Сирія.

Сирія.

Путін зробив несподіваний хід: заявив про виведення російських збройних сил з Сирії.

Всі здивувалися, пише Т24.

Що сталося, війна закінчується?

Росія кидає Асада?

У неї вичерпалися сили, закінчилися гроші, і вона йде з поля бою?

Або ж Москва і Вашингтон таємно домовилися?

Чи не криється тут ще щось?

Цих та інших подібних питань не злічити.

30 вересня 2015 року Росія “раптом” вступила у війну в Сирії. Через п’ять з половиною місяців – “раптом” вийшла з неї.

Що сталося за цей час?

Спробуємо узагальнити.

До чого прийшли за п’ять з половиною місяців

1. Відповідно до заяв Росії, за цей час ВКС РФ здійснили понад дев’ять тисяч вильотів, забезпечили звільнення 400 населених пунктів і більше 10 тисяч квадратних кілометрів території.

2. Становище Асада, крісло якого у вересні похитнулося, усталилося і всередині країни, і в міжнародній політиці; сирійська армія зібралася з силами в плані зброї і бойового духу.

3. Росія здобула великий військовий потенціал на базах Тартус (море) і Хмеймім (повітря).

4. Загрозу ІГІЛ вдалося не знищити, але послабити. Особливо серйозний удар був завданий по його джерелах фінансування, можливостях видобутку і продажу нафти, а також каналах постачання озброєнь.

5. Сили “помірної” опозиції були багато в чому роз’єднані: одні “радикалізувалися”, інші приєдналися до військ Асада або втратили активність. На перший план вийшла альтернатива “або ІГІЛ, або Асад“.

6. Повідомлялося про вбивство близько двох тисяч російських громадян, які воювали в лавах радикальних ісламістів.

7. Росія підкреслює, що за ці п’ять з половиною місяців вона зазнала мінімальних втрат: всього четверо загиблих (дві з цих втрат мають відношення до Туреччини: пілот збитого літака і член рятувальної команди). Однак, нагадаємо про російський пасажирський літак, який став жертвою теракту на Синайському півострові. Поставимо знак питання і поряд з недавно збитим літаком МіГ-21.

8. Ще один важливий, з точки зору Москви, момент – досвід, набутий в ході війни в Сирії, а також успішне випробування російських озброєнь нового покоління (крім військових навичок, важлива і комерційна цінність).

9. Кажуть, що Росії, яка переживає економічні труднощі і змушена скоротити свій оборонний бюджет на 10%, кожен день війни в цей час обходився в 2,5 мільйона доларів.

10. Вступаючи у війну, Кремль заявляв, що це “тимчасова операція”. У багатьох країнах, насамперед у США, була поширена думка, що “Сирія стане новим Афганістаном для Росії”.

Кому що говорить сигнал про “звільнення”?

11. Москві, відносини якої з західними столицями стали натягнутими через ситуацію з Кримом та Україною, вдалося створити можливості діалогу і співпраці з Заходом, насамперед зі США – хоча час від часу між ними і виникали розбіжності (за деякими оцінками, Путін сподівається, що економічні санкції будуть ослаблені або зняті в найближчому липні).

12. Отримав визнання той факт, що останнім часом Росія стала розпоряджатися подіями в Сирії і багато в чому грати вирішальну з військово-політичної точки зору роль.

13. Заява Росії про “вихід” з Сирії на стадії, коли поновилися женевські переговори, що йдуть зі скрипом, сприймається як жест, що підсилює її положення і виражає підтримку мирних зусиль.

14. Ще один сигнал адресований “друзям”. Москва, яка не так давно публічно критикувала Асада, дає зрозуміти, що в разі потреби Росія може порозумітися з іншим сирійським лідером, готовим захистити її інтереси. Це одночасно попередження на адресу “Хезболли” та Ірану, який вважає Асада незамінним і чиї останні заяви йдуть врозріз з російськими.

15. Важлива складова війни – “інформаційно-пропагандистський фронт”. Приймаючи рішення піти з поля битви з мінімальними втратами і моральною перевагою, Путін отримує можливість представити це як “перемогу” як всередині країни, так і на міжнародній арені. (Якби ви бачили, як в Росії зустрічали перші літаки, що повернулися з Сирії, ви б зрозуміли, скільки балів це питання принесе всередині країни.)

