Фармацевтичне лобі

Фармацевтичне лобі.

Джуді Гарланд, Мерилін Монро, Брюс Лі, Майкл Джексон, Хіт Леджер, Бріттані Мерфі – це тільки найвідоміші жертви медикаментів.

Щороку в Сполучених Штатах через виписані лікарями таблетки вмирає від 100 до 200 тисяч осіб.

Це більше, ніж гине в автомобільних катастрофах.

Однак подібні цифри американців зовсім не бентежать – з кожним роком вони п’ють все більше і більше ліків, пише e-news.

“У США призначають таблетки від усього, – обурюється доктор медицини Дуглас Бремнер, автор книги “Перш ніж ви візьмете цю таблетку: Чому фарміндустрія погано впливає на ваше здоров’я”. – Закололо в боці? Лікар випише таблетку. Хвилюєтеся перед іспитом? Лікар випише таблетку. Втомлюєтесь на роботі? Лікар випише таблетку. Нічого не турбує? Це підозріло, лікар випише відразу кілька таблеток”. Дослідження, проведене Mayo Clinic в червні цього року, показало, що 70% жителів США п’ють як мінімум одні прописані лікарем ліки, половина населення – два препарати, а кожен п’ятий американець приймає за рецептом лікаря п’ять і більше медикаментів. І до 2018 року ці показники зростуть ще на 30%.

Хоча вже сьогодні на США припадає майже третина світових витрат на купівлю ліків – на таблетки американці щорічно витрачають більше 300 мільярдів доларів, ковтаючи жменями все, що виписали лікарі. Не дивно, що кожного року в країні реєструється 1,7 мільйона травм, пов’язаних з передозуванням або побічними ефектами ліків. Причому в трійку медикаментів, що найчастіше виписуються в США, входять антидепресанти та опіоїдні знеболювальні, що викликають звикання. Тобто, якщо висловлюватися простіше, вся Америка сидить на легальних наркотиках.

Веселого Різдва!

У Сполучених Штатах зимові свята – гаряча пора не тільки для магазинів подарунків, ресторанів і авіакомпаній. Посилено працюють “швидка допомога” і кабінети психологів, так як в святковий сезон відбувається традиційний сплеск депресій і самогубств. Депресія – це головна причина самогубств в США, а самогубства, в свою чергу, займають 11-й рядок серед найпоширеніших причин смерті (вбивства, до слова, тільки на 15-му місці). Цією статистикою фармакологічні компанії і практикуючі лікарі і пояснюють той шокуючий факт, що антидепресанти є найпоширенішим рецептурним препаратом, що приймається дорослими американцями.

“Навіщо мучити себе фізичними вправами, сидіти на дієтах і стежити за розпорядком дня, якщо можна вжити одну пігулку і почуватися відмінно? – Цю думку телевізор вселяє нам цілодобово, – обурюється доктор Бремнер. – А лікарі її всіляко підтримують. Ну звичайно, якщо я буду займатися спортом, мій терапевт втратить пацієнта, а в іншому випадку я буду, як мінімум, раз на місяць платити йому за прийом заради нового рецепта”.

Книга “Нація “Прозака”, що вийшла в 1994 році, (Prozac – один з найпоширеніших антидепресантів – прим. Ред.) моментально стала в США національним бестселером – упізнати в її героїні себе зміг, за оцінками, кожен третій американець. За даними дослідницької компанії IMS Health, в Сполучених Штатах при населенні 320 мільйонів чоловік щорічно виписується 250 мільйонів рецептів на антидепресанти. Наприклад, серед жінок 40-50 років на антидепресантах “сидить” кожна четверта. “Дослідження показують, що в 75% випадків терапевти запросто виписують антидепресанти навіть без діагнозу психіатра, ось чому ці ліки так поширені в США”, – вважає професор Університету Британської Колумбії Барбара Мінцес. А згідно з дослідженням Національного центру статистики охорони здоров’я (National Center for Health Statistics) за 20 років продажі антидепресантів виросли в США на 400%.

“Через масовану рекламу і непорядність фармацевтичних компаній у американців склалося зовсім неправильне уявлення про дію та можливі наслідки найпопулярніших антидепресантів – “Золофта”, “Прозака” і “Селекси”, – розповідає медичний журналіст Бріттані Степніак. – Жахлива правда полягає в тому, що найчастіше негативні побічні ефекти переважують користь від прийому ліків. Відповідно до незалежних досліджень позитивний результат досягається всього в 30% випадків. А тепер порівняйте зі списком побічних ефектів: збільшення ваги, безсоння, нічні кошмари, головний біль, запаморочення, проблеми із зором. Практично у всіх, хто приймає ці таблетки, спостерігається зниження статевого потягу, аж до повного розладу сексуальної функції. А часто тривале вживання антидепресантів призводить до ще глибшої депресії”.

