15
Бер

Зависання

   Posted by: klimovy4   in Статті, Україна

Яценюк-Луценко.

Яценюк-Луценко.

Уже майже місяць в Україні в’ється виток чергової політичної кризи. 16-го лютого парламент, визнавши роботу уряду Арсенія Яценюка незадовільною, не зміг, проте, відправити його у відставку. Оскільки на поточній сесії ВР повторно питання розглядатися не може, Кабмін отримав “перепочинок” до вересня. Однак суперечки щодо його дієздатності на цьому не вщухли. Навіть навпаки. Рада пішла на канікули, ключові переговорники – в кулуари. З понеділка канікули закінчуються, але вирішення проблеми не викристалізувалося. І навряд чи викристалізується за вихідні (в суботу-неділю очікуються чергові раунди переговорів). Довколаполітична громадськість азартно вгадує ім’я майбутнього прем’єра: Яресько, Гройсман, Клімкін або ж Турчинов? А якщо залишиться Яценюк, як він зможе працювати? Матеріалу для аналізу не багато: тематичні консультації глибоко законспіровані, а коли в декількох ЗМІ синхронно виникають “витоки”, людині обізнаній досить легко вичислити, хто і навіщо їх запускає.

Відфільтрувавши наносне, LB.ua зібрав найбільш достовірний і об’ємний тематичний фактаж, який вважає важливим представити читачам.

Команда Яценюка: карти на стіл

Для початку окреслимо вихідні позиції сторін. Інтерес Банкової незмінний – змістити Яценюка за будь-яку ціну і під будь-яким приводом. Наслідки неважливі, важливо – змістити. І ця ірраціональність лякає. Кожного, хто міркує не тільки категоріями фейсбук-постів.

Інтерес Яценюка… Тут ми змушені ставити три крапки. Бо за весь цей час головний “фронтовик” не спромігся сформулювати, а в чому ж полягає його інтерес. Арсеній Петрович Яценюк вважає більш вигідним для себе піти (законних способів змістити його до осені немає)? Або залишитися? Якщо залишитися, на яких умовах?

“Плюсів” і “мінусів” приблизно порівну там і там. Точно так же порівну розділилися думки в колі найближчих соратників Арсенія Петровича. Так, сам Яценюк і його “друзі дитинства” не вважають можливі перевибори фатальними для себе. Якщо опустити браваду про “в 2014-му нам теж максимум вісім відсотків давали, а ми перше місце взяли. І зараз не пропадемо – 12-15% буде, ну 10% – точно”, залишаються більш здорові аргументи: “джерело влади в країні – народ. Якщо і віддавати владу, то не тим, хто нам весь цей час ніж в спину вставляв (маються на увазі коаліціанти), але людям безпосередньо. Нехай вони прийдуть на дільниці і виберуть собі владу”.

А ось Олександр Турчинов вважає: вибори – найгірший з можливих сценаріїв, що неминуче знаменує розкол країни і прихід до влади популістів і радикалів, на тлі яких Олег Ляшко – найбільший державний діяч.

Арсеній Петрович слухає одних. Думає. Слухає інших. Думає. А рішення все не приймає. Хоча воно, рішення, має бути його і тільки його.

“Технократичний уряд”. Фальстарт і провал

Як уже доводилося писати, на одному з перших – відразу, після невдалої відставки КМУ – засідань стратегічної “сімки” (Порошенко, Яценюк, Турчинов, Аваков, Гройсман, Ложкін, Луценко) розглядалися три опції:

А) Отримуючи повну свободу для формування нового Кабміну, Арсеній Петрович його перезавантажує. При цьому відповідальність, зрозуміло, вся на ньому;

Б) Яценюк перезавантажує Кабмін “навпіл” з БПП. З урахуванням всіх квот, “потоків” і т.д. В такому випадку, його публічно підтримує – від імені, фактично, власної політичної сили Президент – і відповідальність, таким чином, розподіляється між ними двома;

В) Яценюк добровільно йде.

Перша опція, що зрозуміло, дуже сподобалася “кістяку” “Народного фронту”.

Другу визнали більш “життєздатною”.

Тут, однак, голосно обурився Юрій Луценко, який стверджував, що “під Яценюка” фракція БПП голосів не дасть. Ні в якому вигляді і ні “під яким соусом”. До розгляду третьої не дійшли, оскільки друга миттю спровокувала жорстоку суперечку між Арсенієм Петровичем і Юрієм Віталійовичем. Суперечку, що ледь не переросла у мордобій. “Задиракою” виступив Арсеній Петрович. Якби не сиділи поруч Гройсман і Ложкін, мордобій таки б відбувся.

