Маятник.
Маятник.

Соціологи давно встановили, що кожне суспільство можна розділити на три великі групи – новатори, послідовники і консерватори, пише Олексій Філановський на site.ua.

Новатори, що називається “драйвують” зміни, вводять нову моду, задають тон і розвивають тренди.

Послідовники приєднуються до руху або тренду в тому випадку, якщо серед новаторів виявляється достатнє число лідерів думок.

Нарешті, консерватори найдовше дотримуються традиційної моди, традиційних моделей поведінки, традиційних уявлень.

Консерватори становлять 60 – 65% суспільства, послідовники приблизно 30%, і 5 – 10% припадає на новаторів.

Даний розподіл стосується і споживання товарів, і ставлення до культурних цінностей (згадаймо, наприклад, переможний хід імпресіонізму від новаторського салону знедолених, до залів кращих музеїв і консервативних аукціонних домів), і суспільно-політичного життя.

У 2013 році українське суспільство було переважно патерналістським. Патерналізм сповідувала консервативна більшість, патерналізм був швидше притаманний послідовникам, а новатори, в умовах тотального торжества патерналізму і “заморожених” суспільно-політичних процесів, взагалі не розглядали цю вісь, як докладання зусиль.

Непідписання Януковичем угоди з ЄС “розморозило” маятник, що перебував до цього в вкрай консервативному положенні, і актуалізувало саму вісь патерналізм – громадянське суспільство.

З’явилася група новаторів, яких патерналізм став неймовірно дратувати, адже “патер”, який до цього створював видимість руху до Європи (що було однією з важливих цінностей для новаторів), несподівано розвернувся на 180 градусів.

Поштовх був даний, вісь з’явилася, і почала шикуватися класична схема розповсюдження тренда. Спочатку він охопив майже всіх новаторів, а потім, захоплені лідерами думок, до руху стали активно приєднуватися послідовники.

Поки ми говоримо про Київ, де цей поділ було помітно навіть візуально. Після побиття студентів, стало ясно, що протистояння по осі патерналізм – громадянське суспільство стане головним трендом для міста.

Новатори вийшли на Майдан, залишилися на ньому, і почали організовувати волонтерський рух, що забезпечував постачання Майдану всім необхідним.

Послідовники, які розділяли хід думок новаторів, виходили на багатосоттисячні (мільйонні) віче, виявляючи те, що тренд набув поширення і закріплюється в суспільстві.

До кінця Майдану в Києві практично всі новатори вже були захоплені трендом громадянського суспільство, а значна частина послідовників почала брати активну участь у подіях.

Це означало, що маятник хитнувся, і соціальні зміни набирають хід.

Київські консерватори почали поступово залучатися в рух маятника, надаючи його руху невблаганну інерційність.

Після перемоги Майдану, регіони стали чітко розрізнятися позначкою, на якій зупинився цей самий соціальний маятник. Десь патерналізм залишився основною парадигмою, чіпляючись за консерваторів, і залишаючись переконанням послідовників. Десь новаторам вдавалося розгойдати суспільство, і маятник починав падати з прискоренням.

Вибори президента, парламентські вибори наочно показували швидкість руху маятника, і ступінь залученості послідовників і консерваторів в новий тренд. Результати дуже різнилися по регіонах, але динаміка була однозначною. Ідея громадянського суспільства в цілому була розділена послідовниками, і почала визнаватися консерваторами.

Місцеві вибори, що пройшли пару тижнів тому, зафіксували не тільки незворотність змін, але і те, що маятник набирає хід. Голосування на виборах – чіткий індикатор настроїв консерваторів – наймасовішої категорії.

І ми побачили, що консерватори в таких ключових містах, як Дніпропетровськ і Одеса вже знаходяться на боці громадянського суспільства, нехай поки сприймають його не так, як хотілося б новаторам.

У цей час у Києві та Львові новатори штовхають маятник ще далі, і пропонують нових кандидатів від громадянського суспільства, а консерватори вибирають тих, хто ще півтора роки тому були знаменами новаторів.

Ще більш дивні речі відбуваються в Миколаєві та Кривому Розі – регіонах, які традиційно вважалися патерналістськими, але показали несподівано високий результат за шкалою “патерналізм – громадянське суспільство”, гойднувшись убік суспільного договору.

Гадаю, що якби вибори в Харкові проходили в два тури, то і там ми побачили б сильно зрослу популярність ідей суспільного договору.

Що це означає для України? Це означає, що ми входимо у вкрай сприятливу соціальну епоху. Консерватори, що примикають до тренду, дають потужну інерцію, яка здатна розігнати маятник практично до крайніх значень.

А це, у свою чергу означає, що вже на наступних виборах ідея суспільного договору буде абсолютно домінуючою в суспільстві, і лише потім маятник хитнеться назад, і знайде рівноважну точку балансу між суспільним договором і патерналізмом (цю точку, до речі, ось вже багато років знаходять і англосаксонські, і європейські демократії, де маятник розгойдується від виборів до виборів, але завжди наближається до рівноважного стану).

Перемога ідеї суспільного договору, наступним кроком, дає набагато більше поле для маневру реформаторам і представникам цього самого громадянського суспільства. Адже дії із руйнування патерналістської (кланової, корупційної, трайбалістської) системи стають соціально схвалюваними. А дії з її збереження – осуджуваними. Ми це бачимо вже зараз на прикладі Труханова або Кличка, які перемогли за рахунок демонстрації явної прихильності “суспільному договору”, і поразці вілкулів, які працювали на патерналістському полі.

Ще більш наочно це стало видно по ситуації з Яценюком – яскравим представником патерналістів, і його політичній силі, а також з безумовним успіхом “Самопомочі”, якій вдалося створити імідж партії “суспільного договору”.

З потужним громадським зрушенням доведеться рахуватися всім політикам, бо тих, хто його ігнорує, чекає забуття. Не помічати суспільство вже намагався Янукович, і мені здається, зараз мало хто наважиться повторювати його помилки.

У реформаторів будуть розв’язані руки, а це означає, що Україну все-таки чекають зміни на краще.

Ну а ще, зараз один з найсприятливіших історичних моментів для створення реальної партії “суспільного договору” – партії громадянських свобод, партії ліберальних економічних цінностей, партії, далекої від патерналізму (у вигляді сильного лідера, загравання з церквою чи чогось подібного).

Новатори і лідери думок – сьогодні саме час об’єднуватися. Голоси послідовників вже ваші. Голосами консерваторів ви будете приростати стрімко.

Час створювати нову політичну платформу. Платформу, яка зафіксує сприятливі для України суспільно-політичні зміни, і дасть можливість провести гостро необхідні реформи, які вже явно схвалюються суспільством.

site.ua

Tags: , , , , , , , , ,

This entry was posted on Вівторок, грудня 1, 2015 at 07:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.