Нацбанк.

Нацбанк.

Роману Борисенкові доведеться подумати про скорочення персоналу НБУ вдвічі, пише Деловая столица.

В кінці серпня Національний банк України призначив виконуючим обов’язки заступника голови НБУ Романа Борисенка, який буде відповідати за фінансово-адміністративний блок в установі. Рішення про його призначення ще має бути затверджене Радою НБУ, яка до цих пір не сформована.

З 2014 року Борисенко обіймав посаду директора департаменту персоналу НБУ, а раніше (з 2001 по 2014 рр.) працював у Райффайзен Банку Аваль, де починав свою кар’єру з позиції економіста. У прес-релізі регулятора повідомляється, що за час роботи в Центробанку Роману Борисенкові вдалося досягти значних результатів, зокрема, “впровадження нової організаційної структури, систем оплати праці, навчання і розвитку, координації роботи з персоналом, централізації і автоматизації HR-процесів”. На думку голови банківського відомства Валерії Гонтарєвої, управлінські якості нового заступника голови дозволять продовжити трансформацію Національного банку.

Експерти впевнені, що саме Роману Борисенкові доведеться зайнятися недавно анонсованою трансформацією НБУ “на сучасний і незалежний Центробанк”. Мова про те, що в найближчі два з половиною роки в НБУ мають намір скоротити кількість персоналу в два рази – до 2,5 тис. осіб.

У тому, що саме це завдання буде вирішувати новий заступник голови, не доводиться сумніватися. У повідомленні регулятора наголошується, що департамент персоналу увійшов в фінансово-адміністративний блок. Перша хвиля скорочень в НБУ пройшла в 2015 році. Її результатом стало скорочення персоналу з 11,8 тис. осіб до 5,3 тис. штатних одиниць.

Необхідність скорочень в Нацбанку аргументують світовим досвідом. У відомстві констатують, що в Україні один з найвищих показників кількості співробітників регулятора на кількість підлеглих (тобто банків). Наприклад, в Норвегії, де працює 126 фінустанов, в штаті Центробанку трудяться всього 856 людей. За логікою НБУ, завдяки скороченню персоналу, впровадженню сучасних ІТ-рішень і автоматизації процесів установа заощадить бюджетні кошти і при цьому не втратить ефективність.

Аналітики з такою точкою зору не згодні. Так, керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій в своєму блозі розкритикував підхід Нацбанку. “Метод порівняння з подібними – один з найпростіших інструментів будь-якого аналітика інвестиційного банку. Але і найбільш підступний, особливо в невмілих руках. Невмілі руки, наприклад, можуть дійти до аналітичного висновку, що один “Запорожець” повинен коштувати як один “Мерседес” (і то машина, і то)”, – вважає Паращій. На його думку, розроблена на Інститутській стратегія розвитку на основі аналізу “світового досвіду” недолуга за своєю суттю. Адже, порівнюючи НБУ з іншими центробанками, необхідно, в першу чергу, порівнювати їх функції та повноваження. Так, регулятори деяких країн, наведених як приклад НБУ, не виконують такої ресурсномісткої функції, як банківський нагляд. До того ж центробанки країн ЄС ділять повноваження з банківського нагляду з Європейським центральним банком. “На ЄЦБ покладено функцію підтримки цінової та валютної стабільності (а це – основна функція НБУ) всіх країн єврозони”, – пояснює Паращій. Тому проводити таке порівняння некоректно, точно так само, як було б некоректно порівнювати штат Приват-банку (21% активів банківської системи України) і Сітібанку.

Цікаво й інше. НБУ активно лобіює недавно прийнятий в першому читанні проект закону про так званий “спліт”. Він передбачає ліквідацію Нацкомфінпослуг і поділ її функцій між двома фінансовими регуляторами – Нацбанком і Держкомісією з цінних паперів і фондового ринку. Якщо за нього проголосує парламент, під нагляд НБУ перейдуть всі фінансові компанії, кредитні спілки та страховики (станом на 01.04.2016 р це 609 фінкомпаній, 478 ломбардів, 267 лізингодавців, 724 кредитні спілки, 352 страхові компанії). Як в НБУ планують впоратися з такою кількістю нових підопічних і організувати якісний нагляд за ними, маючи в своєму розпорядженні відносно невеликий персонал, залишається загадкою. Очевидно, подумати над цим доведеться Роману Борисенкові.

Деловая столица

Tags: , , , , ,

This entry was posted on Неділя, вересня 18, 2016 at 10:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.