17
Гру

Астрономічні бабки

   Posted by: klimovy4   in Закордон, Статті

Телескоп.
Телескоп.

Як побудовані масонами телескопи зіграли поганий жарт з астрономами, розповідає “Лента.ру”

Пізнанню Всесвіту заважає не тільки недосконалість технологій, а й банальна жадібність. Як столітній конфлікт посварив провідних астрономів, при чому тут масони і Рокфеллер і чому замість одного гігантського телескопа будуються три великі.

Закляті колеги

Протягом останніх 15 років три найбільш впливових групи астрономів на Землі конкурують один з одним. Однак може здатися, що їх головною метою є зовсім не здійснення проривних відкриттів і пізнання Всесвіту, а будівництво найбільшого у світі телескопа. За допомогою нього вчені хочуть побачити не тільки далекі планети, що обертаються навколо не менше віддалених зірок, а й зазирнути в глиб Всесвіту, побачити, що відбувалося незабаром після Великого вибуху.

“Обсерваторію мрії” будують відразу в трьох місцях: за Гігантський магелланів телескоп (GMT) з діаметром дзеркала 24,5 метра відповідають 11 наукових інститутів з різних країн під проводом Обсерваторії інституту Карнегі. Проект тридцятиметрового телескопа (TMT) лобіювався Каліфорнійським технологічним інститутом: зараз участь у його реалізації беруть вісім наукових організацій. Європейська південна обсерваторія (ESO) зайнята будівництвом Європейського надзвичайно великого телескопа (E-ELT) з дзеркалом діаметром 39,3 метра.

Загальна вартість усіх трьох обсерваторій дорівнює майже чотирьом мільярдам доларів. Передбачається, що згадані проекти будуть запущені на початку 2020-х років. Але багато строків зірвані, а бюджети вже перевищені. Відмовившись хоча б від одного проекту або просто реалізуючи один спільно, астрономи змогли б зробити для науки набагато більше.

Витоки ворожнечі

Діаметр дзеркала телескопа – дуже важливий параметр: чим більший діаметр, тим далі може “заглянути” прилад. Мірятися телескопами – давня традиція. Початок їй поклав в 1917 році американський астроном Джордж Еллері Хейл, який створив стодюймовий рефлектор, що дозволив проводити небачені раніше спостереження. Спорудження і утримання рефлектора фінансував Інститут Карнегі, створений в 1902 році філантропом і мультимільйонером Ендрю Карнегі. Саме за допомогою цього телескопа астроном Едвін Хаббл з’ясував, що наша Галактика не єдина і що Всесвіт постійно розширюється.

Однак Хейлу було мало цього: астроном вирішив створити двухсотдюймовий оптичний телескоп. Однак Карнегі, який витратив кілька мільйонів доларів на будівництво попереднього телескопа, не був готовий фінансувати новий проект. Тому Хейл звернувся до його конкурента – нафтового магната Джона Рокфеллера, який в 1928 році виділив вченому грант розміром в рекордні на ті часи вісім мільйонів доларів.

Головна проблема полягала в тому, що єдиними людьми, здатними сконструювати новий телескоп, були співробітники Інституту Карнегі, які займалися обслуговуванням стодюймового рефлектора. Проект був на межі зриву: Рокфеллер не хотів фінансувати людей, які працювали на його конкурента. Однак Хейл знайшов рішення: гроші мільярдера були передані як пожертвування Каліфорнійському технологічному інституту, заснованому незадовго до цього і розташованому всього за три кілометри від обсерваторії зі стодюймовим рефлектором.

Будівництво Паломарської обсерваторії і нового телескопа почалося незважаючи на те, що в Калтесі на той момент не працював жоден астрофізик. Хейл сподівався, що вчені, які працювали в Обсерваторії інституту Карнегі, не зможуть встояти перед спокусою і візьмуть участь у будівництві нового приладу. Однак він помилився: директор Інституту Карнегі Джон Мерріам намагався всіма силами зірвати проект і забороняв співробітникам своєї обсерваторії брати в ньому участь.

Врятувати ситуацію зумів тільки спільний друг Рокфеллера і Карнегі американський політик і лауреат Нобелівської премії миру, а за сумісництвом масон Еліу Рут. Він заспокоїв Мерріама, і той дозволив своїм співробітникам брати участь у конструюванні нового телескопа. Проте директор інституту Карнегі до відходу на пенсію продовжував намагатися експропріювати двухсотдюймовий телескоп і позбутися вчених з Калтеха. Компроміс вдалося знайти в 1949 році: було вирішено, що володіти телескопом продовжить Каліфорнійський технологічний інститут, а проводити на ньому спостереження будуть співробітники Обсерваторії інституту Карнегі.

