Юрист.

Юрист.

“Для юристів не існує криз як таких, їм вдається заробляти в будь-яких умовах”, – запевняє керуючий партнер ЮФ “Астерс” Олексій Дідковський. І дійсно, роботи у фахівців в області права менше не стало – просто заради втримання клієнтів довелося заморозити зростання вартості послуг, перейти від погодинної оплати праці до фіксованих ставок, а по відношенню до постійних клієнтів навіть піти на демпінг, пише ММГ. “Завантаження фірм залишається досить високим, але розміри винагороди за надані послуги істотно впали”, – констатує Тимур Бондарєв, керуючий партнер адвокатського об’єднання Arzinger.

В результаті за підсумками 2015 року доходи юридичних компаній в гривневому еквіваленті зафіксували невеликий приріст, але з урахуванням девальвації реальний прибуток юрфірм впав як мінімум на третину. “Оцінка падіння ринку на 30% не викликає ні у кого піднятих брів”, – констатує Сергій Свириба, керуючий партнер ЮБ “Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери”.

При цьому падіння обсягів виручки було досить нерівним у різних гравців ринку і, як відзначає керуючий партнер Aequo Денис Лисенко, найбільш успішні компанії навіть зуміли продемонструвати реальне зростання за підсумками 2015 року, пише “ТОП-100. 500 найбільших компаній ринку послуг України”.

Світло та тінь

Український ринок юридичних послуг ніколи не відрізнявся прозорістю. За даними аналітиків “Юридичної практики”, його загальний обсяг становить приблизно 12 млрд грн ($500-700 млн). При цьому на топ-50 найбільших компаній припадає близько 4 млрд грн доходів. Решту ринку вкрай складно виміряти, оскільки він знаходиться в тіні, а також поділений між індивідуально практикуючими юристами.

“Сегмент ринку юристів-одинаків (адвокатів, що приватно практикують) серйозно недооцінений. Кажу як людина, яка тривалий час обіймала пост глави Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, – стверджує Валентин Загарія, керуючий партнер адвокатського об’єднання “Спенсер і Кауфманн”. – Їхні гонорари вимірюються тисячами, а іноді і десятками тисяч доларів. і цей сегмент знаходиться сьогодні глибоко в тіні. Я б припустив, що обсяг цього ринку цілком можна порівняти з об’ємом фінансових звітів, що офіційно публікуються, у відомих українських юридичних рейтингах”.

Підтверджує його слова і статистика: в топ-80 юридичних компаній практикують близько 2500 юристів (даних про кількість серед них адвокатів немає). При цьому тільки адвокатів в Україні налічується близько 30 тис. чоловік.

У той же час, як підкреслює керуючий партнер АК “Коннов і Созановський” Олексій Іванов, юристів одинаків не цілком коректно називати “працюють в тіні”. Так, за винятком Києва та великих обласних центрів адвокати, що приватно практикують, займають 80-100% ринку регіонів. “Одинаки займаються переважно кримінальною практикою, судами, цивільним і сімейним правом, а також консультують дрібний бізнес”, – відзначає Дмитро Федорук, партнер юридичної фірми Redcliffe Partners (колишня Clifford Chance Ukraine).

Що стосується лідерів ринку, то, незважаючи на кризу, в 2015 році вони “залишилися при своїх” – на топ-10 юридичних компаній України припадає близько 20-30% ринку. “На жаль, у нас в країні ринок юридичних послуг можна поділити на ринок фірм Києва і решти України. Так, в рейтингу топ-50 юридичних фірм України присутні тільки три компанії не з Києва, а в топ-80 – всього вісім регіональних фірм”, – додає партнер Sayenko Kharenko Сергій Верланов.

При цьому якщо в 2013-2014-х 80% юридичних фірм на ринку України були національними, а 20% – офісами міжнародних юркомпаній, то в минулому році намітилася тенденція до зміщення вектора в бік локальних юридичних фірм, які виявилися більш адаптивними і стійкими до специфіки ринку. Так, зокрема, на початку грудня 2015 року київський офіс міжнародної юридичної фірми Clifford Chance оголосив про завершення трансформації в незалежну юридичну фірму Redcliffe Partners.

