Спільнота.

Як спільноти розширюють наші соціальні зв’язки, сприяють корисному нетворкінгу і збільшують добробут, пише у facebook Микола Малуха.
Працюючи свого часу журналістом, я писав про українську діаспору в США (їх підприємницький успіх). Вивчаючи їх біографії, я помітив одну закономірність – успішні люди були активно задіяні в діяльність різних спільнот.
Як мінімум, кожен герой був членом етнічної спільноти (членом діаспори), релігійної (греко-католицької), місцевої (рада з благоустрою району, міста, рада школи), політичної (українське відділення, наприклад, демократичної партії), професійної (член об’єднання юристів/адвокатів штату).

Вивчаючи в цілому деякі аспекти американського суспільства, я помітив, що там обов’язковою є участь в об’єднанні, які займаються якимось питанням.

З одного боку – це волонтерство, твій внесок в покращення суспільства, сприяння солідарності і залученості громадян в “управлінні загальним”. А з іншого – це можливість розширити коло контактів, які в майбутньому призведуть до взаємовигідної співпраці.

Я проаналізував своє життя і переконався, що, дійсно, перетин з людьми з якоїсь громадської діяльності, в майбутньому, давав підробітки, пропозиції по роботі, потрібні контакти для вирішення низки питань.
Інтуїтивно, я це зрозумів в 2004-2005 рр (до речі, після першого Майдану) – тоді пішов в українську культурну автономію Мурманська. Завдяки цьому я познайомився з безліччю прекрасних людей, особливо, Yuriy Fartushnyy.
В Україні, за церковною діяльністю, моя база розширилася в десятки разів. І, причому, коло спілкування вийшло за вузькоденомінаційні протестантські рамки. Наприклад, так я познайомився з Vladyslav Golovin. А спілкування зав’язалося, коли разом відвідували “батьківські курси”.

Я вже писав, як по протестантському колу спілкування, набрів на якісну бригаду ремонтників і мебляра, які дозволили з моїм скромним бюджетом зробити якісний ремонт і в’їхати в своє житло.

Корисні зв’язки виникають навколо, здавалося б дрібниць. Зараз, наприклад, я потрапив в невелику тусню колекціонерів значків FC Dynamo Kyiv (до речі, з Pavlo Iavorskyi, ми стали тісно спілкуватися на основі приналежності до ультрас-руху ФКДК, хоча працюємо разом в одному проекті;))

Якби моє коло спілкування обмежувалося робота, навчання, сусіди, то я б не мав багато того, чим зараз дорожу і що маю.

Для себе зрозумів: важливо долучатися до діяльності громадських об’єднань і ініціатив, інституціалізувати навіть найпримітивніші спільноти (гурток любителів значків).
Це можуть бути:
– Сусідські об’єднання (ОСББ в нашому випадку);
– Релігійні;
– Політичні;
– Громадські;
– Професійні (ггг тут у мене був сумний досвід – вступив в об’єднання християн-медійників, звідки вигнали з ганьбою;));
– Хобі;
– Спортивні…

Громадські об’єднання – інституції, які продукують соціальний капітал і, в підсумку, соціальні блага для тебе особисто. Участь в них – це інвестиція в своє майбутнє. Рано чи пізно ви задумаєтеся: “блін, а де я познайомився з цим класним чуваком?” І згадаєте, що робили з ним щось спільне в рамках громадської ініціативи.
Фоточка з 2-го щорічного пікніка будинково-сусідської спільноти Annenberg Beach House.

Микола Малуха

Tags: , , ,

This entry was posted on середа, червня 8, 2016 at 08:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.