Олег Кулініч.

Олег Кулініч.

Депутат профільного комітету ВР – про ситуацію на земельному ринку
Hubs неодноразово писав про суперечки, що спалахують навколо питання мораторію на продаж землі, а також різні законопроекти, пов’язані з операціями з землею. Ця тема є надзвичайно чутливою і на ній гранично часто спекулюють представники різних парламентських фракцій. Саме тому ми вирішили поговорити з Олегом Кулінічем – фахівцем в цій сфері, членом депутатської групи “Відродження”, представником комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин.

Про роботу комітету

Багато експертів запевняють, що найбільш “робочий” комітет у Верховній Раді – це Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, який Ви представляєте. На Ваш погляд, інтереси аграріїв сьогодні лобіюються законодавцями на належному рівні?

– Говорити про наявність серйозного аграрного лобі в парламенті було б перебільшенням. Наприклад, за рік роботи ВР зі 144-х законопроектів, підготовлених нашим комітетом, тільки два стали законами. Зрозуміло, що якби лобі було сильним, то законів було б на порядок більше. Щоправда, я не думаю, що в порівнянні, наприклад, з комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства наших законів прийнято більше.

Більше. Наскільки мені відомо, жоден законопроект від “будівельного” комітету за рік діяльності парламенту нинішнього скликання не був схвалений.

– Справа в тому, що за чисельним складом аграрний комітет – другий після податкового. У комітеті працюють багато людей, які керували сільськогосподарськими підприємствами, і які не з чуток знають про проблеми галузі. Крім того, у нас багато мажоритарників, які часто спілкуються з людьми і знають про їх нагальні проблеми.

Чи налагоджена на належному рівні комунікація комітету, який ви представляєте з МінАПК? Все-таки уряд під проводом Володимира Гройсмана працює вже більше ста днів.

– Знаєте, насправді, ста днів мало, щоб оцінити роботу профільного міністерства. Але в цілому можу сказати, що у нас складаються нормальні, робочі відносини. Контакт з міністерством є, на засіданнях комітету завжди присутні або міністр, або його заступник.

Про розвиток емфітевзису

Тобто ви хочете сказати, що комітет і МінАПК працюють душа в душу?

– Багато наших законопроектів міністерство підтримує. По суті, у нас є одна серйозна розбіжність – законопроект №4010а “Про вдосконалення правового регулювання користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)”.

Коли мова йде про використання землі, то в цих відносинах є дві сторони – користувач і власник. Між ними повинен бути дотриманий баланс інтересів. І на законодавчому рівні депутати повинні все для цього зробити. Але сьогодні цього немає. Дрібні і середні фермери не задоволені станом справ. Від спецрежиму ПДВ для сільгосппідприємств відмовилися. Іншої підтримки немає. Нема робочого інструмента для отримання кредиту. Банки не готові фінансувати агропідприємства в умовах, коли немає ліквідної застави. Законопроект №4010а може вирішити цю проблему, оскільки договір емфітевзису зміг би забезпечити ліквідну заставу. При цьому якщо такий договір є, то для отримання кредиту не потрібна згода власника землі. Тому що власник, підписавши договір, вже висловив свою згоду на це. Фермер просто приходить в банк, каже, що є договір емфітевзису терміном, наприклад, на 50 років, і йому видають кредит.

Що стосується власників землі. Коли я працюю на окрузі, до мене часто звертаються з проханнями посприяти у продажу земельного паю. Я кажу, що у нас, відповідно до закону, це заборонено, що немає відповідних механізмів. Але у людей свої аргументи: гроші потрібні зараз і т.д. Законопроектом №4010а ми даємо можливість власнику землі укласти договір на 50 років, отримати гроші за всі ці роки і при цьому ділянка залишиться або в його власності, або перейде його спадкоємцям.

Однак на противагу нашому законопроекту №4010а МінАПК розробив свій. Він уже презентований, але ще не зареєстрований у Верховній Раді. У законопроекті міністерства надається можливість продажу і передачі права оренди третій особі без згоди власника. У цьому є свої ризики. Якщо у власника не питають згоди, то у нього, крім іншого, немає можливості змінити орендну плату. Ми ж пропонуємо повністю виплачувати суму власнику за використання ділянки. У такому випадку вже при підписанні договору власник дає своє добро на те, що при передачі оренди третій особі його згода не потрібна.