Але і це людей не зупиняє – десятиліття масованої реклами міцно вкарбували в мозок американців нехитре правило: випий пігулку і будеш щасливий. Дійшло вже до того, що антидепресанти можуть стати причиною… екологічної катастрофи. У деяких водоймах США виявлені сліди медикаментів – зокрема, “Прозака”. І це не наслідки техногенних катастроф, халатності або аварій. Ліки потрапляють у річки з каналізаційними відходами, тобто з екскрементами, пише Scientific American. Іншими словами, концентрація препаратів в організмі деяких американців така, що ліки перестають повністю засвоюватися, і проходять “наскрізь”. А очисні споруди – фільтри, комплекси біологічного очищення – не пристосовані затримувати такого роду “забруднення”.

Професор Ребекка Клапер з’ясувала: при мінімальній зафіксованій кількості “Прозака” в воді (один до мільярда), самці дрібної річкової риби повністю ігнорують самок, а добування їжі займає у них значно більше часу. При підвищенні концентрації ліків у воді (що також було зафіксовано в природі), риба стає агресивною, в деяких випадках навіть вбиваючи самок. Браян Брукс, професор Бейлорського університету, вважає, що поки мова не йде про якийсь значний вплив і говорити про вплив на навколишнє середовище ще рано. Що ж, на перевірку висновків колег у американських медиків було достатньо часу. Щоб перевірити… і зробити все навпаки.

Спокій, тільки спокій!

Нещодавно в США і Великобританії вибухнув грандіозний скандал. Виявляється, ще в 1982 році вчені попереджали, що вживання транквілізаторів або, простіше кажучи, заспокійливих засобів, призводить до таких же змін мозку, що і хронічний алкоголізм. Було заплановано широкомасштабне дослідження цього ефекту, але з невідомих причин вчені не отримали необхідного фінансування.

Більше того, прийом популярних заспокійливих з класу бензодіазепінів протягом чотирьох і більше тижнів призводить до такого ж звикання на фізіологічному рівні, як і до героїну. Побічні дії теж відповідні – галюцинації, головний біль, судоми і смертельний результат. “Печіння таке, ніби тобі в спинний мозок встромили оголений дріт – пронизливий біль йде через хребет до кінчиків пальців рук і ніг”, – описує свої відчуття пацієнт, що “сидить” на бензодіазепіні.

Але жителів США, що вже закинулися антидепресантами, це не лякає. “Коли американці не в дусі, вони приймають заспокійливе, – говорить Робін Маранц Хініг, науковий автор New York Times і Scientific American. – На “Ксанакс” щорічно виписується 50 мільйонів рецептів. І навіть застарілий “Валіум” користується стабільною популярністю. Тільки уявіть: в 2011 році в США було виписано 15 мільйонів рецептів на древні таблетки, над якими в 1966 році Rolling Stones пройшлися в пісні “Маленькі помічники мами”.

З героїном бензодіазипіни ріднить і така одна особливість: з них практично неможливо “зіскочити”. “У мене в голові наче хтось кричав: прийми ще-ще-ще цих таблеток, – ділиться враженнями від спроби відмовитися від ліків Рита. – Я була в такій глибокій депресії, що порізала собі вени. Але ж я навіть не пам’ятаю, як зробила це”.

“При різкій відмові від цих медикаментів великий ризик епілептичних нападів, інсульту, інфаркту і галюцинацій, – підтверджує доктор Стівен Меліміс. – Ви прокидаєтеся в холодному поту і вас б’є так, ніби серце от-от вистрибне з грудей. А починається все зазвичай цілком невинно: через стрес на роботі лікар прописує вам заспокійливе. Пара днів – і ви відчуваєте себе відмінно. Через тиждень-другий стрес на роботі повторюється, і ви знову приймаєте бензодіазепіни, і знову лише кілька днів. Але неприємності на роботі трапляються все частіше, і вже через кілька місяців ви виявляєте, що ковтаєте таблетки щодня”.