На ниві науки

Переділ майна вилився в суперництво в науковій сфері, що активізувалося в 1960-х, після відкриття квазарів голландським астрономом Мартіном Шмідтом. Спочатку вчені думали, що квазари – це зірки, що тьмяно світяться. Згодом виявилося, що ці об’єкти за масою і світністю у багато разів більші від Сонця. Дослідники з обох обсерваторій почали спостерігати виключно за квазарами, практично не залишаючи часу для вирішення інших астрономічних задач.

А в 1979 році керівництво Паломарської обсерваторії нарешті позбулося опіки Інституту Карнегі. Процес відходу співробітників конкуруючої установи супроводжувався скандалами. Так, легендарний астроном Аллан Сендідж, що майже все життя пропрацював на двухсотдюймовому телескопі, прокляв колег і відмовився повертатися в обсерваторію незважаючи на всі вмовляння.

Після цього Обсерваторія інституту Карнегі та Паломарська обсерваторія перестали співпрацювати. Кожна наукова установа пішла своїм шляхом: на початку 1990-х років Калтех об’єднав зусилля з Каліфорнійським університетом і профінансував спорудження на Гаваях обсерваторії Кека з двома дзеркальними телескопами. Дзеркало кожного було створено з 35 сегментів; досвід вдався – вчені отримали відмінний інструмент для спостережень.

Тим часом їхні конкуренти з Інституту Карнегі вирішили доопрацювати застарілі технології і вклали гроші в будівництво двох 6,5-метрових Магелланових телескопів в чилійській Атакамі. Коли проект перебував на фінальній стадії, представники Калтеха оголосили про початок нового: було вирішено побудувати телескоп із дзеркалом діаметром 30 метрів. Приблизно в той же час Європейська південна обсерваторія (ESO), європейська міжурядова організація, виношувала плани щодо будівництва стометрового Приголомшливо великого телескопа (OverWhelmingly Large Telescope).

Приголомшені цими заявами представники Інституту Карнегі вирішили співпрацювати зі своїми заклятими друзями з Калтеха. Учасники подій згадують, що тоді їм здавалося дивним будувати два великі телескопа, які виконуватимуть подібні функції і розташовуватимуться всього за пару кілометрів один від одного.

Астротрагедія

Переговори про майбутній проект проходили в червні 2000 року за участю астрономів Уоллеса Сарджента і Томаса Томбрелло з Калтеха та Августа Емлера й Алана Дресслера з Інституту Карнегі. Спроби дійти консенсусу та об’єднати зусилля зазнали фіаско: вчені мужі посварилися. Згодом кожен з них розповідав свою історію про те, що відбувалося на переговорах і що саме їх не влаштувало.

Наукові установи розірвали всі зв’язки і взялися за проектування своїх телескопів: Інститут Карнегі зайнявся Гігантським Магеллановим телескопом (GMT), а Калтех – тридцятиметровим телескопом (TMT). В цей же час на горизонті з’явилася Європейська південна обсерваторія зі своїм проектом Європейського надзвичайно великого телескопа (E-ELT). На реалізацію цих проектів кожна установа шукала гроші і вчених. І знаходила їх в одних і тих же місцях, що провокувало нові скандали. Влада США, що бажала підтримати проект будівництва гігантського телескопа, у результаті була змушена поділити кошти між GMT і TMT. У 2007 році ворожі астрономи спробували домовитися про спільне використання телескопів, проте переговори в закінчилися провалом.

Через брак коштів на будівництво TMT Калтех був змушений залучити як інвесторів Індію, Китай, Японію і Канаду. Проте для реалізації проекту, як і раніше, не вистачає близько 270 мільйонів доларів, і ця сума може зрости. Схожі проблеми переживають і їхні конкуренти з Інституту Карнегі.

Завершити всі три проекти планують на початку 2020-х років. Головна проблема полягає в іншому: вести спостереження з нових телескопів дуже дорого, а охочих виділяти по кілька мільйонів доларів на рік на ці цілі поки не знайшлося.

До слова, Росія не бере участі в будівництві жодного з трьох телескопів. Єдиним проектом, у реалізації якого могла взяти участь Росія, – це телескоп E-ELT. Раніше Росію запрошували в Європейську південну обсерваторію, пропонували Литкарінському заводу оптичного скла (де був створений телескоп VST) робити дзеркала для E-ELT. Однак цього поки не відбулося.

Найкращим телескопом в РФ вважається 6,05-метровий прилад БТА, розташований в Спеціальній астрофізичній обсерваторії РАН в КЧР. І якщо в Південній Америці спостережний період складає близько 350 днів у році, то в САО РАН – максимум 200.

“Лента.ру”

Tags: , , , , ,

This entry was posted on четвер, грудня 17, 2015 at 13:00 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.