Передбачається також, що власник буде отримувати додаткову плату в разі, якщо ділянка буде передаватися в суборенду. Тобто власник в будь-якому випадку залишається у виграші. Але МінАПК намагається прописати цю норму так, щоб вона поширювалася і на чинні договори оренди, хоча згідно з Конституцією, закон не має зворотної сили. Зміни в старі договори вноситися не повинні, вони стосуються тільки нових.

Але ж договір емфітевзису вже не перший рік існує, це ж не нововведення, чому стільки прогалин?

– Дійсно, договір не виконує певні функції, які міг би. Законопроектом №4010а ми покращуємо умови передачі права емфітевзису в заставу і банки зможуть видавати кредити, нічого не побоюючись. Ми проводили консультації з банкірами й отримали від них запевнення, що вони готові кредитувати аграріїв, якщо законопроект буде прийнятий. Адже це, по суті, гарантія того, що фермер буде займатися підприємницькою діяльністю ще 50 років.

Існує думка, що законопроект №4010а – це ніщо інше, як схема ухилення від податків.

– Навпаки. Якщо людина офіційно укладає договір на 50 років на певну суму, то вона заплатить податок на доходи фізичних осіб. Будь-який фінансист вам скаже, що це тільки збільшить надходження до бюджету.

Про скасування мораторію на продаж землі

Якщо депутати ухвалять законопроект №4010а, то в цьому випадку можна і не скасовувати мораторій на продаж землі?

– З якою метою 15 років тому вводився мораторій? З тим, щоб малий і середній бізнес підтягнули свою матеріально-технічну базу. Щоб в перспективі вони могли на ринок землі увійти повноцінними гравцями. Це виправдовувало себе, коли був спецрежим ПДВ для сільгосппідприємств, відшкодування кредитів.

У 2004-2005 роках я працював керівником підприємства, і кредитна ставка, наскільки я пам’ятаю, була 18%. При цьому 14% з них відшкодовувалися державою. Тоді дуже багато фермерів придбали трактори, комбайни, налагодили якусь переробку сільгосппродукції та, в принципі, ставали сильнішими. 15 років тому мораторій сприяв процесу, але зараз багато фермерів уже підготувалися до запуску процесу обороту ринку землі.

Особисто я не бачу в стінах парламенту необхідної кількості голосів за законопроект “Про обіг землі”. Чому? Тому що, коли політична сила приходить до влади, її точка зору в цьому питанні кардинально змінюється. Думаю, навіть деякі мажоритарники, які представляють сільські округи, не голосували б за відкриття ринку. А до виборів лідерам політичних сил взагалі не вигідно говорити про повноцінний ринок землі. Я вважаю, що протягом 3-5 років повноцінного відкриття ринку землі не буде.

Про земельну децентралізацію

Ви працюєте над законопроектом №4355 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю над використанням і охороною земель”. Цей законопроект пройшов перше читання, восени очікується голосування в цілому. Чим він актуальний?

– У минулому скликанні ВР я був автором аналогічного законопроекту, метою якого була передача повноважень щодо розпорядження землями в межах населених пунктів. Він навіть не дійшов до розгляду в сесійній залі. На початку каденції ВР чинного скликання ми зареєстрували законопроект №1159. У ньому йшлося про те, що всі землі в межах населених пунктів передаються в комунальну власність. Він теж не ставився на голосування, оскільки уряд і керівництво Верховної Ради були проти розгляду даного проекту закону.

Чому?

– Тому що вони вважали, що якщо законопроект буде проголосований, то громади отримали б землю в комунальну власність, і не було б стимулу до їх об’єднання, оскільки земля – це основа децентралізації. Це податкові надходження, орендна плата.

Тому після довгих дискусій з Мінрегіонрозвитку і Держгеокадастром ми розробили новий збалансований законопроект, в якому земля передається в комунальну власність тільки тим громадам, які об’єдналися. Після того, як вони визначили зовнішні межі громади і зробили відповідну документацію. Ті ж громади, які не об’єдналися, отримають землю в розпорядження. Таким чином, буде стимул для об’єднання. Адже коли ділянка у власності, то при її продажу гроші йдуть до бюджету громади, до місцевого бюджету, а коли в розпорядженні – це державна земля і гроші надходять до держбюджету.

