Жилін.
Жилін.

Спостерігаючи за тією інформаційною війною, яка розгорнулась між СБУ та МВС з одного боку та військовою прокуратурою АТО – з іншого, залюбки вставлю й свої п’ять копійок, пише Володимир Бойко у facebook.
Я не пригадую випадку, щоби подібні інформаційні війни (а їх і раніше було чимало – варто пригадати лише протистояння між СБУ на МВС на початку 2000 років) розпочинались через якісь ідеологічні розбіжності чи підвищену правосвідомість ворогуючих сторін. Причиною виливання помиїв одних “правоохоронців” на інших завжди є боротьба за грошові потоки.
Нинішній випадок – не виняток. Соцмережі та ЗМІ заповнені повідомленнями про розкішні квартири та автопарк військового прокурора АТО Костянтина Кулика, які він придбав, начебто, завдяки співпраці з лідером відомої злочинної організації “Оплот” Жиліним, займаючись відкриттям конвертаційних центрів у Харкові під час антитерористичної операції.

Оскільки автори цих дописів уявлення не мають про предмет своїх розвідок, я трохи поясню, хто такий Жилін і під чиїм “дахом” він, насправді, працює.

Так ось, Євген Володимирович Жилін, який був активістом “Антимайдану” і є засновником проросійської терористичної організації “Оплот” – це колишній співробітник харківського обласного УБОЗ, де його фотографія ще цього року висіла на дошці пошани. Наставником, покровителем і бізнес-партнером Жиліна є інший відомий харків’янин – довірена особа міністра Авакова, у недавньому минулому радник Авакова, а з жовтня 2015 року – заступник харківського обласного главку міліції/поліції Микола Черьомухін. До 2004 року Черьомухін був заступником начальника обласного УБОЗ, згодом з ініціативи першого заступника голови СБУ Володимира Сацюка обіймав посаду заступника начальника Управління СБУ в Харківській області.

З лав міліції Жилін звільнився в 2010 році і став офіційно займатись бізнесом, передусім прибрав до рук мережу крамниць “Таргет”, на базі якої створив проросійську терористичну організацію “Оплот” і крупний конвертаційний центр.

Про організаторські та бізнес-таланти Жиліна свідчить хоча б той факт, що в травні 2014 року голова Донецької обласної адміністрації Тарута уклав з ним договір про те, що очолювана Жиліним проросійська терористична організація “Оплот” буде охороняти громадський порядок у Донецьку та резиденцію Ахметова. Зараз один з активістів “Оплоту” – Захарченко – на запрошення Ахметова і Тарути очолює терористичну організацію “Донецька народна республіка”.

Що ж стосується передачі Жиліну мережі крамниць “Таргет”, то це робилось за безпосередньої участі аж ніяк не нинішнього військового прокурора АТО, а голови Харківської обласної державної адміністрації Авакова та голови СБУ Наливайченка наприкінці 2009 – на початку 2010 років.

“Таргет” на той час належав іншим людям, братам Протасам, з якими Аваков вів непримиренну боротьбу. Однією з причин протистояння було те, що “Таргет” взяв у банку “Базис”, що належав Авакову, кредит і не повертав гроші та ще й вивів з-під застави нерухомість, під яку цей кредит видавався.

Тоді Аваков звернувся до Наливайченка і той 6 листопада 2009 року організував “маски-шоу”, направивши підрозділ спецпризначення “Альфа” в офіс “Таргета”. На цьому відео зафіксовано, якими методами Аваков і Наливайченко віджимали на користь Жиліна мережу крамниць:

А ось тут, на сайті СБУ, лицарі плаща та кинджалу пояснили причину, з якої спецпідрозділ для боротьби з тероризмом виніс з офісу компанії “Таргет” всі документи:
“СБУ перевіряє інформацію щодо неправомірних дій власників торгівельної мережі “Таргет” (м. Харків), які з використанням судової системи ухиляються від повернення ними кредитних ресурсів банківським установам на суму понад 1,2 млрд. грн. З’ясовано, що власниками вказаної структури в Господарському суді Харківської області ініційовано процедури банкрутства низки юридичних осіб – позичальників, а також подані судові позови задля відчуження на користь третіх осіб нерухомості (будівлі супермаркетів, які перебувають у заставі в банках), що ставить під загрозу виконання зобов’язань перед банківськими установами”.
http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article…
Цією “банківською установою”, яка замовила наїзд, і був Аваков в особі банку “Базис”. Найсмішніше трапилось згодом, коли в СБУ стали читати вилучені папери і знайшли зошит, в який власники “Таргету” записували всі хабарі, що ними передавались в руки голови Харківської ОДА Авакова.

Але, як би там не було, урешті-решт кредитори за допомогою СБУ та УБОЗ віджали цю мережу крамниць і поставили нею керувати Жиліна. А конвертаційний центр Жилін відкрив для Авакова тому, що банк “Базис” накрився жіночим статевим органом і Авакову з Котвицьким (нині – народний депутат України, раніше – голова наглядової ради банку “Базис”) треба було шукати інші шляхи конвертації коштів, здобутих злочинним шляхом.

Зараз Жилін переховується на території Росії. Його зв’язки в Україні, окрім Тарути й Ахметова, – це Аваков (через Черьомухіна), перший заступник УСБУ в Харківській області Гейда та очільник Головного управління розвідки МО Кондратюк (через Гейду). У жодних зв’язках з жодним співробітником прокуратури Жилін помічений не був.

Що ж стосується причини холодної “війни” між СБУ та прокуратурою, то вона полягає в тому, що борці за національну безпеку ніяк не можуть поділити канали наркотрафіку з Афганістану, які через окупований Схід України та зону АТО тягнуться в Європу. Ці канали були виявлені в результаті розслідування зухвалого вбивства на території Луганської області групи волонтерів на чолі з Ендрю. Як виявилось, Ендрю підірвали українські військовослужбовці, які отримали завдання з Києва, оскільки волонтери “наступили на хвіст” наркоторгівцям у погонах.
Звісно, виникають суто риторичні запитання з огляду на те, що покійний Ендрю був гласним співробітником військової контррозвідки. Ну, наприклад, чому СБУ досі не встановила вбивць Ендрю? Або: чим займається мережа інформаторів ГУР МО та їхні куратори, які вперто не бачать (не чують, не скажуть) про причетність військовослужбовців сектору С до вбивства співробітника СБУ? Чому про наркотрафік мовчить голова Луганської військово-цивільної адміністрації Тука, чиїм близьким товаришем був Ендрю?
Ще запитання: чому журналісти, які пишуть про наркотрафік через Схід України, описують лише діяльність наркокур’єрів з того боку лінії розмежування:
http://www.radiosvoboda.org/content/article/26832407.html
А куди наркотики діваються після того, як вони перетнули територію ЛНР і потрапили в зону АТО, яка контролюється військовою розвідкою (до речі, кадровий стрижень ГУР нині складають військовослужбовці, що зовсім недавно працювали у ДКР СБУ)?
І, найголовніше, чому журналісти, які раніше з правоохоронною тематикою не стикались і навіть не чули про існування прокурора АТО, раптом стали приписувати Кулику співпрацю з харківським конвертаційним центром Жиліна та інші подвиги, до яких явно причетні зовсім інші персони? Причому це трапилось тільки після того, як військова прокуратура розпочала розслідувати вбивство Ендрю.

Володимир Бойко

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on середа, грудня 23, 2015 at 13:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.