“Оплата послуг юристів істотно знизилася, в більшості випадків наші гонорари більше не прив’язуються до іноземної валюти. В зв’язку з цим не зовсім комфортно почувають себе іноземні конкуренти, що мають велику структуру витрат в іноземній валюті та клієнти яких, що раніше платили гонорари в валюті, покинули Україну. Не всі міжнародні фірми зважаючи на велику витратну складову саме в іноземній валюті можуть собі дозволити перевести всі потоки в гривню, – описує ситуацію на ринку Тимур Бондарєв, керуючий партнер адвокатського об’єднання Arzinger. – Це дає масу можливостей для місцевих юридичних фірм, які повністю перевели витратну частина бізнесу в національну валюту і, відповідно, запропонували клієнтам вигідніші умови роботи”.

У 2015 році збереглася і тенденція скорочення частки іноземних клієнтів. Втім, це скорочення не можна порівнювати з 2014 роком, коли якщо в українських юрфірм і були запити від іноземних клієнтів, то стосувалися вони лише питань ліквідації або виведення бізнесу з України.

“Минулий рік характеризувався невисокою активністю іноземних інвесторів, пов’язаною в основному з захистом і оздоровленням існуючих активів в Україні шляхом реструктуризації заборгованостей українських “дочок” і позичальників. Внаслідок цього співвідношення українських та іноземних клієнтів стало врівноважуватися, але, на жаль, у зв’язку зі зменшенням іноземного компонента”, – нарікає Сергій Верланов, партнер Sayenko Kharenko.

Загальний обсяг ринку юридичних послуг України становить приблизно 12 млрд грн. При цьому на топ-50 найбільших компаній припадає близько 4 млрд грн доходів

Справа практики

У 2015 році головними практиками залишилися корпоративна, а також практика вирішення спорів. “У 2015-му значно зросла частка судових суперечок, вирішення ситуацій неплатоспроможності позичальників або інших контрагентів, реструктуризації боргів, ліквідації підприємств, – констатує керуючий партнер київського офісу МЮФ Baker & McKenzie Сергій Чорний. – Зменшилася частка операцій М & A, майже зникли операції залучення нових грошей на кредитному або облігаційному ринку (за винятком кредитування ЄБРР і в меншій мірі – іншими міжнародними фінансовими організаціями). Баланс консультаційної та транзакційної роботи зрушився в бік консультаційної”.

Солідарний з ним і старший партнер юрфірми “Ільяшев і Партнери” Роман Марченко: “Великого нового девелопменту в країні немає, немає М & А, немає ІРО – це все закриті (сподіваємося, тільки на деякий час) тематики. Немає іноземного інвестування: все, що Україна отримує – це гроші МВФ. У нинішній ситуації найбільші доходи приносять судова та арбітражна практики”.

Як результат, у 2015 році юридичні компанії продовжили переорієнтуватися шляхом відкриття нових напрямків і практик. Активне зростання демонстрував ринок юридичних послуг в сфері інтелектуальної власності.

“Крім того, останнім часом зріс інтерес клієнтів до практики захисту і розміщення капіталу в іноземних юрисдикціях”, – говорить Іван Міщенко, керуючий партнер ЮФ Trusted Advisors.

Істотно зріс попит на послуги практик міжнародного податкового планування. “Попит на податкове планування в першу чергу пов’язаний з необхідністю забезпечити і максимально зберегти існуючий бізнес і капітал”, – відзначає Наталя Ульянова, СЕО ЮФ ICF Legal Service.

Зростає попит на послуги спеціалізованих бутікових фірм, які часто надають послуги в одній практиці або заточені на одну індустрію. Цю тенденцію можна пояснити інтересом клієнтів до вузькоспеціалізованих індустрійних знань.

