Хабар

Хабар.

Середній розмір хабара в Україні зріс на 30%, пише gazeta.ru.

Масштабна боротьба з корупцією, про яку вже два роки говорить українська влада, не дає результатів.

Аналітики Transparency International Ukraine дійшли до висновку, що в минулому році середній розмір хабара зріс на третину, а за грати відправився тільки кожен п’ятий спійманий на місці злочину. І

все це через непрацюючу судову систему і небажання нових чиновників ліквідувати прибуткові схеми своїх попередників.

Україні не вдається подолати корупцію. Відповідно до досліджень компанії Transparency International Ukraine, середній розмір хабара в 2015 році склав приблизно 40 тис. грн, тоді як в 2014 році – 30 тис. грн.

Сумарний розмір отриманих в минулому році “неофіційних платежів” склав 19 млн грн, що на 3 млн грн більше у порівнянні з попереднім роком. Аналітики вважають, що корупціонери підвищують розмір плати за свої послуги через девальвацію гривні.

Найвищий рівень корупції (14% від загальної кількості справ) стосується роботи правоохоронних органів, де найчастіше готові взяти гроші за закриття кримінальної справи. Близько 10% справ стосуються земельної сфери – виділення земельних ділянок.

“8% справ пов’язані з медичною сферою, 7% – з освітньою галуззю. Ще 7% – справи, що стосуються нерухомості, 6% справ пов’язано з податковою сферою. Справ проти суддів виявилося небагато – всього 1%. Ймовірно, це пов’язано не з низьким рівнем корупції в судовій сфері, а з тим, що розслідування судової корупції досить рідко доходить до самих судів”, – йдеться в дослідженні.

Повна безкарність
Протягом останнього року українські чиновники неодноразово говорили про досягнення в боротьбі з корупцією. На вулиці українських міст вийшли нові чесні поліцейські з вищою освітою і більш високою зарплатою, в країні запрацювала електронна система закупівель Prozorro, законодавчо спростили оформлення багатьох дозволів та створення конкуренції. Наприклад, з 1 січня 2016 року реєструвати право власності на первинному ринку можуть не тільки державні реєстратори, а й нотаріуси. Це призвело в реєстраційних центрах до скорочення черг, які дозволяли “посередникам” непогано заробляти.

Чиновники неодноразово підкреслювали, що провели масштабні “чистки” на митниці і готові спрощувати правила роботи для бізнесу, що легально працює.

Чому все це не дає результатів? “У мене складається відчуття, що чиновники не бояться покарання. Хабарі вимагають вже не криючись”, – визнає директор великої виробничої компанії-експортера, який побажав залишитися неназваним. Слова підприємця підтверджують і дослідження. Тільки 19% від загальної кількості чиновників, які перебували під слідством через вимагання або отримання хабара, були покарані.

“9% засуджених були виправдані, 38% отримали випробувальний термін, який в середньому склав 2 роки і 2 місяці. А 34% злочинців були оштрафовані – середня сума штрафу ледь перевищила 20 тис. грн”, – сказано в повідомленні. Максимальний термін ув’язнення за хабар склав 12 років. Дослідники помітили ще одну цікаву тенденцію: чим вища сума фігурує в справі, тим рідше злочинці потрапляють за ґрати. “Так, з п’ятірки найбільших хабарників, чиї апетити перевищили 1 і 2 млн грн, суди відправили за ґрати лише одного. Решта були виправдані або отримали випробувальний термін”, – випливає з дослідження Transparency International Ukraine.

Відсутність реформи
За два роки Україна так і не змогла провести судову реформу. Президент Петро Порошенко кілька разів акцентував увагу на необхідності залучити кваліфікованих фахівців, які не братимуть хабарі, але це не дало результату. Судові розгляди над партнером екс-губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського Геннадієм Корбаном показали всю слабкість прокуратури і судової системи. Юристи Корбана змогли влаштувати з засідання, яке проходило в прямому ефірі, справжнє шоу: захисники постійно вимагали відведення суддів, а також розносили їх аргументи в пух і прах.

Але головна проблема – небажання нових українських чиновників відмовлятися від фінансових потоків своїх попередників. Наприклад, скандали спершу були пов’язані з соратником прем’єра Арсенія ЯценюкаМиколою Мартиненком, а зараз з партнером президента – Ігорем Кононенком.

“Протягом року Ігор Кононенко лобіював своїх людей на посаду генерального директора “Укрхімтрансаміаку”. Кононенко мав безпосередній інтерес в цій компанії і завів своїх людей, які в підсумку спільно управляють цим підприємством. Депутат від БПП (“Блоку Петра Порошенка”), підконтрольний Кононенку, тиснув на призначення в “Укрзовнішінформі”, підприємствах порошкової металургії, Національному агентстві акредитації України та кількох інших підприємствах. Кульмінацією цього кадрового свавілля і бажання повного підпорядкування потоків стало бажання мати свого зама в Мінекономіки, що відповідає за “Нафтогаз” та інші державні підприємства”, – ці слова міністра економічного розвитку Айвараса Абромавичуса привели в лютому до скандалу, але жодних реальних заходів щодо Кононенка вжито не було.

Корупція – одна з головних причин, яка гальмує прихід в країну нових інвесторів, а також надання фінансової допомоги від міжнародних донорів. Без надходження нових траншів рівень життя населення може істотно впасти, що підсилює ймовірність масових акцій протесту вже цієї осені, пророкують експерти.

gazeta.ru

Tags: , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on понеділок, квітня 11, 2016 at 13:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.