Юзівське родовище.

Юзівське родовище.

Після трирічної перерви Україна продовжила залучати інвесторів до розробки корисних копалин. На кону — десятки газоносних площ, які, ймовірно, опиняться в руках найближчого оточення президента, пише Економічна правда.

Після трирічної перерви Україна відновила процес залучення інвесторів до розробки корисних копалин.

Піонером стала Юзівська газоносная площа, оператором якої в кінці липня 2016 року була компанія з таємничими голландськими інвесторами Yuzgas B.V.

Про її реальних власників та сьогоднішній фінансовий потенціал невідомо нічого. З цієї причини щасливчика, якому дістався один з найпривабливіших нафтогазоносних майданчиків в країні, відразу ж почали пов’язувати з представниками української влади.

Ця теорія навіть почала обростати фактами, що вказують на непрямий зв’язок Yuzgas B.V. з найближчим оточенням президента України на чолі з його армійським товаришем Ігорем Кононенком.

Втім, звинувачувати енергетичного фронтера Петра Порошенка в зацикленості на одному проекті неправильно.

Як вдалося з’ясувати “Економічній правді”, команда заступника голови фракції БПП готується до кардинальної зміни правил гри у сфері видачі спеціальних дозволів на користування надрами.

На кону – десятки газоносних площ державної “Укргазвидобування”, але претендувати на їх розподіл ніхто не соромиться.
У команді Порошенка переконані, що якщо не піти за їхнім планом, газоносні надра стануть майданчиком для мільярдних заробітків засновника групи EastOne Віктора Пінчука, якого там вважають негласним куратором “Укргазвидобування”.

* * *
Що відомо про голландську компанію Yuzgas B.V., яка отримала право почати розвідку одного з найперспективніших, за оцінками Мінекології, українських родовищ?

Щоб описати її досвід і інвестиційний потенціал, достатньо назвати лише дві цифри: 14 червня 2016 року – дата її заснування, 1 тисяча євро – розмір статутного фонду.

Як компанія з такою заявкою могла стати переможцем інвестиційного конкурсу? Відповідь можна знайти, якщо уважно вивчити склад комітету, який і визначав найбільш “перспективного інвестора”.

П’ять з восьми його членів прямо або побічно належать до команди Петра Порошенка: міністр Ігор Насалик, його співробітник Олег Жижко, заступник міністра екологічного розвитку Юрій Бровченко, депутати Анатолій Матвієнко та Андрій Лопушанський. Чиновники були призначені в міністерстві за квотою БПП, депутати – входять до складу президентської фракції.

Роблячи вибір на користь Yuzgas B.V., члени комітету грунтувалися на сухому розрахунку.

Пропозиції цієї компанії були найвигіднішими серед конкурентів. Її мінімальним робочим зобов’язанням стало буріння (відновлення) 15 свердловин, тоді як у інших учасників – трьох-п’яти свердловин. При цьому переможець конкурсу пообіцяв вкласти в геологорозвідку на першому п’ятирічному етапі 200 млн дол. Його суперники заявили вдвічі менші суми.

Щоправда, це все одно не скасовує того факту, що нідерландська компанія створювалася спеціально для конкурсу, на якому відбирався переможець розробки Юзівської площі.

Втім, навіть якщо прийняти за основу версію закордонних інвесторів Yuzgas B.V., озвучену спікером цієї компанії Ярославом Кінахом, колишнім главою українського офісу ЄБРР, вона не знімає головну проблему.

Справа в тому, що вкладатися в розробку “Юзівки” в найближчій перспективі навряд чи хтось буде.

Нижні межі Юзівської площі, що розтягнулася з півдня Харківської області до центру Донецької, проходять за лічені кілометри від кордонів зони АТО, яка в будь-який момент може перетворитися на лінію фронту.

В інвесторів при пам’яті такі перспективи викликають тільки одне бажання – вийти з ризикового проекту.
Власне, саме це в 2015 році і зробив перший інвестор Юзівської площі – нідерландська Shell, скориставшись правом на форс-мажор.

Тоді міжнародну групу не змогли втримати ні право на безмитне ввезення устаткування, ні безпрецедентно низькі індивідуальні умови оподаткування (1,25% ренти), передбачені в підписаній нею з Україною угоді про розподіл продукції – УРП.

Чому Yuzgas B.V., створена за місяць до проведення конкурсу, відчуває себе впевненіше відShell, яка скоро святкуватиме столітній ювілей від дня першої пробуреної свердловини?

Можливо, тому, що в пріоритеті у бенефіціарів Yuzgas B.V. – максимальна концентрація в своїх руках перспективних майданчиків, які потім, у вдалий момент, можна буде продати реальним міжнародним інвесторам.

Якщо це так, адвокатам екс-президента Віктора Януковича вже можна подавати до суду на команду Петра Порошенка за плагіат.

По-перше, модель оформлення учасників УРП на підставних осіб була запатентована ще при президенті-втікачі.

