Путін-Порошенко.

На столі три варіанти дій для України. Перший – реалізується. Другий – якщо скасують санкції. Третій – війна. Подробиці – в матеріалі ЛІГА.net

План Б: бойовиків позбавлять громадянства, кордон України – по Донбасу

Мінські угоди досі приносили Україні більше користі, ніж шкоди: майже два роки діють санкції проти Росії, отримано час на відновлення і доозброєння армії (в тому числі знайдені гроші на нові зарплати, зростання числа контрактників), розпочато повільні, але реформи, сповільнилося падіння економіки. Сьогодні лінія розмежування – це пояс безпеки для всієї країни.

Однак тепер у цих домовленостях все менше привабливих положень для України. Якщо перша їх частина була абсолютно в інтересах країни і дозволила зруйнувати плани Кремля про Новоросію (припинення вогню, відведення важких озброєнь, санкції проти РФ, замороження активної фази війни), то друга може допомогти цим планам збутися в повзучому варіанті (особливий статус окупованих районів, легалізація частини бойовиків у вигляді “народної міліції”, маріонеткова промосковська влада в ОРДЛО).

Українські високопосадовці, учасники міжнародних переговорів із Заходом і Росією в розмовах з ЛІГА.net не під запис все частіше демонструють фаталізм в питанні мінських угод. Західні формулювання “Росія не виконує угоди, але ви повинні виконувати свою частину все одно, а то знімемо санкції і ви залишитеся одні”, – тепер, здається, мало на кого впливають. Знімете санкції, незважаючи на явне небажання Москви йти на поступки, постійні обстріли, напади на ОБСЄ і загибель українців? Добре, але голову в пісок заховати не вийде – наступними будуть Балтія і Польща.

Тепер на переговорах Україна ставить питання по-іншому.

З нинішньою динамікою виконання мінські угоди з точки зору офіційного Києва можуть себе повністю вичерпати до кінця року. Адже Україна вже отримала від них майже все, чого хотіла – і насправді все, що могла. А далі будуть нескінченні переговори – за прикладом інших схожих конфліктів, інспірованих Росією. Ні, ніхто не грюкне дверима, не стане голосно відмовлятися від підписів, слів і обіцянок. Але раз зайшла мова про зняття санкцій з Москви, то “окремі райони Донбасу” перестануть бути темою номер один, а через деякий час опиняться за бортом українських інтересів. Щоправда, війна в центрі Європи, під боком у ЄС, продовжиться.

Раніше ЛІГА.net писала про ймовірний розвиток подій в матеріалі “Вирішальний рік. Три сценарії закінчення війни Кремля проти України”. Основна партія розігрується зараз. На столі президента лежить три плани. Перший – виконання Мінська в обмін на продовження санкцій. Нижче – про те, як Київ буде діяти за ним далі. Другий план передбачає, що ЄС послабить або скасує санкції проти РФ. Що ми будемо робити в цьому випадку, чи є план дій? ЛІГА.net поговорила з різними співрозмовниками у владі і зібрала майже повний перелік заходів України (його публічну частину). Третій варіант відомий, він був озвучений ще до підписання мінських угод – війна за окуповану частину Донбасу. Але тепер, через майже два роки він практично втратив актуальність. Крім того, чи існує насправді “план Медведчука”, який розбурхав соціальні мережі – всі подробиці в матеріалі ЛІГА.net.

План А: поточний

Основний план України – отримати все, водночас не втративши нічого. Поки це вдавалося. Зараз український інтерес в Мінську майже повністю реалізований. Решту пунктів у тому баченні, яке просуває Москва, ніхто в Україні виконувати не має наміру. Ключова проблема – заручники. Якщо вдасться звільнити українців до зняття санкцій – можливо, це і є та межа, яку можна було вичавити з Мінська. В ідеалі – продовження санкцій ще на рік. Але для цього Україні доведеться чимось пожертвувати: або ввести в дію амністію бойовиків, або проголосувати в Раді за окремий закон про вибори в ОРДЛО. Але і тут мова йде про боротьбу з великою кількістю знаменників.