Слід зазначити і зростання кількості кримінальних практик. “До недавнього часу кримінальними справами в основному займалися адвокати-одинаки. На сьогоднішній день як великі, так і невеликі компанії відкривають таку практику, як надання правової допомоги в кримінальному процесі. В першу чергу, це обумовлено тим, що будь-який бізнес знаходиться під пильною увагою контролюючих і правоохоронних органів. Дуже часто доводиться стикатися зі слідчими діями щодо клієнта в разі, коли проводиться досудове розслідування щодо тих чи інших контрагентів клієнта. Найпоширеніші кримінальні справи – ухилення від сплати податків, шахрайство, привласнення, розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом, зловживання або перевищення повноважень посадовими особами і т.д.”, – розповідає Тетяна Ігнатенко, партнер правової групи “Побережнюк і партнери”.

Криза змушує

Криза змусила юридичні компанії відійти від юриспруденції в чистому вигляді – все частіше юридична послуга носить комплексний характер. “Це мікс юриспруденції, аудиту, знань економіки та фінансів. Часи, коли гроші зароблялися тільки в судах, пройшли. У тренді – юридичний консалтинг”, – розповідає Олександр Онищенко, керуючий партнер адвокатської компанії “Правочин”.

“Сьогодні майже половина юридичних фірм надають послуги в сфері GR, в інвестиційних проектах юристи займаються пошуком покупців або об’єктів для інвестування, тобто тим, що зазвичай роблять інвестиційні банкіри. Виходить, що юристи на даний момент – це багатостаночники, що надають широкий спектр супутніх послуг”, – погоджується з колегою Олексій Дідковський.

Ще однією тенденцією минулого 2015 року можна назвати появу юридичних стартапів і створення нових вузькоспеціалізованих юридичних бутиків. “На додачу до топових юридичних компаній з багаторічною репутацією на ринку з’являються нові, молоді гравці. Ця тенденція за часів кризи здається нелогічною, проте може привести до значного перерозподілу сил на ринку вже через 2-3 роки”, – підкреслює Дмитро Федорук, партнер юридичної фірми Redcliffe Partners (колишня Clifford Chance Ukraine).

Все в дім

В основному попит на послуги юридичних компаній в 2015 році скоротився за рахунок виконання більшого обсягу робіт внутрішніми юридичними службами компаній-клієнтів (inhouse-юристи). “Моє співчуття всім “інхаусам”, які шукали спокою, а знайшли в 2015 році божевільні обсяги роботи, яку раніше за них робили інші”, – говорить з усмішкою Сергій Свириба.

Сьогодні зовнішні консультанти залучаються тільки тоді, коли уникнути такої “розкоші” неможливо – їм передають лише найскладніші проекти або проекти, супровід яких вимагає глибокої спеціалізації і вузьких знань.

“Найчастіше великі компанії переманюють юристів в статусі партнерів, радників і старших юристів з великих юридичних компаній, які згодом стають главами юридичних департаментів”, – зазначає Валентин Загарія.

При цьому в 2015 році, якщо клієнти і залучали зовнішніх консультантів, то здебільшого на умовах фіксованих або попередньо узгоджених максимальних гонорарів, погодинна оплата (з певними знижками на погодинні ставки) застосовувалася радше як виняток для найбільш складних проектів (зокрема, в практиці вирішення суперечок), де сторонам було важко спрогнозувати обсяг робіт.

“На сьогоднішній день клієнти побоюються погодинної оплати і не багато на неї погоджуються. Так, якщо мова йде про юридичний супровід справи в судовій інстанції, дуже складно спрогнозувати кількість судових засідань і їх тривалість. У такому випадку для того, щоб хоч якось зорієнтувати клієнта і не шокувати його рахунком після закінчення судового розгляду справи, юристи називають усереднену кількість годин, помножену на погодинку. Отримана сума є граничною межею грошової винагороди за юридичний супровід у певній судовій інстанції”, – наводить приклад Тетяна Ігнатенко.

Ця тенденція змушує юрфірми більш раціонально використовувати ресурси (зокрема, комплектувати команди юристів для виконання завдань “економно” і без залучення “зайвих” рук) і впроваджувати технології підвищення ефективності роботи кожного юриста (прецеденти, стандартні алгоритми виконання певного виду завдань і т.д.).

