Томас Ерскін.
Томас Ерскін.

Історія Томаса Ерскіна – це історія юнака зі знатного, але бідного роду, який пройшов шлях від простого мічмана до людини, чиє зображення чеканили на монетах. Одного разу вдячний народ розпріг коней адвоката Ерскіна і катав його в кареті вулицями англійської столиці. І все це завдяки добре підвішеному язику лорда Томаса Ерскіна розповідає eggheado.

Молодший син 10-го графа Б’юкена народився 16 липня 1750. За станом Томас міг претендувати на вище суспільство і всі пов’язані з ним привілеї. Але в реалії дозволити собі цього не міг через брак фінансів. Це пізніше він стане першим лордом у своєму роді, а поки ж, у віці 14 років, Томасу довелося вступити на службу в королівський флот. Роль мічмана Ерскін виконував 11 років. І лише в 1775р. поступив в Лінкольнс-Інн – юридичну школу Лондона.

З цього моменту справи Томаса Ерскіна почали йти в гору. Звичайно, падіння ще будуть, але досить м’які і нечасті. А ось правильність вибору професії доля підтвердить не раз. Томас швидко став відомим повіреним, прославившись ораторською майстерністю. Його промови в судовій залі тривали годинами. Незабаром їх почали передруковувати і збирати в збірники. Ерскіна почали наслідувати молоді юристи.

Пік кар’єри Томаса випав на рубіж ХVIII і XIX століть. У 1794 році Ерскін разом з колегою Вікарі Гіббсом береться за серію політичних справ. Діло обіцяло набагато більше проблем, ніж дивідендів. Злякавшись Французької революції, англійська влада вирішила пересаджати і стратити всіх небажаних опозиційних суб’єктів. Близько 30-ти членів різних політичних товариств були арештовані. Їх звинуватили в державній зраді, підриві монархії і бажанні повалити короля. Насправді всіх обвинувачених об’єднувала кампанія на підтримку парламентської реформи. “Змовникам” загрожувало четвертування. Ерскін і Гіббс взялися захищати громадських і політичних діячів безкоштовно. Заключна промова Томаса Ерскіна в центральному суді Лондона у першій справі – обвинуваченні Томаса Харді, простого шевця, а за сумісництвом суспільника і секретаря Лондонського кореспондентського суспільства, – тривала 7 годин, і не дарма. Зрештою, тезці адвоката був винесений виправдувальний вирок. Подальші справи теж були виграні. А наляканий уряд скасував близько 800 ордерів на арешти. Один з багатьох шанувальників Ерскіна і Гіббса навіть випустив токени – монети приватної особи – з їх зображеннями.

Щоправда, це політичне протистояння все ж підмочило репутацію адвоката-переможця. Захист Томаса Пейна, звинуваченого у зраді фактично за публікацію “Прав людини”, в суді провалився. Незважаючи на блискучу промову Ерскіна, що викликала ентузіазм у молоді, присяжні визнали Пейна винним, а Ерскін втратив багатьох впливових клієнтів, серед яких був і принц Уельський. Але справа створила прецендент: вперше юрист залучив до захисту клієнта ЗМІ. Ерскін розгорнув у пресі кампанію, що вплинула на громадську думку і тиснула на владу.

50-річчя Томас Ерскін зустрів у променях слави. У 1800 році він виграв справу, прецедентну в міжнародному масштабі. Ерскін створив тезу, яка використовується юристами всіх країн і досі – тезу про неосудність клієнта. Захисник вітчизни і сім’янин Джеймс Хедфілд колись отримав сім шабельних поранень у голову. Жодних наслідків від цього він не відчував, поки в один прекрасний день не почув голос Всевишнього. Голос наказав Хедфілду пожертвувати собою і восьмимісячним сином в ім’я порятунку людства. Сина врятувала дружина, коли Джеймс намагався розбити його голову об стіну. Тоді вояка вирішив принести в жертву бодай себе. Але вчинити самогубство він не міг – гріх. Тоді Джеймс відправився в театр і вистрілив у короля Георга III в надії, що його стратять за вбивство. Король залишився живий, а Хедфілд постав перед судом.

Звинувачення наполягало на тому, що дії Хедфілда були продумані і послідовні: він знайшов зброю, вибрав місце і час, нарешті здійснив прицільний постріл. Виходило, що дії Хедфілда не вкладаються в концепцію “абсолютного нерозуміння”, що існувала в той час у судовій практиці, тобто він не втратив повністю пам’яті і розуму. Ерскін із звинуваченням не погодився і запропонував свою концепцію неосудності. Він заявив, що людину можна вважати неадекватною, якщо вона, виходячи з одних і тих же передумов, постійно впадає в одну і ту ж оману і ніхто не може переконати її у протилежному. Теорію адвоката підтвердили і лікарі. Травми, отримані Хедфілдом, дійсно могли призвести до помутніння розуму в якомусь конкретному питанні. При цьому він міг зберігати логічність думок і дій у всіх інших сферах життя. Хедфілд чув голос Всевишнього, вірив у необхідність жертви і діяв згідно з релігійним переконанням. Релігія виявилася тим самим “одним питанням”. Промова адвоката була визнана сучасниками зразком викладу правових поглядів. Справу “Хедфілда” Томас Ерскін виграв. Суд визнав Джеймса неосудним.

Паралельно з адвокатською практикою Ерскін зробив політичну кар’єру, працював в уряді. Його останньою гучною справою став захист англійської королеви, яку чоловік Георг IV звинуватив у подружній зраді. Томас провів досудові переговори з подружжям. Всі звинувачення були зняті. А адвокат отримав довічне утримання від королівської сім’ї.

Цитата

“Мистецтво і наука задавати питання – ключ до будь-якого знання”.

eggheado

Tags: , , , , , , , ,

This entry was posted on Четвер, січня 21, 2016 at 11:00 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.