Володимир Гройсман

Володимир Гройсман.

Володимир Гройсман повинен придумати, як зробити з різношерстого уряду єдину команду, пише РБК-Україна.

Співробітники Адміністрації президента люблять розповідати, що перед призначенням Володимира Гройсмана прем’єром перший заступник голови АП Віталій Ковальчук сказав: “Якщо в уряді буду я і Борис Ложкін (глава АП), він пропрацює до президентських виборів, якщо ні – не довше року”.

Тоді Ковальчук хотів працювати в Кабміні одним із заступників прем’єра. Але Володимир Гройсман домігся, щоб цього призначення не сталося. У підсумку в особі першого заступника голови АП прем’єр нажив собі ворога.

Тепер у Ковальчука є можливість зробити все, щоб його прогноз справдився – з минулого тижня він – представник президента в уряді.

Конфлікт Гройсмана-Ковальчука – аж ніяк не єдиний, який може загрожувати працездатності Кабміну.

В силу особливостей його формування в ньому спочатку були закладені конфлікти через дублювання повноважень. Крім того, деякі міністри в приватних бесідах не особливо приховують відсутність поваги до прем’єра.

Чи будуть кабмінівські конфлікти швидко гаситися або навпаки розпалюватися, і як поводяться міністри від БПП і “Народного фронту” розбиралася РБК-Україна.

Всевидюче око
Призначення Віталія Ковальчука представником президента в Кабміні навряд чи можна назвати приємною новиною для прем’єр-міністра. Хоча під час представлення Ковальчука прем’єр дуже старався усміхатися.

За інформацією РБК Україна, ідея призначити Ковальчука представником президента в Кабміні виникла мало не на наступний день після голосування за уряд Гройсмана. Кажуть, в якості жарту її на одній з нарад озвучив політтехнолог глави держави Олег Медведєв.

Але тоді, як розповідають в оточенні заступника голови АП, Ковальчук відмовився. Він погодився на цю пропозицію тільки через місяць, після третього за рахунком прохання президента. Крім того, Ковальчук розцінив, що нова посада додасть йому публічності.

Посада представника президента в Кабміні здається суто технічною. Вона з’явилася при президенті Вікторі Ющенку. Представник глави держави має право бути присутнім на засіданнях Кабміну, озвучувати при обговоренні того чи іншого питання позицію президента і брати участь в підготовці законопроектів, які уряд спрямовує до Верховної Ради.

За часів прем’єрства Арсенія Яценюка представником президента в Кабміні був нинішній глава Мінфіну Олександр Данилюк. Він часто сперечався з Яценюком щодо того, які питання треба вносити до порядку денного засідання уряду. Співробітники АП кажуть, що після одної такої суперечки і почалося горезвісне протистояння Порошенка і Яценюка, яке закінчилося звільненням останнього.

“Яценюк міг сказати Данилюку: “Ви вільні, далі на засіданні залишаються тільки члени Кабміну”. І Данилюк, хоч і обурювався, але йшов. А ось Ковальчука Гройсману доведеться виводити хіба що під конвоєм”, – ділиться думкою один з міністрів на умовах анонімності.

Поки представник президента Ковальчук не вступає в особисті перепалки з прем’єром. Замість цього, він в манері, що чимось нагадує Яценюка, задає питання виступаючим там, де прем’єр забуває їх задати. Він може посеред засідання, поговоривши по телефону, підійти з хазяйським видом до Гройсмана, і поклавши йому на стіл папірець, щось довго пояснювати на вухо. Або просто на виході зібрати пару міністрів і кілька хвилин поговорити з ними, показуючи дружні відносини з ними.

В АП кажуть, що за день до першого свого походу в Кабмін, він до глибокої ночі “ганяв” колишню команду Данилюка, щоб вони нормально підготували порядок денний. А якщо не впораються – обіцяв звільнити.

Ще під час Майдану Ковальчук запам’ятався колегам по опозиції і Адміністрації Януковича блокнотом, в якому писав заготовки відповідей для Віталія Кличка на всі питання опонентів. Але з тією ж легкістю, з якою нинішній заступник голови АП може прорахувати ходи інших політиків, він і наживає серед них собі ворогів.

Перетягування ковдри
Втім, як уже було сказано вище, Ковальчук – не єдина проблема Гройсмана.

Між його міністрами закладені і зароджуються конфлікти, які можуть також згубно позначитися на результативності роботи Кабміну.

У середу, після засідання Кабміну, журналісти оточили міністра енергетики Ігоря Насалика і намагалися з’ясувати, що буде робити міністерство із закупівлями вугілля у сепаратистів. Але Насалик заявив, що він в тому, що відбувається на окупованій території, не надто розбирається. І порадив ставити ці питання міністру з питань окупованих територій Вадиму Чернишу.

Цей випадок, звичайно, радше спроба позбутися незручного питання, але навряд чи іншому міністру сподобається, якщо йому такі паси будуть віддавати постійно.

І таких “мін” в структурі Кабміну досить багато.

Один з них – конфлікт міністра культури Євгена Нищука та гуманітарного віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка. Як відомо, останній дуже хотів залишитися міністром культури, але за квотою БПП на цю посаду був призначений Євген Нищук. У той же час представник “Народного фронту” Кириленко змушений був задовольнятися безпортфельним віце-прем’єрством. Між колишнім і новопризначеним міністром виникла така неприязнь, що в результаті дійшло до того, що міністра культури перепідпорядкували не профільному віце-прем’єру, а віце-прем’єру з соціальних питань Павлу Розенку.

