ЄС.

ЄС.

Україна перетворилася на об’єкт напружених дипломатичних переговорів. Це зовсім не означає, що бойові дії там припинилися – навпаки. Російські військові продовжують проводити свої операції і порушувати угоду про припинення вогню. Вони суттєво зміцнили свої позиції, оскільки українські війська готуються до виступу проти них. Тим часом, масштабна дипломатична кампанія триває, пише Стівен Бленк (Stephen Blank) для Atlantic Council.

Президент Росії Володимир Путін повністю взяв у свої руки контроль над силами сепаратистів, відправивши Дмитра Козака, що володіє багатим досвідом щодо вирішення конфліктів, налагоджувати відносини з так званими Донецькою і Луганською народними республіками. Він також відправив ще одного свого помічника, Бориса Гризлова – колишнього голову Державної Думи – на переговори з президентом Петром Порошенком у Києві, а сірий кардинал Владислав Сурков зустрівся із заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд (Victoria Nuland) в Калінінграді. Хоча результат цих дискусій нам невідомий, вони є відображенням спроб досягти якогось дипломатичного рішення, деталі якого ми дізнаємося пізніше.

Однак ці маневри вельми показові. Очевидно, Путін вже досяг тієї “кульмінаційної точки”, коли російські війська більше не можуть наступати: вони вже зайшли занадто далеко і вичерпали свої ресурси. Враховуючи економічну кризу, що поглиблюється, Росія не може дозволити собі затяжну війну проти України, хоча при цьому вона здатна підтримувати поточний “заморожений конфлікт”.

Але це спричинить за собою серйозні витрати. Санкції проти Росії продовжують діяти, тоді як Росії доводиться підтримувати Крим, ДНР і ЛНР. Ці витрати досягли таких масштабів, що Росії довелося відмовитися не тільки від життєво важливих інфраструктурних проектів та оборонних програм, але і від планів зробити серйозні інвестиції в енергетичну сферу та інфраструктуру Китаю та Середньої Азії. Тим часом, рівень бідності, інфляції і безробіття в Росії продовжує зростати. Росія поки може дозволити собі сирійську кампанію, але її витрати вже збільшилися в два рази, до 8 мільйонів доларів на день.

Хоча Москва змусила Вашингтон ставитися до неї в Сирії як до рівної і, безсумнівно, намагається добитися того ж у питанні України, Путіну необхідно зменшити тиск на Росію і по можливості домогтися скасування санкцій. Хоча він робить все можливе для досягнення цієї мети, непохитність Євросоюзу його дивує.

Тому, як будь-який хороший гравець, Путін тепер намагається перевести в готівку свої фішки і покинути казино, поки удача не відвернулася від нього. І саме зараз дипломатія стає надзвичайно жвавою. Головним каменем спотикання є вимога Путіна, щоб Україна прийняла умови Мінська-II. Інша перешкода – його вимога змінити українську конституцію так, щоб Донбас отримав не тільки автономію, а й фактичну незалежність від України, і став підпорядковуватися Росії. У цьому випадку Україні довелося б взяти на себе всі витрати, а Росія змогла б в будь-який момент використати свій вплив, щоб позбавити українську державу шансів на незалежність – як вона робила з Молдовою за допомогою Придністров’я. Цей рецепт довгий час відточувався царями і комісарами, що прагнули розширити межі Російської імперії. Тому Путін хоче домогтися не тільки зняття санкцій, а й прийняття такого рішення, яке дозволило б йому зберегти Крим, підірвати основи української державності та відновити ділові відносини з Європою і США.

З погляду України та Заходу, такий результат стане тим, що Ленін називав “гнилим компромісом”. Необхідно не тільки повністю прибрати російські війська з території України та роззброїти бойовиків, але і зробити українську владу на спірних територіях абсолютно незаперечною. Хоча Києву дійсно потрібно передати частину повноважень владі областей, створення безлічі фактично суверенних карликових держав, які будуть уразливі перед подальшою російською агресією, навряд чи зможе дозволити поточна криза.

Захід також повинен змусити Росію піти з Криму. Референдум, проведений під дулами російських автоматів, виявився фікцією, і Крим не є частиною Росії, так само як і район Нью-Йорка Брайтон-Біч, де проживає безліч російських і радянських емігрантів.

Процес виходу Росії з Криму може бути розбитий на кілька етапів, а питання про членство в НАТО можна відкласти на певний прийнятний період часу, оскільки цей альянс в жодному разі не прийме Україну зараз. Але цілісність, суверенітет і незалежність України не повинна бути порушена. Будь-яке рішення, що не включає повернення Криму Україні, лише відстрочить наступний час розплати і відкриє скриньку Пандори етнічних і територіальних претензій по всій Східній Європі, при цьому дозволивши Росії зберегти свої завоювання і, можливо, погрожувати Балканам і Туреччині.

Питання про членство України в Євросоюзі також необхідно повернути до порядку денного. Вступ до Євросоюзу займає кілька десятиліть. Але ми переконалися, що жодна сусідня з Росією держава не знаходиться в безпеці, якщо не є членом великого об’єднання, такого як НАТО чи Євросоюз. У рамках свого плану щодо довгострокової реконструкції України Брюссель повинен зробити членство доступним для Києва, якщо той виконує вимоги Євросоюзу.

Навіть якщо на вступ до Євросоюзу потрібно десятиліття, провал програми Східного партнерства показує, що тільки обов’язковість виконання умов і обіцянка фактичного членства в Євросоюзі забезпечать суттєві і тривалі реформи. Те ж саме справедливо і для НАТО. Україна не буде в безпеці, виконуючи роль буфера, особливо якщо Крим залишиться в руках Росії.

Створення вільної та єдиної Європи залежить не тільки від результату цієї дипломатичної ініціативи, а й від розуміння жорстких уроків цієї війни та їх роз’яснення Москві. Незалежно від результатів нинішньої спроби Путіна вийти з гри, нам не можна вручати йому незаслужені і занадто щедрі нагороди. Як показує ця війна, без безпечної України безпека Європи немислима.

Atlantic Council

Tags: , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Вівторок, лютого 2, 2016 at 07:00 and is filed under Закордон, Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.