КІА.

КІА.

На перший погляд, у Києва – величезний інвестиційний потенціал. Але на практиці реалізувати його і залучити в міські проекти великих інвесторів виявилося зовсім непросто, пише Правда.Київ.

Причин багато – від нестабільного фінансового статусу міста до несприятливого для інвесторів законодавства.

На сьогоднішній день головним напрямком в роботі Київського інвестиційного агентства ми бачимо реалізацію великих інвестиційних проектів за участю міжнародних фінансових організацій.

Чому саме вони? Причин кілька. По-перше, сьогодні Київ може запропонувати інвесторам дохідність на рівні 6-8% річних. Компанії, які можуть бути зацікавлені в інвестиціях в Україну – наприклад, фармакологія і IT – розраховують на прибутковість не менше 20%.

З іншого боку, прибутковість євробондів Києва досягає 100% на рік. Чи можна при цьому розраховувати на активність інвесторів в інших сферах? Це вбиває будь-яку іншу діяльність!

Тому і доводиться розраховувати на міжнародні фінансові організації. Але співпраця з ними може послужити нам хорошу службу і посприяти формуванню позитивного іміджу міста: попрацювавши зараз з фінансовими організаціями, в подальшому Київ зможе розраховувати на їх рекомендації приватним інвесторам.

І повірте, до рекомендацій МВФ або ЄБРР приватні інвестори прислухаються.

Які проекти КІА планує реалізувати в першу чергу? Це транспортна інфраструктура та електроенергетика.

Про необхідність реформування транспортної інфраструктури в Києві не говорить тільки ледачий.

Всі ми, так чи інакше, страждаємо від незручності громадського транспорту, який ходить то рідко, то нерегулярно, і є однією з основних причин пробок на дорогах.

Як вирішити цю проблему? У Київському інвестиційному агентстві вже розробили поетапний план заходів, розрахований на 5 років. Справа за інвестиціями.

У створенні сучасної транспортної інфраструктури Києва вже зацікавлений ряд європейських компаній, які займаються реалізацією таких проектів “під ключ”.

Кілька місяців тому автор почав переговори з глобальними інвестиційними компаніями, але вони проявлять інтерес до проектів транспортної інфраструктури тільки в разі, якщо наш рейтинг підніметься вище B-.

Нарешті, зараз ведуться переговори з Європейським інвестиційним банком та ЄБРР. Вони детально аналізують нашу фінансову модель, оцінюють потенційні ризики і наслідки.

В електроенергетики перспективи ще кращі, і навіть вже є перші напрацювання. Але з їх реалізацією доведеться трохи почекати.

Справа в тому, що в кінці 2017 року закінчується псевдоконцесійний договір операційної оренди, і “Київенерго” перестає бути оператором енергогенеруючих і розподільчих мереж.

З кінця 2014 року КІА спільно з “Нафтогазом” розробляли угоду, яка восени минулого року увінчалася підписанням Меморандуму на суму понад 1 мільярд “китайських” доларів, отриманих “Нафтогазом” під держгарантії для реалізації чотирьох інвестиційних проектів.

Про які саме проекти йдеться? Це створення потужностей, покликаних додати Києву електроенергії і вирішити проблеми сміттєзвалищ. Зараз ми погоджуємо локації, де ці потужності будуть розміщуватися.

Це аж ніяк не означає, що взяти участь в реалізації зможе тільки “Нафтогаз”.

Набагато ефективніше буде виставити проекти на інвестиційний конкурс і дати можливість європейським, японським, американським компанія взяти участь в ньому та отримати кредитування від міжнародних фінансових організацій.

Інфраструктурні проекти, які реалізуються спільно з муніципалітетами Північної Європи – сьогодні головне захоплення європейських інвестбанкірів.

Але є комерційні проекти, які окупаються за 6-7 років. А є бюджетні – вони ніколи не були і не будуть окупними. Інфраструктурні – якраз з цієї категорії. Тут не обійтися без державно-приватного партнерства (ДПП).

Під тиском МВФ уряд декларує підвищення тарифів на газ, тепло та електроенергію. Але в таких питаннях як підвищення вартості проїзду, квартирної плати або навіть утилізація сміття, політичний популізм грає головну роль – тарифи на ці послуги привести до ринкового рівня непросто.

У деяких випадках бюджету доведеться брати на себе якесь часткове навантаження і виступати співакціонером проектів. Це і є ДПП.

Думаю, в 2016 році ми впритул підійдемо до практичної реалізації законодавства з ДПП в Києві. І сподіваюся, що новий склад Київради підтримає ці рішення.

Для Києва дуже важливо зробити управління активами максимально прозорим саме на прикладі муніципалітету. Процес тендерів і аукціонів повинен бути перенесений в онлайн, щоб ринок міг визначити кращий сценарій для того чи іншого об’єкта.

Налаштувавши процес для муніципалітету, можна буде через цей же механізм реалізувати приватні активи.

Необхідно створити умови, щоб будь-який іноземний або український інвестор міг швидко підібрати з усіх можливих варіантів те, що йому хочеться. І це повинно стати абсолютно безкоштовним сервісом.

Процес формування сприятливих умов для інвесторів непростий і зовсім не очевидний. Проте, він поступово рухається, і дуже сподіваюся, що в найближчому часі з’являться перші помітні результати.

Вже зараз ми бачимо інтерес до Києва великих інституційних інвесторів. Можливо, незабаром підключаться девелопери.

Завдання міста і Київського інвестиційного агентства – максимально чітко і прозоро вибудувати інвестпроцесс і лобіювати прийняття необхідних для інвесторів законодавчих змін.

Правда.Київ

Tags: , , , , ,

This entry was posted on Середа, березня 2, 2016 at 11:00 and is filed under Київ, Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.