Іронія транквілізаторів в тому, що їх прописують від нервів і безсоння, але чим довше ви їх п’єте, тим більше нервуєте і гірше спите. А значить, весь час потрібно збільшувати дозу. Фінальною стадією залежності від бензодіазипінів лікарі називають “деперсоналізацію” – втрату інтересу до життя, що часто приводить до самогубства.

“Виробники з самого початку були в курсі, що пацієнти стануть залежними від ліків, – коментує Малкольм Лейдер з Лондонського інституту психіатрії. – Але ми вважали, що “підсісти” на бензодіазепіни можуть тільки ті, хто приймає підвищені дози. Тепер ми знаємо, що це може статися і при прийомі ліків в терапевтичних дозах”. П’ять років тому у Франції було проведено масштабне дослідження, в рамках якого було обстежено 4,5 тисячі багаторічних споживачів бензодіазепінів. 75% з них були віднесені до категорій “явно хворі” і “вкрай хворі”.

Дуже схоже на наркотики, чи не так?

Боляче не буде

Зате велика частина знеболювальних, що прописуються в США, не схожа на наркотики. Це і є наркотики. За даними урядового Центру з контролю і запобігання захворювань (CDC, Centers for Disease Control and Prevention) щорічно в США продається стільки опіоїдних болезаспокійливих, що протягом місяця все доросле населення країни може щодня отримувати по потенційно смертельній дозі гідрокодону (до речі, 99% світових продажів цього напівсинтетичного опіоїда припадають на Сполучені Штати). Не дивно, що за рік від передозування знеболювальними вмирає 15 тисяч американців – більше, ніж від героїну і кокаїну разом узятих.

Ще один очевидний висновок: там, де наркотики (нехай навіть легальні), там розквітає злочинність. У минулому році вся Америка була вражена історією з пограбуванням аптеки в Нью-Йорку. Нападник застрелив чотирьох людей, але не взяв з каси жодного долара. Зате виніс з аптеки всі запаси знеболювальних – близько 10 тисяч таблеток. Через три дні поліція заарештувала грабіжника і його дружину – вони їхали на викраденій машині, під зав’язку накачані вкраденими таблетками.

А за рік до цього в справу довелося вступити наркополіцейським – накрита в результаті операції мережа клінік-одноденок в штаті Флорида показала реальні масштаби нелегального ринку легальних наркотиків. Робота “заводів пігулок” будувалася за гранично простою схемою: по всьому штату на короткий термін (іноді всього на кілька днів – щоб поліція не встигла зреагувати) відкривалися так звані Центри по боротьбі з болем, єдина функція яких полягала в продажу рецептів на знеболювальні препарати. Отоварити рецепт з “заводу пігулок”, теоретично, можна було в будь-якій аптеці, однак організатори рекомендували робити це тільки в перевірених місцях, щоб злочинна схема могла якомога довше не викликати підозр.

Розслідування відкрило американцям очі на два неприємні факти. Перший: 70% опіоїдних знеболювальних йде прямо на чорний ринок. Другий: наркомафія виявила для себе нову нішу і включила аптеки в сферу своєї діяльності. В результаті сьогодні близько 12 мільйонів жителів США використовує знеболювальні в немедичних цілях, за перші 10 років нового століття продажі легальних опіоїдів збільшилися вчетверо, і в стільки ж зросла кількість смертей від їх передозування. А щорічне число викликів швидкої, пов’язане з прийомом і передозуванням знеболювальними, перевалило за півмільйона.

Але і ці цифри незабаром можуть здатися квіточками. Фахівці попереджають, що довготривалий прийом опіоїдних знеболювальних призводить до тяжких наслідків, в тому числі приблизно в третині випадків до гастроінтестинальних кровотеч. Так що кількість смертей від легальних наркотиків в майбутньому буде тільки збільшуватися.

Дитяча доза

Бездумне споживання психоактивних медикаментів дорослими американцями неминуче веде до копіювання цієї поведінки і дітьми. В результаті в американських підлітків є своя мода на “колеса”. Школярі ковтають ліки від СДУГ – синдрому дефіциту уваги і гіперактивності – нібито задля покращення шкільних результатів.

СДУГ – це теж свого роду американський фетиш, зручне пояснення, чому діти погано вчаться в школі. За останні десять років цей діагноз стали ставити вдвічі частіше. Але що ще гірше, вже третина американських батьків вважає, що їхні діти будуть навчатися краще, приймаючи ліки від СДУГ, навіть якщо у дитини все нормально з головою. У цьому світлі цілком природно, що кожен четвертий американський підліток вживає ліки, виписані комусь іншому.

