Олексій Павленко.

Свої очікування з приводу перезавантаження Кабміну президент висловив коаліції під час своєї першої в цьому році великої прес-конференції, пише Главком. І, схоже, був почутий. І без того хитка більшість у парламенті з новою силою затріщала по швах. Розкол пішов одразу по трьох лініях – зміни до Конституції в частині децентралізації, суперечки про нову коаліційну угоду і відставка Кабміну на чолі з Яценюком. На останньому пункті особливо наполягають “молодші” партнери по коаліції – “Батьківщина” і “Самопоміч”. Політсила Садового і зовсім вирішила відкликати свого міністра – керівника аграрного відомства Олексія Павленка. Офіційно озвучена причина – йому не варто працювати в Кабміні, де суцільні корупціонери. Правда, сліпо підкорятися такому рішенню не поспішив ні сам член уряду, ні його куратори з тієї ж “Самопомочі”…

“Сьогодні Кабінет міністрів є одним із джерел багатомільярдної корупції. Ухвалений клептократичний бюджет на 2016 рік має всі ознаки того, що наступний рік стане черговим роком масштабного розкрадання державних коштів”, – пояснили в “Самопомочі” рішення політради відкликати свого міністра. Паралельно депутати партії Садового запропонували колегам по коаліції створити нову коаліційну угоду та ефективний уряд. Кабмін, який не виправдав очікувань громадян, як додав лідер фракції Олег Березюк, повинен бути відправлений у відставку, “і це (відкликання міністра) – політичний інструмент, щоб запросити наших партнерів по коаліції до серйозного діалогу”.

Однак сам Павленко, який очолив відомство агрополітики в грудні 2014 року, це рішення підтримати не поспішив. “Мене вразила заява політичної партії “Самопоміч”, оскільки партія завжди високо оцінювала роботу моєї команди, – прокоментував міністр ситуацію на своїй сторінці у Фейсбуці. – Консультації з цього питання зі мною не велися. Я не є членом якоїсь партії і не входжу ні в які партійні органи. У мене немає ніяких кулуарних зобов’язань”.

Діяльністю свого представника в Кабміні нардепи від “Самопомочі” в цілому дійсно задоволені, і претензій до нього не озвучували. Але тут, як кажуть, нічого особистого.

Як розповів “Главкому” Олег Березюк, питання про відкликання Павленка з Кабміну на цьому тижні кілька разів порушувалося на засіданнях фракції. Через відсутність кількох її членів з поважних причин винести остаточне рішення протягом двох днів не вдавалося. Підтвердила відкликання Павленка з міністерської посади фракція “Самопомочі” тільки 27 січня, пізно ввечері. Причому, як повідомляють ЗМІ, обговорення тривало 6 годин, а перевага не на користь Павленка склала всього два голоси.

Цікаво, що до цього про бажання депутатів запросити його на фракцію міністр Павленко, як повідомив він сам, дізнався з преси. “У всіх членів фракції є мій телефон. Можна було запросити дзвінком або СМС. Я все ж сподіваюся отримати таке запрошення на сьогодні і, природно, його прийму. Оскільки таку зустріч ініціював сам”, – говорив він вчора вдень. І на засіданні фракції ввечері таки був присутній.

Однак винесене за фактом рішення все ж має більше політичний характер – самостійно ініціювати відкликання міністра партія не може.

Згідно зі статтею 18 закону “Про Кабінет міністрів”, член уряду може бути звільнений з посади тільки Верховною Радою шляхом прийняття відставки за поданою ним же заявою про відставку або за поданням прем’єр-міністра. У випадку міністра оборони і закордонних справ подання вноситься за згодою президента. Також в цих випадках можливе звільнення за поданням гаранта.

В принципі, як розповів сьогодні журналістам Березюк, Павленко вже заявив про свою готовність піти у відставку. Проте в наших реаліях це більше нагадує театралізовану виставу. У Кабміні вже є міністри, які виявили бажання покинути свій пост ще в минулому році – це і глава МОЗ Олександр Квіташвілі, і керівник Мінінфраструктури Андрій Пивоварський. Але зроблені на публіку заяви ніяк не вплинули на подальше виконання ними своїх обов’язків.

Набрати ж голоси за відставку аграрного міністра насправді в залі буде складно.
Як свідчать результати голосування на фракції, навіть в “Самопомочі” є нардепи, що хочуть всупереч усьому залишити Павленка на місці. Іван Мірошниченко, наприклад, якого вважають впливовим лобістом на аграрному ринку, і раніше повідомляв, що спочатку фракцією обговорювалася тільки ідея перегляду коаліційної угоди.

Як відомо, Мірошниченко лобіював кандидатуру Павленка на пост глави Мінагро. Нинішній глава аграрного відомства до призначення був серед іншого одним з партнерів закритого інвестфонду Pharus Assets Management, засновником якого свого часу виступав Мірошниченко. Останній же до депутатства працював віце-президентом ЗАТ “Каргілл” (дочка транснаціональної Cargill, яка є одним з найбільших світових зернотрейдерів), а також був головою представництва швейцарського зернотрейдера Noble Resources в Україні. Сьогодні міністр зазначає, що Мірошниченко був не єдиним, хто дав йому рекомендацію напередодні призначення.

За інформацією джерел “Главкому”, не готові підтримати ініціативу з відкликанням міністра від “Самопомочі” і деякі соратники по коаліції, які мають свої інтереси в секторах, підвідомчих Павленкові. Зокрема, нинішньому главі аграрного міністерства приписують лобізм інтересів впливового нардепа від “Народного фронту” Андрія Іванчука в лісовому господарстві. Іванчука, до речі, екс-глава МіАПК Ігор Швайка також звинувачував у причетності до масштабних схем контрабанди спирту, що теж парафія Мінагро.

