Путін-Порошенко.

Про що говорили в Калінінграді, чому роздратований Берлін, навіщо Путін надіслав Гризлова і від чого залежить перемога в російсько-українській війні, пише Ліга.Новости.

Цього року російсько-українська війна може закінчитися. Амбітні плани тісно пов’язані з мінськими угодами і переговорами Вашингтона і Москви. Головний хід офіційного Києва в партії, що завершується, – боротьба за продовження санкцій цього літа. Поки Україні вдавалося політично маневрувати, прив’язавши до мінських угод заморожування економічних зв’язків Росії з ЄС. Проте боротьба стає складнішою через внутрішньоукраїнські політичні розбірки.

Кінцева мета важливіша від тактичних успіхів або невдач. До кінця року Україна повинна хоча б частково реалізувати “хороший сценарій”, який передбачає, що економічно і політично ослаблений Кремль потягне за собою на дно всю Росію, повторивши сценарій 1991 року. “Поганий сценарій” веде до розпаду української державності. Альтернативний, третій – відстрочить російську загрозу, але не вирішить проблему.

Три сценарії розвитку подій для України і Росії – результат бесід ЛІГА.net з високопоставленими чиновниками, політиками, українськими та іноземними дипломатами, учасниками міжнародних переговорів. Багатогодинні з’ясовування допомогли скласти бачення того, як Україна може перемогти або програти у великій грі.

Теорія
Російсько-український поєдинок проходить на трьох рівнях: військовому, політичному та економічному. Інструменти України в цій боротьбі – союзники і санкції, реформи і боротьба з корупцією. Інструменти Росії – військовий шантаж, економічний тиск, інформаційні провокації. Заборона на ввезення продукції з України, заборона на транзит вантажів через РФ, диверсії на об’єктах інфраструктури – на даному етапі це основні методи Москви. Україна, у свою чергу, знову домоглася пролонгації санкцій проти РФ. Реформи – поки часткові: поліція, державні закупівлі, оборонна сфера, зниження енергетичної залежності від РФ. Надії західних дипломатів – зона вільної торгівлі та асоціація Україна – ЄС.
Військове поле. Силовий сценарій з обох сторін у Донбасі найближчим часом виключений. Самостійно Україна не може виконати це завдання. Росія, у свою чергу, хоче зняти або послабити санкції і наступати не буде. Одержаний час вдалося використати для відновлення ВСУ: ремонт та закупівля техніки, злагодження підрозділів. Цього року контрактники отримуватимуть помітно більше грошей, а значить якість і мотивація солдатів покращаться. Більше контрактників – менше мобілізованих аватарів.
Політичне поле. Захист українського інтересу за допомогою мінських угод – відносно реальний план. Але виведення російських військ і відновлення контролю над кордоном під тиском санкцій вимагає внутрішньої консолідації України. Поки передумов для цього немає. Більшою мірою – з вини президентської та прем’єрської вертикалі, які не бажають боротися з корупцією і продовжують воювати за грошові потоки. Ключові опоненти влади теж не виглядають політичною елітою. У цих умовах успіх можливий тільки при зовнішньому тиску на правлячу коаліцію, що має місце.
Економічне поле. Тут Україна має найбільші шанси. Криза в Росії наростає і загрожує перерости в колапс економіки. Економічно Росія в передінфарктному стані. За останні роки ключові російські компанії знецінилися в рази, втративши сотні мільярдів доларів. Здешевлення сировини остаточно відкидає РФ в минуле століття, хоча шкодить і Україні. Офіційному Києву треба знову довести ЄС неспроможність РФ у Мінську, змусивши Євросоюз продовжити санкції, одночасно реформуючи свою економіку. З останнім в Україні багато проблем, швидкість перетворень вкрай низька.

Хороший сценарій

Оборонна реформа в Україні повинна виключити для Росії військовий компонент тиску. Внутрішня консолідація і боротьба з корупцією дозволять пройти важкий шлях реформ і почати реальний процес деолігархізації. Економічне завдання важче: стабілізувати курс гривні, зупинити падіння і почати зростання економіки.