“Уявляєте цю маячню, коли Кабмін готує заходи до 8 травня, гуманітарний віце-прем’єр проводить нараду, а міністра культури не покликали. І тут дзвонить Нищук і питає, а як ви без мене це все проводити взагалі зібралися?”. – Розповідає один з представників Кабміну РБК-Україна.

За словами співрозмовника, через це протистояння Кириленко-Нищук мимоволі виникають додаткові складнощі для Павла Розенка.

“Він (Розенко – ред.), звичайно, відноситься до всього цього з розумінням, але все одно це ускладнює і роботу, і відносини”, – говорить один з міністрів.

Втім, сам Розенко будь-який конфлікт на цьому грунті з Кириленком заперечує.

“Ми з Кириленком знаємо один одного 25 років. Ще зі студентських часів. Ніяких “контр” між нами немає і бути не може на 100%”, – говорить Розенко, якому і так дістався один з найскладніших блоків. Він стверджує, що історія з Нищуком була “просто технічним моментом”, але подробиць не розповідає.

Під час торгів за склад Кабміну Володимир Гройсман спочатку намагався витіснити з його складу Розенка, щоб отримати Мінсоцполітики під свого ставленика Андрія Реву. Під тиском Банкової Розенка пересунули на пост віце-прем’єра. У зв’язку з цим було багато питань, чи зможуть спрацюватися Розенко і підзвітний йому міністр Рева. Тим більше, що спочатку їх погляди на соціальну політику дуже розходилися.

Зараз, за ​​словами співрозмовників в Кабміні, незважаючи на всі складності конфлікту вдалося уникнути.

“Видимого протистояння з Ревою нема. Радше, є певні тертя між Розенком і Данилюком по верифікації соцвиплат”, – говорить ще один представник Кабміну.

Правда, на засіданні Кабміну в середу, 18 травня, журналісти побачили досить жорстку суперечку міністра фінансів Данилюка не з Розенком, а зі Степаном Кубівим (першим віце-прем’єром – ред.) і Гройсманом, і стосувалася вона особливостей приватизації Одеського припортового заводу.

“Данилюк взагалі більше часу сидить на Банковій, ніж в Кабміні”, – ображаються в оточенні Гройсмана.

“А якби в Кабмін зайшли Ложкін і Ковальчук, то засідання взагалі б проводили на Банковій, а на Грушевського сидів би Гройсман та його тріо”, – жартує один з міністрів.

В цілому ж ті міністри, які працювали в Кабміні при Яценюку, кажуть, що конфлікти будуть і далі, і найчастіше через дублювання повноважень.

“Коли думали в Кабмін завести Ложкіна і Ковальчука, то Геннадія Зубка хотіли повернути в АП. В результаті ж він виявився віце-прем’єром із децентралізації, а це улюблений коник Гройсмана, і він звик на ньому їздити. Очевидно, що такий перетин поля рано чи пізно призведе до відкритого або прихованого конфлікту. Так само, як і в перетині сфер діяльності Клімкіна та Цинцадзе відпочатку закладений такий конфлікт”, – кажуть джерела РБК-Україна в Кабміні.

“Цинцадзе отримала посаду, в тому числі, і як подарунок “єврооптимістам” (група депутатів у фракції БПП на чолі з Мустафою Найємом і Сергієм Лещенком – ред.), щоб вони поменше кричали перед голосуванням за Гройсмана. Зараз прем’єр через неї буде намагатися вийти на Європу, і це не сподобається Банковій”, – продовжує співрозмовник.

Є ще один нюанс – деякі міністри вже дозволяють собі демонструвати зневагу прем’єру. У п’ятницю кілька з них не з’явилися на “годину запитань до уряду” у Раду.

У ложі Кабміну були відсутні Павло Петренко, Арсен Аваков, Юрій Стець, Ігор Жданов.

“При Яценюку таке можна було зробити тільки, якщо ти на лікарняному або у відрядженні, підписаному прем’єром. Тут же деякі просто були відсутні у своїх справах”, – говорить один з міністрів, який працював в двох Кабмінах.

“Стиль спілкування у Гройсмана і Яценюка абсолютно різні. Яценюк більш виважений і збалансований. У нього було дуже мало імпульсивно емоційних рішень. Гройсман грає в “міцного господарника”. Роздає з льоту доручення направо і наліво, не надто аналізуючи, чим це доручення може закінчитися”, – говорить один зі співробітників Кабміну.

Що далі?
На Банковій вважають, що через місяць квітково-цукерковий період Кабміну Гройсмана закінчиться і почнуться проблеми.

“Ми думали, що вони почнуться до осені, але, схоже, все трапиться набагато раніше”, – говорить співрозмовник РБК-Україна, не уточнюючи, чого чекати.

У той же час колеги по НФ запевняють, що вони не будуть розгойдувати човен Кабміну.

“Ми відпочатку вирішили, що не будемо працювати на деструктив. Навпаки, ми постоїмо осторонь і подивимося, як його почнуть гризти і топити свої ж”, – говорить один з депутатів-фронтовиків на умовах анонімності.

РБК-Україна

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on п’ятниця, травня 20, 2016 at 11:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.