Меркель.
Меркель.

Обличчям до обличчя: “світла” і “темна” Німеччина, Німеччина волонтерів, які приймають біженців, і Німеччина ксенофобів, які палять їхні табори. Меркель же намагається хоч якось їх примирити, пишуть Иносми.ру.

Зараз одна одній протистоять дві Німеччини. Не капіталістична Західна і комуністична Східна, як при холодній війні, а “світла” і “темна”, Німеччина волонтерів, які приймають біженців, і Німеччина ксенофобів, які палять їхні табори.

Цю межу провів сам президент Йоахім Гаук, колишній священик зі сходу країни. Він нагадав співгромадянам, що прийом біженців (спочатку вони йшли з анексованих СРСР і Польщею східних територій, а потім рятувалися від східнонімецького режиму) є невід’ємною частиною демократичних традицій країни. Існування цих двох Німеччин потрапило на перші шпальти ЗМІ. Нещодавно в одній телепрограмі зійшлися лицем до лиця ті, хто “допомагають”, і ті, хто “ненавидять”.

Перших поки ще більше, ніж других. Переважна ж більшість німців згодні подбати про тих, хто вже приїхав, але побоюються, що потік біженців не вичерпається. Ця сама більшість з усе більшим скептицизмом ставиться до обіцянок Ангели Меркель, яка вперто відмовляється позначити межу числа біженців, яких може прийняти Німеччина. Як би там не було, на останньому з’їзді християнських демократів вона пообіцяла “значно скоротити їх число”, яке перевалить за позначку мільйон чоловік в цьому році. Але як? Вона покладається на три важеля, які тим не менш володіють абсолютно різною ефективністю.

Метод

Насамперед, це Туреччина. Ангела Меркель була одним з ініціаторів угоди з президентом Реджепом Тайіпом Ердоганом. В обмін на 3 мільярди євро Туреччина, на чиїй території вже знаходяться 2 мільйони сирійських біженців, зобов’язується не дати їм виїхати до Європи, а також поліпшити їхні умови життя в таборах. Турецька поліція посилила контроль за узбережжям, і потік людей вже скоротився. Як би там не було, на кордон Австрії та Баварії щодня все ще прибувають 4000 – 5000 осіб.

Другий вжитий Берліном захід – це відмова в притулку і відправка назад до кордону мігрантів з безпечних, на його думку, країн. Це відноситься, наприклад, до вихідців з балканських держав і, зокрема, з Косова. На них зараз припадає не більше 1% прохань про притулок проти 40% на початку року. У порівнянні з 2014 роком чисельність виселених людей збільшилася вдвічі (більше 18 тисяч на кінець листопада).

Нарешті, німецький уряд покладається на “солідарність” європейських партнерів. Їх закликають прийняти біженців за схемою, з якою не згодні багато з них, насамперед держави Центральної Європи. Берлін погрожує їм штрафом і скасуванням європейських субсидій у разі відмови. Остання зустріч глав держав і урядів ЄС не дозволила вирішити це питання.

ПЕГІДА

Для Ангели Меркель успіх цієї політики важливий, як ніколи. Справа в тому, що її позиція щодо міграційної кризи становить для неї потрійну загрозу. Волонтери (лікарі, перекладачі та прості громадяни, які допомагають біженцям), чия робота стає величезною підмогою для адміністрації, що вибивається з сил, починають падати духом. Бюрократія блокує сотні тисяч прохань про притулок, хоча бувають і приклади на зразок Гейдельберга, де біженці отримали всі папери за 48 годин.

Другий фактор ризику – зростання числа ксенофобських акцій: підпали в місцях розміщення, бійки і погроми, залякування влади, що приймає у себе іноземців. За 2015 рік було зареєстровано 800 правопорушень на грунті імміграції – у чотири рази більше, ніж минулого року. У більшості випадків мова йде не про організовані банди або ультраправі групи, а одинаків, 70% яких раніше не потрапляли в поле зору поліції.

Крім того, антиіміграційний настрій підтримується рухом, який трохи більше року тому провів перше зібрання в Дрездені. ПЕГІДА, “Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу”, пустило коріння по всій країні, хоча його позиції все ще сильніші на сході, ніж на заході. Він упереміш виступає проти “великого заміщення” (християн мусульманами), політиків, що “зрадили батьківщину” (найбільше дістається Ангелі Меркель) і “прогнилої преси”, яку роз’їдає отрута політкоректності. У нього є важелі в інтернеті і псевдоінтелектуальному середовищі правих радикалів і перебіжчиків з ультралівих.

Журнал Der Spiegel говорить про “нову праву непарламентську опозицію”. Щось подібне вже було в країні в кінці 1960-х років. Тоді біля керма стояла широка коаліція християнських демократів і соціал-демократів, яким протистояла лише невелика парламентська опозиція. Сучасні праворадикали теж висловлюють протест за межами законодавчих зборів.

Політичний ризик

У них немає (поки ще ні?) електоральної опори. Християнські демократи завжди пильно стежили за тим, щоб у них не з’явилося конкурентів на правому фланзі. Спроби сформувати ультраправу партію незмінно оберталися провалом. Зараз же ситуація може змінитися з появою “Альтернативи для Німеччини”, створеного університетськими колами антиєврейського руху, який набуває все більш популістського забарвлення. У 2013 році АДН не вдалося пройти до Бундестагу, але тепер, за опитуваннями, її підтримали б 8-10% німців.

Існує реальний політичний ризик того, що частина центристської більшості Німеччини може прислухатися до популістів, якщо прийом біженців виллється в справжню кризу. Поки головна тенденція в тому, щоб прийняти тих, хто вже тут. Але багато хто замислюється: що буде, якщо масовий приплив відновиться з настанням теплої весняної погоди. У людей складається враження, що влада не звертає уваги на їх занепокоєння і не здатна відповісти на прості запитання. Скільки це коштує? Скільки ще часу це триватиме? Скільки ще наші діти не зможуть займатися спортом, бо у всіх залах розмістили біженців?

Ангела Меркель грає на двох струнах: Німеччина – багата країна, а слово “християнський” у назві партії нагадує про необхідність проявити гуманізм. Але якщо вона не хоче, щоб її слова звучали як відірвана від дійсності елітистська риторика, їй потрібно показати, що вона тримає ситуацію під контролем, як це було під час попередніх європейських криз. Чи вийде це в неї? Велике питання…

Иносми.ру

Tags: , , , , , , ,

This entry was posted on Неділя, грудня 27, 2015 at 18:00 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.