У “старе” УРП по Юзівській площі за участю Shell під виглядом третього учасника угоди була “вмонтована” частка “сім’ї” у вигляді ТОВ “СПК-Геосервіс”. Формально цю компанію оформили на геологів Сергія Стовбу та Ігоря Попадюка, які тоді (як зараз Ярослав Кінах з Yuzgas B.V.) в спілкуванні зі ЗМІ активно вживалися в роль кураторів підприємства.

По-друге, ідея консолідації під одним дахом неосвоєних ділянок – це результат розумової праці команди Януковича, при якому на близьке його оточенню ТОВ “Голден деррик” було оформлено три десятка нафтогазоносних ділянок, які займають в цілому 30 тис кв км Полтавської області.

Це як територія Бельгії, на одну тільки геологорозвідку якої потрібно 2 млрд дол. Вкладення в дослідження Юзівської площі в рази скромніше – близько 500 млн дол, але все одно чутливі.

Праця звільняє

Можливо, саме з цієї причини команда Петра Порошенка вирішила особливо не зациклюватися на довгограючих вкладеннях в Юзівську площу, а зайнятися стягуванням родовищ, що вже сьогодні генерують гроші.

Першою під гарячу руку потрапила державна компанія “Укргазвидобування”, найбільший в країні видобувач природного газу.

6 червня голова обласної організації президентської партії, за сумісництвом в. о. голови Полтавської обласної державної адміністрації Андрій Пісоцький, підписав офіційний лист. У ньому він просив прем’єр-міністра Володимира Гройсмана підтримати ініціативу перепрофілювання спецдозволів на користування надрами, які знаходяться на балансі “Укргазвидобування”, в УРП. Тобто фактично запропонував залучити в газовидобуток приватних інвесторів.

Гройсман переадресував це звернення Насалику, який вже через тиждень, 21 червня, сформулював відповідь: винести питання на розгляд “Міжвідомчої комісії з організації проведення і виконання УРП”.

На її засіданні 24 червня було вирішено створити робочу групу, яка повинна з економічної точки зору оцінити доцільність ідеї передачі спецдозволів “Укргазвидобування” в УРП. На виконання завдання відвели півтора місяці, які минули 8 серпня.

Чому не вийшло вкластися у відведені терміни? Все просто: згадану робочу групу очолюють представники двох конфліктуючих таборів: Ігор Насалик, який очолює Міненерго за квотою БПП, і глава “Укргазвидобування” Олег Прохоренко.

Де-факто він входить до найближчого оточення глави НАК “Нафтогаз України” Андрія Коболєва, асоційованого з табором Арсенія Яценюка. Однак у Порошенка з недавніх пір наполягають на іншій управлінській конструкції.

За словами представників президентської команди, зараз “Укргазвидобування” де-факто керують колишні менеджери Віктора Пінчука.

“У компанії він представлений першим заступником Олександром Романюком і депутатом Ольгою Бельковою, яка “упаковує” ініціативи Романюка в законодавче русло”, – стверджує співрозмовник ЕП в Міненерговугілля.

Сперечатися з цим взаємозв’язком складно. Особливо у випадку з Романюком, який раніше був керівником спільної діяльності між підприємством “Укргазвидобування” і компанією “Діон”, що входить в сферу впливу Віктора Пінчука.
До речі, “Діон” – єдине підприємство, якому вдалося знайти спільну мову з нинішнім керівництвом “Укргазвидобування”, переконавши його не ініціювати розірвання договору.

“Спочатку ми думали, що плани Пінчука – збільшити спільну діяльність “Діона” та УГВ ще кількома ліцензіями. Зараз бачимо, що вони хочуть створити механізм з освоєння грошей держкомпанії. Карти розкрилися після ініціативи провести відразу сто гідророзривів в Полтавській області.

Для цих робіт будуть виділятися мільярди. Закупівля труб у “Інтерпайпу” на 565 млн грн – тільки початок”, – так в команді Порошенка сприймають “Концепцію розвитку газодобувної галузі”, яку минулого тижня затвердив Кабмін, тим самим зробивши обов’язковим до виконання план проведення компанією “Укргазвидобування” 250 гідророзривів протягом найближчих п’яти років.

Активний баласт
Якщо команді Петра Порошенка дійсно протистоїть група Віктора Пінчука, це різко підвищує ступінь важливості того, що відбувається.

В “Укргазвидобування” немає шансів вціліти: якщо переможуть перші, держкомпанія залишиться без найліквідніших родовищ, а якщо другі – без грошей.

Поки шансів більше у команди БПП. Там зайняті розробкою нових умов УРП, на яких буде залучатися приватний партнер “Укргазвидобування”.

Основою нормативної бази підписання угод про розподіл продукції стане проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння пошуку і видобутку нафти і газу в Україні”.

Джерела ЕП стверджують, що на розгляд парламенту цей документ планується винести вже восени. Якщо депутати скажуть “так”, від ренесансу газодобувної сфери Україні не втекти. Хоча б тому, що в законопроекті немає умов про обов’язковий відбір компанії-учасниці УРП на конкурсі.