“Це перетворюється на справжню катастрофу, – каже Стів Пасьє, президент співдружності Drugfree.org. – Батьки намагаються захистити своїх дітей від вуличних наркотиків на зразок кокаїну і героїну, але при цьому не усвідомлюють, що використання багатьох ліків, особливо стимуляторів і опіоїдів, може завдати здоров’ю дитини не меншої шкоди. Неконтрольоване вживання медикаментів – це одна з найстрашніших підліткових проблем сучасної Америки”.

А посилюється вона тим, що психоактивні медикаменти діють на вразливу дитячу психіку абсолютно непередбачуваним чином. Одне з досліджень показало, що у 14% молодих людей прийом антидепресантів викликає напади агресії. 12-річний учасник дослідження бачив сни про те, як він вбиває спочатку своїх однокласників, а потім і самого себе. Вкрай реалістичні кошмари повторювалися доти, поки хлопчик не перестав приймати таблетки.

“Ми точно не знаємо, який ефект матимуть у довгостроковій перспективі препарати від СДУГ на підлітковий мозок, що формується, – каже доктор Алан Джофф з Університету Джона Хопкінса. – Але ми знаємо, що побічні ефекти у цих ліків значні”.

Бетті Хендерсон має більш певну думку з цього приводу. Зібрана на її порталі “Історії про антидепресанти” база показує, що в більшості випадків вибухів шкільного насильства малолітні злочинці приймали психоактивні препарати. Стрілянина в школі в Алабамі 7 листопада 2011 року – злочинець пив ліки від депресії і СДУГ. Захоплення заручників в нью-йоркській школі 9 листопада 2010 року – злочинець приймав антидепресанти. Вбивство в школі в Массачусетсі 28 квітня 2010 року – знову присутні ліки від депресії і СДУГ. Навіть в хрестоматійному масовому розстрілі в школі “Колумбайн” один з двох злочинців приймав антидепресанти.

Ваше здоров’я – продано!

Але чому ж, знаючи або хоча б здогадуючись про всі ці наслідки, американські лікарі продовжують виписувати все більше і більше таблеток? “Тому що вся бізнес-модель фармацевтичних компаній побудована не на здоров’ї, а на хворобах, – стверджує медичний експерт, автор численних книг і статей Джессі Кеннон. – Якщо американці почнуть дбати про власне здоров’я, прибуток фармакологічних гігантів зменшиться найдраматичнішим чином”.

А переживати тут є за що – за прогнозами, світові продажі ліків в цьому році перевищать трильйон доларів, і США в цій нездоровій гонці лідирують з великим відривом. Не дивно, що тільки на рекламу на американському телебаченні фармкомпанії щорічно витрачають 5 мільярдів доларів, в результаті кожен житель США відмінно знає про “найсучасніші способи боротьби з депресією” або “новітній препарат для боротьби зі стресом”. Всього ж на просування власного товару фармагіганти витрачають 60 мільярдів доларів на рік – удвічі більше, ніж на дослідження.

“Постійний випуск нових препаратів – це для фармакологічних гігантів свого роду спорт, – коментує доктор Дуглас Бремнер. – Але іноді у нових препаратів виявляються неприємні побічні ефекти, і тоді фармкомпанії йдуть в глуху оборону – намагаються якомога довше не визнавати проблем, щоб довше не виводити ліки з ринку. Наприклад, Vioxx рекламувався як препарат, що викликає менше гастроінтестинальних кровотеч, ніж його попередник Advil. Але через кілька років з’ясувалося, що ті, хто приймає новинку, має в рази вищі шанси отримати інфаркт. Так що справа закінчилася кількома десятками тисяч смертей”.

А щоб такі інциденти не підривали безмежну віру населення в чудодійну силу таблеток, ще 1 мільярд фармацевтичні компанії роздають… безпосередньо американським лікарям. Називатися це може по-різному – консультації, участь в дослідженнях, але факт залишається фактом – виробники ліків платять лікарям, щоб ті прописували пацієнтам саме їхні медикаменти. Наприклад, волонтери журналістського об’єднання ProPublica з’ясували, що нью-йоркський психіатр Хорас Капоте отримав $130 тисяч компанії Eli Lilly, і, за випадковим збігом, цей же психіатр виявився другим у національному списку лікарів, що найбільше прописували антидепресант Symbyax від цього виробника. Або не менш випадковий збіг: Glaxo Smith Kline платить $185 тисяч лікарю Нашату Рабаді з Баффало, а той прописує всім пацієнтам Advair, який випускає Glaxo Smith Kline. І таких “чесних” лікарів в США не одиниці, а сотні тисяч.