До 31 липня офіційний Київ повинен переконати ЄС ще раз продовжити санкції проти РФ. У цьому випадку до кінця року, за умови низьких цін на нафту, Москва проїсть резерви. Співрозмовник ЛІГА.net в Міністерстві закордонних справ: “Успіх минулого року – це добре, але мало. Треба продовжити санкції знову. Не можна дозволити Росії зіскочити. Крім того, з санкціями або без, до літа треба вичавити максимум можливого з мінських угод – припинити стрілянину, домогтися звільнення заручників”.

У разі продовження санкцій цього літа, до кінця 2016 року вартість агресії для РФ збільшиться до астрономічних цифр. За оцінками президента США Барака Обами, вже на червень 2015 року Москва втратила від світових санкцій порядку $150 млрд. За оцінками економістів, річні втрати від падіння цін на енергоносії склали для РФ близько $70 млрд. Сотні мільярдів доларів – дефіцит бюджету РФ в 2015-му і 2016-му році. Загалом сума всіх витрат і збитків може досягати $250-500 мільярдів тільки за основними напрямками. Якщо врахувати відтік капіталу, недоотриманий прибуток від санкцій, витрачання резервів, знецінення держкомпаній, утримання терористів на Донбасі та анексованого Криму, позови, ціни на нафту, скорочення поставок газу – до кінця 2016 року сума всіх втрат за два роки може досягти, за різними оцінками, $500 млрд – $1 трлн. Якщо в цих умовах війна не припиниться – відцентрові сили всередині РФ почнуть незворотні процеси. Вже зараз громадська думка в РФ на межі перелому. 34% респондентів в січневому опитуванні Левада-центру сказали, що країна йде в глухий кут. Підтримують “напрям” менше половини – 45%.

У разі продовження санкцій цього літа, до кінця 2016 року вартість агресії для РФ збільшиться до астрономічних цифр. Сума всіх втрат за два роки може досягти, за різними оцінками, $500 млрд – $1 трлн

“Росіяни вже стали поступливішими, – сказало ЛІГА.net високопоставлене джерело в Адміністрації президента України. – Ніякого Мінська-3 не буде. Група супротивників війни в Москві набирає силу. Буде дорожня карта, яка пропише чітке виконання пунктів Мінська-2. Є наші вимоги, є вимоги Москви. Боремося”.

За інформацією ЛІГА.net з одного джерела, найближчим часом Москва може змінити ватажків терористичних угруповань ДНР і ЛНР на менш одіозних і заплямованих. Нібито цю умову офіційного Києва, поряд з іншими, було передано представнику РФ в контактній групі Гризлову, коли він приїжджав в Україну. Буде воно виконано чи ні – за великим рахунком не має значення, тому що всерйоз вести переговори з терористами ніхто не збирається і вибори проводити в захоплених районах до виконання мінських зобов’язань Росією в Україні не мають наміру.

“Ми більше не будемо форсувати одностороннє виконання мінських угод, – додає співрозмовник в офісі Петра Порошенка. – Ця гра закінчена. Тепер будь-які кроки з боку України будуть тільки після суттєвого просування по Мінську з боку Росії”.

Серед таких кроків на Банковій бачать роззброєння терористів, виведення військ РФ, звільнення заручників і повне припинення вогню в зоні АТО з верифікацією і повним доступом для ОБСЄ. Тільки після цього в АП готові всерйоз обговорювати будь-які вибори чи зміни до Конституції. “Україні фактично пропонують закрити очі (на невиконання мінських угод Росією, – ред.), провести вибори, прийняти зміни до Конституції і зробити вигляд, що все гаразд, що всі початкові пункти угод виконані. У Берліні теж не проти слідувати цій логіці. Але так далі не можна”, – говорять співрозмовники в МЗС України.

Джерела ЛІГА.net, сходяться на думці, що Росія “рухається до катастрофи”. При цьому вони сподіваються, що Україна вистоїть, а РФ – почне розпадатися. “Навряд чи в нинішніх кордонах Росія має майбутнє. Процеси вже почалися. Якщо грошей не стане, незворотні процеси розпочнуться з Чечні, яка вже зараз вимагає, щоб секвестр бюджету РФ не торкнувся вотчини Рамзана Кадирова. Ну а санкції – це шанс для нас додати вугілля у вогнище. Поки є санкції проти Росії – там відсутні кредити, рушаться банки через неплатоспроможність, підприємства та державні монополії знецінюються, ціни на нафту валять валюту, але санкції теж цьому сприяють”, – говорить один з високопоставлених співрозмовників у владі.

