Олександра Дрік.

Голова ради Громадського люстраційного комітету Олександра Дрік повідомила, що 90% чиновників часів президента Януковича вже не зможуть повернутися на керівні посади. У той же час антикорупційна люстрація провалена, і її вже потрібно застосовувати не тільки до представників старого, але і нового режиму, пише Голос Столицы.

За останні два роки в Україні були люстровані 925 осіб, такі цифр й оприлюднила громадська організація “Інститут “Республіка”. Найбільше службовців було люстровано в Державній фіскальній службі – 259 осіб, в органах прокуратури – 207 осіб і в Національній поліції – 192 людини.

У той же час голова ради Громадського люстраційного комітету Олександра Дрік заявила, що близько п’яти тисяч чиновників часів режиму президента Віктора Януковича не зможуть повернутися на керівні посади. Чому статистика відрізняється, і що насправді відбувається з люстраційним процесом, Дрік роз’яснила в ефірі радіостанції Голос Столиці.

За неповні два роки люстровано менше тисячі осіб. Це тільки 925 чоловік, чи до 925?
– Деякі громадські організації, які не приділили достатньо часу для того, щоб розібратися в процесах і механізмах люстрації, на жаль, зараз поширюють дезінформацію. По-перше, у люстраційного закону є дві мети. Перша – не допустити повернення недемократичного режиму. І такими ми називаємо чиновників режиму Януковича. Це 2011 -2014 роки. Ті, хто обіймав керівні посади: міністри, керівники прокуратури, податкової, інших відомств. З цим завданням закон впорався на 90%. За нашою інформацією, заборону повертатися на державні посади отримали близько п’яти тисяч осіб. Відповідно, деякі з них, які розуміли, що вони підпадають під критерії люстрації, йшли за власним бажанням. Тому вони не внесені до Єдиного державного реєстру, який веде Мін’юст. Чому це важливо? Тому що закон все одно забороняє їм повертатися на посади. І саме через це, на перший погляд, начебто незначне нерозуміння, виникає дуже багато непорозумінь.

П’ять тисяч людей піддавалися дії закону про люстрацію і покинули свої посади?
– П’ять тисяч осіб, про яких я говорю, це так званий автоматичний критерій люстрації. Це ті особи, які обіймали високі посади в державі не менше року при режимі Януковича, і ті особи, які звільнилися за власним бажанням під час Євромайдану. Це так звані автоматичні критерії. Згідно з цими критеріями, близько п’яти тисяч осіб не мають права повертатися на державні посади. Всі вони внесені в наш реєстр, який ми ведемо як громадська організація. Ця інформація підтверджується офіційними відповідями від державних органів, офіційними біографіями, і на неї можна посилатися.

Чи відомо вам про випадки, коли людина піддається автоматичним критеріям люстрації, але до сих пір залишається на державній службі?
– Так. На жаль, такі випадки у всіх відомствах. І першим, хто це робить, є президент України Петро Порошенко. Президент, наприклад, до цих пір не звільнив голову Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка. При цьому ми отримуємо відповідь з АП, де чітко написано: так, підпадає, так, підготували документи на звільнення, так, передали на підпис президенту, президент не підписує. При цьому президент не вважає за потрібне пояснити, чому він це робить. Але призначення генпрокурора в той же час він підписує протягом декількох годин. Це приклад того, що люстраційний закон дуже сильно саботується. Причому на найвищому державному рівні.

Чи є у вас цифри, скільки людей підпадають під люстрацію, але до сих пір працюють?
– Рік тому ми опублікували топ-50 таких осіб. За рік нам вдалося звільнити 42 людини з цього списку. Тому орієнтовно з того списку не більше кількох десятків людей залишаються на посадах. Це з тих, про кого ми знаємо. Я вже говорила, що є дві мети у люстраційного закону. Перша – неповернення чиновників часів Януковича, а друга мета – антикорупційна люстрація, тобто, боротьба з корупціонерами. Це та люстрація, яка полягала в перевірці майнових декларацій. Ця частина, в якій повинні бути перевірені всі 700 тис. чиновників в Україні, вона була повністю провалена ДФС. Саме для того, щоб довести цю майнову люстрацію до кінця, зараз ми активно беремо участь в тому, щоб сформувати Національне агентство запобігання корупції і запустити систему електронного декларування. Тому, з одного боку, маємо заборону повертатися чиновникам Януковича на 90% виконаною, а, з іншого боку, провалену антикорупційну люстрацію. Але проблема насправді в тому, що навіть ті чиновники, які прийшли на зміну, і є представниками вже нового режиму президента Порошенка, вже до них треба, очевидно, люстрацію застосовувати. Тому питання, як не допустити повторного формування такого ж режиму, проти якого було орієнтовано люстраційний закон. Ось у чому зараз найбільша проблема.

Які органи найбільше потребують очищення або люстрації?
– Для того, щоб довести процес покарання корупціонерів до кінця, тобто очистити від них органи державної влади, ключовими є реформи двох інстанцій. Перша – це ГПУ і правоохоронні органи в цілому. Друга – це суди. Саме ці два ключові процеси саботувались і саботуються керівництвом держави протягом останніх двох років. Всі ті зміни, які пропонувалися, включаючи зміни до Конституції в частині правосуддя, включаючи реформу прокуратури, вони є бутафорією. Ми можемо контролювати, ми можемо писати закони, ми можемо лобіювати їх прийняття, але ми не можемо виконувати за державні органи їхню роботу.

Раніше в ефірі радіостанції Голос Столиці член правління громадської організації “Transparency International Україна” Ярослав Юрчишин заявив, що реальний рівень корупції втричі перевищує статистику ГПУ.
Раніше в ефірі радіостанції директор консалтингової компанії “Партія влади” Олена Дяченко висловила думку про те, що антикорупційні відомства в країні створюються тільки для звітності.

Голос Столицы

Tags: , , , , , , , , ,

This entry was posted on п’ятниця, червня 3, 2016 at 13:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.