Тютюн.

Минулого тижня вибухнув скандал щодо фактів підкупу чиновників Кенії, Уганди, Руанди та Бурурнді корпорацією “Брітіш амерікан тобако” (БАТ), викритих ВВС.
Гроші платили за протидію запровадженню законодавства у сфері контролю за тютюном, пише Андрій Скіпальський для
Економічної правди.

Півроку тому видання The New York Times опублікувало розслідування, в якому Американську торговельну палату викрили у лобізмі на користь тютюнових корпорацій у бідних країнах.
В Україні поки не було випадків виявлення підкупу чиновників та депутатів тютюновими корпораціями, але із сучасним станом корупції та наднизькими зарплатами завжди знаходилися охочі допомогти платникам податків.
У період проходження антитютюнових законопроектів в парламенті лобістська активність корпорацій зростає та стає більш видимою.

Зараз у Верховній Раді до першого читання готується законопроект №2820. Він розроблений на основі антитютюнової Директиви 2014/40/EU, затвердженої 28-ма країнами ЄС у квітні 2014 року.
Протягом кількох років тютюнова індустрія опиралася прийняттю нової директиви з тютюну в ЄС, значно послабивши текст в питаннях маркування тютюнових виробів та заборони викладки сигарет.
У директиві залишилися норми про збільшення розмірів та заміну графічних попереджень, їх ротацію, заборону на використання смакових добавок, про регулювання ринку електронних сигарет та курильних сумішей, вищі стандарти підзвітності індустрії та протидію нелегальній торгівлі.

Саме ці норми, крім останньої, увійшли в законопроект №2820.
Методи протидії в Україні схожі на методи, апробовані в ЄС. Ось кілька прикладів.

Залучення “третьої сторони”
У корпораціях розуміють, що їх спікери мають найменшу довіру у громадськості та ЗМІ, коли мова йде про їхню продукцію, якість та безпеку. Залучення експертів, аналітичних центрів і політиків є надважливою складовою для ефективного лобі.

У ЄС корпорації наймали десятки організацій для протидії директиві, серед яких – Forest, EUK Consulting, National Federation of Retail Newsagents.

В Україні на передову висуваються опортуністи, які жорстко критикують у статтях і блогах антитютюнові ініціативи та громадські організації. Наприклад, проти законопроекту №2820 активно виступають МЦПД, група депутатів з “альтернативним” законопроектом та прсевдо-експерти.

Дискурс – не про суть запропонованих змін, а про формальні зачіпки: “неготовність” проекту, технічні “баги” тексту, терміни реалізації.

Ціна тютюнового лобі
Philip Morris International (PMI) офіційно щорічно витрачає близько 1,5 млн євро на лобіювання своїх інтересів у Європарламенті, а під час атак на директиву 40 корпорація додатково найняла 161 лобіста. Офіційний бюджет лобіювання в ЄС у 2012 році становив близько 1 млн євро.

Достовірно відомо, що лобісти корпорацій провели особисті зустрічі з 257 депутатами Європарламенту з 754 для послаблення директиви 40.

В Україні нема можливості відстежувати офіційне фінансування лобістських груп, крім десятків спеціалістів з GR, які є у штаті корпорацій та асоціації “Укртютюн”. Остання за статутом захищає інтереси її членів. Така ситуація вигідна корпораціям та лобістам, які працюють на них у парламенті, уряді та PR.

Затягування процесу розгляду
Обговорення директиви 40 в ЄС зібрало 85 тис коментарів – більше, ніж будь-яка інша ініціатива в Єврокомісії. Більшу частину цих коментарів відносять до громадських кампаній, організованих тютюновими корпораціями. Близько 2,5 тис коментарів надійшло офіційно від індустрії.

В Україні законопроект №2820 вже засипаний технічними та концептуальними зауваженнями. Технічні норми опрацьовані юристами Інституту медіа-права і визнані такими, які можна врахувати між другим і третім читаннями.
Концептуальні зауваження зовсім інші: рано нам приймати євродирективу, у нас нема зобов’язань, бо в угоді про асоціацію інша, стара директива 2001/37/EU.

Лобісти старої директиви пропонують відкликати проект на доопрацювання. Це означає повторне внесення через півроку та ймовірне затягування його у податковий комітет. Отож, прийняття – не раніше 2017 року та перехідний період.

Зменшення впливу комітету з охорони здоров’я
Тютюнові лобісти в ЄС пробували консолідувати позицію важливих комітетів: з міжнародної торгівлі, регулювання ринку, правового, сільського господарства, промисловості та енергетики. В Україні використовується схожий сценарій.
Законопроект №2820, передусім, вносить зміни в антитютновий закон №2899 “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення” і має чітку мету – охорону здоров’я.
Перший варіант проекту був зареєстрований 18 березня 2015 року. Проте вже через два дні голова податкового комітету Р. Насіров подав лист голові Верховної Ради В. Гройсману з пропозицією “забрати” законопроект собі.

