Херсонський порт.

Херсонський порт.

Представники Мінінфраструктури та МФО відвідали два порти, на базі яких планується відпрацювати механізм концесії – СМП “Октябрьск” і Херсонський МТП. Але пілотним все ж стане тільки один з об’єктів, пише Центр транспортних стратегій.

На ринку дещо посилилася суперечка про те, чи потрібно все ж віддавати державні порти в приватні руки. Сперечатися, звичайно, можна довго, і здебільшого сперечаються ті, кому просто зручно залишатися на своїй посаді. Але простий погляд на обсяги і темпи інвестування приватних стивидорів і державних покаже, що за останні роки, наприклад, не було побудовано жодного державного елеватора і при цьому побудовано близько десятка приватних.

Перші кроки по пілотних проектах одного з видів державно-приватного партнерства – концесії, були зроблені ще екс-міністром Андрієм Пивоварським. Тоді як найбільш відповідні об’єкти для першого концесійного конкурсу були визначені порт Октябрськ і порт Херсон. Нещодавно, до нього додали ще один об’єкт – Іллічівську поромну переправу.

Шлях до першого концесійного конкурсу лежить через прийняття відповідного законодавства. На розробку нового закону про концесію ЄБРР виділив грант і вибрав міжнародну юридичну компанію Hogan Lovells, яка і допомагає Мінекономрозвитку розробити законопроект. Сам документ, як раніше говорив міністр інфраструктури Володимир Омелян, повинен бути готовий до листопада. “Я сподіваюся, що під час спільної роботи з боку держави і приватного капіталу над інфраструктурними об’єктами ми доведемо, що за цим майбутнє, економія коштів і їх ефективне використання”, – говорить міністр інфраструктури.

Хто займеться концесією?

Веденням концесійних проектів буде займатися окремий проектний офіс, кошти на який були виділені Western NIS Enterprise Fund. Зараз він починає формуватися, і перше завдання – вибрати проектних менеджерів, лідерів проектів за трьома проектами.

“Команда буде відібрана в жовтні за конкретними проектами. Паралельно ми рухаємося разом з МФО щодо розробки дорожніх карт – це маса документів, які вимагають міжнародні компанії, заходячи на ринок, а ми якраз хочемо, щоб міжнародні компанії з ТОП-5 кращих операторів могли розглядати Україну для інвестицій”, – уточнив партнер EasyBusiness і радник Міністра інфраструктури Юрій Гусєв.

Минулого тижня представники МІУ, МФО та EasyBusiness відвідали два порти, на базі яких планується відпрацювати механізм концесії. Юрій Гусєв зазначив, що сьогодні вони співпрацюють з МФО, які допомагають сформувати перший контур розвитку ДПП в інфраструктурі. “Візит присвячений обговоренню можливостей, формату та моделі концесії, яка може бути реалізована в майбутньому. Ми спільно з міжнародними партнерами працюємо над визначенням і врахуванням всіх “за” і “проти” організації концесії”, – зазначив радник міністра.

Однак, пілотним все ж стане один з об’єктів. З цього приводу в інтерв’ю ЦТС заступник міністра інфраструктури Надія Казначеєва раніше зазначила: “Поки ми йдемо паралельно по двох проектах… щоб не вийшло так, що один пілот зробили і потім знову три роки чекаємо наступного”.

Хто кращий?

У кожного з об’єктів є свої переваги. Андрій Ісаєв, аналітик ЦТС-Консалтинг зазначає, що СМП “Октябрьск” – порівняно новий порт, в якому був оновлений і розширений парк кранів. Однак, в порту немає спеціалізованих терміналів. “Порт розрахований на перевалку генеральних вантажів, зокрема, військової техніки. Його не можна назвати великим, річна перевалка становить близько 4,5 млн т вантажів, але разом з тим глибина 10,3 м дозволяє вантажити судна типу Panamax”, – розповідає експерт. Особливістю порту є те, що в ньому немає приватних терміналів. Це цілісний майновий комплекс, який управляється держкомпанією, і, зокрема, саме тому “Октябрьск” настільки цікавий для пілотного проекту з концесії.

“В інвестиціях в цей порт можуть бути зацікавлені експортери генеральних вантажів, чорних металів, зернових. Тобто, власники вантажів, які оптимізують свій логістичний ланцюжок. Міжнародним стивідорним компаніям цей об’єкт навряд чи буде цікавий”, – зазначає Андрій Ісаєв.

Відзначаючи сильні сторони Херсонського порту, аналітик ЦТС-Консталтинг звертає увагу на те, що цей порт знаходиться ближче до Дніпра і вартість заходу судна в нього нижча, ніж в інші порти, також розташовані в гирлі Дніпра. Крім того, у Херсона є недозавантажена залізнична гілка і перспективи розвитку річкової логістики, що також є суттєвою перевагою.

З перших вуст

Керівник порту “Октябрськ” Руслан Олійник зі свого боку зазначає, що для того, щоб в порт зайшов міжнародний інвестор, потрібно робити роуд-шоу. За його словами, ЄБРР і IFC – це дві міжнародні фінансові інституції, які беруться супроводжувати проект до укладення договору і потім, швидше за все, як МФО вони будуть пропонувати співфінансування.

У Херсонському порту в ролі потенційних інвесторів бачать або транснаціональні компанії-трейдери, які включають порт в свій логістичний ланцюжок поставок (такі зерновики як Bunge, Cargill і зерновики другого ешелону, які контролюють вантажопотік). Або це можуть бути міжнародні термінальні оператори в зв’язці з місцевими партнерами, що знають ринок і національні особливості ведення бізнесу. “Інтерес висловлюють компанії з Прибалтики та українські компанії-експедитори. Наприклад, компанія “Співдружність” в зв’язці з литовською стивидорною компанією Klasсo (порт Клайпеда), можливо, ТІС в зв’язці з Cargill”, – зазначає керівник Херсонського порту Андрій Соколов.

Центр транспортних стратегій

Tags: , , , , , , ,

This entry was posted on середа, жовтня 12, 2016 at 10:00 and is filed under Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.