Відповідно, щоб стати учасницею УРП, будь-якій фірмі вистачить отримати згоду Міжвідомчої комісії з організації проведення і виконання УРП, яку очолює Геннадій Зубко – міністр регіонального розвитку за квотою БПП.

Кілька років тому за такою формулою партнерами “Укргазвидобування” стали компанії з оточення Дмитра Фірташа, Олександра Онищенка, Миколи Мартиненка, Володимира Кацуби і Віктора Пінчука.

Щоправда, є одна відмінність: тоді бізнесменам віддавали окремі свердловини, зараз – повноцінні родовища.

Синхроністи, ватерполісти і пірнальники
З боку виглядає так, ніби темою УРП в БПП займаються всі, кому не лінь. Це не зовсім так.

Співрозмовники ЕП стверджують, що автори цієї теми – перший заступник голови президентської фракції у Верховній Раді Ігор Кононенко і екс-глава Мінекології Микола Злочевський.

Їхні аргументи – в чотирьох простих пунктах.
1. Відповідальним за сферу УРП в Міністерстві енергетики є Володимир Ігнащенко. Зараз його посада – позаштатний радник Насалика, але учасникам ринку більше запам’яталася інша. У 2010 році Ігнащенко був радником міністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського.
2. Ігнащенко є автором “Порядку проведення та умов конкурсу”, на підставі якого була розіграна Юзівська площа, а її оператором визнана компанія Yuzgas B.V.
3. Основним конкурентом Yuzgas B.V. на конкурсі був кіпрський офшор Burisma Holdings Limited Миколи Злочевського.
4. Згаданий законопроект №3849 був презентований в березні 2016 року на засіданні парламентського комітету з ПЕК його тодішнім членом Ігорем Насаликом і підтриманий присутнім на цьому засіданні Кононенком, з подачі якого згодом Насалик очолив Міненерго.

У розмові з УП Ігнащенко категорично відкинув причетність до команди Злочевського. Також він відкинув відношення Злочевського до своєї нинішньої діяльності в Міністерстві енергетики.

Навіть якщо це і так, спростувати зв’язок Кононенка зі Злочевським нічим. Крім стилю зачіски, їх об’єднує фантастичний досвід команди Злочевського в розподілі родовищ.

Співрозмовник з Міненерговугілля зазначає, що Злочевський ще в 2015 році радив Кононенкові взяти під оперативний контроль Державну службу геології та надр – єдиний орган в Україні, який відає видачею спецдозволів на користування надрами.

На початку 2000 року за рахунок геослужби, якою Злочевський тоді керував, родовищами обросли газовидобувні компанії з його Burisma Holdings – “Парі”, “Еско-Північ”, “Перша українська газонафтова компанія”.

Взяти Держгеослужбу під контроль соратникам Кононенка не вдалося, тому 28 травня 2015 року Петро Порошенко підписав указ, яким ввів в дію рішення РНБО, що передбачає “передачу функцій видачі спецдозволів на видобуток вуглеводнів” від Держгеослужби до підконтрольного Кононенкові Міненергетики.

Отримати коментар Ігоря Кононенка з цього приводу не вдалося. Втім, про його причетність до подій можна судити з поведінки опонентів, що діють “від зворотного”.

Взяти, приміром, Андрія Коболєва. У чому його план? У блокуванні будь-яких дій з активами підприємств системи НАК через наглядову раду “Нафтогазу”, якому підпорядковуються всі підприємства з його групи, включаючи “Укргазвидобування”.

Домогтися цього Коболєв розраховує через главу наглядової ради НАК Юлію Ковалів, яка за протекцією колишнього глави АП Бориса Ложкіна обіймає пост першого заступника голови Мінекономіки.

Щоправда, тут главу “Нафтогазу” чекає неприємний сюрприз. Його опоненти вже почали інформаційну обробку ще більш важливої ланки в наглядовій раді НАК – трьох незалежних членів органу: Маркуса Річардса, Пола Уорвіка і Чарлза Проктора.

З одного боку, їх “обробку” веде команда Злочевського, що використовує для цього зв’язки члена ради директорів Burisma Holdings – сина віце-президента США Джозефа Байдена Роберта Хантера. З іншого боку, просвітницькою роботою зайнятий Насалик.

За даними джерел УП, недавно від його імені членам Наглядової ради НАК стали розсилатися листи, в яких йдеться про тяжке фінансове становище “Укргазвидобування”, через що вона не може самостійно вести розробку своїх родовищ.

Це твердження складно примирити з недавнім рішенням Кабміну про різке підвищення цін на газ для населення, після якого доходи “Укргазвидобування” зросли в два рази до 60 млрд грн на рік.

Можливо, саме через це нестикування Насалик не підписався під цим листом. Але навіть якщо це звернення – фейк, не звертати на нього увагу складно. Це якісний переклад на англійську згаданого вище листа Полтавської облради Володимиру Гройсману.

Його головний меседж – “Укргазвидобування” нездатна самостійно забезпечити інтенсивний приріст видобутку газу. Отже, врятувати її повинен приватний інвестор. Терміново.

Економічна правда

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on вівторок, жовтня 4, 2016 at 09:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.