Навіщо Насірову розбиратися з картинками на пачках сигарет та смаковими добавками? Саме для виведення “жирного” законопроекту з комітету охорони здоров’я, для повного контролю над процесом та його блокування.
На підмогу прийшли нардепи Г. Кривошея (НФ), В. Сташук (НФ) та Б. Козир (БПП), і зареєстрували “альтернативний” законопроект №2430-1, заснований на згаданій “мертвій” директиві від 2001 року.

За такої ситуації авторам у квітні довелося відкликати законопроект і через два місяці зареєструвати його знову. Депутат Насіров тоді уже поглядав на крісло голови фіскальної служби і, напевне, “пропустив момент”. Відповідно, законопроект потрапив у реальний профільний комітет – з охорони здоров’я.

Потрібно зазначити, що жодного висновку комітетів на момент відкликання законопроекту ще не було, як стверджують деякі експерти. Далі почалася боротьба за те, щоб консолідувати комітети проти ініціативи.

Законопроект отримав позитивні висновки антикорупційного та бюджетного комітетів і був рекомендований профільним комітетом до першого читання.

На противагу маємо висновок ГНЕУ та регламентного комітету, які пропонують об’єднати розгляд проектів №2430-1 та №2820 у парламенті. Поки відсутні висновки комітетів з питань свободи слова та з питань євроінтеграції. Для останнього це буде важливим тестом на готовність до справжньої євроінтеграції.

Консолідація проти проекту триває у парламенті – через фракцію НФ з подачі борців з курінням Г. Кривошеї та В. Сташука. Разом з тим, інші депутати з НФ про ініціативу №2820 відгукуються позитивно. Виникає запитання, чи не підставляють фракцію депутати, які активно підіграють тютюновим корпораціям.

Дискредитація у пресі
Тютюнові корпорації дискредитують ВООЗ та їх партнерів через своїх агентів. Останній випадок – звинувачення експертом з агросектора організації, яку я очолюю, у неефективності, формальності та відроблянні грантових коштів. Чергова спроба поставити клеймо “формаліста-грантоїда”.

За останні роки Україна витратила на антитютюнові програми 0 грн. Вся діяльність ведеться за рахунок коштів технічної допомоги. Ці суми в сотні разів менші за мільярди, які виділяються, наприклад, на боротьбу з ВІЛ/СНІД та туберкульозом. Хоча тютюн визнаний убивцею номер один у світі.

На захист репутації моїх колег хочу сказати Маркіяну Заблоцькому, що він запізнився зі звинуваченнями. Їх уже тиражував один із сайтів після позитивного рішення комітету з охорони здоров’я з такими ж скріншотами про грантові гроші.

Більше того, такі статті виникають щоразу, коли ми рухаємося у правильному напрямку. Ось блог, у якому нас “виводили на чисту воду” через адвокацію законопроекту №5164 про повну заборону реклами та спонсорства тютюну.
Одіозна Олена Бондаренко підміняла текст закону після голосування у Верховній Раді, а Тарас Чорновіл звинувачував нас у “відроблянні” грантів Блумберга.

Ми справді працюємо з найбільшим приватним фондом у світі – Bloomberg Philanthropies – для реалізації глобальної ініціативи зі зменшення паління.

Ми розробляли, супроводжували та контролювали виконання чотирьох законодавчих ініціатив з 2009 року. Ми єдині, хто реалізовував інформаційні кампанії проти тютюну, відстежували та викривали дії тютюнової індустрії.
Ми ввели термін “тютюновий лобіст”, і з восьми номінантів антипремії “Золота коса” в парламенті депутатом залишився тільки один – В. Хомутиннік.

Ми – це організації коаліції “За вільну від тютюнового диму Україну” та координаційний центр адвокації “Життя”.
Ми щороку проходимо національний та міжнародний фінансовий та програмний аудити. Ми платимо всі податки і працюємо з 20-ма партнерами.

Команда “Життя” отримала відзнаку фонду Блумберга у 2015 році і стала однією з двох організацій у світі, які визнані найкращими у сфері боротьби з тютюном.

Якщо в експертів є питання щодо ефективності нашої діяльності, напишіть у фонд, не бійтеся. Але ж ви не напишете, бо самі часто сидите на грантах.

Експертна рада ГО “Життя”, куди входять і представники міжнародних організацій, автономно визначає стратегію і тактику адвокації в Україні. Зобов’язань щодо конкретних термінів та змін до законодавства “Життя” перед донором не має.

Є гнучка стратегія сприяння змінам згідно з Рамковою конвенцією ВООЗ з боротьби проти тютюну, скорочення його вживання і зменшення смертності.

Найбільшим результатом роботи нашої команди є те, що за останнім звітом ВООЗ Україна з четвертого місця у світі за поширеністю куріння у 2006 році перейшла на 24-26 місця у 2013 році. Поширення куріння в Україні скоротилося на 18%.
Наостанок маю прохання до пана Заблоцького як експерта в агросекторі. Якщо ви вже зацікавилися тютюновими актами, прошу проаналізувати ефективність законопроекту №3548 про обов’язкове вирощування тютюну в Україні. Цей мегалобістський законопроект поки залишився поза увагою.

Економічна правда

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on п’ятниця, грудня 11, 2015 at 09:00 and is filed under Закордон, Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.