Роман Насиров.

Роман Насиров.

Вересень – традиційно початок політичного та економічного сезону в країні. Так вийшло, що у вересні закінчуються чергові 3 місяці, дані керівництву ДФС на проведення реформ. Що з цього вийшло, пропоную згадати в короткому огляді, скласти невеликий рейтинг активності ДФС в реформуванні митниці. А також простежити, наскільки заявлені реформи відповідають дійсності, пише Ліга.Блоги.

1-е місце – “Єдине вікно”

Його помпезно анонсували і презентували. Все виглядало так, ніби Роман Насиров першим прорубав митне “Вікно в Європу”. Найцікавіше, що або керівнику ДФС недоговорюють його підлеглі, або ж робиться ставка на те, що дуже мало людей розбираються в митній справі. Адже так завзято вихваляти те, що працює менш ніж на 0,2% – це смішно!

Одна з останніх заяв керівництва ДФС, що за принципом “єдиного вікна” було оформлено близько 300 заявок. Тобто менше 0,2% від загального числа проведених оформлень. Навіть “передова” Юлія Марушевська чесно зізналася, що за 26 днів роботи “єдиного вікна” в Одеській митниці було аж 4 оформлення з 13667 декларацій.

У мене запуск “єдиного вікна” асоціюється з радянськими планами щодо здачі об’єктів в експлуатацію строго в зазначений термін – сказали зробити “вікно” до 1-го серпня, ось вам… євро-вікно! А те, що воно без ручки і ледь відкривається тільки на провітрювання – це вже, як то кажуть, деталі. За те керівники ДФС та інших контрольних служб на камери відзвітували з серії “все готово, все працює”…

Невже бізнес не готовий або не хоче переходити на проходження контролів за новим спрощеним принципом?! Зовсім ні. Просто поза камерами з’ясовується, що в одних держорганів – відсутня оргтехніка та інтернет-зв’язок, інші – виявляється, ніяк не можуть відмовитися від надання оригіналів паперових документів, тому що законодавство вимагає. Тобто маса проблем, як технічного, правового, так і організаційного характеру, які не дозволяють працювати за принципом “єдиного вікна”.

Але замість того, щоб об’єднати всіх учасників процесу і стати головним драйвером, виробити спільний план щодо вирішення цих проблем і приступити до його негайної реалізації, Роман Насиров вирішив піти шляхом статиста – рахувати кількість заявок, поданих бізнесом за принципом “єдиного вікна”.

Ну-ну… до Нового Року може і вийде на 0,5% від загального числа.

2-е місце – Мобільні групи “чорної сотні”

По цій темі багато було сказано і написано
http://asn.in.ua/ru/news/interview/57481-vladimir-orlov-bez-analiticheskojj-raboty-chernye.html
http://blog.liga.net/user/vorlov/article/22865.aspx
http://blog.liga.net/user/vorlov/article/22174.aspx

Залишилося недовго чекати, щоб переконатися, м’яко кажучи, в безперспективності цього проекту. 5 вересня перші екіпажі мобільних груп “чорної сотні” виїдуть у місця дислокації.

При цьому, які критерії ефективності роботи “чорносотенців” глава Міжвідомчого цільового центру Олександр Власов не озвучив.

А міг би! Та й радник Міністра фінансів Юрій Драганчук, прочитавши моє інтерв’ю, погодився, що повинен бути встановлений відсоток результативності відпрацьованих орієнтувань, отриманих від центру. І природно, собівартість проекту “чорних сотень” (а це майже 4 млн. грн. на місяць зарплати, плюс витрати на транспорт, бензин, оплата готелів тощо) повинна, як мінімум, перекриватися реальними коштами, зарахованими до держбюджету, в результаті роботи МЦЦ і мобільних груп.

Можу припустити, що критерії ефективності ми так і не дізнаємося.

У кращому випадку, після місяця роботи мобільних груп гордий термін “KPI” чорних сотень чітко підженуть під фактичний результат.

