Лобісти.

Лобісти.

У Раду поданий проект закону про лобістську діяльність. Мета – не тільки відбілити роботу лобістів як професійних посередників, а й виявити інтереси, які стоять за проектами законів, пишуть Вести. Тим часом діючі фахівці стикаються з новими завданнями: тенденції – у порятунку бізнесу від рейдерських атак.

Відберуть депутатський хліб
В Україні розвинено кілька видів лобізму: по-перше, “класичний” – коли ті ж депутати, GR-менеджери (англ. Government relations – “зв’язки з урядом”) і чиновники просувають інтереси галузей, окремих промисловців і банків; по-друге, “громадський” – ті ж інтереси рухають грантові організації; і, нарешті, “кризовий” (в разі проблем з представниками влади). Лобісти межують зі звичайними “решалами”, готовими за пару тисяч у. о. забезпечити зустріч з топ-чиновниками або добути громадянство.

Законопроект стосується традиційного лобі. Як пояснив “Вестям” його співавтор Тарас Батенко, лобістом може стати резидент України, який не має ні статусу юрособи, ні акцій або паїв, ні судимостей (звинувачень в корупції). Він реєструється в спецреєстрі (ціна питання – 1 мінімальна зарплата, або 1450 грн), отримує право доступу до органів держвлади і право виступати. “Прихований лобізм існує, він пов’язаний з корупцією – а регулювання забезпечить над ним громадський і державний контроль, – вважає Батенко. – Можна буде виявити приховані інтереси, рівень залежності представників влади. Не секрет, що для деяких політичних груп навіть робота в парламенті – комерція, а гроші заробляються прихованим лобі”.

Нюанси законопроекту: необхідність вести обов’язковий запис зустрічей (конфіденційних) лобіста з клієнтом і платити податок на прибуток – 18% від доходу.

“Відео можна буде використовувати для шантажу клієнта або лобіста, – вважає експерт Сергій Биков. – Також неясно, від чого рахувати 18% – від суми угоди чи гонорарного фонду “на представлення інтересів” (так пишуть в контрактах з лобі)”.

До слова, альтернативний проект розробляли, але так і не подали в Раду “єврооптимісти” на чолі з Мустафою Найємом. “Розробляти проект повинні самі лобісти, GR-директори міжнародних компаній, глави асоціацій. А ці ініціативи – калька з американського закону з обмеженнями, реєстрами, звітністю. Лобістам немає сенсу це робити – повинна бути особиста зацікавленість в законодавчій роботі”, – вважає політтехнолог Катерина Одарченко.

Порятунок від рейдерів
Тим часом кількість лобістів скорочується, а їх послуги перепрофілюються відповідно до запитів. “У нас подібних вакансій не було давно. Раніше їх шукали великі аграрні, юрфірми і виробничі компанії. В основному лобістів шукають через соцмережі, той же Linkedin, щоб відразу бачити досвід, – пояснила “Вестям” експерт з підбору кадрів Тетяна Пашкіна. – Особливо такі фахівці потрібні відразу після появи нового уряду або виборів”.

І якщо в кінці минулого року актуальною тенденцією був прихід в професію силовиків (звільнених співробітників прокуратур, міліції), то сьогодні на них з’явився конкретний запит.

Є співробітники, які 10 прем’єрів пересиділи
“Активізувався кризовий GR – цінується здатність домовлятися з силовиками, і все частіше суть переговорів – в знятті підприємства з рейдерського гачка, – сказало “Вестям” джерело в лобі-колах. – Наприклад, перед вихідними СБУ накрила велику мережу, звинуватила у фінансуванні тероризму, а вже в понеділок її відділення відкрилися – вирішили”.

Ще одна тенденція – посилення лобізму недержавних організацій. Тут одна з проблем – у встановленні контактів з конкретними відомствами. “Перетасовки в міністерствах – загальна практика: так “нагорі” імітують бурхливу діяльність. Вузлові співробітники, від яких залежить робота, залишаються на місцях – хваляться, що пересиділи вже 10 прем’єрів. Саме вони найбільш сприйнятливі до лобістських проявів. І найбільш досвідчені: в ланцюжку передачі грошей до них не менше 10 ланок”, – сказав “Вестям” фахівець в сфері GR Сергій Клімович.

Втім, за словами Катерини Одарченко, головна тенденція – вплив на регуляторну політику – залишилася незмінною. “Є явний лобізм, коли асоціації хочуть захистити своїх людей від брутального поводження чиновників. А є антикризовий менеджмент, який більше відноситься до публічних методів захисту”.

До слова, спосіб оплати послуг з минулого року не дуже змінився: як і раніше, в ходу бартер, оплата послугами, землею. “Наприклад, за вирішення земельних питань в центрі країни беруть 10-20% від суми (сотка коштує близько $150), в Києві і області – до 30%”, – сказало джерело “Вестей”.

Як повідомляли “Вести”, в Раді лобіюють закон про тотальне стеження за українцями в Мережі

Вести

Tags: , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Четвер, вересня 29, 2016 at 10:23 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.