Тютюновий лобізм.

Із сумним подивом ознайомився із думкою керівника Центру громадянського представництва “Життя” Андрія Скіпальського, опублікованою у виданні “Економічна правда” під заголовком “Гібридне лобі тютюнників”, пише Геннадій Кривошея, народний депутат “Народного фронту”, у блогах Економічної правди.

Тут низка народних депутатів – представників різних політичних сил, серед яких є і я, звинувачуються в “тютюновому лобізмі”.

Перше, особисте враження – емоційне: стає ніяково, коли в Україні, де традиційною є повага до плюралізму, одна особа чи організація самопроголошує себе істиною в останній інстанції.

Виходить, що будь-хто, хто пропонує нові конкретні заходи із боротьби з курінням, відразу стає мішенню для звинувачень чи підозр, а ГО “Життя” намагається привласнити собі монопольне право вирішувати, що є істиною, а що ні, що є добре, а що погане, та не допускає думки, що в Україні, крім очолюваної ним організації громадських активістів (яка, до речі, не так вже і погано фінансується), є люди, які “насмілилися” мати власну точку зору.

Дійсно, як це так, що якийсь там, як називає мене автор, “обранець”, знахабнів і зайшов на заповідну територію боротьби із курінням, якою вже стільки років ексклюзивно користуються “експерти” ГО “Життя”.

Цьому, напевно, є пояснення – наближається момент закінчення проекту, на який було виділено не багато, не мало, а 325 тисяч американських доларів грантових грошей. А з 2010 до цього часу домінуюче положення в сфері боротьби з тютюном принесло Центру громадянського представництва “Життя” 1,222 млн дол.

Друге – щодо “гібридних методів”, про які згадується у вищезгданому матеріалі.
Проект закону № 2430-1 був ініційований мною на місяць раніше, ніж законопроект № 2820, співавтором якого є Скіпальський. А отже, він жодним чином не міг бути спрямований на блокування законопроекту № 2820, а має на меті забезпечити виконання Україною вимог Угоди про Асоціацію з ЄС в частині зближення законодавства про боротьбу із курінням.

Навпаки, поява альтернативного законопроекту тепер остаточно заплутала процедуру виконанням цієї Угоди.
На мою думку, основною причиною того, що законопроект № 2820 не розглядається парламентом, є його непрофесійний зміст. Що таке, наприклад “комерційні комунікації в сфері послуг інформаційного суспільства”, які пропонується заборонити?

Кому вигідна наявність нечітких, розмитих формулювань у законі, що регулюватиме тютюновий бізнес?
Навіщо наділяти чиновників, зокрема чиновників Міністерства охорони здоров’я, повноваженнями вирішувати, які сигарети можна продавати, а які ні? Чим це може обернутися?

Як можна “забути”, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради, висловило 5 сторінок вкрай критичних зауважень до цього проекту. І не рекомендувало його прийняття як закону. Так само висловився і Регламентний комітет Верховної Ради.

Міністерство юстиції та Міністерство АПК також піддало критиці положення, які вміщені в цей законопроект.
Насамкінець, моя порада: не варто просто брати і перекладати вирваний із контексту шматок іноземного законодавства і намагатися видавати його за “комплексний і ефективний”, законопроект. Цей шлях “найменшого спротиву” і такий “легкий хліб” в законотворчості не буде працювати.

Економічна правда

Tags: , , , , , , , ,

This entry was posted on Середа, червня 1, 2016 at 12:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.