Якщо раніше про загрозу розвалу Росії говорили обережно і в далекій перспективі, то зараз на такий сценарій цілком серйозно реагують перші особи РФ практично в кожному інтерв’ю. В основному для залякування громадян. Одне з недавніх дав секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев виданню Московський комсомолець. “США потрібно максимально послабити нашу країну. Не виключається досягнення цієї мети і шляхом розпаду Російської Федерації. Це відкриє Сполученим Штатам доступ до найбагатших ресурсів, якими, на їхню думку, Росія володіє незаслужено”, – говорить він. Тема розвалу Росії педалюється у всіх кремлівських ЗМІ та прямих ефірах. Росіянам пояснюють: терпіть – інакше все розвалиться. Що зовсім не виключено, але саме в тому випадку, якщо росіяни будуть терпіти.

Навряд чи в нинішніх кордонах Росія має майбутнє. Якщо грошей не стане, незворотні процеси розпочнуться з Чечні, яка вже зараз вимагає, щоб секвестр бюджету РФ не торкнувся вотчини Рамзана Кадирова

На Заході справді все частіше пишуть про внутрішні загрози територіальній цілісності РФ. Але саме як про загрози, а не можливості. Крім заяв чиновників і політиків, багато публікацій на цю тему і в найавторитетніших виданнях. The Financial Times, наприклад, у своїй недавній редакційній статті пише, що якщо з РФ знімуть санкції цього літа, це допоможе Путіну виграти деякий час. “Однак подальше зволікання з реформами загрожує майбутньому Росії”, – йдеться в статті. Журналісти зробили висновок про те, що “економіка приземляє амбіції Путіна“.

Кінцева мета “хорошого сценарію” на кінець року – зміцнена Україна на тлі ослабленої і позбавленої реальних важелів тиску Росії. Україна продовжить реформи, почне боротьбу з корупцією, зблизиться з НАТО і ЄС. Санкції проти Росії будуть продовжені ще на півроку, що призведе до остаточного обвалення російської економіки і – ймовірно – вертикалі влади. Війна на Донбасі до певного часу перетвориться на заморожений конфлікт. Повернення цих районів поки не обговорюється. Можливо про це говоритимуть в майбутньому в результаті проведення повноцінної антитерористичної операції. Те ж саме в тривалій перспективі стосується анексованого Криму.

Поганий сценарій

Позбутися звання вигнанця, домогтися скасування санкцій, повернутися в міжнародну політику та економіку – першочергові завдання Москви. Час, відведений російській економіці, добігає кінця. Режим в Росії намагатиметься всіма силами в найближчі півроку добитися результату на трьох рівнях – військовому, політичному та економічному – щоб влітку цього року зняти санкції і спробувати повернути доступ до західних кредитів, технологій та інвестицій.

Підстьогують “поганий сценарій” внутрішні політичні розбірки в Україні. Тандем президент – прем’єр дав тріщину, і коаліція в парламенті балансує на межі існування. Якщо Москві вдасться вплинути на ситуацію – країна піде на дострокові вибори. Це означає, що в Україну знову повернуться передвиборні потрясіння, що виключають консолідацію і реформи.

У БПП і в офісі Порошенка стверджують, що суть того, що відбувається – в тому числі і процес деолігархізації. У політичному протистоянні замішані практично всі відомі олігархи, яких попросили грати за правилами. Втім, самі представники команди президента далеко не завжди дотримуються власних рамок.

Референдум Яценюка пов’язують зі сценарієм війни всіх проти всіх, який веде до розвалу коаліції. Офіційно ініціативною групою з референдуму може виступити якась “громадянська” ініціатива.

Високопоставлений співрозмовник повідомив, що відразу після цієї ініціативи між Порошенком і Яценюком відбулася жорстка розмова на підвищених тонах. Самому президенту по телефону довелося пояснювати союзникам на Заході нові реалії, викликані, вважають в АП, серед іншого й амбіціями команди Яценюка, яка вважає, що її роль у владній команді повинна бути нарівні з президентською, а відповідальність за економіку треба ділити на всіх.