Крім того, необхідно констатувати вимушене зменшення фіксованої вартості юридичних послуг. Якщо раніше демпінг деяких гравців на ринку сприймався вкрай негативно іншими його учасниками, то в умовах конкуренції, що загострилася, ціна стала чи не основною принадою для завоювання клієнтів. “На жаль, довгострокове співробітництво, репутація юридичного радника і якість юридичної послуги відходить в системі клієнтської оцінки на другий план. При цьому клієнт все так же вимогливий до оперативності і якості послуги. У підсумку в сьогоднішніх реаліях з урахуванням усіляких знижок, бонусів, безкоштовно наданих послуг, понад обумовлені в контракті, клієнт отримує юридичний продукт високої якості, але вже за значно менші гроші”, – пояснює Олександр Онищенко.

Чим серце заспокоїться

У 2016 році перед юридичним ринком України, в першу чергу, будуть стояти завдання подальшої оптимізації та підвищення ефективності роботи гравців в умовах тривалої політичної і макроекономічної кризи. Але в той же час юристам потрібно вдосконалити програми розвитку кадрового потенціалу з метою підготовки до можливого відновлення ринку ближче до кінця 2016 року або в першій половині 2017 року.

“У найближчі два-три роки варто очікувати виходу на ринок України когось із “важковаговиків” (наприклад, Linklaters, Allen & Overy або White & Case), що однозначно посилить тиск на існуючий формат юридичного ринку, – вважає Олексій Дідковський. – Також з огляду на не завжди чітко зрозумілі перспективи досягнення партнерства в існуючих фірмах варто очікувати, що амбітні молоді колеги будуть відділятися, створювати власні фірми. З ними однозначно потрібно буде рахуватися. В перспективі це може призвести до “обміління” існуючих гравців, якщо, звичайно, вони не змінять свої підходи до партнерства, по суті – не розкриються”.

Крім того, за його словами, цікавим варіантом для ринку можуть стати угоди M&A, але тут варто враховувати, що у великих гравців, як правило, розвинені всі ключові практики, тому досить складно їх інтегрувати та отримати синергію: уникнути конфлікту інтересів, домовитися, хто з партнерів найголовніший і т.д. “Прикладів таких об’єднань на ринку ще не було. Але думаю, вони з’являться – зростаюча конкуренція і підвищення вимог клієнтів будуть ставити перед юристами нові і нові завдання, і ринок прийде до цього”, – запевняє Дідковський.

“Одним з головних трендів в 2016 році для юридичних компаній стане застосування інформаційних технологій при роботі з клієнтами. Тут ми говоримо в основному про використання або розробку програм з автоматизації і оптимізації роботи юристів, зберігання та обробки даних. Ці процеси, в першу чергу, торкнуться спілкування з клієнтами, зберігання документації та захисту інформації про клієнтів”, – стверджує Наталя Ульянова.

Що стосується попиту на ті чи інші практики, то, за словами Дмитра Федорука, в 2016 році варто очікувати пожвавлення в такій нішевій практиці, як консультування у зв’язку з процедурою вирішення спорів в рамках СОТ, що пов’язано з торговими санкціями та обмеженнями, введеними Україною і Росією по відношенню один до одного.

“У 2016 році вельми істотним попитом будуть користуватися послуги зі складання правових висновків і розробки документів методологічного характеру. Це пов’язано зі змінами законодавства про податки і збори протягом останніх років, зокрема, в сфері трансфертного ціноутворення”, – відзначає Олексій Дідковський.

“Ми з великим інтересом чекаємо нової хвилі приватизації, де однозначно будуть потрібні якісні консультанти”, – додає Тимур Бондарєв.

Головний виклик, який стоїть перед ринком в 2016 році – це розробка максимально ефективної стратегії роботи з клієнтом, при якій будуть враховані всі аспекти надання послуг, знань і досвіду, виходячи з економічної ситуації в країні. “2016 рік буде роком перевірки ефективності та перевірки на міцність стратегій юридичних фірм, їх вміння адаптуватися до складних умов, більш гострої конкуренції, збільшених вимог клієнтів до якості послуг, що надаються, від їх орієнтації на конкретний результат”, – резюмує Іван Міщенко, керуючий партнер ЮФ Trusted Advisors.

ММГ

Tags: , , , , , , , ,

This entry was posted on Четвер, березня 31, 2016 at 11:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.