alt=
Фірташ.

Лобісти хімічного “барона” вимагають накладення вето на закон про спрощення реєстрації добрив, який загрожує йому втратою сотень мільйонів доларів, пишуть fin.org.ua.

Підтриманий минулого тижня парламентом законопроект №2558а спочатку був “заточений” не тільки під дерегуляцію ринку добрив. У ньому передбачено спрощення ведення бізнесу ще по двох десятках інших напрямків, починаючи від розведення риб в ставках до ліквідації необхідності ліцензування бичків-плідників. Але сумніватися в тому, що ключовою метою документа було саме спрощення процедури ввезення в Україну аміачної селітри і карбаміду, не доводиться.

Новація вельми проста: якщо добриво вже було зареєстровано в Україні як окрема речовина, то воно не підлягає реєстрації повторно, незалежно від того, хто виробник. Якщо ж є зміни складу – реєстрація потрібна. Таким чином, фактично прибирається істотний бар’єр на шляху добрив в Україні, оскільки нині чинна процедура реєстрації вкрай складна і тривала (може зайняти до року), що відбивало охоту у великих міжнародних компаній поставляти в Україну свій товар. Тому прийняття законопроекту №2558а, співавторами якого стали глава парламентського комітету з питань агропромислового комплексу Тарас Кутовий, нардеп від “Самопомочі” Іван Мірошниченко, що спеціалізується на АПК, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко та інші депутати, можна вважати перемогою аграрного лобі Верховної Ради над хімічним. Якщо перші представлені членами правлячої коаліції, то другі входять в Опозиційний блок, одним з ключових спонсорів якого є власник 4-х заводів з випуску добрив в Україні Дмитро Фірташ. Це добре видно за результатами голосування. З Опозиційного блоку за законопроект проголосувала лише одна людина – почесний президент агропромислової компанії “АПК-Інвест” Денис Омельянович, що вважається людиною Бориса Колесникова.

У 2015 році з добривами в країні трапилася якщо не катастрофа, то дуже велика проблема. На початку року прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що якщо черкаське ПАТ “Азот” та ПАТ “Рівнеазот”, які входять у хімічний холдинг Ostchem Фірташа, не погасять борги за газ перед НАК “Нафтогаз” і його дочкою “Газ України” на суму 6 млрд грн., Кабмін ініціює їх повернення у держвласність. МВС оперативно відкрило кримінальне провадження, а у відповідь Фірташ зупинив обидва заводи, звинувативши прем’єра і його політичну силу в тиску. У вересні група Фірташа підписала меморандум з “Нафтогазом” про розстрочення сплати боргів і запустила свої підприємства, однак дефіцит зберігся. У порівнянні з невдалим для хіміків 2014 роком, коли виробництво впало на третину, за 10 місяців 2015 року обсяг випуску всіх добрив в країні впав ще на 17%.

За словами заступника голови правління “Української аграрної асоціації” Мар’яна Заблоцького, зазвичай ціни на внутрішньому ринку і на експорт не сильно різнилися, але з літа 2015 року, в результаті дефіциту, різниця склала близько третини – $300 проти $200 за тонну. Такий перекіс можна пояснити не тільки дефіцитом, але й загороджувальними митами на український ринок для російських виробників. Для компаній-імпортерів добрив з подачі підприємств Фірташа ввели загороджувальні мита в 2014 році – від 20,51% (для російської компанії ВАТ “Дорогобуж”) до 36,03% (для інших). Імпортерам довелося згорнути свою діяльність. Якщо в першій половині 2014 року (до введення мита) на український ринок було ввезено 135 тис. тонн селітри, то за аналогічний період 2015 року – всього 25 тис. “У 2015 році, через монополію на внутрішньому ринку та антидемпінгові мита, переплати аграріїв за добрива очікуються в розмірі $224-249 млн”, – вважає Заблоцький.

З шести українських виробників азотних добрив лише чотири підприємства групи Ostchem виробляють аміачну селітру і КАС. Інші українські виробники (державний ОПЗ і “Дніпроазот” Ігоря Коломойського) виробляють аміак і карбамід, причому більша частина обсягів їх виробництва йде на експорт. Якщо мита для росіян зберігаються, то скасування реєстрації добрив, яке зазвичай розтягується мінімум на рік (вимагає польових, лабораторних та інших випробувань), відкриває український ринок для інших країн. Наприклад, недорогу селітру випускають підприємства Болгарії та Грузії, які готові поставляти її в Україну.

Але хімічне лобі намагається цьому перешкодити. Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов стверджує, що скасування реєстрації спрямовано не на пошук нових країн-імпортерів, а саме на лобіювання інтересів росіян. “У перелік агрохімікатів, дозволених відповідно до цього законопроекту для ввезення на митну територію України без державної реєстрації, внесені і ті мінеральні добрива, які ввозилися протягом 2014 року без державної реєстрації з порушенням Закону України “Про пестициди та агрохімікати” для того, щоб обійти антидемпінгові заходи з ввезення в Україну нітрату амонію походженням з Російської Федерації”, – йдеться в заяві Голубова від 10 грудня. Тобто, за його словами, мова йде по суті про легалізацію прикритої ще в 2014 році схеми поставок російських добрив в обхід реєстрації на наш ринок. Щоб захистити інтереси виробників добрив, Союз хіміків попросив президента Петра Порошенка накласти вето на прийнятий 8 грудня депутатами законопроект.

fin.org.ua

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Середа, грудня 16, 2015 at 09:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.