижувала залежність від російського ринку – за останні три роки вона скоротилася майже в три рази.

Міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко стверджує, що заборона Кремля не вплине на розвиток українського сільського господарства. Адже в структурі експорту аграрної та харчової продукції країни СНД на даний момент займають лише 11 відсотків. На країни Азії, Африки та ЄС для порівняння припадає 47, 26 і 14 відсотків відповідно, кажуть у міністерстві.

Маленькі катастрофи, більша диверсифікація

З тим, що розрив з російським ринком відбуватиметься для України набагато легше, ніж це могло бути ще кілька років тому, згоден і президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Але не варто забувати, що загальні роздуми не врятують від масштабних втрат значну частину українського бізнесу. “Для тих підприємців, які пов’язані з Росією, це стане катастрофою або ж як мінімум означатиме додаткові проблеми”, – говорить Пасхавер.

Найбільш залежними від російського ринку є українські постачальники свинини і яловичини, молока, овочів і фруктів. Оцінка президента Українського клубу аграрного бізнесу Олексія Ліссітси майже збігається з точкою зору уряду – втрати на цих ринках навряд чи перевищать згадані Яценюком 600 мільйонів доларів. Ліссітса упевнений: “У порівнянні з тим, що у нас було раніше, коли у нас був товарообіг близько семи мільярдів доларів тільки в сільському господарстві, ці витрати – мінімум”. Причиною того, що обсяги торгівлі між двома країнами безперервно падали, стали численні торговельні обмеження і війни.

За цей час Україна встигла значно диверсифікувати ринки збуту власного продовольства. Головними покупцями на даний момент виступають не географічно близькі країни ЄС, а Китай, держави Близького Сходу та Північної Африки. Серед недавніх успіхів, якими хвалилось українське міністерство – рішення про допуск української молочної продукції на ринок Китаю, яєць – в Ізраїль, м’яса птиці – в Єгипет. Російське ембарго лише підштовхне українських виробників до приведення своїх стандартів у відповідність з міжнародними, а також до пошуку нових можливостей для збуту, впевнений Ліссітса.

На російський ринок санкції щодо України значно не вплинуть. Найбільш відчутний удар припаде на області, які межують з Україною і відчують втрату дешевих якісних продуктів з сусідньої держави, запевняє Андрій Мовчан, голова економічної програми Московського Центру Карнегі.

Важко також буде оцінити обсяги контрабанди, яка, на його думку, неминуче буде замінювати легальні поставки. Але загальна частка української продукції на російському ринку не настільки значна, щоб її втрата помітно відбилася на російській економіці.

Закордон не допоможе

Ще у вересні прем’єр Яценюк погрожував: якщо Росія не відмовиться від свого рішення і введе ембарго, український уряд “дасть гідну відповідь”. Проте на даний момент відомо лише про розпорядження, дане прем’єром МЗСу – оцінити можливі втрати і розробити план їх відшкодування. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська також анонсувала контрзаходи і спроби оскаржити “незаконні обмеження” з боку Росії. Але як саме міністерство відповідатиме на заборону Кремля, поки також невідомо.

Вимагати більш рішучої позиції від української влади планують представники агробізнесу. Ліссітса впевнений – у відповідь Україна повинна заборонити імпорт всіх аналогічних товарів російського походження. “Українські аграрії будуть лобіювати введення санкцій на всі продукти харчування і сільгосппродукцію з Росії. Інакше спільнота аграріїв цього не зрозуміє”, – говорить Ліссітса.

У будь-якому разі Києву не варто очікувати, що рішення Москви щодо ембарго змусить ЄС збільшити тиск на Кремль. Про те, що Брюссель не збирається компенсувати Україні втрати від закриття російського ринку, заявив єврокомісар з питань розширення та політики добросусідства ЄС Йоханнес Хан. За його словами, Євросоюз уже надав Києву чимало грошей, щоб бізнес мав можливість підготуватися до нових умов ринку, а можливі контрзаходи з боку Росії не були несподіванкою.

Кремль вибрав зручний момент для підвищення економічного тиску на Україну, вважає аналітик Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер (Stefan Meister). “Ми зараз спостерігаємо за зближенням Європейського Союзу з Росією в контексті всієї цієї історії з ІГ. І мені здається, що зараз є бажання трохи заспокоїти риторику і не тиснути на Москву занадто сильно”, – пояснює експерт. Але й для України, як вважає економіст Пасхавер, умови розриву з російським ринком на даний момент є мало не найбільш сприятливими за всю історію її незалежності. І це, на його думку, пов’язано не тільки з падінням торгового обороту. “Російський капіталізм – це капіталізм під керівництвом держави. Тому відносини з російським капіталом завжди загрожують проблемами політичного характеру”, – говорить економіст.

Економіка

Tags: , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Четвер, листопада 26, 2015 at 09:00 and is filed under Новини, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.