Піар і досягнення. Де істина?
Ситуація в цілому склалася досить пікантна. І сам Павленко, хоч і зазначив, що за посаду міністра не тримається, в той же час почав активну піар-кампанію. Її суть зводиться до того, що за останній рік українське сільське господарство досягло небачених успіхів. Із завидною сталістю про досягнення міністр звітує в ЗМІ. До того ж, він – один з небагатьох міністрів, який не приховує, що поширює інформацію в соцмережах, в тому числі, і на платній основі.

Що записує собі в заслуги міністр Павленко:
– Лідерство Мінагрополітики щодо реалізації реформ.
– Розробку спільно з Європейським співтовариством, громадськістю, бізнесом Стратегії розвитку агросектору та початок її впровадження.
– Третину валютних надходжень в країну (досягнення аграрного сектора).
– Дерегуляцію. За словами міністра, командою відомства була виконана величезна робота в сфері дерегуляції роботи зернотрейдерів та спрощення їх логістики. Зокрема, мова йде про скасування обов’язкового оформлення ветеринарного свідоцтва для транспортування фуражних культур на експорт. За підрахунками Павленка, ефект від цієї реформи – близько 1 мільярда гривень.
– Позбавлення від російської торгової залежності.
– Відкриття нових експортних ринків (в цілому, за словами міністра, за 2015 рік близько 90 українських підприємств відкрили нові ринки збуту в 18 країнах). “Ми номер один у світі за експортом меду і соняшникової олії, входимо в трійку з експорту зернових, в десятку – за іншими продуктами харчування. Ми втричі збільшили експорт до Китаю. Це дивно, адже Китай для багатьох недосяжний. Ми ж за рік відкрили китайський ринок для себе”, – зазначив Павленко. У 2014 році товарообіг сільгосппродукції між Україною та Китаєм склав 931,9 млн. доларів, що на 36,6% більше, ніж за 2013 рік. Показник за 6 місяців – 2015 року 832,4 млн. доларів, це на 84,3% більше, ніж за аналогічний період 2014-го.

Заяву про “китайський прорив” важливо особливо відзначити. Так як “куратор” Павленка – згаданий вище нардеп Мірошниченко, радник одіозного екс-міністра Присяжнюка – був замішаний у скандальній історії з китайським контрактом. Раніше “Главком” вже писав про те, що його структури видавлювали Державну продовольчо-зернову корпорацію України (ДПЗКУ) з перспективного китайського напрямку з метою самостійно постачати Піднебесну кукурудзою, ячменем та іншими зерновими.

Проривом також може вважатися надання Єврокомісією доступу для десяти українських виробників молочної продукції на ринок ЄС з 10 січня.
– Залучення 10 мільярдів гривень довгострокових і дешевих кредитів для українських аграріїв від Європейського інвестиційного банку.
– Проведення більше 200 конкурсів у сфері приватизації держпідприємств за минулий рік і оновлення кадрів в Мінагро.

Про що мовчить Павленко
Однак також раніше міністр неодноразово відносив собі до заслуг речі (начебто рекордного врожаю), на які ні він, ні чиновники його відомства особливого впливу не мають.
При цьому міністр і його підлеглі забувають відзначити падіння за низкою показників в аграрному секторі, яке зафіксоване за рік їхньої роботи. Так, обсяг сільськогосподарського виробництва в 2015 році в порівнянні з 2014-м скоротився на 5,2%.

Виробництво основних видів продукції тваринництва згідно з даними Державної служби статистики в 2015 році скоротилося за всіма основними статтями: м’ясо – на 1,5%, молоко – на 4%, яйця – на 14%. Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2015 році також впало: зернові – на 6%, цукрові буряки – на 35%, картопля – на 12%, овочі – більш ніж на 4%. По суті, єдиним досягненням, яким міг би похвалитися Павленко, є виробництво шкідливого для грунту соняшнику, цей показник за минулий рік зріс на 10,2%.

У “мінуси” роботи Павленка експерти записали і незбалансовану дерегуляцію, і запозичення старих тез в “нову” стратегію розвитку АПК.

Плюс, до сфери управління Мінагропроду входить понад півтисячі держпідприємств, з яких лише сотня де-факто здійснює госпдіяльність, і тільки 15 показали прибуток на папері на кінець минулого року. До того ж, скандали розпалюються і навколо кадрових призначень в результаті конкурсів в структурі АПК.

Так, довгі спроби відібрати гідного керівника одного з найкорумпованіших аграрних відомств – ДПЗКУ – (де, як зазначив міністр під час одного зі своїх телеефірів, в офшори пішло 132 мільйони доларів) завершилися призначенням на пост голови восени минулого року Бориса Приходька. Він з травня 2015 року керував корпорацією як в.о., і, як відомо, є вихідцем з того ж агрохолдингу, що і Павленко – “Райз”. А ось главу “Укрспирту” марно намагаються вибрати вже рік. Спиртовий монополіст пережив три кадрові конкурси при Мінагрополітики, і все безрезультатно. Четвертий проведе Мінекономрозвитку. Спочатку конкурс зривався нібито через наявність судимостей у фіналістів, потім через відсутність, на думку конкурсної комісії, гідних претендентів. Наприкінці грудня в Мінагро навіть визначили фіналістів (Костянтин Бурковський, Григорій Трипульський, Анатолій Далибожик і Сергій Блескун), проте ці результати були анульовані. Необхідність проведення нового конкурсу вкотре виникла у зв’язку з внесенням змін до Постанови КМУ №777, якою регламентується відбір кадрів для ДП.

Главком

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on П’ятниця, січня 29, 2016 at 07:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.