Сама пропозиція Народного фронту могла виходити від Олександра Турчинова, який колись піднімав питання референдуму, будучи в команді Юлії Тимошенко. У команді прем’єра стверджують, що ідея з референдумом належить особисто Яценюку.

“Президент був розлютований, коли дізнався про пропозицію референдуму. Пікантності додає те, що за спиною Яценюка стоять американці, які шукають спосіб втримати прем’єра на плаву”, – говорять співрозмовники в оточенні президента.

У МЗС України референдум називають недалекоглядною ідеєю. “Коли проводити референдум? У цьому році? Половина країн ЄС буде в шоці, якщо ми в теперішніх умовах проведемо такий референдум. До референдуму про ЄС ще багато-багато років. Те ж саме стосується НАТО”, – говорить співрозмовник ЛІГА.net у зовнішньополітичному відомстві.

Яценюка, схоже, все це не хвилює. Він хоче знайти баланс відносин з Порошенком. І вибирає для цього найпростіший спосіб. Люди президента кажуть, що кадрові перестановки в уряді повинні обмежитися людьми другого ешелону, а Яценюк повинен залишитися главою уряду. “Про зміну Яценюка мова навіть не йшла. Але прем’єр намагається зберегти найближчих соратників, які займаються зовсім не реформами. Народний фронт може розвалитися, якщо продовжить говорити ультиматумами”, – попереджають в БПП.
На Банковій кажуть про свої кадрові пропозиції обережно. Заперечують і можливу зміну глави АП, про що раніше писали деякі ЗМІ. “Нічого про це не знаю. Ніяких подібних настроїв зараз немає. Глава АП Борис Ложкін дійсно один час планував піти, але президент знайшов аргументи, щоб він залишився. Він хороший парламентер. Єдина пропозиція – Віталій Ковальчук, який може перейти на роботу в Кабмін в крісло першого віце-прем’єра. Однак, команда прем’єра блокує це рішення. Вони бояться, що таким чином ми хочемо замінити Арсенія Петровича на свою людину. Мовляв, відправимо уряд у відставку, а виконувати обов’язки буде Ковальчук. Маячня!” – сказали ЛІГА.net в АП.

Однак така логіка не позбавлена сенсу. Кулуарні договорняки залишаються в арсеналі президента, якими він користується не рідше своїх попередників. Опоненти Порошенка бачать в його планах щодо Конституції ознаки узурпації влади. “Префекти – це крутіше, ніж губернатори. Судова реформа робиться під президента”, – говорить ЛІГА.net депутат з Народного фронту Антон Геращенко, один з найближчих соратників глави уряду і глави МВС.

Він додає, що Яценюк втомився бути “хлопчиком для биття, поки всі міністри належать президенту”. “Або давайте нормально працювати і ділити відповідальність, або давайте розпускати уряд – і вперед”, – говорить Геращенко.

Крім того, команда прем’єра почала використовувати у своїй риториці військові та зовнішньополітичні аргументи. “Ми дали президенту час на переговори (в рамках Мінська, – ред.), на зміцнення країни та ослаблення Росії. Але не на здачу інтересів України”, – додає Геращенко, кажучи про зміни до Конституції, за які НФ голосував у першому читанні.

Подібні відносини між БПП і НФ, внутрішні конфлікти в уряді і перепалки в коаліції додають балів російській грі і підвищують шанси “поганого сценарію”. Президенту доведеться знайти спільну мову з командою прем’єра. В іншому випадку неминуче виникнуть проблеми в протистоянні з РФ. З єдністю Євросоюзу теж можуть виникнути складності, якщо в Берліні і Парижі побачать, що офіційний Київ відмахується від мінських угод або загруз у внутрішніх політичних розборках.
Якщо “поганий сценарій” буде реалізований, влітку Росія позбудеться більшої частини санкцій, а Україні доведеться вирішувати свої проблеми самостійно

Наприклад, ідею України про миротворців в ЄС не хочуть навіть обговорювати. “Намагаємося діяти інакше і розширити місію ОБСЄ. Ідея – реформа ОБСЄ з метою дати їй повноваження поліцейської місії, яку можна буде поставити на кордоні. Закриємо кордон з Росією, поставимо туди місію, повісимо супутники на цю ділянку і закриємо питання. Це опрацьовується”, – говорять співрозмовники у владі.