Один з високопоставлених чиновників, який бере участь в переговорах з Москвою і Заходом, розповів, що ключове питання для РФ – закордонне кредитування для рефінансування боргів. В цьому році росіянам, за його оцінками, знадобиться близько $18 мільярдів на ці цілі. “Вони можуть знайти ці гроші за рахунок внутрішніх скорочень і резервів. Тобто 2016-й рік росіяни проскакують. Але наступний рік вони починають з того, що треба знайти суму в кілька разів більшу – десятки і десятки мільярдів. Цих грошей у них немає. Дати їх можуть тільки на Заході, а без зняття санкцій це неможливо. На Заході налаштовані послабити санкції в цій частині, щоб не допустити краху Росії”, – говорить ЛІГА.net співрозмовник у владі.

Тобто, санкції з високою часткою ймовірності послаблять. Питання тільки в тому, станеться це в цьому році чи в наступному. В інтересах України максимально ускладнити життя режиму Володимира Путіна за анексію Криму та агресію в Донбасі. Умова Заходу – вибори в окремих районах Донбасу або інший суттєвий поступ. Київ дав зрозуміти Берліну і Парижу, що поки Москва не виконає своєї частини угод (як мінімум перші пункти Мінська – повне припинення вогню, звільнення заручників, відведення військ і озброєнь) – ніяких виборів бути не може, поступок з боку України і так було занадто багато. Втім, сам закон про вибори в ОРДЛО продовжують обговорювати на різних рівнях паралельно. Україна ніколи не відмовлялася від взятих в Мінську зобов’язань, але послідовно вимагає їх дотримання Москвою.

Росіянам на рефінансування в цьому році знадобиться $18 мільярдів. Цей рік вони проскакують. Але наступний рік вони починають з того, що треба знайти суму в кілька разів більшу – десятки і десятки мільярдів. Цих грошей у них немає

Коротко ключові позиції України щодо виборів на Донбасі такі: прийдешні законодавчі зміни (якщо вони будуть) повинні носити одноразовий характер (один раз провели вибори за спеціальними правилами – потім ці норми втрачають чинність), повинен бути забезпечений вільний доступ усіх українських партій та ЗМІ до виборів, повинні голосувати внутрішні переселенці (за місцем фактичного проживання в Україні без повернення на Донбас), повинна працювати поліцейська місія (ОБСЄ або ЄС), на захопленій ділянці українсько-російського кордону повинні з’явитися постійно діючі пункти спостереження ОБСЄ. Саме цього Україна домагається на всіх переговорах із західними партнерами та Росією.

Численні “плани” – Москви, Берліна, Парижа, Штайнмайера, Гризлова, Мореля та інших свого часу ставали приводом для звинувачень в національному зрадництві. А сьогодні мало хто згадає, про що взагалі йшлося. Адже за весь час переговорів жодна з обговорюваних моделей не привела до консенсусу через постійні порушення з боку Росії базового пункту Мінська – повне припинення вогню. Різні формули, які пропонуються, як правило стають лише приводом для зустрічей і багатогодинних обговорень – реального результату від них немає. Хіба що інформаційний шум. Остання зустріч в нормандському форматі на рівні глав МЗС і зовсім закінчилася лайкою між представниками України і Росії. Як розповіли ЛІГА.net очевидці, главі зовнішньополітичного відомства Німеччини довелося втручатися і зупиняти “дискусію” двох міністрів, щоб Павло Клімкін та Сергій Лавров не вийшли за межу дипломатичного етикету.

Втім, ідею офіційного Києва – змістити кремлівських маріонеток в терористичних анклавах ДНР і ЛНР в Москві прийняли до обговорення (ЛІГА.net писала про це в кінці січня). Ця умова, поряд з іншими, була передана представнику РФ в контактній групі Борису Гризлову, коли він приїжджав в Україну. Однак тепер з подачі деяких українських ЗМІ, це називається “план Медведчука”. На пост глав адміністрацій в Донецьку і Луганську від України нібито номінуються Рінат Ахметов і Юрій Бойко. Обидва непрямо підтвердили переговори на цю тему (див. заяву Ахметова, заяву Бойка). Але на Банковій ЛІГА.net спочатку не змогли ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію. Але в неділю ввечері повідомили коротко: “Розмови були”.

Нормандська зустріч закінчилася лайкою. Штанмайєру довелося втручатися і зупиняти “дискусію” двох міністрів, щоб Павло Клімкін та Сергій Лавров не вийшли за межу дипломатичного етикету

Про що могли говорити і який план?