Крім того, ми передбачили державний контроль над використанням земельних ділянок. На сьогодні Сільгоспінспекція на стадії ліквідації, і контроль над використанням землі взагалі відсутній. Даним законопроектом ми надаємо можливість створити певні органи при місцевих радах, які будуть займатися контролем. Тобто вони будуть контролювати самозахоплення, нецільове використання землі і т.д. А нагляд над цим буде здійснювати Держгеокадастр. Тому що у них є база, навчені люди. Питаннями екології буде займатися екологічна інспекція.

Про землю, власники якої померли

Ви брали участь у створенні законопроекту №3006 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли”. Розкажіть про його перспективи.

– Документ прийнятий в першому читанні. По суті, це технічний законопроект. Сьогодні багато землі не використовується належним чином. Особливо це стосується землі, власники якої померли, і у яких немає спадкоємців. Процес переходу цієї землі в комунальну власність досить довгий. Ми цей процес прискорюємо.

Яким чином?

-Коли Представники сільрад будуть звертатися до суду з питання визнання спадщини померлого, вони будуть звільнені від сплати судового збору. Крім того, ми також даємо можливість звертатися до суду сумісникам ділянки, де немає спадкоємця. Такі ж права з’являться і у кредиторів померлого, які зможуть повернути борг.

Ми очікуємо, що завдяки прийняттю цього законопроекту близько 1 млн га землі швидко перейде в комунальну власність. А це податкові надходження, а також орендні платежі до місцевих бюджетів.

Плюс ми прописуємо, що майно померлого буде переводитися за місцем знаходження майна. Зараз, якщо власник ділянки проживав, наприклад, в Києві, а ділянка була в Полтаві, то майно переходить за останнім місцем проживання власника – в столицю. Завдяки нашим змінам майно буде переходити за місцем знаходження цього майна – в Полтаву.

Про підтримку фермерства

На ваш погляд, як держава повинна підтримувати фермерство?

– Підтримкою вважаю, перш за все, фінансову допомогу. Наприклад, здешевлення кредитів, які пішли б на модернізацію матеріально-технічної бази. Дрібним (до 1 тис.га) і середнім фермерським господарствам (до 3 тис.га) дуже важко конкурувати з великими агрохолдингами. Можливо, їм потрібно вирощувати нішеві культури. А для цього їм потрібно допомагати. Зокрема, необхідно здешевлювати кредити на придбання устаткування при переробці цих культур.

Для цього потрібні ще якісь додаткові закони?

– Не обов’язково. Повинна бути реально дієва постанова Кабміну і гроші, які акумулюються в державному бюджеті для підтримки малого та середнього бізнесу. Потрібно прописати, кому ці гроші повинні йти. Це може залежати від площі земельної ділянки або від обсягу виробництва валової продукції.

Щодо спецрежиму, то існує багато різних точок зору. Але для тваринництва і садівництва я б його залишив. Можливо, варто підтримувати і вирощування культур, які використовують поливні системи. Це те, що ми можемо втратити, якщо не будемо підтримувати. Тому ці напрямки потрібно дотувати.

Чи дійсно стимулом для вирощування зернових культур став попит на нашу продукцію в Європі і чи є там попит на вітчизняну продукцію тваринництва і садівництва?

– Попит є. Але нам ще необхідно підвищити стандарти нашої продукції, щоб вона була конкурентоспроможною. Словом, ще багато чого потрібно зробити, особливо для малого та середнього фермерства. Не завжди у них є валютний рахунок тощо.

Наскільки я знаю, МінАПК намагається створити офіс реформ, щоб допомагати фермерам, надавати консультації. Потрібно всіляко допомагати фермерам, виводити продукцію на закордонні ринки. Але головне – гроші. Малому та середньому бізнесу складно знайти 1-2 млн грн, щоб побудувати цех з переробки молока на сири, м’яса на ковбаси тощо. Цю і безліч інших проблем потрібно негайно вирішувати.

Hubs

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on середа, вересня 14, 2016 at 12:50 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.