Якщо “поганий сценарій” буде реалізований, влітку Росія позбудеться більшої частини санкцій, а Україні доведеться вирішувати свої проблеми самостійно. Це обіцяє важкі втрати. Сьогодні снаряд, випущений у бік ВСУ, обходиться Росії в мільярди санкційних доларів. У разі зняття санкцій, кожен залп буде дорівнювати лише собівартості боєприпасів. У результаті Росія зможе направити більше ресурсів на війну проти України. На цьому тлі неминуче почнеться політична криза, яка призведе до нових непередбачуваних наслідків, дострокових виборів парламенту і президента України.

Інший сценарій
“У Калінінграді помічник держсекретаря Вікторія Нуланд і помічник президента РФ Владислав Сурков говорили про умови виконання Мінська: що може зробити західна коаліція разом з Україною, і що може зробити Москва”, – розповіло ЛІГА.net обізнане джерело.

Інший співрозмовник впевнений, що переговори велися і ведуться США з позиції сили. “Вашингтон використовує найкращий час для вибивання з Росії все, що тільки заманеться. Москва в економічному розпачі. Вона змушена погоджуватися на вимоги США, йти на поступки. Наприклад – на Близькому Сході. Чи стосуються ці поступки щодо Сирії обміну на Україну? Складно сказати. Погано, якщо так”, – поділився з ЛІГА.net один з дипломатів.

Держсекретар Керрі кілька разів на тиждень говорить з главою МЗС РФ Лавровим. Існує ризик, що для Вашингтона тема російсько-української війни може опинитися в пакеті компромісів. Не виключений і протилежний варіант – з компромісами по Ісламській державі. Про готовність запустити цей варіант говорить намір США почати наземну операцію в Сирії та Іраку. Раніше між рядків планувалося більшою мірою покласти це завдання на плечі РФ.

Переговори Вашингтона і Москви в Калінінграді велися з позиції сили. У Росії абсолютно несприятливий фон для переговорів зі США

У Москви абсолютно несприятливий фон для переговорів з Вашингтоном: наближається підсумковий звіт про MH17 та інші військові злочини гібридної армії РФ в Україні, кілька міжнародних багатомільярдних позовів, особисті звинувачення на адресу Путіна в корупції і замовних убивствах, абсолютна відсутність союзників і підтримки, падіння цін на нафту та іншу сировину, втрачені контракти в Ірані і в Азії, розлад у Митному союзі, нові шовкові шляхи в обхід Росії з Китаю, енергетична незалежність України, нові канали доставки енергоносіїв до ЄС із країн-конкурентів РФ, розрив з Туреччиною, втеча іноземного капіталу з Росії, справа в Гаазі про етнічні чистки грузин в Південній Осетії в 2008 році.

Допомогти Москві міг би Берлін і інші столиці ЄС, де не зацікавлені у повному обваленні РФ. Проте Кремль вже давно не дає приводів для ослаблення санкцій, ігноруючи перші пункти мінських угод.

Проте на засіданні тристоронньої комісії 27 січня, за свідченням учасників, Москва знову висувала вимоги без натяку на компроміс.

Продовжуючи тему, джерело в МЗС, кажучи про переговори в рамках тристоронньої групи в Мінську, зазначає: “Європейці дуже хотіли Конституцію. Але ми не погодилися. По факту – ситуація в глухому куті. Безпосередньо в Мінську вони сидять, щось обговорюють, розуміючи, що зроблено нічого не буде”.

Переговори в Мінську тривають. 77-річний Володимир Горбулін, 77-річний Леонід Кучма, 74-річний Євген Марчук – три ветерани української політики, за досвідом рівних яким в Росії немає. Маючи широкий карт-бланш на переговори, українська делегація змушена щоразу спостерігати, як друга сторона не опускає телефони. 65-річний член Радбезу РФ Борис Гризлов, покликаний вирівняти баланс сил на користь РФ, задачу відразу провалив, говорять учасники мінських переговорів.