Про зрослу роль Ахметова йдеться не вперше. Ще рік тому ЛІГА.net писала про те, що Ахметову вдалося вибудувати відносини з американцями. У Вашингтоні вважають, що донецький олігарх може стати лідером для Донбасу й очолити його реінтеграцію в Україні. В офісі Порошенка це сприймалося з побоюванням, оскільки бізнесмен, за їхніми словами, вибудовував відносини не тільки з американцями, але і з російською стороною, нібито через радника президента РФ Владислава Суркова. “В ході такого спілкування обговорювалася ідея загального лідера для Донбасу. Для нас це виклик, який ще доведеться вирішити”, – говорили в АП у вересні минулого року. Не виключено, що американці знайшли аргументи для Банкової і впевнені в лояльності Ахметова.

Все ускладнює реальність в зоні АТО. Як цей сценарій може запрацювати в умовах постійних порушень мінських угод з боку російської гібридних військ – незрозуміло. Що буде Ахметов робити з російськими танками в Донецьку – вішати на них український прапор чи проводити акції “погуди за мир”? Спочатку ідея сумістити ватажків терористів була в тому, щоб деморалізувати прихильників Росії. Адже якщо Кремль визнає запропонованих Києвом керівників Донецька і Луганська – це поразка і відмова від псевдореспублік. Саме тому ймовірність реалізації цього сценарію прямує до нуля – свою поразку Путін таким публічним чином не визнає. Адже тоді це буде “план Порошенка”: зв’язані по руках і ногах Ахметов і Бойко, яким є що втрачати в Україні, будуть грати роль “лідерів Донбасу” і будуть робити те, що їм скаже Київ. Чи змириться з цим Москва і місцеві бандити – навряд чи. Нещодавно кремлівські маріонетки просто вигнали, протримавши в “МГБ” близьких до Ахметова волонтерів з захоплених в Донбасі територій. Красномовний жест.

Так званий “план Медведчука” або “план Порошенка” – це угода Москви і Вашингтона, яка не запрацює

Альтернативна версія виглядає менш оптимістично для України. Відповідно до неї, за новою роллю Ахметова стоять одночасно американці і росіяни. Під час відомої зустрічі помічниці держсекретаря США у справах Європи і Євразії Вікторії Нуланд з помічником президента РФ Сурковим у Калінінграді обговорювалася функція Ахметова як посередника між інтересами США і Росії на Донбасі. Тобто, якщо провести вибори на Донбасі не виходить – треба просто призначити потрібних людей, які займуться “відновленням Донбасу” в єдиній Україні за гроші Заходу. В цьому випадку “план Медведчука” або “план Порошенка” стає компромісним російсько-американським планом. Маніпуляції з кредитуванням від МВФ – інструмент тиску на Київ. Втім, якщо Москва і Вашингтон дійсно про щось домовилися за спиною України – навіщо тоді росіянам демонстративно тероризувати менеджерів і волонтерів Ахметова, висилати їх з Донецька і блокувати гуманітарну допомогу від фонду бізнесмена? Ця версія під знаком питання.

Так чи інакше, ключове завдання плану А з точки зору українського інтересу – вичавити максимум з Мінська до ослаблення санкцій ЄС. У цьому році – це найважливіша партія української сторони. Якщо Києву вдасться переконати Європейський Союз в необхідності продовжити санкції – це буде безперечною перемогою української дипломатії. Але ситуація дуже складна, щоб давати прогнози щодо цього. Особливо з урахуванням можливих домовленостей Вашингтона і Москви.

План Б: запасний

Тиск європейського бізнесу, за словами високопоставлених співрозмовників ЛІГА.net, змушує Париж і Берлін публічно діяти рішучіше, закликаючи Росію і Україну до прогресу. Формально від Москви вимагають більше, але ослаблення або продовження санкцій прив’язують саме до суттєвих поступок Києва. Втім, якщо немає виконання базових пунктів Росією – немає і виборів, немає амністії, немає особливих статусів. І якщо ця умова не влаштовує союзників в ЄС (офіційно Вашингтон заявив, що вибори на Донбасі не можна проводити до виведення російських військ і повернення захопленого кордону), то Україна готова змиритися зі слабкою позицією Євросоюзу, зберігши при цьому підтримку Вашингтона.