Отже, бійці запобігли, але проблеми це не вирішило. Торги продовжилися. Через якийсь час виникла ідея так званого “технократичного уряду”. За задумом, очолити його могла б Наталя Яресько. Всупереч очікуванням багатьох, пані Яресько – після нетривалих роздумів – погодилася. Однак висунула низку умов. Перш за все: заміна всіх міністрів. Абсолютно всіх. Крім того – отримання монополії на призначення глав ключових відомств. Так, щоб виконавча влада стала справді незалежною. Наступний крок – затвердження Радою програми роботи нового КМУ на рік. Далі – гарантія наявності голосів за ключові кабмінівські законпроекти.

Компроміси – на кшталт збереження на посаді Арсена АваковаЯресько не влаштовували. Поскреготавши трохи зубами, Арсеній Петрович сказав, що якщо всі вищевикладені умови Наталії Енн будуть виконані, він, менше з тим, і владу передасть, і голоси НФ забезпечить.

Натхненна, Яресько прикинула – ні з ким не радячись – первинну “шахматку” майбутнього Кабінету. Левова частка прізвищ якого нічого не скаже більшості політичних аналітиків.

Тут вже всерйоз занепокоїлися в АП. Попереду замаячили:

А) неможливість “обставити “технічну” Яресько своїми віце-прем’єрами (як мінімум), які б здійснювали реальне управління, а Наталя працювала б “обличчям” для іноземних інвесторів;

Б) реальна загроза втрати контролю над ключовими потоками;

В) неможливість впливати на важливі кадрові рішення, власне – на появу в Кабміні своїх “смотрящих”;

Г) неможливість забезпечити голоси “за” дійсно “технократичний” Кабмін, тим більше – за його програму і наступні дії. Раз інтереси депутатів-лобістів (з усіх фракцій) в цьому Кабміні не враховані, сенс їм його підтримувати? І сенс Банковій ганьбитися на власній недієздатності в Раді? У тому числі – перед обличчям західних партнерів;

Д) “вишенька на торт” – неможливість, в спілкуванні з західними партнерами, приписувати подальші успіхи (нехай навіть маленькі) Кабміну собі, Банковій.

Єдина – для АП – очевидна вигода від реалізації задумки: можливість вгамувати Саакашвілі, що розбушувався, просто позбавивши його аргументів для нападок. Критикувати “технократичний уряд”, а з ним (нехай поки і побічно) команду Президента, – незручно, погодьтеся.

Ну а далі версії розходяться. У провалі ідеї “технократичного уряду” (те, що вона провалена, а Наталя Яресько стала, на превеликий жаль, “розмінною монетою”, сумнівів уже не виникає) Банкова, зрозуміло, звинувачує Яценюка. Яценюк – Банкову.

За версією АП, після того як інформація про “технократичний уряд” просочилася в ЗМІ (точніше сказати, її туди майстерно “просочили” цілком конкретні люди з близького президентського оточення), в Арсенія Петровича трапився гнівний припадок, він подзвонив Президенту з месиджом у дусі “я так не граю! Так, я був готовий піти “під Наталку”, але раз ви шахраюєте, фігушки. Я залишаюся!”, після чого перестав відповідати на дзвінки.

Цілком у стилі Арсенія Петровича – кожен, хто знайомий з ним особисто, підтвердить. На Банковій його знають дуже добре. Знаючи, не могли допустити “випадковість” витоку. Тим більше, що АП “технократичний уряд” невигідний значно більше, ніж НФ, що загинається, на чолі з Яценюком. Так що “подяки” за зрив проекту “технократичний уряд Яресько” всі бажаючі можуть надсилати на адресу 01220, Україна, Київ, Банкова 5.

Козир Арсенія Яценюка

Отже, після того, як тему з прем’єрством Яресько “спалили”, ситуація знову зависла.

А в четвер “The Financinal Times” опублікувала інтерв’ю з паном Яценюком. В якому він сказав наступне: “Якщо Президент не хоче зі мною працювати, і якщо його фракція категорично проти цього уряду і цього прем’єра… Переконливо прошу при всій повазі, взяти на себе відповідальність за формування уряду, представити програму формування уряду українському народові і сформувати нову коаліцію”.

Заява, скажімо прямо, показова.