Одна з цілей Путіна – повернути Гризлова з Мінська переможцем, який разом з ним, як голова вищої ради Єдиної Росії з 2002 року, поведе партію на вибори 18 вересня. Однак у Мінську Гризлов поводиться невпевнено і не в силах стати вагомою фігурою на переговорах.

“По тому, як Гризлов виглядає і поводиться – він до кінця не розуміє, куди він потрапив”, – розповідає ЛІГА.net джерело в контактній групі, описуючи невпевнену поведінку Гризлова на переговорах. При цьому представник РФ явно не має повноважень приймати рішення без вказівки Володимира Путіна.

Єдина сильна сторона Росії – провокації. Жонглюючи словами, московська дипломатія створює ілюзію “договорняків” з Києвом, підкидаючи в інформаційний простір України нові теми для розмов про наближення поразки і здачі міст і областей: “план Мореля”, “формула Штанмайєра”.

Нескінченні розмови ні про що не дають результату на переговорах, але діють на уми недовірливих громадян. Коментуючи одну з останніх витівок російської делегації, представник України в політичній підгрупі Роман Безсмертний заявив Гризлову: “Або вся ваша делегація кладе карти на стіл, або ми не будемо і не можемо брати участь у такому процесі”.

Проте участь Гризлова зовсім не обмежується бажанням “збалансувати” українську делегацію. Одна з цілей – повернути Гризлова переможцем, який разом з Путіним, як голова вищої ради Єдиної Росії з 2002 року, поведе партію на вибори 18 вересня цього року. У всякому разі, Путін упевнений, що до кінця літа Мінськ буде виконаний. І в цій думці він не самотній.

Вашингтон, Берлін, Париж в один голос, але з різними відтінками, говорять про необхідність вирішити питання з санкціями до середини цього року. Західні ЗМІ, наприклад, Bloomberg, поспішають робити прогнози швидкого повернення Росії у велику гру. Однак співрозмовники в українській владі і дипломати стверджують, що для Росії ще нічого не вирішено, а позиція необхідності зняття санкцій у разі прогресу по Мінську ніколи і не змінювалася, адже санкції для цього і вводилися – щоб змусити Москву виконати взяті зобов’язання.

Президент Порошенко в постійному контакті із західними союзниками.Телефонні переговори з Меркель, Олландом і Керрі стали буденною справою. У неофіційних розмовах Берлін і Париж тиснуть на Київ майже так само, як і офіційно – на Москву. “Ми вам будь-які гроші дамо – на відновлення Донбасу, на економіку, пенсії. На що хочете. Але давайте закінчувати цю історію”, – переказують співрозмовники приблизний сенс однієї з розмов Порошенка з Меркель.

Осторонь залишається Вашингтон, який грає довгу партію і не бачить причин занадто квапити Україну з мінськими угодами. У США бажають побачити прогрес в Україні до кінця року, щоб Демократична партія посилила свого кандидата перед президентськими виборами, одночасно позбавивши козирів яструбів-республіканців.

Для багатьох нинішній рік – вирішальний. І кожен спробує записати результат ситуації в Донбасі собі в актив – якщо вийде.

А це занадто важке завдання для нинішніх світових лідерів. У цьому контексті джерела ЛІГА.net, близькі до переговорних центрів, говорять про те, що, незважаючи на публічні заяви глави МЗС Німеччини Штайнмайера про необхідність будь-яких переговорів, насправді Берлін і Париж були обурені зустріччю Суркова і Нуланд в Калінінграді – під носом у ЄС.

Жоден пункт мінських угод не виконаний – ні Україною, ні Росією. Стрілянина не припинена, озброєння насправді не відведено, заручники сидять у підвалах гібридної армії РФ, амністії нема, особливого статусу немає, змін до Конституції, виборів – теж немає. Як немає і роззброєння терористів, немає виведення військ РФ, допуску ОБСЄ до всіх об’єктів і кордону, немає і самого повернення кордону. На цьому тлі секторальні економічні санкції, введені проти російської економіки за агресію на Донбасі і прив’язані до виконання мінських угод, успішно справляються зі своєю функцією – другий рік поспіль.

Ліга.Новости

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on П’ятниця, лютого 5, 2016 at 07:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.