Кремнієва долина.

Кремнієва долина.

Які переваги дає використання стратегій третього покоління, розбирався Forbes.

У нинішніх умовах компанія не зможе залишатися ефективною протягом довгого часу, якщо фокусує свою увагу виключно на створенні і покращенні своїх продуктів. Ні стратегії першого покоління (де основний фокус уваги – на виробництві і економії на масштабі), ні стратегії другого, тобто продуктові, більше не працюють в довгостроковій перспективі.

Стратегії третього покоління фокусуються не тільки і не стільки на компанії (організації), скільки на її взаємодії з іншими гравцями: партнерами, освітніми інституціями, державою і навіть конкурентами. Найбільш відомими стратегіями третього покоління є бізнес-кластери, екосистеми і державно-приватне партнерство (Public-Private Partnership, PPP).

Бізнес-кластери – це сконцентровані на обмежену територію групи взаємопов’язаних компаній, а також інших організацій, що мають відношення до їх діяльності (університети, торгові об’єднання і т. д.). Трьома обов’язковими ознаками кластера є географічна концентрація, вузька спеціалізація і мережа взаємозв’язків в його межах. Приклади відомих кластерів – виноробство в Каліфорнії, інформтехнології в Кремнієвій долині, кіноіндустрія в Голлівуді, меблевий бізнес в Північній Кароліні.

Компанії в кластері показують набагато кращі результати, ніж ті, що знаходяться зовні. Адже концентрація фірм притягує кращих співробітників, клієнтів і партнерів, ідеї та інформація поширюються набагато швидше, а держава готова допомагати їм розвиватися. Тому в багатьох країнах концепція бізнес-кластерів стала домінуючою для розвитку регіонів.

У центрі концепції екосистем лежить поняття coopetition, тобто співпраця з конкурентами. Традиційний погляд на конкуренцію передбачає боротьбу, захоплення чужої частки ринку. Для цього компанія інвестує в ефективність своїх процесів, ігноруючи при цьому зовнішнє середовище. Але ж навіть великий успішний бізнес може збанкрутувати, якщо навколо нього сформуються несприятливі умови.

Сьогоднішня конкуренція – це вже не війна між окремими бізнесами, а конкуренція екосистем.

І мислити компаніям потрібно в такий спосіб: якщо зі мною почнуть співпрацювати кращі постачальники і провайдери сервісних рішень і, відповідно, підсилювати мене, а не мого конкурента – я буду на “півкорпуса попереду”. Тому організаціям життєво необхідно об’єднуватися з іншими гравцями, формуючи свою екосистему. А стратегія стає мистецтвом управління активами, які нам не належать, і власними зовнішніми зв’язками.

Класичний приклад вдало вибудуваної екосистеми – ринок електромобілів. Компанія Tesla Motors перетворила бізнес з вдалого стартапу на одного з головних гравців автомобільного ринку. Для цього засновнику Tesla Motors Ілону Маску потрібно налагодити партнерство з іншими компаніями, обмінюючись з ними технологіями, і заручитися підтримкою держави. А влітку 2014 року Маск “подарував” своїм конкурентам портфель патентів, отриманих в ході розробки Model S. Завдяки цьому кроку на ринку з’явилося безліч нових гравців, і екосистема стала сильнішою.

Державно-приватне партнерство – це модель взаємодії уряду і бізнесу, в рамках якої компанії беруть на себе якесь завдання публічної влади. Як правило, РРР використовується в інфраструктурних та соціально значущих проектах.

У багатьох розвинених державах ці проекти часто масштабні: будівництво та утримання лікарень, в’язниць тощо. У країнах, що розвиваються, більш популярні інфраструктурні проекти, пов’язані з будівництвом і утриманням доріг або систем водо-, електро- і теплопостачання. А в країнах Латинської Америки знаходять широке застосування Small-Scale PPP – невеликі проекти, які реалізує малий бізнес. Вони можуть стосуватися переробки відходів, проведення культурних або спортивних заходів. Переваги такої співпраці для бізнесу – це надійні довгострокові контракти. А для публічної влади – можливість заощадити бюджетні кошти та одночасно отримати сучасні об’єкти без необхідності контролювати процес.

У співавторстві з В’ячеславом Геращенком, заступником декана kmbs з МВА-програм.

Гелена Саврук, керівник Школи стратегічного архітектора kmbs

Forbes

Tags: , , ,

This entry was posted on Середа, березня 9, 2016 at 09:00 and is filed under Закордон, Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.