А поки глава Міжвідомчого цільового центру стурбований тим, як зменшити корупційні ризики, використовуючи принцип ротації.

Як то кажуть, “в добру путь”!

3-є місце – Відеофіксація митних процедур.

У липні в Борисполі був запущений пілотний проект відеофіксації. І що? Які результати?

Державна фіскальна служба мовчить, але здогадатися не складно. ККД нульовий. Відеофіксація – це проект із серії “електронних замків” Клименка, коли бюджетні гроші викидаються на вітер. Тому моя порада керівництву ДФС поховати проект відеофіксації на етапі пілота.

4-е місце – Будівництво доріг за рахунок митниці.

Як і очікувалося до бід “дурні – дороги” приплели і митницю. “Диво” перевиконання митницями встановлених Мінфіном бюджетних планів закінчилося. Останні чотири місяці план митницями катастрофічно не виконується, не кажучи вже про якесь перевиконання.

Травень – мінус 3,3 млрд. грн. (Індикативний план виконаний митницями на 84,2%)
Червень – мінус 3 млрд. грн. (85,1% від плану)
Липень – мінус 3,8 млрд. грн. (83,6% від плану)
Станом на 30 серпня виконання індикативних показників склало 81%… мінус 4,4 млрд. грн.

А з огляду на бажання Мінфіну суттєво збільшити індикативні показники митних платежів у 2017 році, про будівництво доріг за рахунок митниці можна надовго забути. Питання тільки: чому від цього повинні страждати дороги і ті, хто ними їздить? Все, про що я писав ще в квітні, на жаль, підтвердилося.

5-е місце – Міжрегіональна митниця.

Одна з останніх “рішучих реформ”, яка вже наробила багато шуму. Абсолютно даремна ініціатива, яка може тільки ускладнити роботу і митниці, і бізнесу. А причина появи такої ініціативи ще більш банальна – це просто спроба переділу сфер впливу на митницю, причому, такого відкритого переділу на моїй пам’яті ще не було.

Після прочитання плутаних коментарів Міністра фінансів та керівника ДФС, озвучених “Економічній правді”, про те, чим же буде займатися Міжрегіональна митниця, я в цьому ще більше переконався. А пояснення міністра фінансів і глави ДФС гідні того, щоб бути розібраними на цитати.

ДОКЛАДНІШЕ ПРО РЕФОРМИ МИТНИЦІ ЧИТАЙТЕ ТУТ

Так що ж таке Міжрегіональна митниця в уявленні її творців:
“Елементи конкурсу в відборі представників Міжрегіональної митниці будуть присутні” (с) Данилюк
“Міжрегіональна митниця – це просто запасні митники” (с) Насиров
“Вони будуть такими ж митниками, просто у мене будуть повноваження їх поставити для контролю будь-якої митниці” (с) Данилюк
“По суті, співробітники Міжрегіональної митниці будуть надавати додаткові сервіси” (с) Насиров
“Уявіть собі, що у нас трапилася диверсія або ще якась несподівана подія. Ось для таких випадків ми створюємо ММ. Щодня вони будуть займатися аналітикою, а за необхідності – допомагати” (с) Насиров
Жоден з експертів, людей, які розбираються в митній справі, не назвав цю ініціативу корисною або такою, що допоможе подолати корупцію. Навпаки! Але Мінфін і ДФС із завзятістю, гідною кращого застосування, продовжують її лобіювати, а навіщо потрібна ця нова структура – ніхто толком пояснити не просто не може, але й не збирається.

***
І наостанок, хочу відзначити вчорашню презентацію нової форми співробітників ДФС. У дусі ДФСного часу введення нової форми назвали голосно і пафосно “одним з етапів системної реформи митниць”.

Форма офіціанта, стюардеси та охоронця – це звичайно в дусі “сервісної служби”, але по 500 доларів при зарплаті 100 – без коментарів.

І ще, скажу лаконічно: форма – це добре, але зміст реформ важливіший.

Ліга.Блоги

Tags: , , , , , , ,

This entry was posted on вівторок, вересня 6, 2016 at 12:45 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.