“Без прогресу з боку Росії ми не підемо на ці вибори. Це позбавлено сенсу. Прогрес ми бачимо, як мінімум, в тому, щоб Москва почала виконувати базові пункти угод. Але навіть цього немає. Триває стрілянина, люди продовжують гинути. Ну і які можуть бути вибори, поки в підвалах продовжують утримувати заручників?” – говорить співрозмовник ЛІГА.net в АП.

Один з ключових учасників переговорів від України прямо і дослівно відповів на питання про майбутнє мінських угод: “Або буде по-нашому, або не буде ніяк”. За словами високопоставленого чиновника, план Б – це цілий ланцюжок рішень, які прогнозовано негативно сприймуть на Заході, але будуть напевно позитивно зустрінуті більшістю українського суспільства. Послідовність цих дій може бути різною – залежно від ситуації. Але в разі рішення ЄС послабити або зняти санкції з РФ вона може виглядати наступним чином:

• Формально Україна продовжує брати участь в мінських переговорах, але вони будуть тривати роками;

• Лінія розмежування на Донбасі де-факто стає повноцінним кордоном;

• Закон про терористичні організації (Україна офіційно визнає ДНР і ЛНР терористами);

• Закон про ураження в правах за злочини проти основ національної безпеки (терористів позбавлять громадянства);

• Всеукраїнський референдум про майбутнє окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих РФ.

Відразу два високопоставлені джерела в МЗС і АП підтвердили ЛІГА.net інформацію про те, що ідея з законом про позбавлення громадянства терористів (за моделлю Франції), одна з версій якої була законодавчо викладена ще в кінці 2014 (N1297) – знову стає актуальною і опрацьовується фахівцями.

Кордон України по лінії розмежування на Донбасі, закон про терористів ДНР/ЛНР, позбавлення громадянства за моделлю Франції і референдум. Ми зіткнемося зі шквалом критики з ЄС. Але ми до цього готові. Всьому свій час

“Ми зіткнемося зі шквалом критики з ЄС. Тому мова йде саме про запасний план, альтернативний. Але ми до нього готові. Так що якщо хтось говорить, що альтернативи немає – вона є. Вона завжди була. Але всьому свій час”, – кажуть на Банковій.

Мета запасного плану в тому, щоб будь-які спроби Росії впливати на внутрішні процеси в Україні через інтеграцію Донецька і Луганська зазнали краху. У той же час Україна виносить проблему окупованих районів Донбасу за дужки і відкладає повернення захоплених територій до більш відповідного часу.

План В: вкрай малоймовірний

Війна за звільнення Донбасу ніколи не виключалася. Але саме зараз прихильників силового звільнення захоплених Росією українських територій практично не залишилося. Воювати за розграбовані території і уражене антиукраїнською пропагандою населення немає бажання ні у кого з опитаних ЛІГА.net представників влади.

Але навіть в тому випадку, якщо окуповані території на Донбасі вдасться повернути у той чи інший спосіб – Україна навряд чи стане від цього сильнішою. Заводи, які ще не вивезли в Росію, стоять або зруйновані. Бізнес паралізований і не платить податків. У Донецьку і Луганську російський рубль – єдина валюта. Економічно окуповані райони в своєму нинішньому вигляді – великий тягар для України. Політичний ландшафт теж серйозно зміниться в разі спроби реінтеграції. Проросійський Опозиційний блок, як і в багатьох містах на звільнених територіях за результатами місцевих виборів, візьме більшість голосів на чергових (або позачергових) виборах, російське лобі у Верховній Раді значно збільшиться.

Реінтеграція окупованих районів можлива лише на вкрай специфічних умовах, які навряд чи вписуються в план А з точки зору Євросоюзу. Відповідальні за переговори з Заходом і Росією чиновники міркують в розмові з ЛІГА.net про них як про щось малоймовірне. Адже мова йде про заборону голосувати на всеукраїнських виборах для місцевих жителів, заборону колишнім учасникам військових дій на боці російської гібридної армії (після амністії) обіймати будь-які державні або виборні посади і багато інших досить різких пропозицій. Важко уявити, як це можна реалізувати. У той же час повертати окуповані райони за будь-яку ціну бажання в кабінетах влади немає.

Більш ймовірний план Б. Але оскільки ключова партія за продовження санкцій проти РФ перебуває в процесі реалізації – його час ще не настав.

ЛІГА.net

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on середа, березня 16, 2016 at 09:10 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.