25
Січ

Принцеса під замком

   Posted by: klimovy4   in Закордон, Статті

Гульнара Карімова.
Гульнара Карімова.

Гульнара Карімова, підприємлива дочка вічного президента Узбекистану, опинилася під арештом: вона вивудила $1 млрд з кишень іноземних мобільних операторів, але не змогла протистояти інтригам в оточенні батька, пише Новое время.

Історія Гульнари Карімової, старшої дочки президента Узбекистану, більше схожа на сценарій до блок-бастеру, ніж на реальне життя. У 19 років вона вийшла заміж за Майсура Максуді, успішного американського бізнесмена афганського походження, а через десять років, коли цей шлюб зі скандалом розпався, повернулася зі США на батьківщину з тим, щоб не тільки помститися колишньому чоловікові, а й нарешті зайнятися справою.

Зі східної принцеси з американською освітою Карімова перетворилася на найбільшого в Узбекистані корупціонера і роками торгувала власним впливом, вимагаючи мільйони доларів у великих міжнародних компаній.

Однак сьогодні її бізнесу покладено край: Карімова перебуває під домашнім арештом, а спецслужби Сполучених Штатів, Швейцарії і Швеції ведуть розслідування, в яких крім неї фігурують євразійські телекомунікаційні гіганти VimpelCom, МТС і TeliaSonera. Всі вони в середині 2000-х задалися метою підкорити ринок мобільних послуг Узбекистану, що розвивався.

“Жадібна, властолюбна людина, яка використовує батька, щоб знищувати власників бізнесу і будь-кого, хто стоїть на її шляху”, – так екс-посол США в Узбекистані Джон Пурнелл формулює думку про Карімову, що склалася в країні.

У свою чергу Пол Стронський, старший науковий співробітник програми Росії та Євразії у Фонді Карнегі за міжнародний мир, у розмові з НВ стверджує, що подія позбавила стабільності узбецьку владу, яку більше 25 років уособлює Іслам Карімов.

“Жителі Узбекистану та політичні еліти зараз в подиві – поки неясно, що означатиме для країни скандал в сім’ї Карімових”, – міркує Стронський про країну, де 77% населення живуть за межею бідності.

Творча особистість

“Мені завжди хотілося займатися творчістю, насамперед дизайном”, – говорила Карімова в 2003 році в одному зі своїх інтерв’ю. Але так як дизайн в той час в узбецькому істеблішменті вважався несерйозним заняттям, як основну спеціалізацію Карімова вибрала економіку, а пізніше зацікавилася геополітикою і проблемами міжнародної безпеки.

Так вона отримала дві вищі освіти в університетах Узбекистану, потім навчалася в Інституті модних технологій в Нью-Йорку, вивчала мистецтво в Гарварді. Отримала ступінь доктора політичних наук, а пізніше – вчене звання професора.

Це не завадило їй з часом стати дизайнером власного бренду Guli, під яким випускала одяг і ювелірні прикраси. А також прославилася як поп-виконавиця під сценічним псевдонімом Googoosha.

Цілком успішною виглядає і дипломатична кар’єра президентської дочки. Вона працювала в міністерстві закордонних справ у Ташкенті, була постпредом Узбекистану в ООН і навіть послом своєї країни в Іспанії. Однак як тільки дія дипломатичної недоторканності закінчилася, іноземні спецслужби почали розслідування бізнес-діяльності Карімової.

Крім моди, компанії старшої дочки президента займалися також авіа- і вантажними перевезеннями, імпортно-експортними операціями і фармацевтикою. У 2010 році німецький журнал Der Spiegel і швейцарське видання Bilan оцінили статки Гульнари Карімової в $570-665 млн. Причому, на думку експертів, основним джерелом збагачення для неї став зовсім не бізнес і тим більше не дипломатична діяльність.

Згідно з фінансовими документами, зібраними Центром з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), який охоплює Східну Європу і Середню Азію, свого часу Карімова отримала $1 млрд у вигляді прямих виплат або пакетів акцій від міжнародних компаній індустрії зв’язку.

Золотою жилою для Карімової стала телекомунікаційна галузь, яка активно розвивалася в Узбекистані в 2000-і роки. Протягом десяти років вона організовувала угоди купівлі-продажу телекомунікаційних операторів, сприяла наданню їм ліцензій і складала протекцію від наглядових служб. Все це не без матеріальної вигоди для себе.

Першою справою Карімової стала компанія Uzdunrobita – перший в Центральній Азії оператор мобільного зв’язку, створений в 1991 році американською компанією International Communications Group (ICG) в рамках спільного підприємства з урядом Узбекистану.

У 2001 році Карімова зажадала у президента ICG Шахі-да Ферози віддати їй 20% акцій оператора в обмін на лобіювання інтересів та консалтингові послуги. “Вона дала чітко зрозуміти, що без її підтримки Uzdunrobita буде знищена”, – пише в своїх свідченнях Фарход Іногамбаєв, який був присутній на зустрічі як помічник Карімової.

Вимога президентської дочки була задоволена, а з часом їй вдалося сконцентрувати у своїх руках і контрольний пакет акцій Uzdunrobita, отримавши ще 31% акцій компанії від Комітету держмайна Узбекистану.

Дохідна справа

У середині 2000-х мобільний зв’язок вважався в Узбекистані розкішшю, однак ринок демонстрував тенденцію до зростання. У результаті з 2005-го по 2015 рік кількість абонентів в цій країні зросла з 917 тис. до 21 млн, відзначає Центральне розвідувальне управління США.