Але навіть це просто жалюгідні крихти в порівнянні з 34 мільярдами доларів, які фармагіганти витрачають на безкоштовні “пробнички”. Тобто в повній відповідності з головним правилом вуличних наркоторговців – перша доза безкоштовно – підгодовані лікарі підсаджують своїх пацієнтів на нові ліки. Причому роблять це на абсолютно законних підставах – про це подбало фармацевтичне лобі.

Вплив виробників ліків на Капітолійському пагорбі настільки великий, що навіть Бараку Обамі довелося домовлятися з придворними фармаконгресменами про умови медичної реформи, що отримала його ім’я. Причому, судячи з того, що програма Obamacare, яка забуксувала, викликає поки самі нарікання, навіть президенту не вдалося здобути в цьому протистоянні перемогу. Занадто багато осіб в американській владі зацікавлені в тому, щоб бізнес на таблетках приносив більше і більше прибутку. А великі прибутки, в свою чергу, дозволяють виробникам залучати на свій бік ще більше політиків. В результаті цього порочного кола мільйонам американців лікарі ставлять надумані діагнози і виписують мільярди таблеток. Хоча діагноз давно пора поставити самій американській системі влади, нехай навіть ліки для її оздоровлення поки не придумали.

Трава для дому, для сім’ї

Незабаром після легалізації марихуани в штаті Колорадо стало зростати число дітей, яких батьки вважають за краще лікувати за допомогою наркотику. На даний час в Колорадо як ліки отримують марихуану 90 дітей. Ще в серпні таких дітей було 60. Більше того, деякі батьки спеціально переїжджають в Колорадо, щоб отримувати марихуану для своїх нащадків.

Лікування за допомогою конопель практикує некомерційна організація Realm of Caring, що діє в Колорадо. Для дітей був виведений спеціальний сорт конопель, суцвіття якого містять вкрай мало тетрагідроканнабінолу – активної речовини, що викликає ефект зміни свідомості, зате препарати з цього сорту конопель відрізняються підвищеним вмістом канабідіола, який, як прийнято вважати, надає терапевтичну дію. Сорт отримав назву “Павутинка Шарлотти” (за назвою популярної дитячої казки).

Як правило, в Realm of Caring лікуються діти, які страждають від сильних судорожних припадків. Втім, на думку деяких медиків, батьки ставлять над своїми дітьми (багатьом з яких всього 3-4 роки) ризикований експеримент, оскільки ніхто не вивчав довготривалі наслідки впливу марихуани на дитячий організм.

Легально продавана марихуана є в США одним з ринків, що найбільш швидко розвиваються. Згідно з оцінками аналітиків, в 2013 році в країні буде продано легальної марихуани на $1,43 мільярда. При цьому в 2014 році передбачається збільшення ринку на 64% до $2,34 мільярда.

Фарма-вечірки

Третина американських підлітків вважає, що немає нічого страшного в прийомі сильнодіючих ліків, виписаних для когось іншого. А так як “вставляють” ці таблетки не гірше справжніх наркотиків, останнім часом в США увійшли в моду підліткові фарма-вечірки.

Всі запрошені на них висипають принесені з собою таблетки в велику миску або акваріум, а потім протягом вечора періодично підходять до “фарма-бару” і запивають медикаменти алкоголем. Передозування зі смертельними наслідками трапляється на подібних збіговиськах з лякаючою частотою, тому останнім часом батькам школярів рекомендують ховати лікарські засоби під замком від дітей.

Тренування на китайцях і росіянах

Щоб продавати американцям все нові і нові медикаменти, американські фармкомпанії змушені постійно випускати в продаж нові препарати. Але перед випуском медикаменту на ринок потрібно протестувати його дію на добровольцях. Причому останнім часом добровольців виробники все частіше шукають не в США, а в інших країнах. У 1990 році за кордоном було проведено тільки 271 дослідження, а в 2008 році вже 6485.

Топ-5 країн за кількістю досліджень фармкомпаній:

Китай – 1861

Росія – 1513

Індія – 1457

Румунія – 876

Таїланд – 786

e-news

Tags: , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Понеділок, травня 30, 2016 at 13:00 and is filed under Закордон, Статті. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.