Чи виходить Росія з Сирії?

16. Заява Путіна не означає, що Росія повністю вийде з Сирії. Вона передбачає виведення тільки частини військової сили, яка там знаходиться. Більше того, графік операції з виведення, що почалося напередодні, ще не визначений. У будь-якому випадку воно займе не дні і тижні, а місяці (і зайняло б роки в разі “процесу афганізації”). Більше того, дві російські бази (Тартус і Хмеймім) залишаються. Ймовірно, залишається і система протиракетної оборони С-400. Зайдемо ще далі: повернення російських літаків до Сирії “в разі потреби” – це тільки питання часу. Дальність польоту – дві-три години.

17. Чи стало це рішення Путіна сюрпризом для США, чи було очікуваним? Наскільки ми знаємо російського лідера, можна допустити, що його заява здивувала і Вашингтон. Разом з тим на це рішення Москви могли вплинути не тільки деякі перераховані вище пункти, але і торг, угоди (або процес узгодження) з Заходом. З якого питання? Ми не знаємо. Можливо, про пов’язаний з Сирією переділ. Або про майбутнє економічних санкцій. Або про поступку у відповідь в Україні. Або про обіцянку США перешкодити Туреччині увійти до Сирії. Або з якогось іншого питання.

Росія уникнула війни з Туреччиною?

18. Минулого дня в інтернеті, особливо на російських сайтах, були опубліковані сотні коментарів і прогнозів на тему того, чому Путін прийняв це рішення і чому саме зараз. Деякі з них стосувалися і Туреччини. Мабуть, найважливіший з них (як я і говорив у своїй статті на минулому тижні) був пов’язаний з ризиком війни між Росією і Туреччиною. Деякі підкреслювали, що під приводом теракту в Анкарі адміністрація Ердогана збиралася увійти в Сирію, а це могло б призвести до зіткнення Росії не тільки з Туреччиною, а й блоком НАТО. Більше того, в умовах продовження війни в Україні і зростання напруженості у відносинах з Польщею і країнами Прибалтики… Путін, зваживши плюси і мінуси, зробив заяву про “вихід із Сирії”.

19. У своїх заявах про завдані по ІГІЛ удари російські військові особливо підкреслювали можливість “відрізати їх від Туреччини” і “запобігти торгівлі нафтою”. Крім того, Росія відзначає, що політика Туреччини в Сирії провалилася через неправильну політичну і військову лінії. У російських ЗМІ багато говорилося про те, що з моменту знищення літака Росія прагне взяти “реванш” якимось схожим військовим ходом. Однак ті, хто підтримують вищенаведену точку зору, вважають, що в нинішніх умовах конфлікт з Туреччиною і НАТО, що стоїть за нею, буде неправильним; крім того, в разі війни загроза цілісності Туреччини не відповідатиме довгостроковим інтересам Москви. Разом з тим передбачається, що Росія, роблячи крок назад, можливо, хоче зробити так, щоб США привела до тями Туреччину, свого близького союзника, який хоче атакувати сирійських курдів. Повторюся, це тільки версія, озвучена на деяких російських сайтах.

20. Закінчу своїм баченням ситуації. Одна з найбільших втрат за ці п’ять з половиною місяців – це, без сумніву, погіршення турецько-російських відносин. Саме по собі рішення Путіна про “вихід із Сирії” з цієї точки зору нічого не змінює. Але дозволяє стримати запал керівництва ЕрдоганДавутоглу, відвадити їх від думки атакувати Сирію і “вступити в сутичку з Росією в разі потреби”. Навіть якщо вони розраховують знайти спосіб заручитися підтримкою США. Адже, як би там не було, заява Путіна – крок на користь миру, а не війни. Саме так світ інтерпретує це рішення.

Мирний процес в Сирії допоможе сторонам дистанціюватися від авантюрних і провокаційних ініціатив у всіх областях і посприяє виникненню підходящого для початку діалогу середовища. Що стосується турецько-російської кризи, є кроки, до яких Росія і Туреччина повинні тепер взятися без зволікання. Про них ми поговоримо в одній з наших наступних статей.

Т24

Tags: , , , , , , , ,

This entry was posted on Вівторок, березня 22, 2016 at 11:00 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.