У 2004 році ситуація привернула увагу російського мобільного гіганта МТС – він заплатив $126,4 млн за 74% акцій компанії Uzdunrobita, яка на той момент була найбільшим оператором в Узбекистані. В умовах угоди була закладена особлива вигода для Карімової. “Гульнара, яка раніше придбала компанію за низькою ціною, заробила на угоді значну суму грошей”, – стверджує екс-посол Пурнелл.

Пізніше, в 2007 році, міноритарний пакет акцій обійшовся російському операторові в $250 млн – вдвічі дорожче, ніж придбані раніше 3/4 акцій. Як з’ясували в OCCRP, пакет продала росіянам гібралтарська компанія Swisdorn, яка формально належала тодішньому бойфренду президентської дочки – узбецькому поп-співаку Рустаму Мадумарову.

Стандартними техніками, які використовувала Карімова відносно телеком-операторів, було вимагання акцій з наступним зворотним викупом за більш високу ціну та отримання “преміальних” за сприяння в отриманні ліцензій. Також дочка президента залякувала менеджерів компаній у разі їх відмови співпрацювати.

Крім МТС, в корупційних схемах Карімової виявилися замішані норвезько-російський телекомунікаційний гігант VimpelCom і шведсько-фінський TeliaSonera. Першому таким чином довелося розпрощатися зі $176 млн, підраховують в OCCRP. A TeliaSonera заплатив дочці президента $381 млн.

Сьогодні 14 спільників Карімової засуджені, і їм винесено вирок – тюремне ув’язнення. Однак залишитися на волі вдалося Фарходу Іногамбаєву, який втік до США, де дав письмові свідчення, що пролили світло на схеми узбецької принцеси і додали кілька яскравих штрихів до її портрету.

За словами Іногамбаєва, виконувати доручення Карімової його змушував страх за життя і здоров’я родичів. За її указом був заарештований брат Іногамбаєва з метою змусити його самого приїхати в Узбекистан з Дубая, де він тоді працював. Так Іногамбаєв прийняв її пропозицію про роботу і відкрив в ОАЕ компанію Revi Holdings, яка стала офшорною холдинговою компанією для всіх комерційних структур Карімової. Також Revi Holdings займалася відмиванням грошей і продажем за кордон держактивів, які, користуючись своїм становищем, роздобувала Карімова.

Одного разу Іногамбаєв став свідком того, як дочка президента на очах дітей давала вказівку охоронцям убити колишнього чоловіка Максуді. І тоді Іногамбаєв прийняв рішення втекти з країни.

Хоча Мансур Максуді залишився живим, він сповна відчув на собі помсту екс-дружини: він втратив свій бізнес в Узбекистані, а декілька його родичів відправили за грати.

Татова донька

У лютому 2014 корупційній діяльності Карімової настав кінець – вона опинилася під домашнім арештом. “Багато впливових узбеків вирішили, що Карімова вийшла з-під контролю, і звернулися з клопотанням до президента, щоб той приборкав дочку, що призвело до її домашнього арешту”, – озвучує свою версію подій Кейт Маллінсон, фахівець лондонської бізнес-аналітичної компанії GPW Ltd.

Тим часом в ув’язненні Карімової експерти вбачають політичне підґрунтя. Спровокувати домашній арешт президентської дочки міг її конфлікт з сірим кардиналом Узбекистану Рустамом Іноятовим, який очолював тамтешню Службу національної безпеки (СНБ). Сьогодні під контролем Іноятова знаходиться майже вся узбецька номенклатура, а сам він впливає на прийняття ключових рішень в країні і контролює інформаційні потоки на вході до президента.

Однак Карімова пішла на відкрите протистояння з Іноятовим: у своєму Twitter-акаунті вона не раз публічно звинувачувала главу СНБ в порушеннях прав людини і намірах узурпувати владу.

Карімова заявляла, що саме Іноятов налаштував президента і всю родину проти неї в спробі посилити власні позиції”, – відзначає Стронський.

У рамках міжнародних розслідувань було заарештовано низку асоційованих з Карімовою рахунків в американських і європейських банках. Однак на батьківщині бізнес президентської дочки залишився неушкодженим. “Сьогодні корумповані компанії, що належать Гульнарі, продовжують працювати”, – стверджує в коментарі НВ житель Ташкента Оскар Джафаров.

У власності опальної дочки президента залишилася елітна нерухомість за кордоном. За даними OCCRP, це пентхаус на 80-му поверсі гонконгського хмарочоса The Arch вартістю $14 млн, квартира в Парижі, вілла неподалік від фешенебельного курорту Сен-Тропе і навіть замок в регіоні Іль-де-Франс. Правда, у вересні 2014-го французька влада наклала арешт на квартиру і віллу.

Скандал з дочкою президента і її домашній арешт сталися напередодні чергових перевиборів Іслама Карімова: у березні 2015-го він став президентом четвертий раз поспіль. Втім, його обрання лише ускладнило старі проблеми влади.

Карімов немолодий, і зараз політична еліта Узбекистану маневрує, щоб опинитися в найбільш вигідній позиції, коли він покине сцену”, – говорить Стронський.

Новое время

Tags: , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on понеділок, січня 25, 2016 at 11:00 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.