По-перше, зроблена вона не для українських ЗМІ. За допомогою шанованого “The Financinal Times”, Арсеній Петрович звертається не до українців, але до західних “опініон мейкерс”. Тих, хто не просто впливає на вітчизняну політику, але – будемо відверті – пособляє грошима існуванню держави Україна. Тим, кого він вважає своїми адвокатами і покровителями.

По-друге, прем’єр-міністр парламентсько-президентської республіки де-факто просить Президента визначити його долю. Вдумайтеся. Визнаючи тим самим, що не парламент в Україні є центром прийняття рішень. Можна, звичайно, відмахуватися тим, що найбільша фракція Ради носить ім’я Президента, але це – не більше, ніж відмазка. Насправді, всім все зрозуміло. Ключове: сьогодні Яценюк не є с-у-б-є-к-т-о-м поточних переговорів. Він – об’єкт. Маріонетковий об’єкт, який не має, як ми вже з’ясували, власної позиції. Об’єкт, який розглядає запропоновані йому умови, але не здатний сформулювати власні. З огляду на чи то втому, чи то вроджений інфантилізм, з інших якихось причин, але – факт.

При тому, що весь цей час у Арсенія Петровича в рукаві зберігається козир. Який він все не наважувався пред’явити.

Козир – програма діяльності уряду. Навіть не на рік – на найближчий час. Проста, зрозуміла, що складається всього з декількох пунктів. Коротка суть цієї програми поміщається всього на п’яти сторінках і ділиться на дві частини – “Економічне зростання” і “Відновлення соціального контракту” (“Служіння українському народові і відновлення довіри”).

LB.ua вдалося ознайомитися з документом під назвою “Пріоритети уряду України на 2016-й рік” (план дій). В даному матеріалі представляємо вашій увазі його преамбулу. На наступних сторінках – деталізація. Також додається розширена версія програми на кілька сотень сторінок; до неї – список тематичних законопроектів, які повинна – в підтримку позначених ініціатив – прийняти Верховна Рада.

Крім близького кола Прем’єра, програму цю – навіть драфт її – ніхто, правда, не бачив. І коли її запропонують парламенту – незрозуміло. Якщо запропонують взагалі. Оскільки сам Арсеній Петрович вже мінімум двічі планував оприлюднити свої “Пріоритети уряду” в – стали вже традиційними – телезверненні до народу України. Однак, в останній момент, давав “відбій”. Чому – знає тільки він сам.

З огляду на ситуацію, що склалася, оточення пропонує Арсенію Яценюку – в якості генерального – наступний план виходу з кризи: представити – при першій же можливості – свої “Пріоритети” парламенту. І попросити підтримки (вона ж – імунітет проти відставки восени). Якщо Рада підтримає – працювати далі. Якщо ні (що більш імовірно) – красиво піти. Мовляв, не поділяєте моїх планів, мені з вами не по дорозі.

Ну, а далі м’яч опиниться на полі Президента.

Володимир Гройсман. Час прем’єри

У Президента, в свою чергу, теж є опції. Прізвище головної – Гройсман.

Показово, що якщо раніше в оточенні самого Володимира Борисовича від потенційного прем’єрства відмахувалися, як чорт від ладану, зараз позицію істотно пом’якшили. Робоча формула: “Краще в бою загинути, ніж в засідці”. Мовляв, в прем’єри Гройсман не рветься, але – якщо ніяких інших варіантів для країни не залишиться – готовий. Більше того, розуміє, як зібрати під своє висунення голоси. І не тільки під висування, а й під Кабмін, а також під подальшу роботу. Чим вигідно відрізняється від інших гіпотетичних кандидатів.

Замінити його в президії Ради, в такому випадку, міг би той же Андрій Парубій. Що стане своєрідною гарантією для “Народного фронту”. Так, і Гройсман – не Яресько, “шаблею” махати не стане, цілком здатний погодитися на збереження в КМУ Арсена Авакова (що для “фронтовиків” дійсно принципово).

Замість резюме

Весь цей час – поки тривали торги – країна жила “в підвішеному стані”. Управління ключовими галузями, контроль за функціонуванням “соціалки”, інших важливих напрямків – все відбувалося в “автоматичному” режимі. Автоматичному, оскільки головних гравців поглинули заняття значно більш захоплюючі: торги, терки, “договорняки”. Про старт нових реформ мова навіть не йде, а й вже запущені – що тривожно – під загрозою зриву.

Це – так, “штрих до портрета”. Відповідальність за який у Банкової не вийде перекласти на Грушевського, а у Грушевського – на Банкову.

LB.ua

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Вівторок, березня 15, 2016 at 11:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.